Ухвала

від 20.12.2013 по справі 367/2254/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2254/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Провадження № 22-ц/780/5844/13 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Категорія 44 20.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Ромашині І.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року за позовом прокурора міста Ірпеня в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те , що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1948/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1" ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 922159 на право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0137, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2009 року № 934 вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 придбав ОСОБА_2, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 922159 зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_2

Прокурор вважав, що рішення Коцюбинської селищної ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, на підставі якого виданий державний акт, у зв'язку з чим їх слід визнати недійсними.

Свої вимоги мотивував тим, що земельна ділянка знаходиться за межею Коцюбинської селищної ради, її було передано у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" і згідно з картографічними матеріалами лісовпорядкування обліковуються як квартали Святошинського та Київського лісництв.

Зазначену земельну ділянку в приватну власність відповідачу було передано без його вилучення із користування КП "Святошинське лісопаркове господарство" та без його відома.

Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки з лісового фонду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не проводилась, будь-яких рішень Коцюбинською селищною радою щодо такої зміни не приймалось, генеральним планом смт. Коцюбинське це не передбачено.

Державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не проводилась, хоча установлена обов'язковість такої експертизи.

Уповноваженим державою органом рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не приймалось, тому право державної власності на цю ділянку не припинено, а право власності відповідача на неї на законних підставах не виникло.

Просив визнати недійсними рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 24.12.2008 року № 1948/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1"; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922159, виданий на підставі вказаного рішення на ім'я ОСОБА_1 площею 0,15 га з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію та визнати право власності держави на зазначену земельну ділянку , судові витрати покласти на відповідачів.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 24.12.2008 року № 1948/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1".

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922159, виданий на ім'я ОСОБА_1 площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0137 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію державного акту.

В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Коцюбинська селищна рада просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1948/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1" ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 922159 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га із кадастровим номером 3210946200:01:042:0137 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 934 від 07.10.2009 року ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку ОСОБА_2.

Також встановлено, що відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року селище міського типу Берковець перейменоване в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію "Біличі". Будь-які графічні додатки до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року, які б підтверджували межі селища Коцюбинське не збереглися. З 1941 року і по даний час рішення щодо встановлення чи зміни меж с. Коцюбинське компетентними органами не приймались, проект встановлення меж не розроблявся та не затверджувався.

Вказані обставини також встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року., що залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року.

Частина 3 ст. 61 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, вищевказаним рішенням суду встановлено, що Коцюбинська селищна рада при прийнятті рішень щодо відведення земельних ділянок у власність, у тому числі і відповідачу ОСОБА_1 керувалася матеріалами техніко-економічного обґрунтування та перспективним планом розвитку селища Коцюбинське, затверджених рішенням "Про перспективний план розвитку смт. Коцюбинське" від 25 вересня 2008 року № 689/22-5.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2009 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Київської обласної державної адміністрації до Коцюбинської селищної ради, треті особи: відділ Держкомзему в м. Ірпінь, виконком Ірпінської міської ради, про визнання незаконними та скасування п. 3 рішення Коцюбинської селищної ради № 689/22-5 від 24.09.2008 року "Про перспективний план розвитку с. Коцюбинське" та рішення № 711/22-5 від 28.10.2008 року "Про передачу деревної рослинності віднесену до категорії зелених насаджень в межах с. Коцюбинське", було встановлено, що вищезазначеним рішенням Коцюбинської селищної ради не встановлювались межі с. Коцюбинське, тобто фактично Коцюбинська селищна рада виконувала вимоги ст. 173 ЗК України щодо реалізації процедури встановлення меж селища; Генерального плану селища Коцюбинське на момент ухвалення вищевказаних рішень не було, його межі не були чітко визначеними, а його статус був сформований на підставі Указу Президії Верховної Ради від 11.02.1941 року; немає ніяких підстав вважати, що Коцюбинська селищна рада при винесенні вищевказаних рішень вирішувала питання належності до її території будь яких земель у певно визначених межах. При цьому, наявність у Пропозиціях перспективного розвитку, наданих на погодження селищної ради, схем розвитку селища, не звільняло органи, які виготовляють та погоджують Генеральний план селища діяти у межах закону.

Відповідно до інформації відділу Держкомзему в м. Ірпінь від 18.01.13 № 01-02/44-1, державна статистична звітність форми 6-зем по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 не велася, землі запасу по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 не обліковувалися.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що на момент прийняття спірного рішення будь-яка містобудівна документація, визначена Законом України "Про планування і забудову територій" в с. Коцюбинське була відсутня. Перспективний план розвитку селища, на який посилався представник Коцюбинської селищної ради та техніко-економічне обґрунтування є видом землевпорядної документації, що згідно вимог зазначеного закону не є містобудівною документацією, яка могла б бути підставою для прийняття спірного рішення щодо відведення земельної ділянки для містобудівних потреб.

Розглядаючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення, розташована поза межами населеного пункту - смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття спірного рішення від 24.12.2008 року № 1924/25-5 межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про основи містобудування" визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій" сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про незаконність рішення, як такого, що не відповідає положенням п.12 Перехідних положень та ст. 12 ЗК України.

При вирішенні даного спору, суд першої інстанції вірно та обґрунтовано не прийняв до уваги рішення Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року № 75, від 15.09.2010 року № 153 та від 06.11.2009 року № 170, оскільки вони прийняті після прийняття оспорюваного рішення і обставини які ними підтверджуються не існували на момент прийняття спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, про те, що позивачем не пропущений строк для подачі позову до суду, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності з 15.01.2012року , встановлено, що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсними державного акту на право власності серії ЯЖ № 922159 виданого на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0137 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та скасування державної реєстрації даного державного акту, виданого на підставі оспорюваного рішення, були обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, враховуючи положення ст. 155 ЗК України.

Судом, правомірно не прийнято до уваги посилання позивача на ті обставини, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, вона перебувала в постійному користуванні КП " Святошинське лісопаркове господарство", не було проведено процедури вилучення і зміни цільового призначення спірної земельної ділянки із земель лісового фонду на землі житлової забудови, а також, що не була проведена експертиза проекту землеустрою.

Постановою Окружного адміністративного суду Київської області в м. Києві від 23.11.2011 року встановлено, що у КП "Святошинське лісопаркове господарство" відсутні правовстановлюючі документи на спірні території, дане підприємство не є державним лісогосподарським підприємством, в нього відсутні документи, що підтверджують право користування на вказані вище землі.

Тому і відсутні підстави для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки у КП "Святошинське лісопаркове господарство".

Таким чином, земельна ділянка, що була передана ОСОБА_3 не відноситься до земель лісового фонду, отже не потребує окремого рішення про зміну її цільового призначення, а проект її землевідведення не підлягає обов'язковій державній експертизі..

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду І інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні, в апеляційній скарзі не приведено.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: