Постанова

від 27.11.2013 по справі 821/2765/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. 16 год.19 хв.Справа № 821/2765/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Чабанової Г.С., Тимофеєва Д.В.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Південь - Снаб" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та визнання протиправними та скасування податкових - повідомлень решень,

встановив:

Приватне підприємство "Південь - Снаб" ( далі-позивач, ПП "Південь - Снаб" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просить :

- визнати неправомірними та незаконними дії відповідача при складанні акту від 18 травня 2013 року за №2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Південь - Снаб» (код ЄДРПОУ 32618452) з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Вікойл" (код ЄДРПОУ 34785802) у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності» в частині визнання нереальними господарських операцій та визнання недійсними первинних документів, складених за наслідками придбання у серпні 2012 року соняшникової олії ПП «Південь - Снаб» у ПП «Вікойл»; реалізації у серпні 2012 року соняшникової олії ПП «Південь - Снаб» на адресу ТОВ «Світ Олії», ПП «Вікі», ТОВ «Торговий дім «Олійно - жирова компанія»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 червня 2013 року за №0003952200 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6907,00 грн. за серпень 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року за №0003932200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 225457,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 180366,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 45091,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 червня 2013 року №0003942200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 245795,84 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 196636,67 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49159,17 грн.

- зобов'язати відповідача відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", за наслідком внесення до такої бази даних результатів акту від 18.05.2013 року № 2618/22.3/32618452 « Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Південь-Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП «Вікойл» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість у серпні 2012 року за наслідком продажу ПП "Південь - Снаб" олії соняшникової на адресу ТОВ "Світ Олії", ПП "Вікі" та ТОВ "Торговий дім "Олійно - жирова компанія".

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що відповідачем при проведені перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення ПП "Південь-Снаб" господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання та подальшу реалізацію ТМЦ, що призвело до помилкових висновків про безтоварність господарських операцій та визначення грошових зобов'язань, зменшення розміру від'ємного значення, застосування штрафних санкцій. Позивач зазначає, що ст. 20 Податкового кодексу України податковому органу не надано повноважень щодо визнання угод (правочинів) «безтоварними», а первинні документи недійсними, що свідчить про незаконність вказаних дій. Позивач також вважає, вказаний акт перевірки та його висновки стали підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у розділ « Деталізована інформація по платнику ПДВ», що на думку позивача є протиправними дії, а тому способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити коригування даних цієї системи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в усній формі заперечив щодо задоволення адміністративного позову, оскільки неправомірність формування показників звітності з податку на прибуток та з ПДВ підтверджено актом позапланової виїзної перевірки ПП "Південь - Снаб" та актом ДПІ у м Херсоні Херсонської області ДПС № 912/22-404785802 від 11.02.2013 р. « Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкт господарювання ПП «Вікойл» якими встановлено невідповідність первинних документів нормам податкового законодавства у зв'язку з безтоварністю господарських операцій.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2013 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Південь - Снаб" має статус юридичної особи згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 18.05.2010 р.

Основними видами діяльності Приватного підприємства "Південь - Снаб" є неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні від 29.04.2013 р. № 771 та згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.7.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України уповноваженим ревізором-інспектором була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ПП «Південь - Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП «Вікойл» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності, про що складено акт перевірки від 18.05.2013 року №2618/22.3/32618452 (далі - акт перевірки).

Висновком даного акту перевірки є порушення

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкове зобов'язання та податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 187 273,00 грн.;

- п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2012 року на суму 196 636,67грн.

Підставою для донарахування вказаних податкових зобов'язань податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій ПП "Південь - Снаб" щодо придбання у ПП «Вікойл» олії соняшникової нерафінованої та з подальшої її реалізації на адресу контрагентів-покупців ТОВ « Світ Олії », ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» та ПП «Вікі» за серпень 2012 р., оскільки актом ДПІ у м Херсоні Херсонської області ДПС № 912/22-404785802 від 11.02.2013 р. « Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкт господарювання ПП «Вікойл» зафіксовано неможливість здійснення вказаним підприємством господарської діяльності, відсутність за податковою адресою, відсутністю матеріальних, трудових та виробничих умов і ресурсів, неподання до податкового контролю доказів проведення господарських операцій.

Вказаний висновок став підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 01.06.2013 року за №0003952200 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6907,00 грн. за серпень 2012 року.

Перевіряючи вказане податкове повідомлення-рішення на предмет його узгодженості з фактичними обставинами та вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.

Відповідно до п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар ( п. 137.1. ст. 137 ПК України).

Пунктом 185.1. ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, а) з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. ( п. 187.1. ст. 187 ПК України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит та підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України);

наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, та податкової накладної (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України);

придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 3 ) та наданих до матеріалів справи документів, що для здійснення своєї підприємницької діяльності ПП "Південь - Снаб" використовує орендовані виробничі приміщення під цех по розливу рослинної олії та офісні приміщення, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 згідно договорів оренди від 01.06.2012 р. № 1 та від 01.05.2010 р, укладених з ФОП ОСОБА_4, з метою зберігання олії соняшникової підприємством укладено з ПП "Вікойл" договір відповідального зберігання від 05.01.2012 р., для здійснення перевезення товарів, матеріалів, готової продукції підприємство використовує орендований автотранспорт згідно договору на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 05.01.2012 р. № 2, укладеного з ФОП ОСОБА_5

Судом встановлено, що 05.02.2012 р. між ПП « Південь - Снаб » ( за договором покупець) та ПП «Вікойл» ( за договором - постачальник) укладено договір за № 10 поставки соняшникової олії, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за олію соняшникову, кількість товару відображається у специфікаціях. Поставка здійснюється на умовах СРТ, право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника згідно видатково-прибуткової накладної. Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4492:2005 сорт І. Розрахунки проводяться в національній валюті України (гривня). Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок Постачальника, згідно наданого постачальником рахунку - фактури.

На виконання умов даного договору ПП «Вікойл» у серпні 2012 року було поставлено на адресу ПП « Південь - Снаб » соняшникову олію у кількості 312,56 т на загальну суму 3000489,60грн., у тому числі ПДВ - 500081,60 грн., згідно переліку податкових та видаткових накладних, наведених на стор 5 акту перевірки та копії яких залучено до матеріалів справи.

Якість придбаної олії у ПП «Вікойл» підтверджується свідоцтвом якості на олію нерафіновану не виморожену пресовану 1 ґатунку, видане виробником такої олії - ПП «Меридіан».

Розрахунки за поставлений товар проводилися у безготівковій формі згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на стор. 5 акту перевірки.

Як зазначено на стор. 5 акту перевірки, транспортування товару від ПП "Вікойл" до ПП "Південь - Снаб" не здійснювалось, оскільки передача товару відбувалась за місцем його зберігання склад (резервуар) ПП "Вікойл", тобто без фактичного його переміщення, оскільки між підприємствами укладена угода відповідального зберігання від 05.01.2012 р. №1/2, відповідно до якого ПП «Вікойл» зобов'язується зберігати соняшникову олію, що залежить Позивачу на складі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підтвердження вказаному, позивачем надано до матеріалів справи акти приймання-передачі № 1 від 09.08.2012 р. та № 2 від 15.08.2012 р. щодо передачи ПП „Південь - Снаб", як поклажедавцем, на зберігання ПП "Вікойл" ( зберігач) олію соняшникову нерафіновану. Факт повернення ПП «Вікойл» з відповідального зберігання соняшникової олії підтверджується накладними від 16 серпня 2012 року за № 1 кількість поверненої олії - 26,32т., від 17 серпня 2012 року за № 2 кількість поверненої олії - 27,80т., від 21 серпня 2012 року за № 3 кількість поверненої олії - 27,28т., від 23 серпня 2012 року за № 4 кількість поверненої олії - 25,76т., від 27 серпня 2012 року за № 5 кількість поверненої олії - 53,15т., від 1 вересня 2012 року за № 6 кількість поверненої олії - 25,96т., від 6 вересня 2012 року за № 7 кількість поверненої олії - 2,132т., від 7 вересня 2012 року за № 8 кількість поверненої олії - 54,30т., від 10 вересня 2012 року за № 9 кількість поверненої олії - 24,92т., від 20 вересня 2012 року за № 10 кількість поверненої олії - 27,55т.

Придбану у спірного контрагента олію соняшникову позивач реалізував оптовим покупцям, зокрема ТОВ «Світ Олії», ПП «Вікі», ТОВ «Торговий дім «Олійно - жирова компанія», про зазначено на стор. 10-13 акту перевірки, зокрема

- згідно договорів від 15.08.2012р. № 12 та від 21.08.2012р. № 210812, укладених між ПП "Південь - Снаб" ( постачальник) та ТОВ "Світ Олії" (покупець), у серпні 2012 року було реалізовано олію соняшникову у кількості 133,520 т на загальну суму без ПДВ 1103736,67 грн., сума ПДВ 220747,33 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, ТТН та платіжними дорученнями, перелік яких наведено на стор.10-11 акту перевірки та копії яких наявні у матеріалах справи.

- згідно договору від 27.08.2012 р. № 180058, укладеному між ПП "Південь - Снаб" (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "Олійно - жирова компанія" (покупець), у серпні 2012 року було реалізовано олію соняшникову у кількості 26,79 т на загальну суму без ПДВ 212087,50 грн., сума ПДВ 42417,50 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними, ТТН та платіжним дорученням, перелік яких наведено на стор. 12 акту перевірки та копії яких наявні у матеріалах справи.

- щодо реалізації олії соняшникової на адресу ПП «Вікі», то в акті перевірки на стор. 12 ревізор-інспектор вказує, що у серпні 2012 року позивачем було реалізовано ПП «Вікі» олію соняшникову у кількості 25,35 т на загальну суму без ПДВ 248218,75 грн., сума ПДВ 49643,75 грн., що підтверджується податкової накладної № 1 від 01.08.2012 року.

Проте, з пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що реалізація олії соняшникової на адресу ПП «Вікі» відбувалась у вересні 2012 р. після дезодорації на Чугуївському ОЖК згідно накладної № 9 від 10.09.2012 р. на суму без ПДВ 254 391,67 грн., сума ПДВ 50 878,33 грн., про що повідомлялось ДПІ у м. Херсоні листом №8 від 25.04.2013 р. на запит № 3151/10/22.4-04 від 18.02.2013р., тому ДПІ неправомірно врахувала реалізацію олії соняшникової ПП «Вікі» у серпні 2012 року.

В ході розгляду справи відповідач ні яким чином не спростував вказаний довід позивача.

Крім того, на стор. 13 акту перевірки ревізор-інспектор зазначає, що оскільки реалізація товару, нібито поставленого ПП «Вікойл», частково здійснювалась в наступних за серпнем податкових періодах, то на кінець серпня 2012 р. залишок олії соняшникової, який враховується на бухгалтерському рахунку 281 складає 126,90 т.

Отже, вказаними обставинами відповідач підтвердив фактичну наявність у позивача олії соняшникової, яка на момент перевірки була частково реалізована, а залишок зберігався у ПП « Вікойл» згідно договору зберігання.

З огляду на викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи позивачем підтверджено подання до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди та є підставою для формування платником податків валових витрат та доходів, а також податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ за наслідками вчинення спірних господарських операцій.

Суд відмічає, що формування платником податків валового доходу та валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі документів, що відображають операції (об'єкт оподаткування), є правомірним, якщо податковий орган не доведе неправдивість, неналежність, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Як встановлено судом, єдиною підставою висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ, податку на прибуток є судження про нереальність (нікчемність) господарських операцій контрагента позивача з третіми особами, викладені в акті ДПІ у м. Херсоні №912/22-4/34785802 від 11.02.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Вікойл» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за травень 2012 року та серпень 2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли що до таких обставин не виникає спору.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, і доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків.

Суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом безтоварності господарської операції, оскільки за умови складення вказаного акту фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника не є предметом перевірки.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем, які укладалася та виконувалася значно раніше, ніж складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Крім того, податковий орган в акті перевірки вказує, що позивач та його контрагент мають одну податкову адресу - АДРЕСА_1.

Як вбачається із змісту акту перевірки позивача висновок про безтоварність господарських операцій ДПІ пов'язує з неможливістю провести зустрічну звірку ПП «Вікойл» по підтвердженню взаємовідносин з іншими платниками через не встановлення його за зареєстрованим місцем знаходження.

Однак, вищезазначені обставини Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Суд вказує, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Суд вважає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Крім того, суд приймає до уваги надані позивачем до матеріалів справи судові рішення, які набрали законної сили та якими підтверджено господарську діяльність ПП «Вікойл» та реальне здійснення господарських операцій у 2012 році з контрагентами, зокрема ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2012 p. по справі №2а-4054/10/2170, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 p. по справі №2а-4309/12/2170, ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 p. по справі №2821/170/13-а, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 p. по справі №2а-4771/10/2170.

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування безтоварних господарських операцій між позивачем та його контрагентами покупцями ТОВ «Світ Олії», ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» та ПП «Вікі», а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, штрафних санкцій, зменшення від'ємного значення суми ПДВ є безпідставним.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними та незаконними дії відповідача при складанні акту від 18 травня 2013 року за №2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Південь - Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП "Вікойл" у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності» в частині визнання нереальними господарських операцій та визнання недійсними первинних документів, складених за наслідками придбання у серпні 2012 року соняшникової олії ПП «Південь - Снаб» у ПП «Вікойл»; реалізації у серпні 2012 року соняшникової олії ПП «Південь - Снаб» на адресу ТОВ «Світ Олії», ПП «Вікі», ТОВ «Торговий дім «Олійно - жирова компанія», то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На думку суду, вказані вимоги є неправильним способом захисту порушених прав позивача, оскільки самі по собі дії податкового органу щодо невикористання під час перевірки тих чи інших первинних документів, як і те, на чому повинні ґрунтуватися висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права.

Враховуючи приписи пункту 8 статті 3 КАС України, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право позивача. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань. Висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Щодо вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", за наслідком внесення до такої бази даних результатів акту від 18.05.2013 року №2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Південь-Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП «Вікойл» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість у серпні 2012 року за наслідком продажу ПП "Південь - Снаб" олії соняшникової на адресу ТОВ "Світ Олії", ПП "Вікі" та ТОВ "Торговий дім "Олійно - жирова компанія", то суд встановив наступне.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. №262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації ДПС розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Метою розробки Системи є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Отже система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів ДПС у своїй роботі.

Частина 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

На вимогу суду відповідачем надано витяг із Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за серпень 2012 р., проте за його змістом не можливо встановити щодо внесення до такої бази даних результатів акту від 18.05.2013 року № 2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Південь-Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП «Вікойл» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість у серпні 2012 року, що в свою чергу жодним чином не підтверджує порушення прав позивача.

При цьому, в судовому засіданні представником позивача не надано суду доказів щодо виникнення у ПП «Південь-Снаб» будь-яких правових наслідків внаслідок оскаржуваних дій податкового органу, що свідчить про відсутність порушених прав позивача.

Крім того, позивачем не надано суду доказів про внесення відповідачем змін до облікової картки платника податків з податку на прибуток та ПДВ за серпень 2012 року згідно результатів акту від 18.05.2013 року № 2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Південь-Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово - господарських відносинах з ПП «Вікойл» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності», що також свідчить про відсутність факту порушення прав позивача.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги ч. 1 ст. 71 КАС України, якою передбачено обов'язок кожної сторони по справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 червня 2013 року за №0003952200 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6907,00 грн. за серпень 2012 року;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року за №0003932200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 225457,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 180366,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 45091,50 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 червня 2013 року №0003942200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 245795,84 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 196636,67 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49159,17 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Південь - Снаб" (ідентифікаційний код 32618452) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6