Постанова

від 19.12.2013 по справі 905/5857/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №905/5857/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Швець І.П. - за дов. б/н від 09.09.2013р. від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013 року у справі№ 905/5857/13 (суддя Риженко Т.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області простягнення заборгованості у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пені у розмірі 35 827 грн. 71 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пені у розмірі 35 827 грн. 71 коп.

Позивач заявою від 01.10.2013 року зменшив розмір позовних вимог і остаточно просив господарський суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на його користь заборгованість у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пеню у розмірі 28 030 грн. 51 коп., яка прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя заборгованість у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пеню у розмірі 35 827 грн. 71 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 29.10.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача усно висловив свої заперечення щодо апеляційної скарги, якими просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 06.12.13р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 03.12.13р. Через канцелярію судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв»язку з хворобою представника відповідача, яке судовою колегією розглянуто та відмовлено у його задоволенні в зв»язку з недоцільністю. Крім того, участь у справі приймають юридичні особи, а не фізичні і відповідач мав можливість направити до судового засідання іншого представника, явка сторін ухвалою суду про порушення апеляційного провадження від 03.12.2013 року не була визнана обов»язковою і сторони були попереджені, що у випадку неявки їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, а тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/5857/13 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД-Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" (покупець) було укладено договір поставки №221, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність покупця металопрокат (в подальшому товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця і згідно зі специфікаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені даним договором.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.2 договору);

- покупець здійснює 100% попередню оплату на підставі виставлених рахунків, а також можливі умови відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту поставки товару (п.4.3 договору).

Згідно п.6.2 договору, у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в даному договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені), від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання за даним договором.

Відповідно до п.9.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року. Закінчення строку дії даного договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що виникли з даного договору протягом строку його дії, не звільняє сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їх неналежне виконання.

Між сторонами підписано специфікації №1 від 21.11.2012р., №2 від 08.01.2013р., №3 від 11.01.2013р., відповідно до яких визначено асортимент, кількість, строк поставки, ціну та загальну вартість товару.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару відповідачу на суму 1 789 624 грн. 14 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000002 від 11.02.2013р. на суму 177 208 грн. 00 коп., №РН-0000004 від 14.02.2013р. на суму 228 631 грн. 20 коп., №РН-0000005 від 15.02.2013р. на суму 172 142 грн. 52 коп., №РН-0000006 від 18.03.2013р. на суму 381 488 грн. 40 коп., №РН-0000007 від 20.03.2013р. на суму 416 901 грн. 43 коп., №РН-0000008 від 21.03.2013р. на суму 413 252 грн. 59 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідачем вказаний товар було отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №119036 від 07.02.2013р., №119140 від 14.03.2013р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару за договором поставки №221 від 21.11.2012р. виконав частково у розмірі 163 117 грн. 08 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 626 507 грн. 06 коп. Крім того, листом №616 від 30.05.2013р. відповідач зобов'язався оплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 1 626 507 грн. 06 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пені у розмірі 28 030 грн. 51 коп. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.10.2013 р., яка прийнята судом до розгляду)

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку товару відповідачу на суму 1 789 624 грн. 14 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000002 від 11.02.2013р. на суму 177 208 грн. 00 коп., №РН-0000004 від 14.02.2013р. на суму 228 631 грн. 20 коп., №РН-0000005 від 15.02.2013р. на суму 172 142 грн. 52 коп., №РН-0000006 від 18.03.2013р. на суму 381 488 грн. 40 коп., №РН-0000007 від 20.03.2013р. на суму 416 901 грн. 43 коп., №РН-0000008 від 21.03.2013р. на суму 413 252 грн. 59 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

У відповідності до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань з часткової оплати отриманого товару на загальну суму у розмірі 163 117 грн. 08 коп.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу боргу за договором поставки №221 від 21.11.2012 р. у повному обсязі, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 626 507 грн. 06 коп.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1 626 507 грн. 06 коп.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 6.2 договору за загальний період з 29.03.2013 р. по 02.07.2013 р. у розмірі 28 030 грн. 51 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6.2 договору, у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в даному договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені), від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання за даним договором.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 28 030 грн. 51 коп. за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання з 29.03.2013 р. по 02.07.2013 р.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя у повному обсязі та правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД - Трейд», м. Запоріжжя заборгованість у сумі 1 626 507 грн. 06 коп., пеню у розмірі 35 827 грн. 71 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи відповідача щодо нібито порушення судом першої інстанції норм процесуального права України, оскільки розгляд справи ухвалами суду від 10.09.2013р., 01.10.2013р., 22.10.2013р. неодноразово відкладався та відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позову заяву та заперечень по суті спору. Крім того, матеріалами справи підтверджено належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідачем в свою чергу не надано суду належних та допустимих доказів підтвердження неможливості направлення іншого представника підприємства для участі у судовому засіданні та неможливість розгляду справи без участі представника відповідача за нормами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013 р. у справі № 905/5857/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013 р. у справі № 905/5857/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013 р. у справі № 905/5857/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.