Рішення

від 11.12.2013 по справі 915/1974/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 915/1974/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Прокопенко В.О., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1974/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", вул. Ямська, 28а, м. Київ, 03038,

до відповідача : Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт", вул. Садова, 30, с. Воєводське, Арбузинський р-н, Миколаївська область, 55320,

про: стягнення заборгованості в сумі 76 609,90 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт" про стягнення 48023,45 грн. основного боргу, 6232,52 грн. пені, 12749,24 грн. 30% річних та 9604,69 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу товару від 13.04.2011 року за № Мк-13-04-2012/1 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

У судове засідання позивач та відповідач не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявне в матеріалах справи.

Проте, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки він не має змоги забезпечити явку останнього.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача та відповідача.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов наступного висновку:

13 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" та Приватним підприємством "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт" було укладено договір №Мк-13-04-2012/1 купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого визначалися умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. (п.2.1). Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.7. договору).

У відповідності до пункт 5.1. договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного договору.

Пунктом 5.5. договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 10% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 19 квітня 2012 року; 90% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 15 жовтня 2012 року.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідачем було частково виконані свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, оплату за поставлений товар здійснено частково в сумі 533,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № QS13942228 від 20.04.12р.

Таким чином,за розрахунком позивача, розмір заборгованості станом на момент розгляду справи, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару складає 48023,45 грн.

Проте, судом було встановлено, що відповідачем до порушення провадження у справі було частково оплачено суму боргу за платіжним дорученням № 15 від 21.10.2013р. у розмірі 47959,35 грн. та після провадження у справі оплачено суму у розмірі 64,10 грн. за платіжним дорученням № 6 від 26.11.2013р., що разом становить суму основного боргу 48023,45 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як наголошено в п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення

З огляду на викладене та виходячи з того, що відповідачем до порушення провадження у справі було частково оплачено суму боргу за платіжним дорученням № 15 від 21.10.2013р. у розмірі 47959,35 грн., суд вважає в цій частині позовних вимог відмовити та в частині стягнення з відповідача 64,10 грн. провадження у справі припини на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 6232,52 грн.- пені за період нарахування з 16.10.2012 року - 03.09.2013 року , штрафу у розмірі 9604,69 грн. та 30% річних за період нарахування з 16.10.2012 року - 03.09.2013 року у розмірі 12 749,24 грн., то останні підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.8.2, п.8.4), відповідно до якого за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення та сплатит штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Пунктом 8.6 договору, сторони дійшли згоди, що відповідач у випадку прострочення оплати товару за користування коштами позивача сплачує на користь останнього 30% річних.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою (Постанова Верховного суду України від 09.04.2012 р. Справа №3-88гс11).

Господарським судом встановлено, що 03 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні технології» було укладено угоду №1 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) відповідно до умов якої, первісний кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", відступило новому кредитору, Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні технології», право вимоги виконання Приватним підприємством "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт", що іменується надалі "боржник", зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № МК-13-04-2012/1 від 13 квітня 2012 року та штрафних санкцій, передбачених розділом 8 даного договору.

На виконання п.4.1 даної угоди Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні технології» перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання в розмірі 76 609,90 грн., з яких: 48023,45 грн. сума основного боргу, 28 586,45 грн. сума нарахованих 30% річних, пені, та штрафу.

Господарським судом було досліджено та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" повідомило належним чином відповідача, що підтверджується повідомленням від 03.09.2013р. та доказами його направлення, про заміну кредитора у зобов'язанні за угодою № 1 від 03.09.2013р., у відповідності до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" відступило новому кредитору, Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні технології», право вимоги зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № МК-13-04-2012/1 від 13 квітня 2012 року та штрафних санкцій передбачених розділом 8 даного договору.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем оплату у встановлений договором строк здійснено не було, підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт", грошових коштів у сумі у сумі 6232,52 грн.- пені за період нарахування з 16.10.2012 року - 03.09.2013 року, штрафу у розмірі 9604,69 грн. та 30% річних за період нарахування з 16.10.2012 року - 03.09.2013 року у розмірі 12 749,24 грн..

Зважаючи на наведене та керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 80, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 47 959,35 грн.

2. Припинити провадження в частині стягнення 64,10 грн. суми основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт", вул. Садова, 30, с. Воєводське, Арбузинський р-н, Миколаївська область, 55320, ідентифікаційний код 31336635, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", вул. Ямська, 28а, м. Київ, 03038,ідентифікаційний код 36376609, пеню у розмірі 6232,52 грн. (шість тисяч двісті тридцять дві грн. 52 коп.), 9604,69 грн. (дев'ять тисяч шістсот чотири грн. 69 коп.) штрафу та 12749,24 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок дев'ять грн. 24 коп.) 30 % річних та витрат по сплаті судового збору у розмірі 641,99 грн. ( шістсот сорок одна грн. 99 коп. )

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 19.12.2013 року.