Ухвала

від 13.12.2013 по справі 2а-9824/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 р. Справа № 37737/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод» про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку,-

В С Т А Н О В И Л А:

01.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не допущено працівників ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області до проведення перевірки про що складено акт відмови та не допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. Згідно цього просять винести рішення, яким застосувати строком на 1095 днів арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що недопущення працівників державної податкової служби до проведення перевірки та відмова від проведення позапланової документальної перевірки є однією з підстав для вжиття заходів, встановлених п. «г» п.п. 9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме - застосування до відповідача адміністративного арешту активів.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано порядку проведення позапланової перевірки, а саме: не дотримано форми наказу керівника податкового органу; відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки; відсутність у відповідача податкового боргу на момент винесення позивачем відповідного рішення, а також порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, суд вважає, що підстави для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках ВАТ «Дрогобицький долотний завод» відсутні.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Дрогобицький долотний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області як юридична особа, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, буд. 20, ідентифікаційний номер - 00217596 та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області за № 11, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.08.2008 року № 1448.

З позовної заяви вбачається, що ВАТ «Дрогобицький долотний завод», своїми діями, які, на думку позивача, виявились у недопущенні працівників державної податкової служби до проведення перевірки, відмовляється від проведення позапланової документальної перевірки, що є підставою для вжиття заходів, встановлених п. «г» п.п. 9.1.2. п. 9.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме - застосування до відповідача адміністративного арешту активів.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), передбачений ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно із ч. 6 цієї статті, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова виїзна перевірка може здійснюватися на підставі рішення суду та, за наявності обставин, передбачених цією статтею, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, обставини для проведення позапланової перевірки, визначені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», повинні встановлюватись на момент прийняття керівником податкового органу рішення, що оформляється відповідним наказом, в якому повинні бути перелічені законні обставини, що зумовлюють проведення такої перевірки.

Як передбачено ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В наказі від 22.10.2010 року № 695 «Про проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарської діяльності» не зазначено наявності підстав для проведення такої перевірки, натомість міститься тільки посилання на норму п.п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», службову записку ВПМ ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 21.10.2010 року № 3108/26-9 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.10.20Юроку у справі № 21/92 (10) про порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, вказаний вище наказ про проведення перевірки не скріплений печаткою органу державної податкової служби.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача не вбачається, які обставини визначені ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», слугували підставами для призначення позапланової перевірки відповідача.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем правомірно не допущено посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Дрогобицький долотний завод».

В матеріалах справи наявне рішення від 26.10.2010 року про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку. З приводу цього, суд звертає увагу на те, що адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, за обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно з п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 вказаного вище Закону, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

У відповідності до вимог згаданої норми, суд повинен встановити наявність податкового боргу у відповідача, який підлягає забезпеченню шляхом застосування адміністративного арешту.

Згідно з п.п. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, застосовується на підставі відповідного рішення суду.

У додатку 5 до Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків наведено обов'язкову форму рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, метою якого є забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків. Така мета відповідає суті адміністративного арешту активі платника податків, яка визначена п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка визначає адміністративний арешт як виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку повинні прийматися з метою забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, проте, з матеріалів справи не вбачається наявність у ВАТ «Дрогобицький долотний завод» податкового боргу на момент винесення органом державної податкової служби вказаного вище рішення, що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.10.2010 року № 21/92 (10) порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод». Вказаною вище ухвалою, на підставі ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а саме: зупинено виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство. Протягом дії мораторію заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладання угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2010 року у справі № 21/92 (10), зобов'язано ВАТ «Дрогобицький долотний завод» у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети «Голос України» або «Урядовий кур'єр») за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод». 27.10.2010 року в газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 21/92 (10) про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод».

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у справі №2а-9824/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний