Постанова

від 11.12.2013 по справі 801/7864/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/7864/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 17.10.13 у справі № 801/7864/13-а

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (вул.Васильченко, буд.1-А,Партеніт,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98542)

до Державної податкової інспекції у м.Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Леніна, 22 А,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0003972203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 20275,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 137,50грн.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Айвазовське" (ЄДРПОУ 04792883) судовий збір у розмірі 304,13грн (триста чотири гривні 13 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовою особою податкового органу проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт №957/15.2/04792883 (далі - акт перевірки) (а.с.9-12), яким виявлені порушення позивачем:

- п.200.1 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України),

- п.п.4.6.8 п.4.6 п.4 Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, редакції наказу Міністерства фінансів України №1342 від 17.12.2012 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення звітності з податку на додану вартість" зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за №79/22611.

На думку податкового органу, дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету:

- збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (р.р.25, 25.1) у сумі 20275,00грн (а.с.12);

- зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) у розмірі 1021135,00грн (а.с.12).

На акт перевірки позивачем подано заперечення за вих. №70 від 24.07.2013 року до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС (а.с.13), які визнані такими, що не підлягають задоволенню, згідно листа відповідача від 26.07.2013 року вих. № 41/10/22.3 (а.с.14).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003972203 від 30.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 20275,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10137,50грн (а.с.15).

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки та перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення судовою колегією встановлено наступне.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків(п.75.1.1 ст.75 ПК України, ).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст. 76 ПК України).

Приписами п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У листі ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому, будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Отже, камеральну перевірка повинна проводитися виключно на підставі даних, відображених у податковій звітності.

Разом з тим, під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за травень 2013 року використано результати камеральних перевірок декларацій з податку на додану вартість за липень 2012 року (акт №690/15-2/04792883 від 28.08.2012 року), за серпень 2012 року (акт №743/15-2/04792883 від 21.09.2012 року), за вересень 2012 року (акт №949/15-2/04792883 від 09.11.2012 року), за жовтень 2012 року (по акту №1077/15-2/04792883 від 28.11.2012 року), за листопад 2012 року (по акту №17/15-2/04792883 від 08.01.2013 року за грудень 2012 року (по акту №140/15.2/04792883 від 28.01.2013 року), за січень 2013 року (по акту №333/15.2/04792883 від 01.03.2013 року), за лютий 2013 року (по акту №464/15.2/04792883 від 02.04.2013 року), за березень 2013 року (по акту №597/15.2/04792883 від 30.04.2013 року про що зазначено в відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки №957/15.2/04792883 від 16.07.2013 року ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 26.07.2013 року (вих.№41/10/22.3) (а.с.14).

Колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки, посадовими особами відповідача не перевірялись данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. У акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.

Разом з тим, в Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.

Тобто, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, судова колегія зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкова декларація за перевірений період (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Як встановлено п.200.3 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України, сума від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 цієї статті, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.4.6.6 п.4.6 Розділу V Порядку №1492, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Приписами п.п.4.6.8. п.4.6 Розділу V Порядку №1492 встановлено, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Таким чином, показники ряд.24 декларації з ПДВ за квітень 2013 року позивача обґрунтовано відображені в ряд.21 декларації позивача з ПДВ за травень 2013 року.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21- ряд. 18) декларації з ПДВ за травень 2013 року у розмірі 1 021 135,00грн. (1 041 410,00грн. - 20275,00грн) складено у відповідності до Порядку заповнення податкової декларації, та за якою ряд.21 відповідає фактичним показникам ряд.24 попередньої декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що відповідачем не приймалося рішення про зменшення або скасування суми, задекларованої у ряд.24 (залишок від'ємного значення податкового кредиту) по декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Отже, й показники ряд. 25 декларації (ряд.18-ряд.21) з ПДВ за травень 2013 року відображені обґрунтовано, з вирахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Натомість, підставою для відображення сум податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях, які в подальшому враховуються у податкових деклараціях наступних звітних періодів, явилися уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по деклараціях позивача з ПДВ за жовтень 2009 року про збільшення податкового кредиту у сумі 2 558 294,20 грн. №29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року на підставі податкових накладних: №422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. та №442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн., які не були прийняті податковим органом як податкова звітність, та яким було надано статус "до відома".

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушта щодо неприйняття уточнюючих розрахунків як податкову звітність та зобов'язано прийняти уточнюючі розрахунки як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.

З урахуванням судового рішення у справі №2а-3754/10/10/0170, ДПІ в м. Алушта уточнюючі розрахунки були прийняті як податкову звітність. Проте, актом перевірки від 22.12.2012 року №1765/23/04792883 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172301/0 від 31.12.2010 року, було визначено, що ДП "Айвазовське" неправомірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні № 422 від 31.07.2008 року; №442 від 31.05.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 року у справі №2а-1343/11/17/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті та скасоване податкове повідомлення - рішення №0001172301/0 від 31.12.10 року.

Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2011 року у справі №2а-529/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 11.10.2011 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012 року, визнано неправомірним та скасовано повідомлення - рішення №0001041502/0 від 02.12.2009 року, прийняте ДПІ у м. Алушта на підставі акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року щодо формування позитивного значення податкового кредиту, у тому числі рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)" із сумою ПДВ 2514958.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року у справі №2а-12357/12/0170/11, що набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000222200 від 17.09.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 1326678,00 грн., прийняте за результатами акту №592/23/04792883 від 16.07.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано відображені показники у ряд.24, 25 податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року відносно зменшення залишку від'ємного значення податкового кредиту з урахуванням попереднього звітного (податкового) періоду.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що висновки акту перевірки №957/15.2/04792883 від 16.07.2013 року щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на 1021135,00грн, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на 20275,00грн. та відповідне визначення податкового зобов'язання з ПДВ травень 2013 року є безпідставними.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №957/15.2/04792883 від 16.07.2013 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.07.2013 року №0003972203.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 у справі № 801/7864/13-а змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути на користь Державного підприємства "Айвазовське" (ЄДРПОУ 04792883) судовий збір у розмірі 304,13грн (триста чотири гривні 13 коп.) з Державного бюджету України."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 у справі № 801/7864/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва