Постанова

від 25.10.2013 по справі 2а-13870/12/0170/30

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2013 р. Справа №2а-13870/12/0170/30

Суддя Окружного адміністративного суду АР Крим Суворова С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісерв»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 10.12.2012 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісерв" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0010662204 від 28 листопада 2012 року, № 0010652204 від 28 листопада 2012 року.

В ході розгляду справи, здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнісерв» зареєстроване юридичною особою 21.11.2003 року за адресою: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л.Куйбишева/Київська, б.2/79, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1. а.с.72), та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу 1, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Юнісерв» (ЄДРПОУ 32749720) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ПП «Сіті Буд» ((ЄДРПОУ 37081640), ПП «Габарит групп» (ЄДРПОУ 35941644) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (з 01.07.2009 року-30.06.2011 року) , за результатами якої складено акт №7535/22-1/32749720 від 15.10.2012 року (далі - акт перевірки, т.1, а.с.8-35).

Відповідно до акту перевірки, встановлено:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.14.1.191 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 74 182 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 42 640 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 20 205 грн., за 2 кв. 2010 року - 10 102 грн., за 2 кв. 2011 року - 1 235 грн.

- п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.2 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року та пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 131 332 грн., у т.ч.:

- липень 2009 року 31 667 грн.;

- серпень 2009 року - 12 900 грн.;

- вересень 2009 року - 27 333 грн.;

- жовтень 2009 року - 9 866 грн.;

- листопад 2009 року - 16 164 грн.;

- грудень 2009 року - 4 463 грн.;

- січень 2010 року - 8 082 грн.;

- березень 2010 року - 8 082 грн.;

- квітень 2010 року - 8 082 грн.;

- травень 2010 року - 3619 грн.;

- лютий 2012 року - 1074 грн.

Не погодившись із прийнятим актом про результати позапланової документальної невиїзної перевірки, позивач надав свої заперечення за вих. №188-11 від 21.11.2012 року (т.1, а.с.36).

Листом від січня 2012 року за №56764/10/22 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС надала відповідь, з якої вбачається, що факти порушень позивачем, які викладені у акті позапланової документальної невиїзної перевірки встановлені відповідно до норм діючого законодавства, не підлягають відміні чи заміні (т.1. а.с.37-44).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0010662204 від 28.11.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 74 290,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 59 432,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 858,00 грн. (т.1. а.с.45);

- №0010652204 від 28.11.2012 року про збільшення ТОВ «Юнісерв» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 92 418,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 74 182,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 236,75 грн. (т.1, а.с.46).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем в ході перевірки безпідставно використані акти про неможливість проведення зустрічної перевірки БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд», на підставі яких позивачу незаконно нараховані грошові зобов'язання. Позивач пояснив, що ним правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, суми податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з контрагентами, що відповідає вимогам податкового законодавства України. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 року протиправними.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, що згідно до актів від 11.04.2012 року про проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

Крім того, не підтверджено реальність проведених господарських операцій ТОВ «Юнісерв» з контрагентами за період за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (з 01.07.2009 року-30.06.2011 року), а отже податкові повідомлення-рішення прийняті стосовно позивача є правомірними.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні цим обставинам правовідносини, надав оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Юнісерв» проведена на підставі Наказу №2194 від 19.09.2012 року, в якому помилково зазначений код ЄДРПОУ позивача 32749338 замість 32749720 (т.1, а.с.48).

Позивач звернувся листом до в.о. начальника ДПІ у м. Сімферополі з проханням направити на адресу ТОВ «Юнісерв» оформлені належним чином наказ та повідомлення про проведення перевірки, на підставі яких позивачем будуть надані усі необхідні для перевірки документи (т.1. а.с.49).

Листом від 10.10.2012 року за №22365/10/22-1 ДПІ у м. Сімферополі повідомило позивача, що замість ТОВ «Юнісерв» ЄДРПОУ 32749338 слід читати ТОВ «Юнісерв» ЄДРПОУ 32749720 (т.1. а.с.50).

У зв'язку з неправильним вказанням коду ЄДРПОУ ТОВ «Юнісерв» відмовилося приймати лист ДПІ у м. Сімферополі від 10.10.2012 року за №22365/10/22-1 у якості наказу №2194 від 19.09.2012 року та повідомлення №711/10/22-1 від 19.09.2012 року (т.1, а.с.51).

З матеріалів справи вбачається, що у період, який перевірявся, позивач мав правовідносини з БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Групп» щодо придбання робіт та послуг.

Позивач здійснює, зокрема, такі види діяльності за КВЕД-2010: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України серії АА №528474 (т.1, а.с74) та Статут ТОВ «Юнісерв», затверджений рішенням Загальних зборів ТОВ «Юнісерв», протокол №5 від 28.10.2008 року, зареєстрований державним Виконавчим комітетом Київського району м. Сімферополя №04055564Ю0042841 від 21.11.2003 року (т.1, а.с.76-85).

ТОВ «Юнісерв» є власником 18/100 частин будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, а саме нежитлових приміщень на 6-му та 7-му поверхах будівлі, загальною площею нежитлових приміщень 982,6 кв.м., про що свідчить акт здачі-приймання майна від 17.11.2003 року (т.1. а.с.103), свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т.1, а.с.104), Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1. а.с.105).

Крім того, позивач є власником 88/1000 часток нежилих приміщень, розташованих за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, буд.2/вул.. Київська, буд.79, що складаються з нежилих приміщень №219,220, 224, 225, 226, 227, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 251, загальною площею 468,8 кв.м. та у загальному користуванні ліфти №221, 222, моторна №223, східна клітина №228 за договором купівлі-продажу від 20.06.2008 року за реєстровим №3538 (т.1. а.с.106-107). Придбання позивачем вказаних нежитлових приміщень підтверджується актом приймання-передачі 88/1000 часток нежитлових приміщень від 20.06.2008 року (т.1. а.с.108), Витягом з Державного реєстру правочинів (т.1. а.с.109), Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1. а.с.110).

Згідно договору пайової участі в будівництві №ПУ/06-08 від 25.06.2008 року, акту приймання-передачі від 03.06.2009 року ТОВ «Сінто ЛТД» побудовані та передані, а позивачем прийняті нежитлові приміщення №15, 16, 17, 18 загальною площею 464,4 кв. м., розташовані на 3-му та 4-му поверсі прибудови літер «А1» по вул. Куйбишева/Київська, 2/79 та рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 09.10.2009 року №2765 передані у приватну власність ТОВ «Юнісерв» (т.1. а.с.117), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (т.1. а.с.118), Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1. а.с.119).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (Підрядник) укладені договори підряду (на виконання робіт):

- №ПД-06/09/674 від 17.06.2009 року на виконання оздоблювальних робіт на 3-му, 4-му поверсі та сходовій марш прибудові до будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1, а.с.125-127); ціна Договору складає 16 668,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 778,00 грн. (п.2.1. Договору).

- №СП/02/742 від 18.06.2009 року на виконання робіт з ремонту покрівлі даху будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1. а.с.137-140); загальна вартість договору складає 234630,00 грн., у т.ч. ПДВ - 39 105,00 грн.;

- №ПД/6_7_10-2009/1179 від 17.07.2009 року на виконання ремонту холу 1-го поверху, а також сходового маршу 6-го, 7-го та 10-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1. а.с.152-155); загальна вартість робіт за вказаним Договором орієнтовно складає 80110,80 грн., у т.ч. ПДВ - 13 351,80 грн. (п.2.4 Договору);

- №ПД-09/09/2248 від 09.09.2009 року на ремонт та оздоблення кабінетів 601-603, 703, а також додаткові роботи з ремонту холу 1-го поверху, а також сходових маршів будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1, а.с.165-167); ціна договору складає 68 784,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11464,00 грн.

- №ПД-2-09/09/2249 від 09.09.2009 року на виконання обладнання входу в адміністративну будівлю за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 зі сторони внутрішньої стоянки (т.1. а.с.178-180), вартість робіт за Договором складає 151702,80 грн., у т.ч. ПДВ - 25283,80 грн.

Контрагент позивача - ТОВ БВП «Строитель-Плюс» має Ліцензію на проведення будівельної діяльності від 22.12.2006 року зі строком дії до 22.12.2011 року серії АВ №195347 (т.1. а.с.121).

До договорів сторонами складені:

- Договірна ціна на суму 25,66560 тис. грн. (т.1. а.с.128-129), на суму 234,63000 тис. грн.. (т.1. а.с.141-142), на суму 80,11080 тис. грн.. (т.1. а.с.156-157), на суму 68,78400 (т.1. а.с.168-169), на суму 151,70280 тис. грн.(т.1. а.с.181-182)

- локальний кошторис №2-1-1 (т.1. а.с.131-132), (т.1. а.с.144-147), (т.1. а.с.158-162), (т.1. а.с.170-177), (т.1. а.с.183-195).

- підсумкова відомість ресурсів (т.1. а.с.133-136), відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 (т.1. а.с.148-151), (т.1. а.с.163-164), (т.1, а.с.217-220), (т.1, а.с.226-231)

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3: за 2009 рік на суму 25,6656 тис. грн. (т.1. а.с.213), за липень 2009 року на суму 189,9996 тис. грн.. (т.1, а.с.221), за серпень 2009 року на суму 77,4 тис. грн.. (т.1. а.с.232-233), за вересень 2009 року на суму 80,111 тис. грн. (т.1, а.с.238-239), за вересень 2009 року на суму 68,784 тис. грн.. (т.1, а.с.243-244), за вересень 2009 року на сумум 92,505 тис. грн.. (т.2. а.с.1-2), за жовтень 2009 року на суму 151,702 тис. грн.. (т.2, а.с.9)

- акти приймання виконаних підрядних робіт: за червень 2009 року на суму 25665,60 грн. (т.1. а.с.214-216), за липень 2009 року на суму 189999,60 грн. (т.1. а.с.222-225), за серпень 2009 року на суму 77400,00 грн. (т.1. а.с.234-237), за вересень 2009 року на суму 2711 грн. (т.1. а.с.240-242), за вересень 2009 року на суму 68784,00 грн. (т.1. а.с.245-248), за вересень 2009 року на суму 92 505,00 грн. (т.2. а.с. 3-8), за жовтень 2009 року на суму 59197,00 грн. (т.2. а.с.10-14).

Контрагент позивача надав податкові накладні №2477 від 30.06.2009 року на суму 16 668,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 778,00 грн. (т.2. а.с.37), №3365 від 31.07.2009 року на суму 189999,60 грн., у т.ч. ПДВ - 31666,60 грн. (т.2. а.с.38), №3842 від 31.08.2009 року на суму 77400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12900,00 грн. (т.2. а.с.39); №4355/1 від 30.09.2009 року на суму 164000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27333,33 грн. (т.2. а.с.40), №4763 від 30.10.2009 року на суму 59197,80 грн., у т.ч. ПДВ - 9866,30 грн. (т.2. а.с.41),

Оплата за виконані ТОВ БВП «Строитель-Плюс» здійснена позивачем на суму 771589,37 грн., про що свідчать виписки банку (т.2, а.с.23-27).

Крім того, позивач (Замовник) мав правовідносини з ПП «Габарит-Групп» (Виконавець) за Договором №48 від 01.10.2009 року щодо надання послуг з прибирання офісних приміщень Замовника, місць загального користування, прилеглої території, а також фасадів 6-го, 7-го та 10-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1. а.с.196).

Згідно п.2 Договору вартість послуг визначається на підставі діючих тарифів Виконавця та момент підписання даного Договору складає:

- прибирання приміщень та місць загального користування - 10,80 грн., у т.ч. ПДВ за 1 кв. м.;

- мийка фасадів - 15,60 грн. у т.ч. ПДВ за 1 кв. м.;

- комплексне підтримуюче прибирання прилеглої території - 7,20 грн. у т.ч. ПДВ за 1 кв.м.

Виконання сторонами Договору №48 від 01.10.2009 року підтверджується:

- рахунками фактурами №981 від 01.11.2009 року, №8011 від 30.11.2009 року, 1042 від 30.12.2009 року, №28 від 29.01.2009 року, 86 від 26.12.2009 року, №249 від 31.03.2010 року, №329 від 30.04.2010 року (т.1. а.с.205-211);

- актами (приймання-передачі): №ОУ-696, №ОУ-750, №ОУ-826, №)У-24, №)У-65, , №)У-128, №ОУ-223 на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8 081,80 грн. (т.2. а.с.15-21).

З вищевказаних актів вбачається, що контрагент позивача за умовами договору здійснив прибирання офісних приміщень, мийку фасадів із залученням альпіністів, комплексне прибирання прилеглої території за жовтень 2009 року - березень 2010 року.

В ході розгляду справи позивач пояснив, що прибирання із залученням альпіністів фасаду об'єкта позивача здійснено після проведення ремонтних робіт.

Оплата за надані послуги відбулась шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ПП «Габарит-Групп», про що свідчать виписки банку (т.2. а.с.27-30, 33, 35).

Після здійснення позивачем оплати, ПП «Габарит-Групп» виписало податкові накладні:

- №696 від 01.11.2009 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.42);

- №750 від 30.11.2009 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.43);

- №826 від 30.12.2009 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.44);

- №24 від 29.01.2010 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2, а.с.45);

- №65 від 26.02.2010 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.46);

- №128 від 31.03.2010 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.47);

- №223 від 30.04.2010 року на суму 48 490,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8081,80 грн. (т.2. а.с.48).

За договором підряду №ВК/6-11/35 від 15.04.2011 року на виконання робіт з монтажу систем водопостачання та каналізації ТОВ «Юнісерв» (Замовник) мало правовідносини з ПП «Сіті Буд» (Підрядник) щодо монтажу системи водопостачання та каналізації, а також встановлення обладнання Замовника на 6-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79 (т.1. а.с.200-203);

До вказаного договору сторонами складена Специфікація (т.1, а.с.204).

Контрагент позивача - ПП «Сіті Буд» має Ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури від 15.11.2010 року зі строком дії до 15.11.2013 року Серії АВ №557927 (т.1, а.с.197).

Фактичне виконання сторонами договору підряду №ВК/6-11/35 від 15.04.2011 року підтверджується:

- рахунком-фактурою: №104 від 18.04.2011 року на суму 6 441,16 грн., у т.ч. ПДВ - 1 073,53 грн. (т.1. а.с.212)

- актом №2 здачі-прийняття робіт на суму 6441,16 грн., у т.ч. ПДВ - 1073,53 грн. (т.2. а.с.22);

- податковою накладною: №26 від 19.04.2011 року на суму 6 441,16 грн., у т.ч. ПДВ - 1 073,53 грн. (т.2. а.с.49).

Суми податкових зобов'язань з ПДВ, податковий кредит, суми податку на прибуток підприємств відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та з податку на прибуток (т.2. а.с.155-251), (т.3. а.с.1-245).

Податкові декларації прийняті з уточнюючими розрахунками податковим органом згідно квитанцій №2, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься реєстр отриманих та виданих податкових накладних позивача, що підтверджують отримання ним виконаних робіт та наданих послуг від контрагентів - БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Групп» (т.2. а.с.50-71).

Бухгалтерські залишки по різних рахунках обліку позивача відображені в оборотно-сальдових відомостях та журналах-ордерах, виписках по рахунку, що містяться в матеріалах справи (т.2. а.с.74-107, 152-153).

Таким чином, первині документи податкового та бухгалтерського обліку вказують на реальність здійснення позивачем правочинів із БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Групп».

Під час розгляду справи судом призначена судово-економічна експертиза.

Згідно до висновку судово-економічної експертизи №50/13 від 13.05.2013 року вбачається, що експертом були досліджені господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентом, вивчені та оцінені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (п.4.1 ст.4 Закон України «Про податок на додану вартість»).

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкових накладних, якими засвідчується факт придбання платником податку - позивачем товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення його права на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону, до податкового кредиту підлягає включенню податки, зазначені в податкових накладних, які входять в ціну придбаних товарів (робі, послуг).

Відповідно до пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З висновку експерта вбачається, що надані до матеріалів справи первинні документи, у т.ч. податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку по взаємовідносинам з контрагентами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача неправомірними щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.2 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року тапп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Стосовно висновку відповідача про заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 74182 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8,9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. (п.138.2 ст.138 ПКУ).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. (п.138.6 ст.138 ПКУ).

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включається до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарських операцій позивача із БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Групп».

З огляду на вищевикладене, відповідач невірно встановив порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.14.1.191 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та висновки, викладені в акті перевірки ТОВ «Юнісерв» №7535/22-1/32749720 від 15.10.2012 року документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

Висновок судово-економічної експертизи суд вважає повним, обґрунтованим та приймає його у якості належного доказу по справі.

Відповідачем, в порядку ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів, які б спростували висновки експертизи.

Акт перевірки не містить дослідження первинних документів позивача, крім декларацій, що вказує на поверхове ставлення до перевірки платника податку, у зв'язку з чим висновки акту є безпідставними.

Крім того, суд зазначає про протиправність нарахування грошових зобов'язань за актом зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс», ПП «Сіті Буд» від 11.04.2012 року, оскільки вони не є належними доказами. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісерв» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в АР Крим, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010662204 від 28.11.2012 року про збільшення ТОВ «Юнісерв» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 74 290,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 59 432,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 858,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010652204 від 28.11.2012 року про збільшення ТОВ «Юнісерв» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 92 418,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 74 182,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 236,75 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ТОВ "Юнісерв" (код ЄДРПОУ 32749720) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 667,09 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.