Рішення

від 18.12.2013 по справі 521/16310/13-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/16310/13-ц

Провадження по справі №2/521/6716/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Антонюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоізол-К» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси, 03.10.2013 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до ТОВ «Термоізол-К» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 послалась на те, що з 02.02.2009 року по 01.06.2013 року вона працювала у ТОВ «Термоізол-К» на посаді менеджера з продажу. Центральний офіс ТОВ «Термоізол-К» знаходиться в м. Києві по вул. Ялтинська, 5-Б, де і зберігалась трудова книжка ОСОБА_2 Позивач вказує, що через конфлікт 31.05.2013 року між нею та директором ОСОБА_3, вона написала заяву про звільнення за особистим бажанням та просила вислати трудову книжку. Ця заява, а також заява про те, що вона 31.05.2013 року помилково підписала договір про повну індивідуальну відповідальність, оскільки вона не займає посаду завідуючого складом і не має відношення до матеріальних цінностей, були направлені відповідачу рекомендованим листом, який був одержаний ним 10.06.2013 року.

ОСОБА_2 вказує, що після отримання її заяви про звільнення, керівництво ТОВ «Термоізол-К» обіцяло їй повернути трудову книжку, однак, цього не зробило, станом на теперішній час вона ні відповіді, ні трудової книжки не отримала, вважає це порушенням своїх прав.

Позивач зазначає, що порушення відповідачем положень ст. 47 КЗпП України щодо затримки видачі належно оформленої трудової книжки є підставою для виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тому ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ТОВ «Термоізол-К» на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.06.2013 року по 01.10.2013 року у розмірі 8075,88 грн.

ОСОБА_2 вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, оскільки через затримку видачі їй трудової книжки, вона протягом кількох місяців не могла працевлаштуватися та належним чином утримувати дітей, винаймати житло, тому просить стягнути з ТОВ «Термоізол-К» у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначила, що свою трудову книжку отримала від відповідача тільки після звернення до суд з даним позовом.

Представник відповідача ТОВ «Термоізол-К» за довіреністю - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ОСОБА_2 04.06.2013 року була звільнена за прогули, підприємство не могло направити їй трудову книжку, оскільки їм було відомо лише про місце її реєстрації, про адресу фактичного місця проживання ОСОБА_2 вони не знали, тому вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 02.02.2009 року була прийнята на посаду менеджера з продажу ТОВ «Термоізол-К», що підтверджується трудовою книжкою БТ-ІІ №7162493, виданою на ім’я позивача від 20.09.1989 року.

Згідно наказу ТОВ «Термоізол-К» №20-К від 04.06.2013 року ОСОБА_2 була звільнена із займаної посади за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно пояснень сторін та фактичних обставин справи судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_2 04.06.2013 року ТОВ «Термоізол-К» не видало їй трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення.

Враховуючи те, що в день звільнення ОСОБА_2 була відсутня на роботі, ТОВ «Термоізол-К» було зобов’язано надіслати ОСОБА_2 поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання нею трудової книжки.

Згідно наданих доказів, судом встановлено, що ТОВ «Термоізол-К» з моменту звільнення ОСОБА_2 не було направлено їй жодних поштових повідомлень про необхідність отримання нею трудової книжки.

Посилання представника відповідача на те, що їм не було відомо про фактичне місце проживання ОСОБА_2 в якості поважності причин неповідомлення позивача про необхідність отримання трудової книжки, є безпідставними, оскільки у ТОВ «Термоізол-К» були відомості про зареєстроване місце проживання позивача.

Судом встановлено, що лише після отримання позовної заяви ОСОБА_2 ТОВ «Термоізол-К» було направлено поштовим відправленням її трудову книжку серії БТ-ІІ №7162493, що підтверджується листом ТОВ «Термоізол-К» №434 від 04.11.2013 року, адресованим ОСОБА_2

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При таких обставинах, суд вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про виплату середнього заробітку за період вимушеного прогулу, викликаного затримкою видачі трудової книжки, а саме з 04.06.2013 року по день фактичного отримання трудової книжки - 07.11.2013 року.

Згідно довідки про середню заробітну плату, наданої ТОВ «Термоізол-К», розмір заробітної плати ОСОБА_2 у квітні та травні 2013 року склав по 2028,25 грн. відповідно.

Відповідно до встановленого п.п. 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача повинен обчислюватися, виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у квітні 2013 р. і у травні 2013 р. - 41 роб.дн., та середнього заробітку за два місяці - 4056,5 грн., тому з урахуванням цього, судом встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_2 - становить: 4056,5 грн. : 41 роб.дн. = 98,94 грн.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем було отримано трудову книжку 07.11.2013 року, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за 17 робочих днів в червні 2013 року, за 23 робочі дні в липні 2013 року, за 21 робочий день в серпні 2013 року, 21 робочий день в вересні 2013 року, 23 робочі дні в жовтні 2013 року, та за 5 робочих днів у листопаді 2013 року, що в загальній сумі складає 110 робочих днів вимушеного прогулу.

В зв’язку з цим, розмір виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу, викликаного затримкою видачі трудової книжки, на користь ОСОБА_2 складає: 98,94 грн. * 110 дн. = 10883,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З досліджених судом обставин, вбачається, що дійсно неправомірними діями ТОВ «Термоізол-К» - затримкою видачі трудової книжки позивачу, завдано ОСОБА_2 певних моральних страждань, що виразилось в порушенні нормальних життєвих зв’язків, неможливості працевлаштування та забезпечення належних матеріальних умов для існування, необхідності відновлення своїх порушень прав у суді.

Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнути з ТОВ «Термоізол-К» - на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування заподіяної моральної шкоди компенсацію, у розмірі 1000 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоізол-К» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Термоізол-К» (ІПН 326600626519) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) виплату середнього заробітку за період вимушеного прогулу, викликаного затримкою видачі трудової книжки - у розмірі 10883 (десять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 40 копійок та у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.В. Жуган