Постанова

від 09.12.2013 по справі 801/9223/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/9223/13-а

09.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 22.10.2013 року по справі №801/9223/13-а

за позовом Євпаторійського міського центру зайнятості (вул. Інтернаціональна, 146, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості у сумі 26996,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.13 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Євпаторійського міського центру зайнятості заборгованість у сумі 26996,16 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги послався на те, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.13 року прийнята з порушенням процесуальних норм, без детального дослідження обставин справи та доказів, що складали предмет доведення, що відповідно і спричинило за собою необґрунтованість висновків суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 09.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 06.12.2010 було подано заяву до Євпаторійського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

На підставі наданої заяви відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

08.12.2010 між Євпаторійським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір №010510120800340 по направленню його на підвищення кваліфікації до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за професією, спеціальністю, навчальною програмою "Інженер-будівельник" строком на 1,06 міс. (168 годин) з метою подальшого працевлаштування.

01.02.2011 року ОСОБА_2 знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за договором щодо надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних на підставі пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.

06.04.2012 відповідач вдруге звернувся з заявою до Євпаторійського міського центру зайнятості за наданням матеріальної допомоги та соціальним забезпеченням у період безробіття. також надав заяви про відсутність роботи, заробітної плати, пенсії, інших доходів, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. тощо. На підставі наданих заяв відповідачу надано статус безробітного та призначена виплата допомоги у період безробіття.

11.10.2012 на підставі заяви відповідача між Євпаторійським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 укладено договір №010512101100214 по направленню його на перепідготовку в Комунальне підприємство Кримське Республіканське підприємство "Навчально-курсовий комбінат житлово-комунального господарства" за професією, спеціальністю, навчальною програмою "оператор котельні" строком навчання з 12.10.2012 по 15.01.2013 з метою подальшого працевлаштування. Відповідачем закінчено навчання та отримано посвідчення №4614 про закінчення навчального закладу.

Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що в період перебування на обліку в Євпаторійському міському центрі зайнятості у період з 06.12.2010 по 31.01.2011 та з 13.04.2012 по 10.07.2013 відповідач з 13.06.1996 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що є порушенням частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", про що постановлено акт від 11.07.2013 №42.

22.07.2013 відповідачу направлено наказ директора Євпаторійського міського центру зайнятості від 17.07.2013 №63 "Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю та вартості отриманих соціальних послуг" та вимога про відшкодування коштів у розмірі 26996,16 грн., з яких : допомога по безробіттю за період з 06.12.2010 року по 31.01.2011 року у розмірі 1301,09 грн., за період з 12.07.2012 року по 05.12.2012 року склала 4101,11 грн.; вартість навчання 1707,56 грн. та кошти надані ФОП ОСОБА_3 за працевлаштування безробітного з наданням дотації - 19886, 40 грн. (а.с. 40).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності стягнення допомоги по безробіттю за період з 06.12.2010 року по 31.01.2011 року у розмірі 1301,09 грн., за період з 12.07.2012 року по 05.12.2012 року у розмірі 4101,11 грн. та вартості навчання 1707,56 грн. з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII (далі Закон України від 01.03.1991 року №803-XII) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що до послуг з посередництва у працевлаштуванні належать пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні особи, добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Колегією суддів безперечно встановлено про надання відповідачем недостовірних відомостей щодо свого працевлаштування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.09.2013 року ОСОБА_2 перебуває в стані припинення з 21.04.2011 року, відомості про державну реєстрацію припинення відсутні.

Таким чином на момент подання документів до центру зайнятості відповідачем були подані неправдиві відомості, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення незаконно виплачених коштів.

Отже, особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного. Відповідач не мав права отримати статус безробітного, у зв'язку з тим, належить до категорії зайнятого населення.

Стосовно правомірності стягнення позивачем коштів, які надані ФОП ОСОБА_3 для працевлаштування безробітного з наданням дотації в розмірі 19886,40 грн. колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість задоволення позову в цій частині з огляду з наступного.

31.01.2011 року між Євпаторійським міським центром зайнятості та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір №010511013100011 про працевлаштування на постійну роботу ОСОБА_2, у зв'язку з чим центр зайнятості надав дотацію роботодавцю. (а.с. 24-25) .

Положеннями п.п. 5.4 пункту 5 зазначеного договору передбачено, що саме роботодавець зобов'язується повернути Центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації у разі розірвання трудового договору з працівником до закінчення двох років з дня працевлаштування.

У відповідності до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції на момент складання договору щодо надання дотації) фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Згідно з абзацом другим пункту третього Наказу|Порядку "Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних" (у редакції на момент складання договору щодо надання дотації, Мінпраці, від 10.01.2001, № 1 дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату прийнятих на них осіб.

Відповідно зі ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За правилами статті 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає про те, що факт виконання роботи відповідачем та отримання заробітної плати за виконану роботу підтверджується наявними матеріалами справи, тому підстави для повернення ОСОБА_2 отриманої ним заробітної плати відсутні.

Крім того, відповідальність за договором №010511013100011 про працевлаштування безробітного з наданням дотації безпосередньо несе роботодавець, ані працівник.

Судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову .

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року в частині задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь Євпаторійського міського центру зайнятості заборгованості у сумі 19886,40 грн. по справі №801/9223/13-а скасувати

Прийняти в цій частині нову постанову:

В задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь Євпаторійського міського центру зайнятості заборгованості у сумі 19886,40 грн відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук