Рішення

від 18.12.2013 по справі 903/1305/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2013 р. Справа № 903/1305/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора Рожищенського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Волинській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Німб-7"

про стягнення 8 011,80грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Коваль Ю.В., дов. від 03.12.2013р. №б/н

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 18.12.2013р. взяв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Луцька Коваль Іванна Анатоліївна (дов. від 04.11.2013р. №98-6296вих13)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору та представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 18.12.2013 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Рожищенського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Волинській області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Німб-7"-про стягнення 8 011,80грн., в т.ч. 448,30грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та 7 563,50грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

В обґрунтування позовних вимог посилвся на ст.ст. 13, 14, 121 Конституції України, ст.ст. 3, 125, 126, 168, 211 ЗК України, ст. 69 ЗУ "Про охорону навколишнього середовища", ст. 1166 ЦК України.

Ухвалою суду від 15.11.2013р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 04.12.2013р. на 10:00год.

В судовому засіданні 04.12.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Водночас, позивач клопотанням від 02.12.2013р. №01-14/3131 (вх. №01-29/13637/13 від 04.12.2013р.) долучив до матеріалів справи копії наказу Державної інспекції сільського господарства у Волинській області №1206 від 19.09.2013р., направлення на проведення позапланової перевірки Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 19.09.2013р. №1206, припису Державної інспекції сільського господарства у Волинській області №000461 від 19.09.2013р., акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 21.10.2013р. №000789, припису Державної інспекції сільського господарства у Волинській області №000629 від 21.10.2013р., протоколу про адміністративне правопорушення Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 21.10.2013р. №00772, клопотання Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 25.10.2013р. №01-12/2719, розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 30.12.2008р. №481, договору оренди земельної ділянки від 05.05.2010р., акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.05.2010р., додатку №2 від 05.05.2010р. до договору оренди, акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки під кар'єр від 30.12.2008р., викопіювання з планово-картографічних матеріалів Луківської сільської ради Рожищенського району, Положення про Державну інспекцію сільського господарства у Волинській області (нова редакція), затверджене наказом Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 28.02.2012р. №114, зареєстроване від 06.03.2012р. за №11981090005000691.

Ухвалою суду від 04.12.2013р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на нез'явлення відповідача в судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Водночас, відповідача зобов'язано представити суду- пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; статут; договір оренди землі.

В судовому засіданні 18.12.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання 18.12.2013р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 17.12.2013р., направлена на адресу відповідача, зазначену в позові, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з ЄДРПОУ серії АБ №948778 місцезнаходження відповідача: Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 48, куди і надсилалась ухвала суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

05.05.2010р. між Рожищенською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Німб-7" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,9957 га для промислової розробки першої черги кар'єру на Крижівському родовищі пісків, яка розташована за межами с. Крижівка на території Луківської сільської ради Рожищенського району.

Даний договір зареєстровано 05.05.2010р. Рожищенським РВ Волинської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті земельних ресурсів" за №041007800001.

05.05.2010р. дану земельну ділянку було передано відповідачу за актом приймання-передачі земельної ділянки.

19.09.2013р. Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області, на підставі постанови Прокуратури Рожищенського району від 17.09.2013р. №100-45-13, наказу Дежавної інспекції сільського господарства у Волинській області від 19.09.2013р. №1206 про проведення позапланової перевірки, направлення на проведення позапланової перевірки Дежавної інспекції сільського господарства у Волинській області від 19.09.2013р. №1206, було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні ТзОВ "Німб-7" земельної ділянки на Крижівському родовищі пісків в межах Луківської сільської ради Рожищенського району, за результатами якої складено акт.

В ході перевірки встановлено, що Розпорядженням Волинської ОДА від 20.12.2008р. №481, затверджено проект землеустрою та надано земельну ділянку площею 6,9957га пасовищ за рахунок земель запасу в оренду на 10 років ТзОВ "Німб-7" для розробки першої черги кар'єру на Крижівському родовищі пісків в межах Луківської сільської ради Рожищенського району. При виїзді на розробку кар'єру встановлено, що ТзОВ "Німб-7" порушив ст. 211 ЗК України, що призвело до самовільного зайняття земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5га, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу чим порушено ст. 211 ЗК України.

У зв'язку із виявленням порушень земельного законодавства, а саме ст.ст. 168, 211 ЗК України, 19.09.2013р. Державною інспекцією сільського господарства Волинської області складено протоколи №000631 та №000632 про адміністративне правопорушення, відповідно до яких відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою усунення наслідків виявленого порушення, 19.09.2013р. Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області видано припис № 000461 відповідачу щодо усунення порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, а 21.10.2013р.-припис №000629 за наслідками перевірки виконання вимог попереднього припису.

30.09.2013р. Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000161, відповідно до якої директора ТзОВ "Німб-7" Щебету П.С. визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1, 53-3, 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Крім того, встановлено, що цими порушеннями відповідачем заподіяно матеріально шкоду в розмірі 8 011,81грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивач зазначають, що відповідач самовільно займає земельну ділянку загальною площею 0,5 га, при розробці першої черги кар'єру на Крижівському родовищі пісків в межах Луківської сільської ради Рожищенського району, зняв та переніс родючий шар грунту без спеціального дозволу, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 448,30 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та 7 563,50грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимоги прокурора та позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 р., Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1300 від 12.12.2011 р. утворено територіальні органи Державної інспекції сільського господарства, серед яких Державна інспекція сільського господарства у Волинській області.

Одним з основних завдань Держсільгоспінспекції є організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. До її завдань також і відноситься здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку (п. 4 Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України).

Згідно з п. 5 Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведених Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Крижівкана території Луківської сільської ради Рожищенського р-ну Волинської обл., загальною площею 6,9957 га, встановлено, що відповідач відхилився від проекту землеустрою, порушив ст. 211 ЗК України, що призвело до самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га та зняття і перенесення грунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Крижівка на території Луківської сільської ради Рожищенського р-ну Волинської обл., загальною площею 0,5 га, встановлений матеріалами перевірки проведеної Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли. Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р. затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Відповідно до п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції і контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 (далі - методичні рекомендації) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення:

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити факт вчинення цього правопорушення, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять усі необхідні документи, які підтверджують факт вчинення відповідачем правопорушення та є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Крижівкана території Луківської сільської ради Рожищенського р-ну Волинської обл. відповідно до вищезазначеної методики № 963 від 25.07.2007р.

Згідно здійсненого Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, площею 0,5 га, що знаходиться за межами с. Крижівкана території Луківської сільської ради Рожищенського р-ну Волинської обл. становить 448, 30 грн.

Приписами статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Відповідно до наказу Держкомзему України „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок,, № 1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдвна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача, а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем заподіяної внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу відповідно до вищезазначеної методики № 963 від 25.07.2007р.

Згідно здійсненого Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу становить 7 563,50 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені факти самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,5га га, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу та обґрунтованість здійсненого розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки та зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 448,30 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та 7 563,50грн. шкоди, заподіяної внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу є доведеними, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів в спростовання аргументів прокурора та позивача по справі.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 2, 125, 126, 152, 157, 168, 187, 188, 211 ЗК України, ст. ст. 5, 9, 1166 ЦК України , ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Німб-7", Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Шкільна, буд. 48, код ЄДРПОУ 34122893

на користь Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, код ЄДРПОУ 38009366 та зарахувати на спеціальний рахунок Луківської сільської ради Рожищенського району (розрахунковий рахунок 33119331700360, код платежу 24062100, МФО 803014, банк одержувача ГУ ДКСУ у Волинській області, код 37986509)

8 011,80грн., в т.ч. 448,30грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та 7 563,50грн. шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриття (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Німб-7", Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Шкільна, буд. 48, код ЄДРПОУ 34122893

в доход Державного бюджету України

1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

20.12.2013р.

Суддя С. В. Бондарєв