Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/10580/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/10580/13-а

27.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кононова Ю. С. ) від 17.12.2013 по справі №801/10580/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" (вул.Горького, буд.4, кв.18, смт.Гаспра, м.Ялта, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17 грудня 2013 року у справі № 801/10580/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ратон» до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Ялті Головного управління мін доходів в АР Крим: № 0004561702 від 06.11.2013 року про визначення ТОВ Фірма «Ратон» штрафних санкцій в сумі 510 гривень; № 0004621702 від 07.11.2013 року про визначення ТОВ Фірма «Ратон» штрафних санкцій в сумі 1020 гривень. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2013 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на надання позивачем недостовірних відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ за 2 квартал 2012 року, за 1 квартал 2013 року.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із визначенням позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2013 року № 0004561702 та у зв'язку із визначенням суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2013 року № 0004621702.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків актів від 28.10.2013 року № 483/17-02/20684259 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «РАТОН» ЄДРПОУ 20684259» та від 28.10.2013 року № 484/17-02/20684259 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «РАТОН» ЄДРПОУ 20684259».

Так актом перевірки від 28.10.2013 року № 483/17-02/20684259 було встановлено, що позивачем було порушено пункт 176.2 статті 176, підпункт 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, що виразилося у тому, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ за 2 квартал 2012 року надано інформацію з недостовірними відомостями. Надано уточнюючий розрахунок № 9072736948 від 19.11.2012 року.

Актом перевірки від 28.10.2013 року № 484/17-02/20684259 було встановлено допущення позивачем аналогічного порушення за 1 квартал 2013 року з посиланням на уточнюючий розрахунок позивача № 9043045369 від 18.07.2013 року.

Таким чином, податкова інспекція встановила здійснених позивачем порушень вимог пункту 176.2 статті 176, підпункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України щодо недостовірності відомостей у податкових розрахунках форми 1-ДФ за 2 квартал 2012 року та 1 квартал 2013 року на підставі наданих позивачем уточнюючих розрахунків № 9072736948 від 19.11.2012 року та № 9043045369 від 18.07.2013 року року, які подані позивачем за результатами самостійно виявлених та виправлених помилок до встановлення таких порушень податковим органом.

Штрафні санкції застосовані відповідачем до позивача на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Згідно пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 120.2. статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно уточнюючого розрахунку № 9072736948 від 19.11.2012 року за формою 1-ДФ за 2 квартал 2012 року, позивачем графи 3 та 3-а доповнені сумою 6712,83 грн. за ознакою доходу « 157», тобто доходу фізичної особи, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування, а тому він не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Згідно уточнюючого розрахунку № 9043045369 від 18.07.2013 року за формою 1-ДФ за 1 квартал 2013 року, позивачем графи 3 та 3-а доповнено сумою 100000 грн. за ознакою доходу « 153», тобто основною сумою поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому та яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивачем було виконано його обов'язок, передбачений пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України щодо направлення у майбутньому податковому періоді уточнюючих розрахунків до податкової звітності в разі самостійного виявлення помилок, але оскільки допущення та виправлення цих помилок не призвело до заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду, то це й не призвело до необхідності сплати з його боку недоплати податкового зобов'язання та штрафів, що правильно було зазначено судом першої інстанції.

Положеннями пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, на підставі яких до позивача було застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачено застосування санкцій за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Оскільки допущені позивачем порушення щодо недостовірності відомостей не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, то правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України - відсутні.

Судом першої інстанції у повному обсязі з'ясовані обставини справи, судове рішення прийнято на підставі правильного застосування норм Податкового кодексу України щодо спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 по справі №801/10580/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська