Ухвала

від 18.09.2013 по справі 816/619/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.Справа № 816/619/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 816/619/13-а

за позовом Приватного підприємства "Альбатрос"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

11.02.2013 року Приватне підприємство "Альбатрос" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0004091502/2299 від 12.07.2011 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 29.05.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, що б виключали право позивача на проведення корегувань податкових зобов'язань по господарським операціям із ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» у перевіряємий період.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи, що Приватне підприємство "Альбатрос" допустило завищення суми податкового кредиту, оскільки відображав в податковому обліку первинні документи, котрі складені в межах нікчемного правочину.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби у період з 29.08.2011 року по 31.08.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку по питанню взаємовідносин з ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 6712/15-322/32615036 від 31.08.2011 року, яким зафіксовано порушення ПП «Альбатрос» п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.215, 228, 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011 року та, відповідно, занижено податок на додану вартість в сумі 37430 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004091502/2299 від 12.07.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37430 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, що б виключали право позивача на проведення корегувань податкових зобов'язань по господарським операціям із ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» у перевіряємий період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладений висновок податкового органу про фіктивний характер діяльності ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» - контрагента позивача, за наслідками господарських операцій із яким позивачем сформований податковий кредит у періоді, що перевірявся.

Судовим розглядом встановлено, що між ПП «Альбатрос» - замовник, та ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» - підрядник, укладений договір № 30/03-1 від 30.05.2011 року, № 30/03 від 30.03.2011 року з додатковими угодами, за умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується якісно та у встановлений термін виконати перелічені вказаними договорами роботи з визначенням їх вартості та обсягів.

Також, між позивачем - покупець, та ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» - постачальник, укладений договір № 29/03 купівлі - продажу товару від 29.03.2011 року з додатковими угодами, наявними у матеріалах справи, за умовами якого, постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

У підтвердження реальності вказаних угод надані відповідні рахунки - фактури, податкові накладні, акти приймання - передачі виконаних робіт, що підписані сторонами без заперечень, платіжні доручення.

Крім того, матеріали справи містять дані у підтвердження використання позивачем отриманих від ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» послуг в подальшому у власній господарській діяльності, а саме з метою поставки товару замовникам та закупки відповідних товарів у постачальників: ТОВ РТС «Експо- Центр», ТОВ «Торговий дім Донбас - Ліберті», ТОВ «Матролюкс», ПП «АС ГРУП», ТОВ «Металеві меблі», ТОВ «Біланівський ГЗК», ВАТ «Полтавський ГЗК», ЗАТ «Новий Стиль», ТОВ «Єристівський ГЗК», ВАТ «Комсомольський хлібзавод», ТОВ «Глобинський елеватор», ФОП ОСОБА_1, Філія «Придніпровське РУ «ПАТ банк «Фінанси та кредит», ТОВ «Еріда ЛТД», ПП «Фірма «Принцип» та ін.

У підтвердження зазначених фактів надано ряд договорів, податкових накладних, виписок з банківських установ про рух коштів на рахунках позивача, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, рахунків - фактур, довіреностей на отримання товару посадовими особами підприємств.

Отже, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, сформував податковий кредит з ПДВ, який визначив виходячи з вартості послуг, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.

При цьому, колегія суддів не погоджується із твердженнями податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» не знаходиться за юридичною адресою, та 07.06.2011 року даному підприємству анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, оскільки останнє відбулось після проведення господарських операцій позивача із ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження».

Також є необґрунтованими висновки податкового органу про те, що укладені позивачем за участі вказаного контрагента правочини знайшли своє відображення лише у податковій звітності однієї із сторін угоди, а тому вони не створюють жодних правових наслідків та не можуть бути підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суддів вказує на індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ПП «Альбатрос» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом.

Слід вказати, що у ході судового розгляду справи не встановлено наявності рішень суду про визнання укладених за участі ТОВ «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження» договорів нікчемними, не підтверджені висновки про відсутність у позивача адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських можливостей, господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про порушення позивачем вимог закону при обчисленні суми податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0004091502/2299 від 12.07.2011 року таким, що прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 816/619/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.