Рішення

від 17.12.2013 по справі 905/7147/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 17.12.2013                                                                                                      Справа № 905/7147/13 Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський  район Київської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком»,                    м. Донецьк про стягнення заборгованості 182 899,08грн., з яких 178 865,64грн. - сума основного боргу, 1600,24грн. - пеня, 2433,20грн. - процентів нарахованих за користування грошовими коштами, - За участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район Київської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 182 899,08грн., з яких 178 865,64грн. - сума основного боргу, 1600,24грн. - пеня, 2433,20грн. - процентів нарахованих за користування грошовими коштами. В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки товару №10390/12 від 01 червня 2012 року в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 178865,64грн грн. Крім того, п.7.2 Договору поставки товару №10390/12 від 01.06.2012р. встановлено, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої партії Товару Замовник, виплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання. Відповідно до п. 7.3 Договору, якщо прострочення оплати триває більше ніж 10 (десять) календарних днів Замовник, поряд з штрафними санкціями передбаченими п.7.2 даного Договору, на підставі ст.ст.625,692 Цивільного кодексу України, зобов'язаний повернути Постачальникові суму боргу, а також 20% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами Постачальника за увесь час прострочення. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 178 865,64грн., пеню у розмірі 1600,24грн., 20% річних нарахованих за користування грошовими коштами у розмірі 2433,20грн. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.16, 526, 536, 610, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 224, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 22, 49, 54- 57, 82-84 Господарського процесуального кодексу України. На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки товару №10390/12 від 01.06.2012р.; накладні специфікації: №29578 від 06.08.2013р. на суму 2448,00грн., №29558 від 06.08.2013р. на суму 10550,00грн., №29462 від 06.08.2013р. на суму 3948,00грн., №29460 від 06.08.2013р. на суму 48405,00грн., №28963 від 30.07.2013р. на суму 3900,00грн., №28956 від 30.07.2013р. на суму 4296,00грн., №28873 від 29.07.2013р. на суму 10363,92грн., №28865 від 29.07.2013р. на суму 68209,00грн., №27087 від 09.07.2013р. на суму 8750,00грн., №27051 від 09.07.2013р. на суму 11304грн., №27049 від 09.07.2013р. на суму 12528,00грн., претензію №97 від 12.09.2013р., акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2013р. по 11.09.2013р., складений та підписаний Позивачем; докази направлення Відповідачу претензії та акту звіряння., розрахунок пені та 20% річних, правоустановчі документи Позивача. Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 23.10.2013р. 23.10.2013р. Позивач надав клопотання №125 від 22.10.2013р., у якому повідомляє про зменшення розміру позовних вимог, та підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору. Крім того, Позивач  долучив до справи (у копіях): докази часткових оплат Відповідачем заборгованості, Виписку серії АВ №259971, Витяг з ЄДР№446736 від 22.10.2013р., відповідно до якого, Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві (оригінал). Ухвалою від 23.10.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням ним витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 23.10.2013р. на 27.11.2013р.   26.11.2013р. Відповідач надав клопотання №1/26-2013р. від 26.11.2013р. про відкладення розгляду справи. 26.11.2013р. Позивач надав клопотання №134 від 18.11.2013р., у якому просив суд розглянути справу без участі представника Позивача, надав копію акту звіряння взаємних розрахунків станом на 22.09.2013р., складений та підписаний Позивачем, докази направлення акту звіряння розрахунків Відповідачу. Ухвалою від 27.11.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, ненаданням ним витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 27.11.2013р. на 09.12.2013р. 09.12.2013р. Позивач надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, у зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів. Ухвалою від 09.12.2013р. суд продовжив строк розгляду справи до 24.12.2013р. та у зв'язку з нез'явленням Відповідача, ненаданням ним витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 09.12.2013р. на 17.12.2013р.   Представник Позивача у судове засідання 17.12.2013р. не з'явився. Надав клопотання №147 від 10.12.2013р., у якому просить суд, розглянути справу без участі представника Позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Надав витребувані судом документи. Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. 23.10.2013р. Позивач надав клопотання, в якому він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу, зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 151465,64грн., пеню у сумі 1600,24грн., проценти нарахованих за користування грошовими коштами - 2433,20грн. Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зменшення суми боргу Позивач обґрунтовує та підтверджує виписками з банківського рахунку на загальну суму 27400грн., що сплачена Відповідачем на виконання обов'язків по Договору №10390/12 від 01.062012р.. Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку, що вона підлягає прийняттю та розгляду по суті. Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд ВСТАНОВИВ: 23.10.2013р. Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку було прийнято до розгляду по суті. 01 червня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський  район Київської області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком», м. Донецьк (Замовник), укладено Договору поставки товару №10390/12 (далі-Договір). Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується здійснювати поставки виробів медичного призначення та лікарських засобів (надалі Товар), що належить йому на праві власності, а Замовник приймати у свою власність та здійснювати оплату Товару за цінами, кількістю, асортиментом та в порядку, визначеними умовами даного Договору.   Ціна, кількість та асортимент Товару, за приписами п.2.1 Договору, визначається та узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо у накладній-специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунок за кожну партію Товару проводиться в обумовлений в накладній-специфікації термін після здійснення поставки, шляхом безготівкового перерахування повної вартості партії Товару, визначено у накладній-специфікації на поточний рахунок Постачальника. На вимогу Постачальника або за бажанням Замовника допускається здійснення повної або часткової попередньої оплати партії Товару. Відповідно до п. 4.4 Договору, у платіжному дорученні на здійснення оплати за партію Товару Замовник зобов'язаний зазначити номер та дату накладної-специфікації за якою було поставлено Товар або рахунок, за яким було здійснено попередню оплату. У випадку, якщо у Замовника наявна заборгованість за попередні поставки, оплата в першу чергу зараховується у погашення заборгованості, що виникла раніш, незалежно від призначення платежу вказаного Замовником. Згідно п.10.5 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2015р., а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору. В разі якщо жодна зі Сторін не пізніше ніж за 15 днів до припинення дії Договору не повідомить про припинення дії Договору, він вважається продовженим на один рік на тих же умовах. Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).     Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.   Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення. Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. На виконання умов Договору поставки товару №10390/12 від 01.062012р. (а.с.8), Позивачем був поставлений товар Відповідачу за накладними - специфікаціями: №29578 від 06.08.2013р. на суму 2448,00грн., №29558 від 06.08.2013р. на суму 10550,00грн., №29462 від 06.08.2013р. на суму 3948,00грн., №29460 від 06.08.2013р. на суму 48405,00грн., №28963 від 30.07.2013р. на суму 3900,00грн., №28956 від 30.07.2013р. на суму 4296,00грн., №28873 від 29.07.2013р. на суму 10363,92грн., №28865 від 29.07.2013р. на суму 68209,00грн., №27087 від 09.07.2013р. на суму 8750,00грн., №27051 від 09.07.2013р. на суму 11304грн., №27049 від 09.07.2013р. на суму 12528,00грн. Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача. Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано. На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи. Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки товару №10390/12 від 01.062012р. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину. Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані. Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки товару №10390/12 від 01.06.2012р. Договором поставки товару №10390/12 від 01.06.2012р., передбачено (п.4.1), що розрахунок за кожну партію Товару проводиться в обумовлений в накладній-специфікації термін після здійснення поставки, шляхом безготівкового перерахування повної вартості партії Товару, визначено у накладній-специфікації на поточний рахунок Постачальника. На вимогу Постачальника або за бажанням Замовника допускається здійснення повної або часткової попередньої оплати партії Товару. Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем за накладними специфікаціями мав бути здійснений не пізніше таких дат: -          №27049 від 09.07.2013р. на суму 12528,00грн. - 09.08.2013р.; -          №27051 від 09.07.2013р. на суму 11304грн. - 09.08.2013р.; -          №27087 від 09.07.2013р. на суму 8750,00грн. - 09.08.2013р.; -          №28865 від 29.07.2013р. на суму 68209,00грн. - 29.08.2013р.; -          №28873 від 29.07.2013р. на суму 10363,92грн. - 29.08.2013р.; -          №28956 від 30.07.2013р. на суму 4296,00грн. - 30.08.2013р.; -          №28963 від 30.07.2013р. на суму 3900,00грн. - 29.08.2013р.; -          №29460 від 06.08.2013р. на суму 48405,00грн. - 05.09.2013р.; -          №29462 від 06.08.2013р. на суму 3948,00грн. - 05.09.2013р.; -          №29558 від 06.08.2013р. на суму 10550,00грн. - 05.09.2013р. -          №29578 від 06.08.2013р. на суму 2448,00грн. - 05.09.2013р. Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за товар, до моменту подання позову, виконав частково (у розмірі 25400,00грн.), вартість товару у сумі 153465,64грн. у встановлені договором строки не сплачена. Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи (а.с.41-46). Відповідачу була пред'явлена Претензія №97 від 12.09.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості протягом не більше ніж 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання даної вимоги, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський  район Київської області. Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. В процесі розгляду справи, Відповідач частково сплатив заборгованість перед Позивачем у розмірі 2000,00грн. На підтвердження цього факту Позивачем надано банківську виписку про зарахування 14.10.22013р. 2000,00грн. за Договором №10390/12 від 01.06.2012р. Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки Відповідачем частково сплачено основну заборгованість у розмірі 2000,00грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню. Позивачем, 23.10.2013р., було надано заяву (на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу) про зменшення розміру позовних вимог, отже, суд розглядає заявлені позовні вимоги у частині стягнення основного богу у розмірі 151465,64грн. Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 151465,64грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1600,24грн., 20% річних нарахованих за користування грошовими коштами у розмірі 2433,20грн. Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 7.2 Договору поставки товару №10390/12 від 01.062012р. встановлено, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої партії Товару Замовник, виплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання. Суд, перевіривши наданий  Позивачем арифметичний розрахунок пені, дійшов висновку, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 1555,80грн., а саме, за накладними специфікаціями: - №27049 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 6691,72,00грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 105,42грн.; - №27051 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 11304грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 178,08грн.; - №27087 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 8750,00грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 137,84грн.; - №28865 від 29.07.2013р. на суму основного боргу 68209,00грн. за період з 30.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 583,05грн.; - №28873 від 29.07.2013р. на суму основного боргу 10363,92грн. за період з 30.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 88,59грн.; - №28956 від 30.07.2013р. на суму основного боргу 4296,00грн. за період з 31.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 35,19грн.; - №28963 від 30.07.2013р. на суму основного боргу 3900,00грн. за період з 31.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 31,95грн.; - №29460 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 48405,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 293,08грн.; - №29462 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 3948,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 23,90грн.; - №29558 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 10550,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 63,88грн.; - №29578 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 2448,00грн. - за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 14,82грн. Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з Відповідача 20% річних нарахованих за користування грошовими коштами у розмірі 2433,20грн. Відповідно до п. 7.3 Договору, якщо прострочення оплати триває більше ніж 10 (десять) календарних днів, Замовник, поряд з штрафними санкціями передбаченими п.7.2 даного Договору, на підставі ст.ст.625,692 Цивільного кодексу України, зобов'язаний повернути Постачальникові суму боргу, а також 20% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами Постачальника за увесь час прострочення. Враховуючи фактичні обставини справи, судом встановлено наявність прострочення виконання грошового зобов'язання у частині здійснення платежу за отриманий товар у межах спірних правовідносин терміном, що перевищує 10 календарних днів. Відтак, застосування відповідальності передбаченої п.7.3 Договору, є обґрунтованим та правомірним, тому суд, перевіривши наданий  Позивачем арифметичний розрахунок 20% річних нарахованих за користування грошовими коштами, дійшов висновку, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 2390,15грн., а саме, за накладними специфікаціями: - №27049 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 6691,72,00грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 161,33грн.; - №27051 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 11304грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 272,53грн.; - №27087 від 09.07.2013р. на суму основного боргу 8750,00грн. за період з 10.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 210,96грн.; - №28865 від 29.07.2013р. на суму основного боргу 68209,00грн. за період з 30.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 897,00грн.; - №28873 від 29.07.2013р. на суму основного боргу 10363,92грн. за період з 30.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 136,29грн.; - №28956 від 30.07.2013р. на суму основного боргу 4296,00грн. за період з 31.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 54,14грн.; - №28963 від 30.07.2013р. на суму основного боргу 3900,00грн. за період з 31.08.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 49,15грн.; - №29460 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 48405,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 450,90грн.; - №29462 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 3948,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 36,78грн.; - №29558 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 10550,00грн. за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 98,27грн.; - №29578 від 06.08.2013р. на суму основного боргу 2448,00грн. - за період з 06.09.2013р. по 22.09.2013р. у розмірі 22,80грн. Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Позивач клопотанням №125 від 23.10.2013р., зменшив розмір позовних вимог у частині стягнення основного борну, заявивши до стягнення з Відповідача у справі заборгованість в сумі 151465,64грн. Судом встановлено, що Відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 25400,00грн. до звернення Позивача до господарського суду Донецької області. Проте, Позивачем не було враховано ці сплати при поданні позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин частина, сплаченого Позивачем судового збору в сумі 508,00грн. підлягає поверненню з державного бюджету України. Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд,- ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський  район Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком», м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 151465,64грн., пені у сумі 1600,24грн., процентів нарахованих за користування грошовими коштами - 2433,20грн. - задовольнити частково. Припинити провадження у справі 905/7147/13 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком», м. Донецьк суми основного боргу у розмірі 2000,00грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-фармаком» (83058, м.Донецьк, вулиця Бессарабська, будинок 24, код ЄДРПОУ 3741796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд» (08131, Київська область, Києво-Святошинський  район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Мала Кільцева, будинок 18, код ЄДРПОУ 38010921) суму основного боргу у розмірі 151465,64грн., пеню у сумі 1555,80грн., процентів нарахованих за користування грошовими коштами – 2390,15грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3148,23грн. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛексТрейд» (08131, Київська область, Києво-Святошинський  район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Мала Кільцева, будинок 18, код ЄДРПОУ 38010921) з державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 508,00грн. У судовому засіданні 17 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2013 року. Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.                                 Суддя                                                                                               Я.С. Мирошниченко                                                                                                                                                                                                                                                               Надруковано 3 примірника: 1-до справи; 1-позивачу; 1-відповідачу.