Рішення

від 27.11.2013 по справі 905/7278/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/7278/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», м.Донецьк

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», м.Вінниця

до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 291 000,00грн., пені у розмірі 30 484,33грн., 3% річних у сумі 15 061,14грн.

за участю:

від позивача: Сизоненко В.С. (за довіреністю);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», м.Вінниця (далі - Відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач 2) про стягнення заборгованості у сумі 291 000,00грн., пені у розмірі 30 484,33грн., 3% річних у сумі 15 061,14грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки №1005/12 від 10.05.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1005/12 від 10.05.2012р., специфікацій до договору, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.10.13р. складає 291 000,00грн., видаткових накладних, актів приймання-передачі цементу, рахунків-фактур, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем 1 часткових оплат за поставлений товар, договору поруки №4 від 14.05.2012р., листу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.530, ч.3 ст.538, ст.610, ч.1, ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 28, 44, 49, 54, 58, 64 Господарського процесуального кодексу України.

31.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про забезпечення позову, та просить накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках Відповідача 1 в банківській або в іншій кредитно-фінансовий установі у розмірі ціни позову 336 545,47грн. та судового збору у сумі 6 730,91грн.; Заборонити Відповідачеві1 відчужувати своє майно;

07.11.2013р. Відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву вв якому зазначає, що з ТОВ «Союз-перспектива і К» був укладений договір поруки №4 від 14.05.2012р. ТОВ «Виробниче-Комерційна Фірма «Антрацит» поручилося за виконання обов'язку за договором №1005/12 від 10.05.2012 за ТОВ «Вінінвестсервіс» (Боржника). Однак, ТОВ «Виробниче-Комерційна Фірма «Антрацит» не повинно відповідати перед ТОВ «Союз-перспектива і К» за Боржника у повному обсязі, тому що до договору поруки №4 від 14.05.2012 року було підписано додаткову угоду №1 від 01.06.2012р., якою сторони домовились обмежити відповідальність ТОВ «Виробниче-Комерційна Фірма «Антрацит» у розмірі не більше 300 грн. за невиконання зобовязання і за всі порушення зобов'язань Боржника, що сталися протягом дії договору. Просить обмежити відповідальність ТОВ «Виробниче-Комерційна Фірма «Антрацит» перед ТОВ «Союз-перспектива і К» за невиконання ТОВ «Вінінвестсервіс» своїх обов'язків у розмірі 300,00грн. Крім того надані належним чином засвідчені копії наступних документів: додаткової угоди №1 до договору поруки №4 від 14.05.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 07.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача 2 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит».

Відповідач 1 у судові засідання не з'явився, доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу 1 за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 2110, м.Вінниця, вул.Визволення, буд.2, офіс 310 Г.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-виробничий комплекс «Вінінвестсервіс» (Покупець) було укладено договір поставки №1005/12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця цементну продукцію (далі по тексту - Товар), в асортименті, кількості та строки, передбачені даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах та у порядку, передбачені даним Договором.

Згідно п.1.2 договору найменування, кількість та асортимент товару який поставляється зазначається у Додатках (Специфікаціях) до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка Товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах (базис поставки) СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення), в редакції Інкотермс 2010 року, якщо інше не передбачено Додатками (Специфікаціями) до даного Договору. Станція відвантаження - станція Ямниця - Львівська ж/д. Місце призначення - зазначається у замовленні Покупця. Відвантаження товару здійснюється не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надходження Заявки від Покупця. У випадку виникнення протиріччя між умовами даного Договору та умовами Інкотермс 2010. Сторони домовились керуватися умовами даного Договору.

У пункті 3.3 договору встановлено, що датою поставки (переходу права власності на Товар) вважається дата календарного штемпеля станції вантажоодержувача у перевізних документах.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни Товару та умов оплати:

- ціна та вартість Товару встановлюється у Специфікаціях (Додатках до даного Договору) на умовах поставки, передбачених даним договором. В ціну Товару включаються витрати до моменту його поставки, витрати на транспортування Товару у відповідності з умовами даного Договору (базису) поставки, інші витрати, пов'язані з доставкою Товару до місця призначення, зазначеного Покупцем у Заявці (п.5.1 Договору);

- порядок оплати Товару зазначається у Специфікаціях (Додатках до даного Договору), які підписуються уповноваженими представниками Сторін. Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, якщо інше не передбачено додатками до даного Договору. Оплатою визнається факт надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.5.3 Договору);

Відповідно п.6.5 договору за порушення строку оплати Товару, узгодженого п.5.3 даного Договору. Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, за який нараховується пеня, нараховану на суму простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У пункті 7.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 10 (десять) днів до закінчення строку його дії не надійде письмова заява однієї із Сторін про розірвання Договору. Обов'язковою умовою розірвання договору є повне виконання Сторонами своїх зобов'язань.

10 травня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору де визначили асортимент, кількість, суму товару яка склала 260 640,00грн., умови поставки та умови оплати - оплата протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

29 травня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №2 до договору де визначили асортимент, кількість, суму товару яка склала 4 235 400,00грн., умови поставки та умови оплати - оплата протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

14 червня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №3 до договору де визначили асортимент, кількість, суму товару яка склала 2 445 000,00грн., умови поставки та умови оплати - оплата протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

15 серпня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №4 до договору де визначили асортимент, кількість, суму товару яка склала 1 470 000,00грн., умови поставки та умови оплати - оплата протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

15 серпня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №5 до договору де визначили асортимент, кількість, суму товару яка склала 735 000,00грн., умови поставки та умови оплати - оплата протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору Позивачем, було здійснено поставку Відповідачу 1 на суму 3 650 181,10грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідачем 1 було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 3 359 181,10грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

14 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит» (Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (Кредитор) було укладено договір поруки №4, відповідно п.1.1 якого у відповідності до даного Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку товариством з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», код ЄДРПОУ 34788117 (надалі іменується «Боржник») у повному обсязі відносно основного договору, передбаченим ст.2 даного Договору (надалі іменується «Основний договір»).

Згідно п.1.2 договору Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання Боржником. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, як і Боржник, включати сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та нести будь-які наслідки, які передбачені чинним законодавством та основним чи цим договорами за несвоєчасне чи неналежне виконання обов'язків.

У пункті 2.1 договору встановлено, що під основним договором в даному Договір розуміють договір №1005/12 від 10.05.2012р., укладений між Кредитором (в основному договорі іменується «Постачальник») та боржником (в основному договорі іменується Покупець).

Згідно п.3.1 договору Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п.1 даного Договору, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 3 доби з моменту її пред'явлення шляхом сплати основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та нести будь-які наслідки, які передбачені чинним законодавством та основним чи цим договорами за порушення несвоєчасне чи неналежне виконання обов'язків.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє по 31.12.2015р. (п.4.1 Договору).

Позивачем на адресу Відповідача 2 було направлено лист №501-1 від 03.10.2013р., в якому у зв'язку з тим, що Боржник несвоєчасно виконав свій обов'язок по оплаті вартості товару, а саме заборгованість станом на 02.10.2013р. складає 291 000,00грн. просить здійснити оплату.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем 1 та Відповідачем 2 Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору поставки №1005/12 від 10.05.2012р. з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1005/12 від 10.05.2012р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», Позивачем було здійснено поставку Відповідачу 1 на суму 3 650 181,10грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 3 359 181,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

На сплату вартості поставленого товару Позивачем були виставлені рахунки, належним чином засвідчені копії яких долучені Позивачем до матеріалів справи.

Належні та допустимі в порядку ст.ст. 33-36 Господарського процесуального кодексу України докази погашення боргу в сумі 291 000,00грн. в матеріалах справи відсутні.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 291 000,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки №1005/12 від 10.05.2012р. забезпечені порукою, шляхом укладання між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 2 (Поручитель) договору поруки №4 від 14.05.2012р.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Через неналежне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки щодо оплати товару, Позивач звернувся до Відповідача 2, як поручителя, з вимогою №505-1 від 03.10.2013р. оплатити грошові кошти у розмірі 291 000,00грн.

Відповідач 2 проти заявлених до нього вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до додаткової угоди №1 від 01.06.2012р.до договору поруки №4 від 14.05.2012р. сторони дійшли згоди внести зміну в п.1.2 Договору, виклавши його наступним чином: «Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання Боржником. Поручитель відповідає перед Кредитором у розмірі не більше трьохсот грн. за виконання зобов'язання і всі порушення зобов'язань Боржником, що сталися протягом дії основного договору.

Відтак, відповідальність Поручителя обмежується 300,00 гривнями, про що Позивач та Відповідач 2 дійшли згоди у додатковій угоді №1 до договору поруки.

Отже, заявляючи до Відповідача 2 вимоги щодо стягнення заборгованості на підставі договору поруки Позивач реалізував своє право на отримання задоволення своїх вимог за рахунок Поручителя в порядку, визначеному договором поруки, ст.554 Цивільного кодексу України.

Проте вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2 заборгованості, підлягають задоволенню лише у сумі 300,00грн., у зв'язку з тим, що відповідальність Поручителя обмежується 300,00 гривнями.

Відповідач 1 доказів погашення суми боргу у розмірі 290 700,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс».

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.6.5 договору поставки №1005/12 за порушення строку оплати Товару, узгодженого п.5.3 даного Договору. Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, за який нараховується пеня, нараховану на суму простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано , отже Позивачем невірно визначений кінець прострочення заборгованості 10.04.2013р., оскільки шість місяців припиняється у березні 2013 року.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 27 070,10грн.

На ряду з зазначеним, Позивач просить стягнути з Відповідача у якості судових витрат за послуги адвоката.

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Позивач не надав жодного доказу в підтвердження понесених витрат.

Докази, які підтверджують надання послуг, понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 ГПК України доказів, надання послуг адвокатом.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За змістом п.3 зазначеної постанови Пленуми саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 15 061,14грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення 3% річних у сумі 15 061,14грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині 3% річних у сумі 15 061,14грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», м.Вінниця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 291 000,00грн., пені у розмірі 30 484,33грн., 3% річних у сумі 15 061,14грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс» (21100, м.Вінниця, вул.Визволення, 2, офіс 310, Г, ЄДРПОУ 34788117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр.Полеглих Комунарів, 102 Б, ЄДРПОУ 35099297, р/р 2600201518498 у філії ПАТ «Укрексімбанк» м.Донецьк, МФО 334817) заборгованість у розмірі 290 700,00грн., пеню у розмірі 27 070,10грн., судовий збір у розмірі 6 361,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит» (86157, м.Макіївка, вул.Леніна, 67/20, ЄДРПОУ 35950638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м.Донецьк, пр.Полеглих Комунарів, 102 Б, ЄДРПОУ 35099297, р/р 2600201518498 у філії ПАТ «Укрексімбанк» м.Донецьк, МФО 334817) заборгованість у сумі 300,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінінвестсервіс», м.Вінниця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «Антрацит», м.Макіївка, Донецька область про стягнення 3% річних у сумі 15 061,14грн. припинити.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.11.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.13р.