Постанова

від 16.12.2013 по справі 801/10906/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 р. Справа №801/10906/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габовій Н.Г., за участю

представника позивача - Шемет З.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"

до Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК про

1) визнання протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК щодо повернення без виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.;

2) зобов'язання Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.;

3) зобов'язання Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК вчинити дії щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Дружба».

Адміністративний позов мотивований тим, що у січні 2013 року ТОВ «Дружба» отримало у Окружному адміністративному суді АР Крим виконавчий лист по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 року.

Позивач зазначає, що 24.05.13 року він звернувся з заявою до Управління держаної казначейської служби України у м. Сімферополі про прийняття вищезазначеного виконавчого листа та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дружба» витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх безспірного списання органами ДКСУ із рахунків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС.

Представник позивача пояснює, що 29 серпня 2013 року представник позивача отримав нарочним від УДКСУ у м. Сімферополі без виконання виконавчий лист та лист-відмову №11.0-12/2277від 31.05.13 р., якої було повідомлено, що пунктом 2 Постанови КМУ від 27.04.2006 р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено, що коли призначення експертизи у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією України у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат.

Представник позивача вважає, що дії УДКСУ у м. Сімферополі, щодо повернення без виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 року є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі

Відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату судового розгляду, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд, на підставі статей 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Указу Президента від 13 квітня 2011 року № 460/2011, яким затверджено Положення про Державну казначейську службу України, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Отже, враховуючи вищезазначене, Управління державної казначейської служби України у м.Сімферополі АР Крим у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що ТОВ «Дружба» зареєстровано 19.04.2000 р., ЄДРПОУ 30639184, про що свідчить Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» являється суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами України у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 20 лютого 2012 року Окружний адміністративний суд АР Крим постановою по справі №2а-14533/10/14/0170 задовольнив позовні вимоги, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0017731502/0 від 29.10.2010 року, стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (ЄДРПОУ 30639184) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 20.02.12 у справі №2а-14533/10/14/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій залишено без змін.

28 січня 2013 року Окружний адміністративний суд АР Крим видав виконавчий лист по справі №2а-14533/10/14/0170 про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (ЄДРПОУ 30639184) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 7000,00 грн.

Судом встановлено, що 23.05.13 року позивач звернувся із заявою до Управління держаної казначейської служби України у м. Сімферополі про прийняття вищезазначеного виконавчого листа та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дружба» витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх безспірного списання органами ДКСУ із рахунків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2013 року Листом №11.0-12/2271 Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим повернуло без виконання виконавчий лист та повідомило, що пунктом 2 Постанови КМУ від 27.04.2006 р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено, що коли призначення експертизи у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією України у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат.

Позивач, не погодившись з рішенням Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача в частині відмови виконати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.02.12 р. по справі №2а-14533/10/14/0170, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон), яким встановлені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суд зазначає, що порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних умов, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року №45, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п. 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Повноваження органів ДКС України щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначені у п. 4 Порядку, відповідно до якого органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Згідно п. 6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 3 п. 6 Порядку виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Також, п. 8 Порядку визначено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Підстави для повернення виконавчого документу визначені в п.9 Порядку, згідного якого орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Як встановлено судом вище, підставою для повернення виконавчого документу було саме те, що виконавчий лист не підлягає виконанню органом Казначейства, а, як вважає відповідач, підлягає виконанню безпосередньо територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в АР Крим.

Але суд не погоджується з такими доводами відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.02.2012 року по справі №2а-14533/10/14/0170, яка набула чинності 12.11.2012 року, а також виконавчого листа по справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 року, суд вирішив питання про відшкодування позивачу понесених ним судових витрат шляхом їх стягнення з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.12 р. №4901-VI, закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-XIV, Постанови КМУ №45 від 30.01.2013 р. виконання в цій частині судового рішення покладено безпосередньо на органи Державної казначейської служби.

Таким чином, саме на відповідача покладений обов'язок щодо виконання виконавчого листа по справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 року.

Посилання відповідача на Постанову від 27.04.06 р. №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" є також безпідставним.

По перше, згідно п.2 Постанови №590 встановлено, що коли виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, згідно з додатком.

Суд зазначає, що згідно ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-14533/10/18/0170 від 24.01.11 р. судово-бухгалтерська експертиза була призначен за клопотанням позивача, а не за ініціативою суду, а тому до вказаних правовідносин, правові норми, встановлені п.2 Постанови №590 взагалі не застосовуються.

По друге, з 2013 року повністю змінився порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету, який вже проаналізовний судом.

У зв'язку з викладеним, норми постанови КМУ можуть застосовуватися лише в частині, яка не суперечить закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Постанови КМУ №45 від 30.01.2013 р.

Таким чином, висновки відповідача,що виконання судових рішень в частині компенсації витрат на проведення судовиї експертиз, покладені на Державну судову адміністрацію, не відповідають зазначеним вище нормативним актам.

Отже, у відповідача відсутні підстави для повернення без виконання виконавчого листа по справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 року.

Згідно з п. 15 Порядку дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Однак згідно з п. 20 Порядку, якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету "Інші надходження".

Суд зазначає, що відповідно до ст..129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, обов'язкове виконання рішення суду, утому числі суб'єктами наділеними владними повноваженнями, передбачається також Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 зазначеної Конвенції гарантує неухильне виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Таким чином, враховуючи наведені норми діючого законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача пов'язані з його відмовою виконати судове рішення та повернення виконавчого документу позивачу є протиправними та порушують передбачене законодавством право ТОВ «Дружба» на відшкодування документально підтверджених судових витрат, які в іншому порядку, ніж з Державного бюджету України не можуть бути відшкодовані.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК щодо повернення без виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.; зобов'язання Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.; зобов'язання Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК вчинити дії щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Дружба» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 68,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №148 від 28.11.13 р.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 68,82 гривень з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.12.2013 року була оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК щодо повернення без виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.

3. Зобов'язати Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн.

4. Зобов'язання Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК вчинити дії щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-14533/10/14/0170 від 28.01.2013 р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДРУЖБА» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 7000,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Дружба».

5. Стягнути на користь ТОВ «Дружба» (ЄДРПОУ 30639184) суму сплаченого судового збору у розмірі 68,82 гривень з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.