Постанова

від 18.12.2013 по справі 923/1392/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р.Справа № 923/1392/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Бойко Л.І., Аленіна О.Ю.

(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням голови суду №1120 від 17.12.2013р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 18.12.2013р.:

від ПАТ „ВТБ Банк" - Андрійцева О.М.

від ПП „Бултранс"- Кудряшова Н.М

від ПП „Буліс" - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства „Бултранс"

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 07.11.2013р.

по справі №923/1392/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк"

до відповідачів:

1. Приватного підприємства „Бултранс";

2. Приватного підприємства „Буліс"

про стягнення коштів

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 03.12.2013р., яка надіслана сторонам 04.12.2013р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.12.2013р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 18.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

07.10.2013р. Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства «Бултранс»; Приватного підприємства «Буліс», в якому просило стягнути з ПП «Бултранс» та ПП «Буліс», як солідарних боржників на користь ПАТ «ВТБ Банк», заборгованість за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. в розмірі 561 248, 76 грн.

В обгрунтування позову ПАТ «ВТБ Банк» посилається на те, що відповідно до кредитного договору №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р., який було укладено між ПАТ «ВТБ Банк» та ПП «Вуд», банк надав ПП «Вуд» кредит у сумі 1100000,00 грн. строком користування до 03.07.2013р. зі сплатою 19,5 поцентів річних, цільове використання кредитних коштів -рефінансування кредитів та поповнення обігових коштів.

Відповідно до договору про переведення боргу №1, який було укладено 11.09.2012р. між ПАТ «ВТБ Банк», ПП «ВУД» та ПП «Булітранс», відносно до якого ПП «ВУД» перевело на ПП «Бултранс» виконання зобов'язань за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р., а саме: погашення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій та або інших можливих платежів, а також зобов'язань, що передбачені кредитним договором.

Обґрунтовуючи позов ПАТ «ВТБ Банк» зазначає, що виконання зобов'язань за кредитним договором були забезпечені: договором поруки №ДП-3, укладеним 11.09.2012р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ПП «Буліс», згідно положень якого, поручитель зобов'язувався перед боржником солідарно відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, відсотків, штрафів, пені та інших платежів, а також іпотечним договором №ДІ-1: договором застави №Д3-І, договором застави №Д3-2, договором застави №Д3-3, договором застави №Д3-4.

ПП «Булітранс» умови кредитного договору №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. не виконало, у зв'язку з цим ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до ПП «Булітранс» та ПП «Буліс» про стягнення заборгованості у розмірі 561 248, 76 грн., як з солідарних боржників.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. (суддя: Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Бултранс" (код ЄДР 34370076) та Приватного підприємства "Буліс" (код ЄДР 33111194) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДР 14359319) 522 886, 21 грн. на повернення кредиту, 30729, 87 грн. в якості відсотків за користування кредитними коштами, 485, 11грн. в якості 3% річних, 50, 73грн . втрат від інфляції, 975, 66 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 2265.68 грн. пені у відносинах за договором №1 від 11.09.2012р. про переведення боргу з первісного боржника за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. та договором поруки № ДП-3 від 11.09.2012р. та стягнуто з Приватного підприємства "Бултранс" (код ЄДР 34370076) та Приватного підприємства "Буліс" (код ЄДР 33111194) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДР 14359319) по 5573, 93 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що зобов'язання Приватного підприємства „Бултранс" та Приватного підприємства „Буліс" перед ПАТ „ВТБ Банк" по погашенню заборгованості за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. у розмірі 561 248, 76 грн. не виконані, що і підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «Бултранс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить частково скасувати рішення та прийняти нове рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що ПАТ «ВТБ Банк» грошові кошти у розмірі 30 729, 87 грн. в якості відсотків за користування кредитними коштами розрахована неправильно та суперечить закону.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк", надалі „Банк", в особі начальника відділу малого бізнесу Херсонської філії ВАТ „ВТБ Банк" Труш Д.О., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіною К.О. 21.07.2008р. за реєстровим №784, та ПП „Вуд", (надалі „Позичальник", в особі засновника Карамфілова К.К., діючого на підставі Статуту, було укладено кредитний договір №25.80-00/08-СК (т.1, а.с.16-18).

Відповідно до п.1.1. договору встановлено, що предметом кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 1 100 000 грн.; строк користування по 03.07.2013р.; плата за користування кредитом 19,5%.

Пунктом 2.1. договору визначено, що Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

Положеннями пункту 2.3. договору передбачено, що кредит надається після набуття чинності кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з Банком договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Відповідно ло п.3.1. договору визначено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору - налдалі у тексті - Графік. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового Графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Пунктом 5.1. договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

До кредитного договору 25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. були внесені зміни відповідно до договорів про внесення змін №2 від 31.08.2009р., №3 від 29.09.2010р., №4 від 11.09.2012р., №5 від 11.09.2012р., №6 від 11.09.2012р. (т.1, а.с. 29-38).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк" (далі-Банк), в особі заступника директора з роздрібного бізнесу Відділення „Херсонська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ БАНК" Труш Д.О., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом міського нотіального округу Тимченко Л.Р., 18.10.2010р. за реєстровим №3732, з однієї сторони, та ПП „Вуд" (далі-Первісний Боржник), в особі директора Кудряшової Н.М., діючої на підставі Статуту та рішення засновника від 11.09.2012р., №11/09-2, та ПП „Бултранс" (далі-Новий боржник), в особі заступника директоора Митрофанової Катерини Валеріївни, яка діє на підставі довіреності від 11.09.2012р., №02/09-2012, з другої сторони було укладено договір про переведення боргу №1 (т.1, а.с. 15-18).

Відповідно до пункту 1.1. договору визначено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного Боржника) у зобов'язанні, що виникає з кредитного договору від 03.07.2008р. №25.80-00/08-СК (далі- Кредитний договір) укладеного між Первісним боржником та Банком.

Пунктом 1.2. договору визначено, що Первісний боржник переводить до Нового боржника виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме погашення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом комісій та/або інших можливих платежів, а також всіх зобов'язань, що передбачені кредитним договором.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк" (далі-Банк), в особі заступника директора з роздрібного бізнесу Відділення „Херсонська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ БАНК" Труш Д.О., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимченко Л.Р., 18.10.2010р. за реєстровим 3732, з однієї сторони, та ПП „Буліс" (далі-Поручитель), в особі секретаря Лукіян Г.О., яка діє на підставі довіреності від 11.09.2012р. №03/09-2012, з іншої сторони було укладено договір поруки №ДП-3 (т.1, а.с. 39-40).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1. договору визначено, що за цим договором поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що у разі зміни розміру зобов'язань за кредитним договором (зокрема внаслідок зміни суми кредиту та/або розміру плати за користування кредитом (процентів), та/або розміру комісійних винагород, та/або розміру неустойки (штрафу та/або пені), та/або внаслідок зміни порядку та/або строків їх сплати), після укладення цього договору, в тому числі збільшення, таке зобов'язання за кредитним договором забезпечується в повному розмірі. Укладенням цього договору Поручитель дає свою згоду на зміну зобов'язань за кредитним договором внаслідок чого збільшиться обсяг його відповідальності на розмір збільшених зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору визначено, що при простроченні виконання Поручителем зобов'язань за кредитним договором, що визначені п.1.2. цього договору, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожний день прострочення у розмірі підвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

До договору поруки від 11.09.2012р. №ДП-3 були внесені зміни відповідно до договору про внесення змін №1.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що грошові зобов'язання ПАТ „ВТБ Банк" забезпечені іпотечним договором №ДІ-1, посідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. (з урахуванням договору про внесення змін №1 до Іпотечного договору №ДІ-1 від 31.08.2009р. за реєстром №1514, Договору про внесення змін №2 до Іпотечного договору №ДІ-1 від 11.09.2012р. з реєстровим №1327 та договору про внесення змін №ц до іпотечного договору №ДІ-1 від 11.09.2012р. за реєстровим №1332), згідно якого ПП „Бултранс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надав ПАТ „ВТБ Банк" в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру №39 по вулиці 21 Січня в будинку №33/47 в м. Херсоні, яка складається з 1 жилих кімнат, загальною площею 28.7 кв.м., жилою площею 20, 0 кв.м., та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.03.2007р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною Н.М. за реєстровим №555; договором застави №Д3-1 посвідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М., за реєстровим №3480 (з урахуванням Договору про внесення змін №1 до договору застави №Д3-1 від 31.08.2009р. за реєстровим № 1510, Договору про внесення змін №2 до договору застави №Д3-1 від 11.09.2012р. за реєстровим №1328, Договору про внесення змін №3 до договору застави №Д3-1 від 11.09. 2012р. за реєстровим №1333 та Договору про внесення змін №4 до договору застави №Д3-1 від 30.08.2013р. за реєстровим №1921), згідно якого ПП „Бултранс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надало ПАТ „ВТБ Банк" в заставу транспортний засіб, а саме: навантажувач, марка WA-320 - 5, 2006 року випуску, кузов №KMTWA028J01061174, реєстраційний номер Т5903ХО, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія АС №221991, виданого ІДТН Херсонської ОДА 22.10.2012р.; договором застави №Д3-2, посвідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. за реєстровим №3481 (з урахуванням договору про внесення змін №1 до договору застави №Д3-2 від 31.08.2009р. за реєстровим № 1511, договору про внесення змін №2 до договору застави №Д3-2 від 11.09.2012р. за реєстровим №1329 та договору про внесення змін №3 до договору застави №Д3-2 від 11.09.2012р. за реєстровим №1334, згідно якого ПП „Бултранс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надало ПАТ „ВТБ Банк" в заставу транспортний засіб, а саме: тип- сідловий тягач вантажний; марка MERCEDES - BENZ; модель - AXOR 1840; об'єм двигуна 11967, 2007 року випуску, колір білий; кузов № WDF9440321B957723, реєстраційний №ВТ3275АН, що належить заситаводавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВТС №008175, виданого МРЕВ ДАЇ у м. Херсоні 19.06.2007р.; договором застави Д3-3, посвідченого 18.07.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. за реєстровим №3503 (з урахуванням договору про внесення змін №1 до договору застави №Д3 від 31.08.2009р. за реєстровим №1512, договору про внесення змін №2 до договору застави №Д3-3 від 11.09.2012р. за реєстровим №1330 та договору про внесення змін №3 до договору застави №Д3-3 від 11.09.2012р. за реєстровим №1335), згідно якого ПП „Бултранс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надало ПАТ „ВТБ Банк" в заставу транспортний засіб, а саме: тип-лісовоз напівпричіп; марка ПП; модель - GURBLER GY3A26, 2007 року випуску; колір - білий, кузов №NP9GY266H054052, реєстраційний №ВТ6088ХХ, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВТС №014917, виданого МРЕВ ДАЇ у м. Херсоні 22.03.2007р.; договором застави №Д3-4, посвідченого 17.11.2008р., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. за реєстровим №3482 (з урахуванням договору про внесення змін №1 до договору застави №Д3-4 від 31.08.2009р. за реєстровим №1513, договору про внесення змін №2 до договору застави №Д3-4 від 11.09.2012р. за реєстровим №1331 та договору про внесення змін №3 до договору застави №Д3-4 від 11.09.2012р., за реєстровим № 1336), згідно якого ПП „Бултранс", в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надало ПАТ „ВТБ Банк" в заставу транспортний засіб, а саме: тип-бортовий напівпричіп; марка ПП; модель - GURBLER, 2007 року випуску; колір синій, кузов №NP9GY3A267H054070, реєстраційний №ВТ7631ХХ, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВТС №018905, виданого МРЕВ ДАЇ у м. Херсоні 04.12.2007р. (т.1, а.с. 43-88).

З наявного в матеріалах справи листа-вимоги від 29.04.2013р., №41-3/2100.12-2 вбачається, що ПАТ „ВТБ Банк" повідомляло ПП „Буліс" про необхідність виконання договору поруки №ДП-3 від 11.09.2012р. у зв'язку з невиконанням ПП „Бултранс" кредитного договору №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. (т.1, а.с.96).

Відповідно до листа-вимоги від 25.07.2013р., №72-4/2100.12-2 вбачається, що ПАТ „ВТБ Банк" повідомляло ПП „Бултранс" про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. (т.1, а.с.97).

Відповідно до листа-вимоги від 25.07.2013р., №72-5/2100.12-2 вбачається, що ПАТ „ВТБ Банк" повторно повідомляв ПП „Буліс" про необхідність виконання договору поруки №ДП-3 від 11.09.2012р. у зв'язку з невиконанням ПП „Бултранс" кредитного договору №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. (т.1, а.с.98).

З наявного в матеріалах справи „Розрахунку заборгованості" (т.1, а.с.8,11-14) станом на 27.07.2013р., "Розрахунку заборгованості" (т.1, а.с.135) станом на 07.10.2013р., витягу з картки обліку по банківському рахунку з 12.09.2012р. по 07.10.2013р. ПП "Бултранс" (т.1, а.с.133) вбачається, що ПП «Бултранс» мав заборгованість перед ПАТ «ВТБ Банк» в сумі неповернутого кредиту в 522886,21грн., 30729,87грн. неоплачених відсотків за користування кредитом за період по 18.07.2013р., 485,11грн. в якості 3% річних за період по 27.08.2013р., 50,73грн. втрат від інфляції за період по 31.05.2013р., та 975,66грн. комісій за управління кредитом (передбачених договором про внесення змін № 3 від 29.09.2013р., т.1, а.с.32-34) за період по 10.06.2013р.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак і не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Приписами статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 2 статті 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з приписами статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статті 525 ЦК України встановлено, що Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтю 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до приписів статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому.

Відповідно до положень статтею 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату боргу, відсотків, неустойки, збитків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що ПП «Бултранс» та ПП «Буліс» за невиконання зобов'язань за кредитним договором №25.80-00/08-СК від 03.07.2008р. відповідають, як солідарні боржники.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції були дослідженні всі фактичні обставини справи ті цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Що стосується доводів скаржника, про те що судом першої інстанції не враховано той факт, що ПАТ «ВТБ Банк» грошові кошти у розмірі 30 729, 87 грн. в якості відсотків за користування кредитними коштами розраховані неправильно та суперечить закону то судова колегія зазначає, що такі доводи скаржника е безпідставними, оскільки не спростовані під час розгляду справи в апеляційному порядку.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував викладені в рішенні суду обставин, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 -V1), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи з додерженням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. у справі № 923/1392/13- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 18.12.2013р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Бойко Л.І.

Аленін О.Ю.