Рішення

від 05.12.2013 по справі 1815/4546/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа №1815/4546/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець О. Ф. Номер провадження 22-ц/788/2653/13 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 31

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Сибільової Л. О., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,-

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_3 звертаючись до суду з позовом просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з лікуванням 924 грн. 65 коп., на санаторно-курортне лікування 13104 грн., заробіток, втрачений внаслідок втрати загальної працездатності - 3395 грн. 30 коп., моральну шкоду 60000 грн., вартість наданої юридичної допомоги в сумі 3000 грн., а всього 80423 грн. 95 коп.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди: 924 грн. 65 коп. - витрат на лікування, 3395 грн. 30 коп. - заробіток (дохід), втрачений внаслідок втрати загальної працездатності, на відшкодування моральної шкоди - 6000 грн., а всього10319 грн. 95 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 понесені витрати на юридичну допомогу в сумі 390 грн.

Додатковим рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2013 року вирішення питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про повне задоволення позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 27.09.2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_3 нанесли останньому тілесні ушкодження, які потягли ушкодження здоров'я. Внаслідок чого відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст..ст.296 ч.2, 186 ч.1, 122 ч.1 КК України, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 1-149/2011 року.

Згідно постанови від 16 грудня 2010 року (а.с.50) потерпілим по даній справі визнано ОСОБА_3

Згідно постанови Роменського міськрайонного суду від 08 вересня 2011 року ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2, 186 ч.1, 122 ч.1 КК України на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році» , а провадження по справі закрито (а.с.3-4).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 632 від 23.12.2010 року (а.с.90-91) матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні із 27.09.2010 року по 14.10.2010 року з діагнозом «Закритий перелом правого наколінника із зміщенням. Гемартроз. Поверхнева спадина верхньої губи. Забій акулової дуги зліва, а також були виявлені дрібні рани, кровопідтік і саддини обличчя. Пошкодження у вигляді закритого перелому правого наколінника із зміщенням відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як ті, що спричинили за собою довготривалий розлад здоров'я, так як для повного зрощування перелому необхідний строк більше 3-х тижнів. Інші пошкодження відносяться до легких тілесних пошкоджень.

Згідно витягу із медичної карти стаціонарного хворого № 14969 ОСОБА_3 перебував на лікуванні в Роменській ЦРЛ з 17.12.20212 року по 31.12.2012 року з діагнозом : «Пошкодження внутрішньої бічної зв'язки правого колінного суглобу. Правобічний гонартроз 1-11 ст.» (а.с.30).

Відповідно до довідки Роменської ЦРЛ від 15.01.2013 року ОСОБА_3 в період з 17 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року за власні кошти придбав медикаменти на загальну суму 924 грн. 65 коп. ( а.с.29).

Відповідно висновку експерта № 519 від 5 вересня 2013 року перебування ОСОБА_3 на стаціонарному і амбулаторному лікуваннях з 27.09.2010 року по 01.04.2013 року знаходиться в прямому причинному зв'язку з травмою правого колінного суглобу отриманої 27.09.2010 року. По даним клініко-рентгенологічного обстеження гр..ОСОБА_3 йому був поставлений діагноз: «Після травматичний деформуючий артроз правого колінного суглобу 1 ст. з незначним порушенням функції статики та ходи при статико-динамічних навантаженнях, що згідно таблиці втрати працездатності в результаті різних травм відповідає 10 % втрати загальної працездатності. Установити тривалість вищевказаної втрати працездатності на даний час не можливо» (а.с.103- 104).

Частиною першою статті 307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення або скасувати рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції в задоволені позову в частині стягнення з відповідача витрат на санаторно -курортне лікування в розмірі 13104 грн., є обґрунтованими.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення витрат на санаторно - курортне лікування місцевий суд виходив з того, що позивач не надав доказів, а саме довідки-розрахунку про оплату путівки та даних про те, коли та де він буде проходити лікування, а тому суд не має можливості встановити скільки коштів необхідно буде ОСОБА_3 на лікування в санаторії і як наслідок задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Проте, з даним висновком суду колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Зі змісту частиною 2 статті 1202 ЦК України випливає, що стягнення додаткових витрат, передбачених частиною 1 статті 1195 ЦК України, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Тобто одними з умов стягнення додаткових витрат, передбачених частиною 1 статті 1195 ЦК України, яке може бути здійснене наперед у межах строків, є висновок відповідної лікарської експертизи та розрахунок вартості витрат на санаторно-курортне лікування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення з відповідача витрати на санаторно-курортне лікування 13104 грн. позивач надав медичну довідку № 10 для одержання путівки на санаторно - курортне лікування за формою №070/о, що видана ЛКК Роменською ЦРЛ, зі змісту якої вбачається рекомендації щодо продовження лікування у відповідних профілактичних санаторіях України (а.с.28). Також позивачем надано роздруківку інформаційного листа санаторію, розміщеного на офіційному сайті про вартість путівки в Сакському центральному військовому клінічному санаторії ім. М.І. Пирогова, з роздруківкою по періодам (а.с.26-27,71).

А тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача майбутніх витрат на санаторно-курортне лікування позивача у профільному Сакському центральному військовому клінічному санаторії ім.М.І. Пирогова.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи. При стягненні сум витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

З врахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_4 витрат на санаторно-курортне лікування в розмірі 13104 грн., підлягають стягненню з послідуючим перерахуванням даних коштів на рахунок Державного підприємства МО України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І.Пирогова».

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст.ст. 23, 1168, 1195 ЦК України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» врахувавши стан здоров'я позивача внаслідок злочинних дій відповідача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до вимог ст. 6 міжнародної Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен при вирішенні суперечок про його цивільні права і обов'язки має право на справедливий і відкритий розгляд в перебігу розумного терміну судом, встановленим законом. При цьому застосовується практика Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструмент функціонування Конвенції, яка є частиною національного законодавства. Виходячи з матеріалів справи «Бурдов проти Росії» Страсбург, 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що унаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими тільки завдяки визнанню судом наявності правопорушення заявник отримав певну моральну шкоду. Враховуючи що позивач до теперішнього часу отримує моральні страждання, то суд повинен керуватися при визначенні суми відшкодування моральної шкоди принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції

З врахуванням викладеного на думку колегії суддів розмір морального відшкодування, визначений судом першої інстанції є дещо занижений, а тому рішення суду в даній частині підлягає зміні, шляхом збільшення розміру моральної шкоди з 6000 грн. до 15000 грн.

У зв'язку з повним задоволенням позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди та враховуючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, понесені ним витрати в розмірі 3000 грн. (а.с.34,125) підлягають повному відшкодуванню відповідачем.

Вирішуючи питання про відшкодування державі судового збору, від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду, суд ухвалив 11 листопада 2013 року додаткове рішення. Часткове скасування та зміна рішення зобов'язує апеляційний суд вирішити питання про відшкодування судового збору. Тому дане додаткове рішення підлягає скасуванню зі стягненням з відповідача судового збору на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 458 грн. 80 коп. та за апеляційний розгляд справи в сумі 229 грн. 40 коп., а всього 688 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2013 року та від 11 листопада 2013 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13104 грн. витрат на оздоровлення в санаторно-курортному закладі та розподілу судових витрат скасувати.

Позов ОСОБА_3 в частині стягнення витрат на санаторно-курортне лікування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13104 грн. витрати на оздоровлення в санаторно-курортному закладі, перерахувавши зазначену суму на рахунок Державного підприємства Міністерства Оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І.Пирогова» -

р/р 25134430629001 Сакського відділення Дрежказначейства в Кримській дирекції банку "Україна", м. Сімферополь, МФО 324214, код ЗКПО 24041363 для зарахування на реєстраційний рахунок 05010021050306 Сакського військового клінічного санаторію.

Змінити рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2013 року в даній справі в частині стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн. та на відшкодування витрат за юридичну допомогу 3000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 688,20 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: Суддя В.І. Криворотенко