Постанова

від 17.12.2013 по справі 905/5069/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №905/5069/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

прокурор - Лисенко С.І., за посвідченням

від позивача - за відсутності представника

від відповідача - Кудокоцев М.С., за довіреністю

Сирко О.Ф., за довіреністю

Сідельников, директор

від третьої особи - Висоцький А.С., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від 30.09.2013р. (підписане 07.10.2013 року)

у справі № 905/5069/13 (суддя Гриник М.М.)

за позовом - Донецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м.Донецьк в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, м.Харцизьк Донецької області

до відповідача Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Донецьк

про стягнення заподіяних державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 10 680,00 грн.

Донецький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м.Донецьк в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, м.Харцизьк Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Донецьк про стягнення заподіяних державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 10 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на використання РЛП «Зуївський» земель природно-заповідного фонду з порушенням ст. ст. 21, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; розрахунки шкоди, заподіяної природним комплексам території та об'єктів Регіонального ландшафтного парку «Зуївський» внаслідок самовільного використання земель, виконані відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земель (Додаток №9 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. №521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»); ст. ст. 7, 9-1, 21, 24, 64, 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі №905/5069/13 задоволені позовні вимоги Донецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м.Донецьк в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, м.Харцизьк до Регіонального ландшафтного парку "Зуївський", м.Харцизьк, за участю третьої особи Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Донецьк про стягнення заподіяних державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства; стягнуто з Регіонального Ландшафтного Парку «Зуївський», смт.Зуївка, м.Харцизьк Донецької області заподіяні Державі збитки внаслідок порушення природоохоронного законодавства на користь Харцизької міської ради у розмірі 10680грн.; стягнуто з Регіонального Ландшафтного Парку «Зуївський», смт.Зуївка, м.Харцизьк Донецької області на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач : Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю заявлених позовних вимог, відсутністю в матеріалах справи доказів відшкодування відповідачем збитків в сумі 10680,00 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», смт.Зуївка, м.Харцизьк Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі №905/5069/13 повністю і прийняти нове рішення.

Скаржник вважає рішення місцевого господарського суду незаконним. Зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача. На думку апелянта безпідставними є висновки суду першої інстанції, що дії відповідача негативно впливають на природний стан об'єкта та завдають йому шкоди. Посилаючись на ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції, чинній до внесення змін згідно із Законом N 1826-VI (1826-17) від 21.01.2010р.), рішення Донецької обласної ради від 06.12.2001р. №3/22-559 «Про положення про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», зазначає про необов'язковість проведення зонування території регіонального ландшафтного парку та можливість роботи парку за відсутності проекту організації території та лімітів на використання природних ресурсів. На думку скаржника, розрахунок шкоди, доданий до позовної заяви, не відповідає встановленим вимогам, зокрема, не містить посилань на акт перевірки або протокол, дати складання тощо.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області проти апеляційних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві від 11.12.2013р., вважає, що відповідачем не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вірним є висновок місцевого господарського суду про доведеність факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, зокрема законодавства про природно-заповідний фонд України, та покладання на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Вказує, що судом першої інстанції не враховано приписів чинного законодавства щодо розподілу грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, між державними та місцевими бюджетами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. у справі №905/5069/13 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення у новій редакції, а саме, стягнути з Регіонального ландшафтного парку «Зуївський» на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Харцизької міської ради заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитки в розмірі 10680,00 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Харцизька міська рада клопотанням №01-32/вх-3873 від 19.11.2013р. зазначила про обізнаність з датою слухання, просила розглядати справу за відсутності представника Харцизької міської ради; рішення по апеляційній скарзі залишає на розсуд суду.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

06.-12.10.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону (відповідно до Вимоги Донецької міжрайонної природоохоронної прокуратури від 27.09.2010р. №1272вих.), у присутності директора Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах території Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», результати якої оформлені Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-12.10.2010р. Акт підписаний всіма учасниками перевірки та отриманий директором РЛП «Зуївський».

За результатами перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що РЛП "Зуївський" створено згідно рішення Донецької обласної ради від 03.09.2002р. № 4/3-58. Парк має Положення про регіональний ландшафтний парк "Зуївський", затверджене 31.10.2007р. за № 87. Проект організації території парку розроблено у 2008році Луганською лабораторією кадастру природних ресурсів, об"єктів і територій. На момент перевірки Проект знаходиться на корегуванні у Донецькій філії Державного закладу "Державна екологічна академія післядипломнї освіти та управління", згідно угоди № 139-2010 строком до 31.12.2010р. Ліміти на використання природних ресурсів у межах парку (в оздоровчих та інших рекреаційних цілях), згідно ст.9-1 Закону України "Про природний заповідний фонд України " не оформлювалися. Згідно Інформації про надання платних послуг РЛП «Зуївський» за 9 місяців 2010 року виявлено, що на територію регіонального ландшафтного парку «Зуївський» здійснено 215 облікованих заїздів автомобільного транспорту. Погоджень на встановлення обладнань з землекористувачами не представлено.

Відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель (Додаток №9 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. №521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»), здійснений розрахунок шкоди, заподіяної природним комплексам території та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земель Регіональним ландшафтним парком «Зуївський», розмір якої склав 6450,00грн. (оцінка заподіяної шкоди за влаштування автостоянок складає 30 гривень за місце для 1 машини).

15.10.2010р. директору РЛП «Зуївський» було видано припис №06-2593, яким приписано, зокрема, вжити заходи щодо розробки та затвердження у встановленому порядку проекту організації території РЛП "Зуївський"; використання природних ресурсів (відвідування території в межах парку, тощо) проводити за лімітами, які встановлюються у визначеному порядку; забезпечити дотримання режиму території та охорони РЛП "Зуївський".

28.10.2010р. Донецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою відповідачу за вих. № 34 скеровано подання щодо усунення порушень законодавства про природно-заповідний фонд України, в якому зазначалось про виявлення за результатами перевірки порушень РЛП "Зуївський" вимог законодавства про природно-заповідний фонд України на території регіонального ландшафтного парку «Зуєвський». Зокрема, в порушення вимог ст.ст. 23, 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у регіональному ландшафтному парку «Зуєвський» відсутній проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання. Відсутність проекту організації території, в якому повинно бути проведено зонування території для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників, зони регульованої рекреації, зони стаціонарної рекреації та господарська зона призводить до того, що, фактично, на всій території парку здійснюється господарська діяльність по наданню платних послуг, що може привести до пошкодження зазначеного об'єкту та втрати його природних властивостей. В порушення вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" відповідачем не отримано ліміти на використання природних ресурсів в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області складено протокол №001674 від 29.12.2010р. про адміністративне правопорушення стосовно Сідельникова В.М., що працює на посаді директора РЛП «Зуївський», за фактом здійснення в межах території природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, шляхом створення на території РЛП «Зуївський» стоянки для автомобільного транспорту без відповідних дозвільних документів, що є порушенням режиму, ст. ст. 7, 9-1, 23, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п. 4 Положення про регіональний ландшафтний парк «Зуївський» від 31.10.2007р. №87.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 18.03.2011р. Сідельникова В.М. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Претензією №02-673 від 28.02.2011р. (з додаванням розрахунку розміру збитків) Державною екологічною інспекцією в Донецькій області запропоновано відповідачу відшкодувати збиток, завданий державі, шляхом перерахування коштів до спеціального фонду з охорони навколишнього природного середовища Харцизької міської ради.

Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, претензію отримано РЛП «Зуївський» 08.04.2011р., проте, залишено без відповіді та задоволення.

На підставі постанови Донецької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про проведення перевірки від 06.03.2013р. №5514вих., в період з 20.03.2013р. по 26.03.2013р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області, за участю директора Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», було проведено позапланову перевірку РЛП «Зуївський», результати якої оформлені Актом №28 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк «Зуївський». Акт підписаний всіма учасниками перевірки; з боку директора РЛП «Зуївський» - із зауваженнями, які викладені в Поясненнях №01-26/64 від 03.04.2013р. до акту №28. Акт отримав директор РЛП «Зуївський»

За результатами перевірки виявлено наступні порушення вимог законодавства:

- відсутність затвердженого у встановленому порядку Проекту організації території РЛП «Зуївський» (порушення ст.ст. 14, 16, 24, 34, 36 Закону України №2456-Х-ІІ);

- відсутність дозволу на використання природних ресурсів у 2011 році та лімітів і дозволів на використання місць під стоянку автомобільного транспорту у 2011 та 2012 р.р. (порушення ст. 9-1 Закону України №2456-Х-ІІ, Тимчасового положення про застосування порядку встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території об'єктів ПЗФ місцевого значення, затверджених наказом Держуправління ОНПС в Донецькій області №61 від 03.09.2010р.). Зазначено, що у 2011 році використано місць під стоянку автотранспорту - 25 одиниць авто; у 2012 році, 3 та 4 квартал, використано місць під автостоянку 122 одиниці авто. Ліміти на використання місць під стоянку авто, та відповідно, дозволи на це, в порушення ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», не затверджувалися та не отримувалися;

- відсутність погодження видачі дозволів на використання природних ресурсів з територіальним органом центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (порушення п. 1.3. Тимчасового положення про застосування порядку встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території об'єктів ПЗФ місцевого значення, затверджених наказом Держуправління ОНПС в Донецькій області№61 від 03.09.2010р.).

Відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земель (Додаток №9 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. №521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»), здійснений розрахунок шкоди, заподіяної природним комплексам території Регіонального ландшафтного парку «Зуївський» внаслідок самовільного використання земель, розмір якої склав 4400,00грн. (оцінка заподіяної шкоди за влаштування автостоянок складає 30 гривень за місце для 1 машини). Розрахунок складений відповідно до Акту перевірки № 28 від 20-26.03.13 р. та представленої адміністрацією парку Інформації щодо надання платних послуг на території РЛП "Зуївський" за 2011-2012р.р., якими встановлений факт використання місць під стоянки автомобільного транспорту в кількості 147 одиниць, без наявності лімітів та дозволу на використання природних ресурсів.

Розмір шкоди в сумі 4410грн. зазначено і в самому акті перевірки №28.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

За приписами ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні, тощо.

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносить до природно-заповідного фонду України.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується, зокрема, шляхом встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів тощо.

Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях (ст. 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

За умовами ст. 9-1 означеного Закону спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено. Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.

З метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів, які передбачається здійснити протягом п'яти років, а також стратегії розвитку об'єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об'єкта природно-заповідного фонду, яким є сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів ( ст.14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержання режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі ( ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків. Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку (ст.24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України») .

За приписами ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників (ст.16 цього Закону) ; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони; зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації; господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 2.1, 2.2. Положення про Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», затвердженого наказом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 31.10.2007р. №87 його створено згідно рішення Донецької обласної ради №4/3-58 від 03.09.2002р. в місті Харцизьку Донецької області, загальна площа парку 1214,2 га, з метою збереження та раціонального використання в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та освітніх цілях природних комплексів та об'єктів селища Зуївка, лісових насаджень в заплавах річок Кринка та Ольхова, в природоохоронних зонах цих рік та в водоохоронній зоні Ольховського та Ханжонківського водосховища. Парк є неприбутковою природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення. Основними завданнями Парку є: збереження цінних природних ландшафтів, об'єктів рослинного та тваринного світу; створення сприятливих умов для організації туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах, з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів, пропаганда природоохоронних знань, сприяння екологічній освітньо - виховній роботі.

На території Парку проводиться зонування відповідно до Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об"єктів регіонального ландшафтного парку "Зуївський", який затверджується Донецькою обласною радою(п. 4.3. Положення про Регіональний ландшафтний парк «Зуївський»).

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків; порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб, тощо. Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в т.ч. за самовільне спеціальне використання природних ресурсів; невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища; невиконання вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, тощо.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об"єктів природно-заповідного фонду України" затверджено, зокрема, такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель.

Відповідно до п. 1.6. Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України N 02-5/744 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, відповідач повинен був довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Втім, зазначене відповідачем не доведено.

Натомість, вина відповідача у заподіянні збитків підтверджується Актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-12.10.2010р., №28 від 20-26.03.2013р., матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно Сідельникова В.М., який працює директором РЛП «Зуївський».

Докази відшкодування відповідачем шкоди в сумі 10 680,00 грн., яка розрахована у зв'язку з порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства відповідно до Такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. N 521 в матеріалах справи відсутні.

Безпідставними є доводи апелянта про необов'язковість проведення зонування території регіонального ландшафтного парку та можливість роботи парку за відсутності проекту організації території та лімітів на використання природних ресурсів, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та рішення Донецької обласної ради від 06.12.2001р. №3/22-559 «Про положення про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», оскільки Законом України N 1826-VI (1826-17) від 21.01.2010р. були внесені зміни до ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим Рішенням Донецької обласної ради №5/27-848 від 15.04.2010р. вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення Донецької обласної ради від 06.12.2001р. №3/22-559 «Про положення про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення».

Таким чином, вірним є висновок місцевого господарського суду про доведеність факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства та покладання на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції не враховано наступного.

Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які фінансуються за рахунок, у тому числі частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, та визначено, що такі дії здійснюються згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 «Про державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім плати за надання адміністративних послуг, що зараховується до загального фонду Державного бюджету України (крім плати за документи на придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, плати за номерні знаки транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації, плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, передбачені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", а також плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються згідно із Законом України "Про дорожній рух").

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Дійшовши висновку про стягнення збитків, місцевий господарський суд, вищевказаних норм не врахував, та помилково вважав, що збитки підлягають стягненню на користь Харцизької міської ради, що є підставою для часткової зміни оскаржуваного рішення.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для зміни рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. (підписано 07.10.2013р.) у справі №905/5069/13.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на заявника - Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області.

Результати апеляційного провадження у справі №905/5069/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. (підписано 07.10.2013р.) у справі №905/5069/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. (підписано 07.10.2013р.) у справі №905/5069/13 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. (підписано 07.10.2013р.) у справі №905/5069/13 в наступній редакції:

"Стягнути з Регіонального ландшафтного парку «Зуївський», смт. Зуївка, м.Харцизьк Донецької області (86781, Донецька область, м.Харцизьк, смт. Зуївка, вул. Матросова, 1, р/р 35425007003568 в УДКСУ м.Харцизьк, Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 32403900) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Харцизької міської ради заподіяні державні внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитки в розмірі 10680,00 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету."

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. (підписано 07.10.2013р.) у справі №905/5069/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В.Ушенко

Надруковано 9 екз.: 2-прокурору, 2-позивачам,

1-відповідачу, 1-третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО