Ухвала

від 04.12.2013 по справі 820/8005/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/8005/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/8005/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Мобіком"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Мобіком" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м.Харкова ДПС від 15.04.2013 року №0000862201, від 15.04.2013 року №0000872201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ Фірма "Мобіком" зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.03.2002 року (т.1 а.с.15), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.16).

28.03.2013 року фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ фірми "Мобіком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 рік.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 28.03.2013 року №1151/22/1-07/31940254 (т.1 а.с.8, 39), в якому встановлені порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Фірма "Мобіком" з ТОВ "Профінтербудсервіс" (код ЄДРПОУ 35275749), ТОВ "Спецтрубомонтаж" (код ЄДРПОУ 31939034) ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292), ТОВ "Консаж" (код ЄДРПОУ 35473918), ПП "Сансан" (код ЄДРПОУ 31092608) та подальшої реалізації виконаних робіт, ТМЦ, а саме: ТОВ "АСТ-Технології" (код ЄДРПОУ 34645705, ТОВ НТЦ "Енергозв'язок" (код ЄДРПОУ 25641912; ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.8, ст.138, ст.185, ст.188, ст.192 ПК України - заниження податку на прибуток в сумі 362650,00 грн., в тому числі 1 кв.2011 року в сумі 81655,00 грн., 4 кв.2011 року в сумі 280995,00 грн.; п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України - заниження податку на додану вартість в сумі 321829,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року - 65324,00 грн., за січень 2011 року - 45130,00 грн., за березень 2011 року - 50786,00 грн., за квітень 2011 року - 148427,00 грн., за вересень 2011 року - 12162,00 грн.

На вказаний акт позивачем було подано заперечення (т.2 а.с.199), які не були задоволені відповідачем (т.2 а.с.201).

На підставі вказаних висновків податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення форми „Р": від 15.04.2013 року №0000862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 362650,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн., від 15.04.2013 року №0000872201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 321829,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19373,00 грн. (т.1 а.с.13-14).

Позивачем подавались скарги до податкових органів на вказані податкові повідомлення-рішення (т.2 а.с.204, 213), які були залишені без задоволення (т.2 а.с.209, 219).

Як вбачається з акту перевірки від 28.03.2013 року №1151/22/1-07/31940254 (т.1 а.с.8, 39), висновки податкового органу ґрунтуються на посиланнях щодо нереальності господарських операцій з ТОВ "Будівництво ПАН-Україна", ПП "Промкомплект Україна", ПП "Сапсан", ТОВ "Спецтрубомонтаж" ТОВ "Профінтербудсервіс", ТОВ "Консаж", ПП ОСОБА_1 та нікчемності укладених угод між позивачем та його контрагентами, виходячи з висновків актів перевірок зазначених контрагентів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0000862201, від 15.04.2013 року №0000872201 прийняті податковим органои необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- Дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- Дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

До того ж, аналізуючи положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Колегією суддів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Мобіком" (замовник) та ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" (підрядник) укладено договір від 28.04.2011 року №13/11 (а.с.2 а.с.3). Як вбачається з додатку до вказаного договору (т.2 а.с.7), предметом договору є: монтаж фундаментів башт, в тому числі Н-75м для с.Торговиця. 31.05.2011 р., монтаж фундаментів башт, в тому числі Н-75м для ПС 35 кВ "Перегонівка" Кіровоградська обл., с. Перегонівка, монтаж фундаментів башт, в тому числі Н-60м для РВБ Голованівського РЕМ Кіровоградська обл., м. Голованівськ, вул. Матросова.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: договірна ціна, розрахунок, локальні кошториси, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011р. (форма КБ-3) на загальну суму 659559,87 грн., акти №№ 1-3 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2011р. (форми КБ-2в) на загальну суму 659559,87, податкова накладна № 32 від 31.05.2011р. на загальну суму 659559,87 грн., платіжні доручення (т.2 а.с.3-46).

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за травень 2011р., поданої до податкового органу. До складу податкових витрат вартість робіт була включена в 4 кварталі 2012р.

Зазначений договір з ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" був укладений для виконання своїх обов'язків по договорам, укладеним з замовником ТОВ "НТЦ Енергозв'язок" (код 25641912) від 26.05.2011 року №9/11, № 10/11, №11/11, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи (т.3 а.с.4-141).

Також, для виконання робіт за договорами від 26.05.2011 року №9/11, №11/11 позивач замовив у ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) палі 70.30-10, 80.30-10.

06.09.2011р. позивач ТОВ фірма "МОБІКОМ" отримав від ФОП ОСОБА_1 рахунок-фактуру № 23 від 06.09.2011 р. за палі 70.30-10, 80.30-10 на суму 72972,00 грн. Позивачем була здійснена попередня оплата за вказаним рахунком платіжними дорученнями № 301 від 06.09.2011р. та № 318 від 15.09.2011р., податкові накладні №4 від 06.09.2011р. на суму 36486,00 грн. та № 12 від 15.09.2011р. на суму 36486,00 грн. були виписані на отриману попередню сплату. Палі були фактично доставлені та відвантажені постачальником ФОП ОСОБА_1 14.09.2011р. та 16.09.2011р. за адресою Кіровоградська обл. с. Торговиця, вул. Івана Сірка, 75-а, що підтверджується видатковими накладними №115 від 14.09.2011р. на суму 23136,00 грн., № 117 від 16.09.2011р. на суму 49836,00 грн., та відповідними товарно-транспортними накладними від 14.09.2011р. та 16.09.2011р. (т.2 а.с.185-191).

Позивачем відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 були включені до складу валових витрат та податкового кредиту, відображені в відповідних деклараціях про прибуток та деклараціях з податку на додану вартість у 2011 р., поданих до податкового органу.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Профінтербудсервіс" (підрядник) укладено договір від 09.08.2010 року №33. (т.2 а.с.102). Згідно додатків до договору (т.2 а.с.106, 119) - предметом договору є монтаж фундаментів башт, в тому числі фундаменту башти Н-75м в с.Амбарів Одеської обл., в смт. Любашівка Одеської області, в с. Луначарського Луганська область.

Реальність виконання робіт, їх сплата, отримання, підтверджується наданими первинними документами: договірні ціни, розрахунки, локальні кошториси, довідка вартості робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. та за листопад 2010 р., податкові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с.108 - 145).

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФІНТЕРБУД-СЕРВІС" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. та листопад 2010 р., поданої до податкового органу.

Вказаний договір від 09.08.2010 року №33 був укладений позивачем на виконання своїх зобов'язань за договорами (т.3. ас.4-241):

- від 26.08.2010р. між позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ" з замовником ТОВ "НТЦ Енергозв'язок" (код 25641912) № 31/10;

- від 26.08.2010р. між позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ" з замовником ТОВ "НТЦ Енергозв'язок" (код 25641912) № 32/10;

- від 15.10.2010р. між позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ" з замовником ТОВ "АСТ-Технології" (код 34645705) № 34/10.

Також, для виконання договору № 34/10 від 15.10.2010 р. позивачем був залучений субпідрядник ТОВ "СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" (код 31939034), з яким було укладено договір № 36/10 від 22.11.2010 р. (т.2 а.с.146), предмет договору (т.2 а.с.150) є - виготовлення металоконструкції башти Н-55м для ПС 110 кв в с. Луначарського Луганська обл.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих первинних документів - 24.12.2010р. субпідрядником ТОВ "СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" був завершений комплекс робіт з виготовлення металоконструкції для ПС 110 кв в с. Луначарського Луганська обл., на підтвердження чого були складені та підписані первинні документи: договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. (форма КБ-3) на суму 391944,00 грн. грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. (форми КБ-2в) на суму 391944,00 грн., податкова накладна № 887 від 24.12.2010р. на суму 391944,00 грн. (т.2 а.с.152 -165). Отримані від ТОВ "СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" роботи по виготовленню металоконструкції башти Н-55м для ПС 110 кВ в с. Луначарського Луганська обл. були оплачені позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ" 05.01.2011 р. та 31.01.2011 р., що підтверджується матеріалами справи (т.2 .а.с.166-167).

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р., поданої до податкового органу. До складу податкових витрат вартість робіт по виготовленню металоконструкції без ПДВ була включена в 1 кварталі 2011р.

Також, між позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ" було укладено договори з замовником ТОВ "АСТ-Технології" (код 34645705) № 12/11-01 від 26.01.2011 року від 26.04.2011 року, предметом яких є - роботи з будівництва та монтажу нової радіо вежі висотою 50м на ПС Трускавець-91, будівництво антенної опори для системи корпоративного зв'язку ПАТ "Львівобленерго" на тер. Бродівського РЕМ (т.3 а.с.142, 179).

Для виконання зазначених договорів позивачем був залучений субпідрядник ПП "САПСАН" (код 31092608), з яким був укладений договір №2/11 від 02.03.2011 р. (т.2 а.с.47).

Згідно додатків (т.2 а.с.51, 63) до вказаного договору - предметом договору є монтаж фундаментів башт та виготовлення металоконструкцій башт, в тому числі монтаж фундаменту башти Н-50м для ПС Трускавец-91, та монтаж фундаментів башт та виготовлення металоконструкцій башт, в тому числі виготовлення металоконструкції башти та монтаж фундаменту для Бродівського РЕМ.

31.03.2011р. та 24.04.2011 р. субпідрядником ПП "САПСАН" був завершений та зданий позивачу комплекс робіт з монтажу фундаменту башти Н-50м для ПС Трускавец-91, на підтвердження чого були складені та підписані первинні документи, що підтверджують реальність виконаних робіт та їх сплату: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (форма КБ-3) на суму 890562,00 грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (форми КБ-2в) на суму 890562,00 грн., податкова накладна № 183 від 29.04.2011р. на суму 890562,00 грн., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. (форма КБ-3) на суму 304714,80 грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. (форми КБ-2в) на суму 304714,80 грн., податкова накладна № 153 від 31.03.2011р. на суму 304714,80 грн., договірні ціни, локальні кошториси, відомості (т.2 а.с.53-97).

Отримані від ПП "САПСАН" роботи були оплачені позивачем ТОВ фірмою "МОБІКОМ", що підтверджується наданими платіжними дорученнями (т.2 а.с.98-101).

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "САПСАН" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість за березень 2011р., за квітень 2011р., поданої до податкового органу, та до складу податкових витрат вартість робіт по монтажу фундаменту башти Н-50м для ПС Трускавец-91 без ПДВ була включена в 4 кварталі 2011р., а по виготовленню металоконструкції башти та монтажу фундаменту башти для Бродівського РЕМ без ПДВ була включена в 3 кварталі 2011р.

Також, для виконання договору № 12/11-01 від 26.01.2011 р. позивачем був залучений субпідрядник ТОВ "Консаж" (код 35473918), з яким був укладений договір №1/11 від 26.01.2011р. (т.2 а.с.108) на виготовлення металоконструкцій башти Н-50 м для об'єкта ПС Трускавець-91. Роботи по виготовленню металоконструкцій фактично були завершені підрядником ТОВ "Консаж" 31.01.2011р. та здані позивачеві, про що були складені довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2011р. (форма КБ-3) на суму 270782,40 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 270782,40 грн. На виконані роботи підрядником ТОВ "Консаж" позивачеві була видана податкова накладна № 67 від 31.01.2011р. на суму 270782,40 грн.

Також, реальність виконання робіт підтверджується договірною ціною, кошторисами (т.2 а.с.171-184), надане платіжне доручення від 16.03.2011 року №74 (т.2 а.с.179) підтверджує сплату виконаних робіт.

Позивачем відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Консаж" були включені до складу валових витрат та податкового кредиту, відображені в відповідних деклараціях про прибуток та деклараціях з податку на додану вартість у 2011р., поданих до податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що наявні первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПК України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Профінтербудсервіс", ТОВ "Спецтрубомонтаж", ТОВ "Будівництво Пан-Україна", ТОВ "Консаж", ПП "Сансан", ПП ОСОБА_1, позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток, що не заперечується відповідачем. (т.1 а.с.70-173). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Також, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

До того ж, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

За встановлених обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, доводи податкового органу на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/8005/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.