Постанова

від 11.12.2013 по справі 910/14673/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 910/14673/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Скрипки І.М.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Качан В.В.,

від відповідача 1 -не з'явились,

від відповідача 2 -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Консерватор» № 19/10-13 від 28.10.13

на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013

у справі №910/14673/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», м. Київ

до 1) приватного підприємства «Торговий дім «Консерватор», м. Херсон

2) приватного підприємства «Компанія «Еліта», м. Київ

про стягнення 109 832грн.13коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2013 (суддя Удалова О.Г.) частково задоволено позов ТОВ "Домінанта Фуд" та стягнуто з ПП "ТД "Консерватор" (відповідач 1) 73643грн.46коп. заборгованості за передані відповідачу 1 (покупцеві) у власність продукти харчування згідно договору №15/10 від 01.11.2010, 5843грн. пені, 22006грн.82коп. 30 відсотків річних, передбачених умовами договору, 3336грн.66коп. витрат на послуги адвоката та 2029грн. 27коп. судового збору. Судом частково відмовлено в стягненні нарахованої позивачем пені та стягнуто її у вищевказаній сумі, за розрахунком суду, застосувавши обмеження її нарахування шестимісячним строком (п. 6 ст. 232 ГК України).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що не отримав ні копії позовної заяви з доданими до неї документами, яку повинен був надіслати на його адресу позивач, ні ухвали про порушення провадження у справі, ні ухвали про відкладення розгляду справи, проте отримав рішення суду. Зазначеним, на думку відповідача 1, порушено його процесуальні права передбачені ст. 22 ГПК України та розглянуто справу за відсутності відповідача 1 належним чином не повідомленого про час і місце розгляду справи.

Стверджує відповідач 1 і про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, оскільки відповідач 1 вважає, що позивачем штучно створено територіальну підсудність, враховуючи наявність договору поруки з відповідачем 2, про який відповідач 1 необізнаний та відсутність мети у позивача та відповідача 2 при укладенні договору поруки, враховуючи суму зобов'язання відповідача 2 перед позивачем в розмірі 100грн., що є значно меншою ніж забезпечуване нею зобов'язання.

Зазначає, також, і про не зазначення судом в резолютивній частині рішення про задоволення чи відмову в позовних вимогах до відповідача 2 та зазначення в тексті рішення суми заборгованості в розмірі 73613грн.46коп., а стягнення 73643грн.46коп.

При цьому відповідач 1 вказує на наявну заборгованість за його підрахунком в розмірі 64307грн.34коп., що в свою чергу призводить до помилкового розрахунку стягнення пені та 30 відсотків річних.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач вказав на безпідставність розрахунків відповідачем 1 суми заборгованості, оскільки ним не враховано поставку товарів на суму 6233грн.10коп. та 5108грн.76коп. згідно видаткових накладних №17247 від 19.01.2012 та №17757 від 31.01.2012. Також, зазначив про правомірність укладення договору поруки з відповідачем 2.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (в справі наявні повідомлення про вручення поштових відправлень).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників відповідачів 1, 2 не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.11.2010 р. між ТОВ "Домінанта Фуд" (постачальник) та ПП "ТД "Консерватор" (покупцем) укладено договір № 15/10, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передавати покупцеві у власність продукти харчування, визначені останнім у замовленні, а покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і строки, передбачені договором.

Згідно з п. 2.3 договору асортимент і ціна товару визначаються за погодженням сторін згідно специфікацій, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються протягом 30 календарних днів з дня отримання товару. Днем отримання товару є дата зазначена у накладних.

На виконання умов договору продавцем поставлено, а покупцем прийнято товар на суму 77 935грн.74коп., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 20-33).

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар виконав частково повернувши товар на суму 35грн.74коп. та оплативши товар на суму 4 286грн.54коп. Отже, заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 73 613грн.46коп.

Крім того, 06.08.2012 р. між ТОВ "Домінанта Фуд" (кредитором) та ПП "Компанія "Еліта" (поручителем) укладено договір поруки № 111/12, відповідно до п. 1.1 в порядку і на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується перед кредитором за виконання боржником (ПП "ТД "Консерватор") грошових зобов'язань перед кредитором, що виникли за договором.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 100грн. Поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків та за сплату ним штрафу, передбачених договором.

Позивач звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 -100грн. основного боргу та з відповідача-1 73513грн.46коп. заборгованості, 10 811грн.85коп. пені, 22 006грн.82коп. 30% річних.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купілі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 20-33), є достатнім доказом факту передачі позивачем та отримання відповідачем 1 товару. Вказані накладні підписані уповноваженою особою відповідача 1 згідно генеральної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Отже, факт передачі товару відповідачеві 1 належним чином доведений наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, сам відповідач 1 не заперечує факту отримання товару.

Заперечення відповідача щодо суми основної заборгованості зводяться до того, що судом першої інстанції невірно визначено її суму, а саме: за розрахунком відповідача 1 сума заборгованості становить 64307грн.34коп., а не 73613грн.46коп. Проте, такі заперечення відповідача є безпідставними, оскільки при здійснені розрахунку суми заборгованості ним не враховано поставку товарів на суму 6233грн.10коп. та 5108грн.76коп. згідно видаткових накладних №17247 від 19.01.2012 та №17757 від 31.01.2012 відповідно (оригінали яких оглянуто судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 11.12.2013). Крім того, необхідно зазначити, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 зобов'язано позивача та відповідача 1 провести звірку взаєморозрахунків щодо визначення суми заборгованості за передані відповідачу 1 у власність продукти харчування згідно укладеного сторонами договору. Проте, відповідач 1 не відреагував на вимогу суду (додаткових пояснень не надав, звірку не провів, в засідання суду апеляційної інстанції двічі не з'явився).

За вищевказаних обставин відповідач повинен оплатити отриманий товар, відповідно до положень п. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий товар. Проте, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення суми стягнення. Так, судом вірно встановлено, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 73613грн.46коп., але в резолютивній частині рішення судом зазначено про стягнення з відповідача 1 - 73643грн.46коп. при цьому судом не вирішено питання щодо стягнення - 100грн. згідно договору поруки. Отже, з відповідача 1 (за вирахуванням 100грн.) підлягає стягненню 73513грн.46коп. та 100грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів 1, 2.

Крім того, звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача 1 пеню в розмірі 10 811грн.85коп. та 3 % річних в розмірі 22 006грн.82 коп.

Так, пунктом 5.2.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню, що обчислюється від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.6 договору кожна із сторін має сплатити іншій стороні в разі порушення грошового зобов'язання 30% річних з заборгованої суми за неправомірне користування грошовими коштами.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1 - 5843грн. пені, стягнутої за розрахунком суду з врахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України та 22006грн.82коп. - 30 відсотків річних, за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Також, правомірним є висновок суду щодо стягнення з відповідача 1 витрат про надання правової допомоги в сумі 3336грн.60коп., з врахуванням пропорційності задоволення позовних вимог. При цьому в підтвердження зазначених витрат позивачем надано належні докази, а саме: копію договору про надання юридичних послуг від 05.12.2011р., укладеного між позивачем та адвокатом Ходаківською Катериною Борисівною, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання юридичних послуг від 05.12.2011р. на суму 3500 грн., квитанцію до прибуткового ордеру № 57 від 31.05.2013р., відповідно до якої Ходаківській К.Б. на підставі договору про надання юридичних послуг від 05.12.2011 р. було видано 3500 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3041 від 22.10.2008 р.

Що стосується заперечень відповідача 1 про його необізнаність щодо розгляду даного спору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали суду надсилались відповідачеві 1 за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві та юридичною адресою наданою позивачем. Проте, ухвалу суду про порушення провадження у справі повернуто відділом органу зв'язку з поміткою: "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає в діях господарського суду порушень процесуального законодавства.

Отже, заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду щодо стягнення наявної заборгованості, пені та 30% річних та не можуть бути підставою для неоплати отриманого товару.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 підлягає зміні в частині стягнення суми основної заборгованості та 100грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі №910/14673/13 змінити.

2. Викласти пунк 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі №910/14673/13 в наступній редакції:

"Стягнути з приватного підприємства "Торговий Дім "Консерватор" (73000, м. Херсон, вул. Іллюші Кулика, 149, кв. 78, код 37049434) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд" (01133, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 3, код 37264943) 73513 (сімдесят три тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 46 коп. основного боргу, 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 00 коп. пені, 22 006 (двадцять дві тисячі шість) грн. 82 коп. процентів річних, 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 66 коп. витрат на послуги адвоката та 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору."

3. Доповнити пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі №910/14673/13 абзацом наступного змісту:

"Стягнути з приватного підприємства "Компанія "Еліта" (03148, м. Київ, вул. Юри Гната, буд. 9, кв. 414, код 33062357) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд" (01133, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 3, код 37264943) 100 (сто)грн. основного боргу."

4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/14673/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

І.М. Скрипка