У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді Рожина Ю.М.,
судів - Малько О.С., Хилевич С.В.,
секретар судового засідання Пиляй І.С.,
за участю
позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного підприємства „Авальінвест" на рішення Дубенського міськрайонного суду від 24 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства „Авальінвест" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 24 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП „Авальінвест" на користь ОСОБА_3 8900 грн. перераховані за договором №014832 від 12 квітня 2013 року. З відповідача стягнуто судовий збір.
В апеляційній скарзі представник відповідача не погоджується із рішенням суду, доводить, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Покликається на те, що з позивачем укладеного договір за умовами якого відповідач зобов'язувався надати позивачу інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги для участі у програмі діяльності „Перший страховий банк" та оформлення договору №014832 та додатки до нього між замовником та ТОВ „Аваль інвест" для участі в програмі для отримання кредиту. Вважає, що свої зобов'язання були виконані, про що замовником проведено оплату зазначену у договорі. За викладених обставин просить рішення скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що консультант відповідача при укладенні договору фактично вів його в оману запевнив, що укладення договору та сплату коштів в розмірі 8900 грн. фактично прискорить вирішення питання отримання безвідсоткової позики у розмірі 250 тис. грн. Він не мав наміру отримувати консультаційні послуги, а тому вважає, що представник відповідача діяв недобросовісно. Вважає, що рішення суд є законним та обґрунтованим підлягає залишенню без змін, доводи апеляційної скарги безпідставні підлягає відхиленню.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ПП „Авальінвест" укладеного договір №014832 предметом якого є надання інформаційних, консультативних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі „Перший страховий банк", відповідно до п.2.1. якого позивачем сплачено відповідачу вартість послуг у розмірі 8900 грн. Відповідно додатку №2 договору ПП „Авальінвест" вчиняє за рахунок ОСОБА_3, як учасника програми, дії спрямовані на використання суми платежів для формування фонду учасників та його розподілу для надання безвідсоткової позики на користь учасника програми „Перший страховий банк".
Колегія суддів погоджується із висновком суду, який задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів з відповідача, послався на ст.34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Відповідач здійснював свою діяльність щодо надання таких послуг за відсутності відповідної ліцензії.
Споживач, відповідно до ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів", при отриманні продукції, послуг, що надаються на території України, має право на захист своїх прав.
Справедливість умов договору визначається ст.18 Закону України „Про захист прав споживача", за якою визначено, що несправедливим договором є умови всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема несправедливим є умови договору про встановлення жорстоких обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлено лише власним розсудом виконавця.
Суд обґрунтовано визнав, що укладений договір про надання безвідсоткової позики не містить строків та термінів отримання учасниками позики, не передбачає будь-якої відповідальності за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасниками позики, навіть у разі повної оплати вартості. Угодою передбачено, що у випадку розірвання договору учасниками , поверненню підлягає сума внесків протягом 30 днів від дня закриття програми до якої належав учасник, що не встановлює остаточний строк проведення розрахунку з учасником.
Для отримання позики створюється система за участю інших учасників, які повинні діяти з дотримання укладених угод, лише за таких умов можливе виконання умов договору для кожного учасника, що створює залежність учасників між собою, які фактично не перебувають у будь-яких зобов'язаннях між собою.
Суд обґрунтовано визнав правочин укладений між позивачем та відповідачем нікчемним, покликаючись на ч.2 ст.215 ЦК України, за тим, що сторонами договору не виникли взаємні права та обов'язки відповідно до положень ст.203 ЦК України, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам що не спростовано доводами апеляційної скарги.
За змістом ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Авальінвест" відхилити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: Ю.М. Рожин
Судді: О.С. Малько
С.В. Хилевич
Суд | Апеляційний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2013 |
Оприлюднено | 27.12.2013 |
Номер документу | 36224314 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Рівненської області
Рожин Ю.М. Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні