Постанова

від 07.04.2014 по справі 910/18466/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 910/18466/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Конанець І.М.

Колодій М.В.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р.

у справі №910/18466/13 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед»

до 1. Дочірнього підприємства «Голден Фудс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс»

про стягнення 3 501 290,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу сервіс» про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості в сумі 3 501 290,16 грн., що складається з суми основного боргу - 2 859 897,14 грн., пені - 222 560,50 грн., штрафу за прострочення оплати більше ніж на 14 днів за умовами Договору - 372 424,70 грн., 3% річних - 46 407,82 грн., а також про стягнення з відповідачів судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс» заборгованість у розмірі 2 859 897,14 грн., пеня у розмірі 222 560,50 грн., штраф у розмірі 372 424,70 грн., 3% річних у розмірі 46 407,82 грн. та судовий збір у розмірі 68 820,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» подало апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. у справі №910/18466/13 частково і прийняти нове рішення.

ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» вважає незаконним та таким, що порушує ст. 61 Конституції України одночасне стягнення з боржника пені та штрафу, оскільки, як він вказує, вони є одним видом юридичної відповідальністю неустойки та не підлягають одночасному стягненню за одне і теж саме правопорушення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким вважає рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. у справі №910/18466/13 законним, обґрунтованими та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» без задоволення.

Як вказує позивач, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. Позивач також посилається постанову Верховного суду України від 27.04.2012р., постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. №06/5026/1052/2011, постанову Верховного суду України від 30.05.2011р. №42/252, від 09.04.2012р. №20/246-08.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» та призначено розгляд справи на 17.02.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача 1 та відповідача 2.

Від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача 1 - ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» та відповідача 2 - ТОВ «ГФ Набу Сервіс» на належного відповідача - Дочірнє підприємство «Голден Фудс».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. з урахуванням ухвали суду від 04.04.2014р. про виправлення описки в ухвалі від 17.03.2014р. замінено відповідача -1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» на правонаступника Дочірнє підприємство «Голден Фудс», розгляд справи відкладено на 07.04.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс», як покупцем, був укладений Договір №1-09-54 купівлі-продажу від 03.09.2012р., за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити промислову картоплю (для виробництва чіпсів) сортів «Леді Розетта», «Марлен» та «Леді Клер» згідно Додатку №2 до Договору в кількості близько 5 000 т. відповідно до умов, визначених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. Договору якість товару повинна відповідати стандартам, визначеним законодавством. Якість товару повинна відповідати Додатку №1 до Договору.

Згідно з ст. 3 Договору умови поставки: EXW (Incoterms 2000) склад продавця, адреса якого повідомляється покупцю додатково за допомогою факсу за 7 календарних днів до дати поставки. Поставка товару здійснюється партіями згідно з замовленнями покупця, поетапно, ритмічно після здійснення суми попередньої оплати згідно п. 5.4.1. Договору. Фактичну кількість товару, що реалізується за даним Договором, буде встановлено на підставі відвантажувальних документів (накладних, товаротранспортних накладних) на кожну партію. Ціна, кількість та строки отримання товару, визначені в Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що загальна вартість товару 1 370 400 євро, в т.ч. ПДВ, що становить 14 032 896,00 грн.

У відповідності до п. 5.4. Договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку на наступних умовах: сторони погодили, що передплата у сумі 90 000,00 євро здійснюється наступним чином: попередня оплата у сумі 45 000,00 євро здійснюється до 31 жовтня 2012р.; попередня оплата у сумі 45 000,00 євро здійснюється до 30 листопада 2012р. За товар, поставлений у період з вересня 2012р. по червень 2013р. включно (за винятком товару, що поставляється у квітні та травня 2013р.) - протягом 21 днів після відвантаження кожної партії товару без вирахування суми передоплати. За товар, поставлений у квітні 2013р. - протягом 21 днів після відвантаження кожної партії товару за вирахуванням суми передоплати в розмірі 45 000,00 євро. За товар, поставлений у травні 2013р. - протягом 21 днів після відвантаження кожної партії товару за вирахуванням суми передоплати в розмірі 45 000,00 євро. Сума передоплати вираховується згідно п. 5.4.3, 5.4.4. з вартості кожної поставленої партії товару, починаючи з першої партії, поставлено за цей період. При цьому сума передоплати зменшується на вартість поставленого товару.

На виконання умов Договору позивач здійснив ТОВ «ГФ Набу Сервіс» поставку товару в період з 16.10.2012р. по 04.06.2013р., а ТОВ «ГФ Набу Сервіс» прийняв товар на загальну суму 5 682 692,37 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ «ГФ Набу Сервіс» неналежним чином виконало свої зобов'язання щодо оплати за поставлений позивачем товар, з огляду на що у нього утворилася заборгованість у розмірі 2 859 897,14 грн.

Апеляційним судом встановлено, що 11 вересня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс», як первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс», як новим боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», як кредитором, був укладений Договір про заміну сторони в Договорі №1-09-54 купівлі-продажу від 03.09.2012р., за яким сторони вирішили замінити первісного боржника згідно Договору №1-09-54 купівлі-продажу від 03.09.2012р. на нового боржника.

Згідно п. 1.2. Договору від 11.09.2013р. до нового боржника переходять всі права та обов'язки згідно Договору №1-09-54 купівлі-продажу від 03.09.2012р., а тому числі, але не обмежуючись зобов'язанням по оплаті товару, поставленого кредитором первісному боржнику та усі нараховані та такі, що будуть нараховані у майбутньому штрафні санкції. Усі штрафні санкції продовжують нараховуватися до повного виконання зобов'язань та разом з нарахованими раніше (з початку дії Договору №1-09-54 від 03.09.2012р.) штрафними санкціями підлягають сплаті новим боржником. Сума боргу з поставки товару, який виник по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., складає 2 859 897,14 грн.

У пункті 1.3. Договору від 11.09.2013р. вказано, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в Договорі №1-09-54 від 03.09.2012р. і, підписуючи зі своєї сторони даний Договір, дає свою згоду на відповідну заміну в порядку та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.4. Договору від 11.09.2013р. визначено, що підписання даного договору первісним боржник поручається перед кредитором за належне виконання зобов'язань новим боржником по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. у повному обсязі. Порука припиняється після закінчення 10 років з дня підписання даного Договору. Підписанням цього Договору новий боржник підтверджує, що він в повному обсязі поінформований первісним боржником про умови Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., а також всі зобов'язання, що виникли та можуть виникнути по Договору поставки. Новий боржник підтверджує, що він отримав від первісного боржника копію Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. та усіх документів, оформлених на виконання Договору №1-09-54 від 03.09.2012р.

У відповідності до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Отже, стаття 520 Цивільного кодексу України закріплює положення про можливість заміни боржника у зобов'язанні (на відміну від заміни кредитора) винятково за згодою кредитора. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу обумовлюється тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора.

Як вбачається з умов Договору від 22.09.2013р. кредитор - позивач у справі, надав згоду на переведення боргу від ТОВ «Набу Сервіс» згідно Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. до ТОВ «ГФ Гефест Сервіс».

Як вбачається новим боржником ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» також не було виконано зобов'язання по оплаті грошових коштів позивачеві за товар.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем направлялась ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» вимога про сплату заборгованості вих. №2165 ЛВ від 12.09.2013р., яка була залишена боржником без виконання.

З огляду на те, що ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» прострочило виконання грошового зобов'язання, позивачем була нарахована пеня в розмірі 222 560,50 грн. та штраф у розмірі 372 424,70 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до підпункту 8.2.1. пункту 8.2. Договору покупець за несвоєчасну оплату продукції або несвоєчасне повернення тари сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до підпункту 8.2.3. п. 8.2. Договору за прострочення оплати більше чотиринадцяти днів покупець сплачує штраф у розмірі 7% від суми прострочення.

За таких обставин, правомірним є нарахування позивачем пені та штрафу на суму простроченого зобов'язання у розмірі 222 560,50 грн. пені та 372 424,70 грн. штрафу.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних складає 46 407,82 грн. та є правомірним нарахуванням на прострочену суму заборгованості на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника - ТОВ «ГФ Гефест Сервіс», за Договором №1-0954 купівлі-продажу від 03.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс», як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс», як боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», як кредитором, укладений Договір поруки від 11.09.2013р., за яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання всіх зобов'язань боржника, що виникли та виникнуть в майбутньому по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., в тому числі, але не виключно по виконанню грошового зобов'язання з оплати поставленого товару в сумі 2 859 897,14 грн.

Пунктом 1.2. Договору поруки від 11.09.2013р. визначено, що у випадку порушення боржником будь-якого обов'язку по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в день отримання вимоги від кредитора шляхом оплати коштів на рахунок кредитора.

Матеріали справи свідчать про направлення позивачем поручителю вимоги (вих. №2167 ЛВ від 13.09.2013р.) про сплату заборгованості, яка не була виконана поручителем.

У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кільки осіб.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з наведених вище норм закону та умов договору поруки вбачається, що відповідач 2 солідарно мав відповідати з ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р за порушення умов цього Договору щодо сплати коштів за поставлений позивачем товар, як і правильно було встановлено судом першої інстанції.

Однак при цьому, 28 лютого 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс», як первісним боржником, Дочірнім підприємством «Голден Фудс», як новим боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», як кредитором, 28.02.2014р. укладений Договір про заміну сторони в Договорі №1-09-54 купівлі-продажу від 03.09.2012р., згідно з яким сторони вирішили замінити первісного боржника згідно Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. на нового боржника.

Пунктом 1.2. Договору від 28.02.2014р. визначено, що до нового боржника переходять всі права та обов'язки згідно Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., а тому числі, але не обмежуючись зобов'язання по оплаті товару, поставленого кредитором первісному боржникові, та усі нараховані, та такі, що будуть нараховані в майбутньому штрафні санкції. Усі штрафні санкції продовжують нараховуватись до повного виконання зобов'язань та разом з нарахованими раніше (з початку дії Договору №1-09-54 від 03.09.2012р.) штрафними санкціями підлягають сплаті новим боржником. Сума боргу з поставки товару складає 2 859 897,14 грн.

Згідно з п. 1.3. Договору від 28.02.2014р. кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в Договорі №1-09-54 від 03.09.2012р. і, підписуючи зі своєї сторони даний Договір, дає свою згоду на відповідну заміну в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 1.4. Договору від 28.02.2014р. підписання даного Договору первісний боржник поручається перед кредитором за належне виконання зобов'язань новим боржником по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. у повному обсязі. Поруки припиняється після закінчення 10 років з дня підписання даного Договору. Підписанням цього Договору новий боржник підтверджує, що він в повному обсязі поінформований первісним боржником про умови Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., а також усі зобов'язання, що виникли та можуть виникнути по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. Новий кредитор підтверджує, що він отримав від первісного боржника копію Договору №1-09-54 від 03.09.2012р. та усіх документів, оформлених на виконання Договору №1-09-54 від 03.09.2012р.

Таким чином, з огляду на укладення 28.02.2014р. Договору про заміну сторони в Договорі №1-09-54 від 03.09.2012р., до ДП «Голден Фудс» перейшли зобов'язання ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» про сплаті заборгованості по Договору №1-09-54 від 03.09.2012р., а саме 2 859 897,14 грн. основного боргу, 222 560,50 грн. пені, 372 424,70 грн. штрафу, 46 407,82 грн. 3% річних.

Разом з тим, частина 1 ст. 523 Цивільного кодексу України встановлює, що порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

У відповідності до ч. 3 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що поручитель - ТОВ «ГФ Набу Сервіс», який згідно Договору поруки від 11.09.2013р. поручився перед позивачем за виконання ТОВ «ГФ Гефест Сервіс» зобов'язань за Договором №1-09-54 від 03.09.2012р., надав згоду та поручився за нового боржника - ДП «Голден Фудс», порука, встановлена Договором від 11.09.2013р., припинилась на підставі ч. 1 ст. 523 та ч. 3 ст. 559 Цивільного кодексу України.

На підставі цього має бути відмовлено в позові стосовно вимог до ТОВ «ГФ Набу Сервіс».

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторони повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідачем 1 - ДП «Голден Фудс» не надано апеляційному суду доказів оплати заборгованості за поставлений позивачем товар, з огляду на що, а також з урахуванням того до порука згідно Договору поруки від 11.09.2013р. припинилась, заборгованість на користь позивача має бути стягнута з ДП «Голден Фудс».

Додатково апеляційний суд стосовно твердження апелянта про неможливість одночасного стягнення з боржника пені та штрафу зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, підпунктом 8.2.1. пункту 8.2. Договору сторони передбачили, що покупець за несвоєчасну оплату продукції або несвоєчасне повернення тари сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Підпунктом 8.2.3. пункту 8.2. Договору встановили, що за прострочення оплати більше чотиринадцяти днів покупець сплачує штраф у розмірі 7% від суми прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені суперечить вимогам статті 61 Конституції України та це посилання не може бути прийняте до уваги колегією суддів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. у справі №06/5026/1052/2011.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Гефест Сервіс» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. у справі №910/18466/13 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Голден Фудс» (89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 31972380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (80400, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Забужжя, вул. Січових стрільців, 43, Код ЄДРПОУ 34943719) заборгованість 2 859 897,14 (два мільйони вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 14 коп.) грн. боргу, 222 560,50 (двісті двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 50 коп.) грн. пені, 372 424,70 (триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири грн. 70 коп.) грн. штрафу, 46 407,82 (сорок шість тисяч чотириста сім грн. 82 коп.) грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 68 820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) грн. Видати накази.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГФ Набу Сервіс» відмовити».

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу №910/18466/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця