Рішення
від 11.12.2013 по справі 901/1431/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2013Справа № 901/1431/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»

до відповідача фізичної особи-підприємця Акимової Тетяни В'ячеславівни

про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 29 594,17 грн.

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Акимової Тетяни В'ячеславівни

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»,

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтотранс»

про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 161 870,17 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

головуючий - суддя Н.Г.Шевчук

судді І.І. Дворний

В.І.Толпиго

представники:

позивача ТОВ «Ариол» - не з'явився,

відповідачів: ФОП Акімової Т.В. - Бойко В.В., договір про надання правової допомоги від 18.05.2013, свідоцтво №1290 від 26.04.2011,

ЗАТ «СК «Укрнафтотранс - не з'явився,

третьої особи ВАТ «НАСК «Оранта» - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ариол» (далі - ТОВ «Ариол») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця Акимової Тетяни В'ячеславівни (далі - ФОП Акимова Т. В.) про стягнення 29594,17грн. в рахунок відшкодування заподіяної в результаті ДТП шкоди, у т.ч. 10779,97грн. вартості пошкодженого транспортного засобу, додаткових витрат на проведення експертних досліджень у розмірі 8425,20грн та витрат на поховання водія, який загинув в результаті ДТП,у розмірі 10 389грн.

Відповідачем у справі - ФОП Акимовою Т.В. була подана зустрічна позовна заява до ТОВ «Ариол» про стягнення 136 370,17грн. та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (далі - ЗАТ «СК «Укрнафтотранс») про стягнення 25500грн в рахунок відшкодування заподіяної в результаті ДТП шкоди.

Позовні вимоги мотивовані за первісним з посиланням на статті 1166, 1187 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок винних дій водія відповідача - фізичної особи-підприємця Акимової Т.В., позивачу заподіяно матеріальну шкоду.

Зустрічні позовні вимоги з посиланням на статті 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, статті 6, 9, 22,28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок винних дій водія позивача, відповідачу була спричинена шкода у вигляді пошкодження транспортного засобу та знищення вантажу, який перевозився.

ТОВ «Ариол» та ЗАТ «СК «Укрнафтотранс» проти зустрічного позову заперечують з посиланням на те, що ДТП сталася з вини водія ФОП Акимової Т.О.

З урахуванням приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України Суд залишив без задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову як безпідставне.

Суд також з урахуванням наявних в матеріалах справи експертних висновків та враховуючи значний період часу, який минув з часу ДТП (з 10.07.2010), залишив без задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ГАЗ 3307 державний номер СН 2557 СН, яким керував Іпатов І.М., 10.07.2010 на ділянці 470 км + 700 м а/д «Харків - Сімферополь» в Генічеському районі о 1год.30хв. внаслідок лобового зіткнення з автомобілем DAF85CF/380 державний номер АК 6157 АТ з напівпричепом FRUEHAUF PJCTA3 державний номер АК 4773 ХХ, яким керував водій Жаров В.М., який не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу, по якій їхав автомобіль ГАЗ 3307, потрапив у дорожньо-транспортну пригожу, що підтверджується довідкою ВДПС смт. Н. Олексіївнка №8648292, довідкою ДПС смт. Новоолексіївка, протоколом огляду місця ДТП від 10.07.2010, протоколом № ХО №03499 огляду затриманого транспорту.

В результаті зіткнення обидва водія загинули на місці ДТП від отриманих тілесних пошкоджень, про що складені акти судово-медичних досліджень трупів № 92/Г та 93/Г від 16.08.2010.

Відповідно до матеріалів ДТП, встановлено, що водій автомобіля DAF85CF/380 державний номер АК 6157 АТ з напівпричепом FRUEHAUF PJCTA3 державний номер АК 4773 ХХ, керуючи транспортним засобом проявив неуважність, відволікся від керування автомобілем та виїхав на зустрічну смугу.

Водій автомобіля DAF85CF/380 державний номер АК 6157 АТ з напівпричепом FRUEHAUF PJCTA3 державний номер АК 4773 ХХ, який належить на праві власності ФОП Акимовій Т.В., Жаров В.М. перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем Акімовою Т.В., що підтверджується наказом № 16 від 07.07.2010, яким, крім того, за Жаровим В.М. закріплений автомобіль DAF85CF/380 державний номер АК 6157 АТ та напівпричіп FRUEHAUF PJCTA3 державний номер АК 4773 ХХ (виписка з наказу №16 від 07.07.2010).

Автомобіль ГАЗ 3307 державний номер СН 2557 СН належить на праві власності ТОВ «Ариол», водій Іпатов І.М., який керував цим автомобілем, перебував у трудових відносинах з позивачем.

19.03.2013 слідчим СО Геніческого РВ УМВС України в Херсонській області старшим лейтенантом міліції Кушакевич К.А. винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.07.2010 на 470 км + 700 м автодороги Харків - Сімферополь через загибель водія Жарова В.М.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено Цивільним кодексом України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.

При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 Цивільного кодексу України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Президія Вищого господарського суду України в Рекомендаціях «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 29.12.2007 № 04-5/239, зазначила, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 пункту 3 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 зазначено, що якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01 квітня 1994 року № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди», для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищий господарський суд України в рекомендаціях президії «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01 квітня 1994 року № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначив, що як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги ФОП Акимової Т.О. до ТОВ «Ариол» та ЗАТ «СК «Укрнафтотранс», яке є страховиком позивача, безпідставні і задоволенню н підлягають.

Оскільки особою, яка відповідає за спричинену в результаті ДТП шкоду є ФОП Акимова Т.О, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до Звіту серії SL№13439 про оцінку колісного транспортного засобу ГАЗ 3307 державний номер СН 2557 СН, який був наданий ПП «Експертна компанія «Укравтоекспертиза», вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість.

Таким чином, матеріальна шкода, спричинена пошкодженням транспортного засобу, становить 35769,97грн.

Частина цієї суми у розмірі 24990,00грн виплачена у вигляді страхового відшкодування за договором страхування №ВВ/8665468 від 09.07.2009.

Сума, що підлягає відшкодуванню внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача, становить 10779,97грн, підлягає стягненню з відповідача.

З відповідача також підлягають стягненню витрати позивача по оплаті за проведення експертиз у сумі 8425,20грн (5215,20грн + 1210,00грн + 2000,00грн), (т. 1 арк.с. 49-84).

На поховання водія Іпатова Є.М., який загинув в результаті ДТП, позивачем понесені витрати у сумі10389,00грн, які також підлягають стягненню з ФОП Акимової Т.О. (т. 1 арк. с. 90-94, 189-203).

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Акимової Тетяни Олександрівни (ідентифікаційний номер 2177902649, вул. амурська, 20, м.Сімферополь, 95047, з рахунку, вказаного боржником або встановленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол» (ідентифікаційний номер 313389127042, вул. Хрустальова, 76ж/1, м.Севастополь, 99041, на вказаний стягувачем рахунок) шкоду у розмірі 29594,17грн (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 17коп), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн (одна тисяча сімсот двадцять грн..50коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення підписане

16.12.2013

Головуючий суддя Н.Г. Шевчук

Судді В.І. Толпиго

І.І. Дворний

Розсилка проста:

1. Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (вул. Здолбунівська, 7-д, м. Київ, 02081)

2. Фізична особа-підприємець Акимова Тетяна Вячеславівна

(вул. Амурська, 20, м. Сімферополь, 95000)

3. Представник ФОП Акимової Тетяни Вячеславівни - Бойко Василь Васильович

(вул. Лінейна, 14, кв. 2, м. Сімферополь, 95018)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ариол"

(вул. Хрустальова, 76-ж/1, м. Севастополь, 99041)

5. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укрнафтотранс"

(Кудрявський узвіз 5-Б, 6-й поверх, оф. 620. м. Київ, 04053)

6. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укрнафтотранс"

(Бульвар Лесі Українки, будинок 5-А, Печерський район, м. Київ, 01133

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення11.12.2013
Оприлюднено20.12.2013
Номер документу36159141
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/1431/13

Ухвала від 18.03.2014

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Проценко Олександра Іванівна

Ухвала від 28.02.2014

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Проценко Олександра Іванівна

Ухвала від 28.02.2014

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Проценко Олександра Іванівна

Ухвала від 11.02.2014

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Заплава Лідія Миколаївна

Ухвала від 22.01.2014

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Сікорська Наталя Іванівна

Ухвала від 10.01.2014

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

М.П. Гаврилюк

Рішення від 11.12.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Н.Г. Шевчук

Ухвала від 04.09.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Н.Г. Шевчук

Ухвала від 27.06.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

А.Р. Ейвазова

Ухвала від 25.06.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

А.Р. Ейвазова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні