Рішення

від 25.11.2013 по справі 905/6542/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2013 Справа № 905/6542/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м.Маріуполь, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляційна компанія Маріуполя», м.Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізичної особи-підприємця Зоренко Сергія Володимировича, м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 30607,06грн. та 3% річних у сумі 118,23грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача : Ліннік Н.В.- за довіреністю від 09.09.13р.

Шастун П.О.- директор

від відповідача : не з'явився

третя особа, суб'єкт підприємницької діяльності: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м.Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляційна компанія Маріуполя», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 30607,06грн. та 3% річних у сумі 118,23грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем Договору про переведення боргу б/н від 08.07.2013р.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки №2012-0504 від 05.04.2012р., актів звірки взаємних розрахунків, договору про переведення боргу б/н від 08.07.2013р., видаткової накладної №27 від 06.04.2012р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.48, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно позивачем була надана заява про забезпечення позову б/н від 09.09.2013р., в якій Позивач просить накласти арешт на грошові кошти Відповідача ТОВ «Вентиляційна Компанія Маріуполя», у зв'язку з тим, що за час врегулювання спору в досудовому порядку відповідач ухилявся від проведення переговорів і будь-якого спілкування з питань погашення боргу, за зазначеною адресою не знаходиться, відомостей про рахунки відповідача позивач не має та вважає, що відповідач має намір припинити діяльність товариства.

Господарський суд дослідивши надану заяву залишає її без задоволення у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених обставин позивач не надав.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

24.10.2013р. через канцелярію суду Відповідач звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. З матеріалами справи ознайомився, проте письмових заперечень до матеріалів справи не надав.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2013р. суд залучив до участі у справі Фізичну особу-підприємця Зоренко С.В., як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні третя особа пояснень по суті справи не надала, заявила клопотання про відкладення справи та продовження процесуального строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2013р. за клопотанням третьої особи строк розгляду справи продовжено до 28.11.2013р.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Позивачем (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем Зоренко Сергієм Володимировичем (Покупець) укладено договір поставки №2012-0504 від 05.04.2012р. (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві товар разом із усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, у строк, обумовлений рахунком.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п.7.1. договору).

Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2013р.

Відповідно до п.8.5. договору відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умовами письмового погодження цього із іншою стороною.

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу ФОП Зоренко С.В. товар на загальну суму 45344,50грн., що підтверджується видатковою накладною №27 від 06.04.2012р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом відповідача у вказаній накладній, скріпленим печаткою підприємства.

Також позивачем було виписано рахунок на оплату №25 від 05.04.2012р. на суму 45344,50грн.

ФОП Зоренко С.В. частково сплатив суму боргу у розмірі 13000,00грн., що підтверджується банківськими виписками №76 від 28.09.2012р. та б/н від 24.05.2013р.

Крім того, частково сума боргу була погашена зарахуванням дебіторської заборгованості позивача перед відповідачем у сумі1737,44грн.

Між сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2012р. по 08.07.2013р., яким сторони підтвердили наявність заборгованості у розмірі 30607,06грн.

08.07.2013р. між ТОВ «ІНВОКС-АЗОВ», ФОП Зоренко С.В., ТОВ «Вентиляційна компанія Маріуполя» укладено договір про переведення боргу б/н від 08.07.2013р.

Згідно п.1.1. договору цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору постачання №2012-0504 від 05.04.2012р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі - Основний договір).

За приписами п.2. договору первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 30607,06грн., що виник на підставі п.5.3. Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання в строк до 20.07.2013р.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п.7 договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

За приписом ст.520 Цивільного кодексу України Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається, згода кредитора на переведення боргу підтверджується підписанням останнім Договору про переведення боргу б/н від 08.07.2013р.

У своїх поясненнях до позовної заяви б/н від 13.11.2013р. Позивач зазначає, що борг виник на підставі зобов'язання Первісного боржника сплатити за поставлений Кредитором товар, а посилання в договорі про переведення боргу на п.5.3. Основного Договору є помилковим.

Претензією №175 від 21.07.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою оплатити суму боргу у розмірі 30607,06грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про переведення боргу б/н від 08.07.2013р. не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 30607,06грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 30607,06грн. за спірним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вищенаведеної норми закону позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 118,23грн. за період з 21.07.2013р. по 05.09.2013р.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, приймаючи до уваги межі позовних вимог, суд вважає, що зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу пов'язану з розглядом справи у сумі 4000грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав Договір №13/08 від 28.08.2013р. укладений між Приватним Підприємством «Юридична фірма «Джи енд Джи» (далі-Фірма) та ТОВ «ІНВОКС-АЗОВ» (ділі - Клієнт), відповідно до умов якого Клієнт доручає Фірмі здійснювати необхідні юридичні дії по захисту та представленню Клієнта: ТОВ «ІНВОКС-АЗОВ» по господарській справі за позовом Клієнта до ТОВ «Вентиляційна компанія Маріуполя» про стягнення суми боргу за договором про переведення боргу від 08.07.2013р.

Згідно п.2.1. договору Клієнт оплачує Фірмі винагороду за виконання робіт в розмірі 4000грн.

В якості доказів понесених витрат на правову допомогу позивачем надане платіжне доручення №270 від 29.08.2013р., з якого вбачається що позивачем було перераховано 4000грн. за юридичні послуги по рахунку №02/13 від 28.08.2013р., отримувач - ПП «Юридична фірма «Джи енд Джи»

Згідно статті 44 ГПК України, судові витрати складаються зокрема, з оплати послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Втім, матеріалами справи не підтверджено понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Навпаки, договір №13/08 від 28.08.2013р., на який посилається Позивач, укладений останнім з Приватним Підприємством «Юридична фірма «Джи енд Джи». Платіжне доручення №270 від 29.08.2013р . на суму 4 000,00грн. також не містить посилань на те, що оплата була здійснена саме адвокату. Наразі, грошова сума в розмірі 4 000,00грн. перерахована Позивачем на розрахунковий рахунок ПП «Юридична фірма «Джи енд Джи».

Наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ліннік Н.В., не може вважатися доказом того, що витрати позивача мають відповідний характер, оскільки, як зазначено вище, договір про надання юридичних послуг не містить посилань на те, що юридичні послуги надавались саме адвокатом.

Таким чином, до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката, зазначена правова позиція викладена в Рішенні Конституційного суду України №6-рп/2013 від 11.07.2013р.

Таким чином, суд вважає, що витрати, понесені Позивачем на оплату юридичних послуг не є судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляційна компанія Маріуполя», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 30607,06грн. та 3% річних у сумі 118,23грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляційна компанія Маріуполя», м.Маріуполь, Донецька область (87502, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Волниста, буд. 108-В, ідентифікаційний код 37233810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м.Маріуполь, Донецька область (87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Леніна, 74, кв.1, ідентифікаційний код 35388037) заборгованость у розмірі 30607,06грн. та 3% річних у сумі 118,23грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляційна компанія Маріуполя», м.Маріуполь, Донецька область (87502, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Волниста, буд. 108-В, ідентифікаційний код 37233810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВОКС-АЗОВ», м.Маріуполь, Донецька область (87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Леніна, 74, кв.1, ідентифікаційний код 35388037) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.11.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко