Постанова

від 17.12.2013 по справі 801/10580/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. Справа №801/10580/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Магері М.В., представника позивача - Кройтор І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратон» до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим: № 0004561702 від 06.11.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 510 гривень та № 0004621702 від 07.11.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1020 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 липня 2012 року ними було подано до податкового органу розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них доходу за 2 квартал 2012 року, в якому було допущено помилку у графах 3 та 3а, однак згодом ця помилка була виявлена підприємством самостійно та виправлена шляхом направлення 19.11.2012 року уточнюючого розрахунку за формою 1ДФ. Також, 14.04.2013 року ними було подано до податкового органу розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них доходу за 1 квартал 2013 року, в якому було допущено помилку у графах 3 та 3а, однак згодом ця помилка також була виявлена підприємством самостійно та виправлена шляхом направлення 18.07.2013 року уточнюючого розрахунку за формою 1ДФ. При цьому уточнення даних податкової звітності не вплинуло на розмір нарахованих та сплачених податків. Проте, 28.10.2013 року відповідачем було проведено камеральні перевірки дотримання ТОВ «Ратон» податкового законодавства, якими встановлено порушення підприємством п. 176.2 ст. 176, п.п. 51.1 ст. 51 ПК України, яке виразилось в наданні інформації у розрахунках за формою 1-ДФ за 2 квартал 2012 року та за 1 квартал 2013 року з недостовірними відомостями, за що до позивача були застосовані штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПК України. Вважає такий висновок відповідача протиправним, оскільки на момент проведення ним камеральних перевірок, допущені позивачем при складанні податкової звітності помилки були виправлені ним самостійно та ці помилки не призвели до несплати податку, а тому нарахування позивачеві штрафних санкцій є необґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ратон» є юридичною особою, згідно з Випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим (а.с. 34-46).

28.10.2013 року ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Фірма «Ратон», а саме: з питання порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року, за результатами якої було складено акт № 483/17-02/20684259 від 28.10.2013 року (а.с. 12).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що платником порушено п. 176.2 ст. 176, п.п. 51.1 ст. 51 Податкового Кодексу України, яке виразилось в тому, що посадовими особами ТОВ Фірма «Ратон» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ за 2 квартал 2012 року надано інформацію з недостовірними відомостями. Надано уточнюючий розрахунок № 9072736948 від 19.11.2012 року.

На підставі цих висновків Акта, ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було винесене податкове повідомлення - рішення № 0004561702 від 06.11.2013 року, яким, згідно з п. 119.2 с. 119 ПК України до ТОВ Фірма «Ратон» застосовані штрафні санкції в сумі 510 гривень (а.с. 8-9).

Також, судом встановлено, що 28.10.2013 року ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Фірма «Ратон», а саме: з питання порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2013 року, за результатами якої було складено акт № 484/17-02/20684259 від 28.10.2013 року (а.с. 13).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що платником порушено п. 176.2 ст. 176, п.п. 51.1 ст. 51 Податкового Кодексу України, яке виразилось в тому, що посадовими особами ТОВ Фірма «Ратон» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ за 1 квартал 2013 року надано інформацію з недостовірними відомостями. Надано уточнюючий розрахунок № 9043045369 від 18.07.2013 року.

На підставі цих висновків Акта, ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було винесене податкове повідомлення - рішення № 0004621702 від 07.11.2013 року, яким, згідно з п. 119.2 с. 119 ПК України до ТОВ Фірма «Ратон» застосовані штрафні санкції в сумі 1020 гривень (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та\або сплаченого податку.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового Кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно із ст. 18 Податкового Кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п. 176.2 (б) ст.. 176 Податкового Кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Судом встановлено, що 15.07.2012 року ТОВ Фірма «Ратон» було подано до ДПІ у м. Ялті податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 2 квартал 2012 року, до якого не було включено суму доходу, сплаченого самозайнятій особі у розмірі 6712,83 гривень, проти чого представник позивача в судовому засіданні не заперечував (а.с. 14-22).

Також, судом встановлено, що 14.04.2013 року ТОВ Фірма «Ратон» було подано до ДПІ у м. Ялті податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 1 квартал 2013 року, до якого не було включено суму поворотного займу у розмірі 100000 гривень, проти чого представник позивача в судовому засіданні теж не заперечував (а.с. 25-31).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ) та Порядок її заповнення затверджені наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 46/18784, який набув чинності 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 3.2. цього Порядку, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п. 3.3).

У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених до Порядку № 1020, дохід, виплачений само зайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ за ознакою доходу «157» - дохід, виплачений само зайнятій особі (п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст.. 177, 178 ПК України), а за ознакою доходу «153» - основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 ст. 165 ПК України).

Таким чином, у податковому розрахунку ф. 1-ДФ передбачено відображення не лише доходів, що підлягають оподаткуванню, але також і доходів, які виплачуються податковими агентами платникам податку і не оподатковуються при їх виплаті.

Тобто, судом встановлено, що позивачем дійсно було подано 15.07.2012 року - податковий розрахунок ф. 1-ДФ за 2 квартал 2012 року та 14.04.2013 року - податковий розрахунок ф. 1-ДФ за 1 квартал 2013 року з недостовірними відомостями.

Однак, п. 50.1. ст.. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідальність за невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п. 120.2 ст. 120 ПК України та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Як встановлено судом, а також відповідачем під час проведення ним камеральних перевірок ТОВ «Фірма «Ратон» було подано 19.11.2012 року до ДПІ у м. Ялті уточнюючий податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 2 квартал 2012 року, яким графи 3 та 3-а доповнені сумою - 6712,83 гривень за ознакою доходу «157», тобто доходу фізичної особи, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування, а тому він не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб згідно з п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПК України (а.с. 32-33).

Також, судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Ратон» було подано 18.07.2013 року до ДПІ у м. Ялті уточнюючий податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 1 квартал 2013 року, яким графи 3 та 3-а доповнені сумою - 100000 гривень за ознакою доходу «153», тобто основною сумою поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, яка також не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України (а.с. 23-24).

Тобто, позивачем було виконано його обов'язок, передбачений п. 50.1 ст. 50 ПК України щодо направлення у майбутньому податковому періоді уточнюючих розрахунків до податкової декларації в разі самостійного виявлення помилок, але оскільки допущення та виправлення цих помилок не призвело до заниження податкових зобов'язань минулого податкового періоду, це не призвело до необхідності сплати з його боку недоплати та штрафів.

Відповідно до п.п. 4.1.4. ст.. 4 ПК України, податкове законодавства України ґрунтується зокрема на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як встановлено судом, п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України містить відповідальність платника податку за подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що мало місце в даному випадку.

В той же час, ст. 50 ПК України передбачає обов'язок платника податку виправити самостійно виявлені ним помилки податкової звітності та п. 120.2 ст. 120 ПК України містить самостійну відповідальність платника податку за невиконання цього обов'язку.

В даному випадку, позивач свій обов'язок щодо виправлення допущених при складанні податкової звітності помилок виконав, що виключає можливість притягнення його відповідачем до відповідальності, передбаченої п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Більш того, діючим податковим законодавством взагалі не передбачено будь-якої відповідальності платника податку в разі уточнення ним даних податкової звітності в майбутніх податкових періодах, якщо це не призвело до заниження податкових зобов'язань попередніх податкових періодів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення № 0004561702 від 06.11.2013 року та № 0004621702 від 07.11.2013 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 17.12.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 19.12.2013 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ратон» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим:

- № 0004561702 від 06.11.2013 року про визначення ТОВ Фірма «Ратон» штрафних санкцій в сумі 510 гривень;

- № 0004621702 від 07.11.2013 року про визначення ТОВ Фірма «Ратон» штрафних санкцій в сумі 1020 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ратон» судові витрати в сумі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова