Постанова

від 23.10.2013 по справі 820/4913/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 820/4913/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 820/4913/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Економточка"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Економточка" звернулося до суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2013 року № 0000502220.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.08.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що твердження податкового органу про не забезпечення позивачем зберігання фіскального звітного чеку є неправомірним, оскільки позивачем вчинено дії щодо роздруківки зазначеного фіскального звітного чеку та з огляду на об'єктивні обставини забезпечено зберігання його частини в книзі обліку розрахункових операцій та відповідної копії.

Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Економточка" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати перевірки оформлені актом № 957/20/40/22/37764057 від 27.05.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем порядку проведення розрахунків, визначеного Законом України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку № 409 від 28.01.2013 року в КОРО № 2035003054р/1; порушення ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання, а саме: не надані будь-які документи, що підтверджують його оприбуткування за місцем його реалізації на суму 3216 грн. (а.с. 25, 26)

Не погодившись з висновками акту перевірки № 957/20/40/22/37764057 від 27.05.2013 року, 28.05.2013 року позивач звернувся до ДПС у Харківській області із запереченнями до акту перевірки. (а.с. 19, 20)

За результатами розгляду заперечення, листом Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС за вих. № 6728/10/22/2-10 від 11.06.2013 року позивача повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення податкового органу до суду. (а.с. 21, 22)

На підставі висновку акту перевірки № 957/20/40/22/37764057 від 27.05.2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502220 від 12.06.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6772 грн. (а.с. 24)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що твердження податкового органу про не забезпечення позивачем зберігання фіскального звітного чеку № 409 від 28.01.2013 року, є неправомірним, оскільки позивачем вчинено дії щодо роздруківки зазначеного фіскального звітного чеку та з огляду на об'єктивні обставини забезпечено зберігання його частини в книзі обліку розрахункових операцій та відповідної копії.

Щодо порушення обліку товарних запасів, суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведення податковим органом відмови представників ТОВ "Економточка" від надання будь-яких документів, та наданням позивачу достатнього часу для виконання таких дій.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Приписами пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про порушення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ґрунтується на тому, що ТОВ "Економточка" не збережено у КОРО звітний чек № 409 від 28.01.2013 року.

З приводу встановлених обставин позивачем надано пояснення, що під час роздруківки зазначеного "Z" звіту 28 січня 2013 року в апараті закінчилась чекова стрічка, що унеможливило роздрукування з вітного чеку № 409 від 28.01.2013 року до кінця, тому зроблено копію звітного чеку, яка також підтверджує обсяг отриманої виручки за день відповідно до роздрукованої частини оригіналу "Z" звіту.

Як вбачається з відповіді ПАТ "Резонанс" на ЕККР "Марія-301 МТМ" роздрукувати оригінал "Z" звіту можливо один раз.

Суд першої інстанції встановив, що в КОРО зберігається частина оригіналу "Z" звіту за 28 січня 2013 року та копія його частини.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що оскільки позивачем вчинено дії щодо роздруківки зазначеного фіскального звітного чеку та з огляду на об'єктивні обставини забезпечено зберігання його частини в книзі обліку розрахункових операцій та відповідної копії, такі дії позивача в сукупності виключають відповідальність за порушення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З приводу висновків акту перевірки про порушення ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання, а саме: не надані будь-які документи, що підтверджують його оприбуткування за місцем його реалізації на суму 3216 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у встановленому порядку облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, реалізовувати тільки обліковані товари.

У відповідності до статті 20 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із акту перевірки № 957/20/40/22/37764057 від 27.05.2013 року, вбачається, що позивач порушив правила ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання, а саме не надав будь-яких документів, що підтверджують оприбуткування ТМЦ за місцем його реалізації на суму 3216 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції директор ТОВ "Економточка" Туманянц Р.Р., вказала, що документи, які підтверджують оприбуткування товару за місцем його реалізації на суму 3216 грн. запитані за 15 хвилин до складання Акту фактичної перевірки. У зв'язку з великою кількістю товару, на надання документів в такий короткий термін у працівників позивача не було об'єктивної можливості.

Тобто, із наведених пояснень вбачається, що факт здійснення на момент перевірки реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку не заперечується директором підприємства.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до її посилання не недостатність часу для надання документів, оскільки зазначене спростовується її ж запереченнями до Акта перевірки, згідно яких для надання документів їй не було достатньо часу з 16-05 год. до 18-10 год. (а.с. 97 зворотний бік).

Колегія суддів вказує, що доданий позивачем до матеріалів справи обсяг документів на підтвердження оприбуткування товару за місцем його реалізації складає п'ять аркушів (а.с. 14-18), що спростовує твердження позивача на необхідність значного часу для їх надання перевіряючим.

При цьому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність складання в ході перевірки Акту про ненадання копій документів (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України). Колегія суддів вказує, що згідно п. 85.6 ст. 85 ПК такий акт складається по факту ненадання копій документів, а не їх оригіналів, які в даному випадку позивач був зобов'язаний зберігати за місцем реалізації товарів та відповідно надати їх до перевірки.

Отже, рішення податкового органу в частині застосування до позивача фінансових санкцій на підставі статті 20 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є обґрунтованим, а тому вимога позивача про його скасування задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через часткове порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у скасованій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по справі № 820/4913/13-а скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Економточка" щодо скасування податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.06.2013 року № 0000502220 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6432 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Економточка" - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р. по справі № 820/4913/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.