cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/18466/13 09.12.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс» про стягнення 3 501 290,16 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: позивача:Конанець І.М. відповідача 1:Гавриленко О.О. відповідача 2:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (надалі - ТОВ «Агро ЛВ Лімітед») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» (надалі - ТОВ «ГФ Гефест Сервіс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс» (надалі - ТОВ «ГФ Набу Сервіс») про стягнення 3 501 290,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу №1-09-54 від 03.09.2012 р. передав ТОВ «ГФ Набу Сервіс» товар, а відповідач 1 свого зобов'язання по сплаті на користь позивача вартості поставленого товару згідно договору про заміну сторони від 11.09.2013 р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 2 859 897,14 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 222 560,50 грн., штрафу у розмірі 372 424,70 грн. та 3% річних у розмірі 46 407,82 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що відповідно до договору поруки від 11.09.2013 р. ТОВ «ГФ Набу Сервіс» поручилося за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 зобов'язань з оплати поставленого товару згідно договору купівлі-продажу №1-09-54 від 03.09.2012 р., яке останнім належним чином не виконане.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.10.2013 р.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просив суд (з урахуванням поданих уточнень до клопотання) накласти арешт на грошові кошти та майно відповідачів, заборонити відповідачам вчиняти певні дії та зобов'язати Відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві та Черкаській області провести державну реєстрацію обтяжень речових прав не все належне відповідачам майно.
Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено з огляду на те, що заявником не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість застосування заходів до забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. розгляд справи відкладено до 18.11.2013 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
18.11.2013 р. до канцелярії суду представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з частині стягнення штрафу у розмірі 372 424,70 грн., в іншій частині - позовні вимоги визнав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 09.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 2 та невиконанням ним вимог ухвали суду.
В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала 26.11.2013 р. через канцелярію заперечення на відзив відповідача 1, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала частково з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 214, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17296891 від 02.10.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.09.2012 р. між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (продавець) та ТОВ «ГФ Набу Сервіс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1-09-54 (надалі - «Договір купівлі-продажу»).
Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу за цим договором продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити промислову картоплю (для виробництва чіпсів) сортів «Леді Розетта», «Марлен» та «Леді Клер», згідно додатку №2 до договору, в кількості близько 5 000,0 т. відповідно до умов, визначених в цьому договорі.
Пунктом 5.4.2 Договору купівлі-продажу визначено, що за товар поставлений у період з вересня 2012 р. по червень 2013 р. включно (за винятком товару, що поставляється у квітні та травні 2013 р.) - протягом 21 днів після відвантаження кожної партії товару без вирахування суми передоплати.
Згідно з п. 5.4.5 Договору купівлі-продажу сума передоплати вираховується згідно п. 5.4.3, 5.4.4 з вартості кожної поставленої партії товару починаючи з першої партії, поставленої за цей період. При цьому, сума передоплати зменшується на вартість поставленого товару.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а ТОВ «ГФ Набу Сервіс» прийнято та частково оплачено товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 16.10.2012 р. по 04.06.2013 р., а також банківськими виписками з рахунку позивача.
11.09.2013 р. між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (кредитор), ТОВ «ГФ Набу Сервіс» (первісний боржник) та ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» (новий боржник) було укладено договір про заміну сторони в Договорі купівлі-продажу №1-09-54 від 03.09.2012 р. (надалі - «Договір про заміну сторони»).
Відповідно до п. 1.1 Договору про заміну сторони керуючись волевиявленням та ст. 520-523 Цивільного кодексу України та на умовах, визначених цим договором, сторони вирішили замінити первісного боржника згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між первісним боржником та кредитором, на нового боржника.
Пунктом 1.2 вказаного договору сторони погодили, що до нового боржника переходять всі права та обов'язки згідно договору поставки, в тому числі, але не обмежуючись, зобов'язання по оплаті товару, поставленого кредитором первісному боржнику згідно договору поставки та додатку №1 до договору, та усі нараховані, та такі, що будуть нараховані у майбутньому штрафні санкції. Усі штрафні санкції по договору поставки продовжують нараховуватись до повного виконання зобов'язань та разом з нарахованими раніше (з початку дії договору поставки) штрафними санкціями підлягають сплаті новим боржником. Сума боргу з поставки товару, який виник по договору поставки, складає 2 859 897,14 грн. з ПДВ, що згідно курсу закриття валютних торгів Євро до гривні на Міжбанківській валютній біржі для операцій з продажу на дату укладення договору поставки - 03.09.2012 р. становить 279 286,83 Євро з ПДВ.
Згідно з п. 3.1 Договору про заміну сторони новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах договору поставки. Новий боржник зобов'язується у повному обсязі виконати грошове зобов'язання, передбачене договором поставки, щодо оплати вартості товару та усіх нарахованих штрафних санкцій в день підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.
19.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №2165ЛВ від 12.09.2013 р. погасити суму заборгованості за Договором купівлі-продажу у розмірі 2 859 897,14 грн. та сплатити пеню, штраф та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору купівлі-продажу товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у нього заборгованості у розмірі 2 859 897,14 грн.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні, підписані сторонами у період з 16.10.2012 р. по 04.06.2013 р.) підтверджується передача позивачем та прийняття ТОВ «ГФ Набу Сервіс» товару на виконання умов Договору.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.4.2 Договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний був сплатити продавцю вартість поставленого товару протягом 21 днів після відвантаження кожної партії товару.
Таким чином, з урахуванням часткової оплати ТОВ «ГФ Набу Сервіс» вартості поставленого товару за Договором, заборгованість за поставлений товар становить 2 859 897,14 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.09.2013 р. між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (кредитор), ТОВ «ГФ Набу Сервіс» (первісний боржник) та ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» (новий боржник) було Договір про заміну сторони, відповідно до умов якого сторони вирішили замінити первісного боржника згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між первісним боржником та кредитором, на нового боржника.
Відповідно до положень статей 520-522 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Отже, згідно умов Договору про заміну сторони, відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 2 859 897,14 грн., яка утворилася внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу.
19.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №2165ЛВ від 12.09.2013 р. погасити суму заборгованості за Договором купівлі-продажу у розмірі 2 859 897,14 грн. та сплатити пеню, штраф та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 2 859 897,14 грн. підтверджується матеріалами справи та актом звіряння від 11.09.2013 р. Крім того, заборгованість у вказаному розмірі визнана представником ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» у повному обсязі.
11.09.2013 р. між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (кредитор), ТОВ «ГФ Набу Сервіс» (поручитель) та ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» (боржник) було укладено договір поруки (надалі - «Договір поруки»).
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за неналежне виконання всіх зобов'язань боржника, що виникли та виникнуть в майбутньому по основному договору, в тому числі, але не виключно по виконанню грошового зобов'язання з оплати поставленого товару згідно додатку №1 до договору, в сумі 2 859 989,14 грн. з ПДВ, що згідно курсу закриття валютних торгів Євро до гривні на Міжбанківській валютній біржі для операцій з продажу на дату укладення договору поставки - 03.09.2012 р. становить 279 286,83 Євро з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодекс України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п. 1.2 Договору поруки у випадку порушення боржником будь-якого обов'язку по договору поставки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Таким чином, на підставі Договору поруки відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем 1 в тому числі, але не виключно грошового зобов'язання з оплати поставленого товару в сумі 2 859 989,14 грн.
19.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою №2167ЛВ від 13.09.2013 р., в якій просив погасити заборгованість відповідача 1 в розмірі 2 859 897,14 грн. та сплатити пеню, штраф та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 2 859 897,14 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачем 2 не надано.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення солідарно заборгованості з ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» та ТОВ «ГФ Набу Сервіс» на користь ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» у розмірі 2 859 897,14 грн. правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 222 560,50 грн., штрафу у розмірі 372 424,70 грн. та 3% річних у розмірі 46 407,82 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 16.10.2013 р. по 18.09.2013 р.
Судом встановлено, що відповідач 1 у встановлений строк свого обов'язку по сплаті грошових коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.
Згідно з п. 8.2.1 Договору купівлі-продажу за несвоєчасну оплату продукції або несвоєчасне повернення тари покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Пунктом 8.2.3 Договору визначено, що за прострочення оплати більше чотирнадцять днів покупець сплачує штраф у розмірі 7% від суми прострочення.
Таким чином, умовами Договору купівлі-продажу та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання оплати поставленого товару, то правомірним є стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 372 424,70 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідачів пені у розмірі 222 560,50 грн. та 3% річних у розмірі 46 407,82 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення солідарно з ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» та ТОВ «ГФ Набу Сервіс» на користь ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» заборгованості у розмірі 2 859 897,14 грн., пені у розмірі 222 560,50 грн., штрафу у розмірі 372 424,70 грн. та 3% річних у розмірі 46 407,82 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9; ідентифікаційний код 38698310) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс» (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 214; ідентифікаційний код 38216377) заборгованість у розмірі 2 859 897 (два мільйони вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 14 коп., пеню у розмірі 222 560 (двісті двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 50 коп., штраф у розмірі 372 424 (триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 46 407 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено 13.12.2013 р.
Суддя В.П.Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2013 |
Оприлюднено | 20.12.2013 |
Номер документу | 36145526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні