Постанова

від 18.12.2013 по справі 820/11974/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р. справа №820/11974/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зонд" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зонд", у якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зонд", що знаходяться в банку, як платника податків, який має податковий борг у сумі 59034,32 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом на суму 59034,32 грн. Органом податкової служби на виконання вимог ст. ст. 88, 89 Податкового кодексу України при виході за податковою адресою відповідача для здійснення опису майна у податкову заставу встановлено відсутність підприємства відповідача за податковою адресою. Позивач просить накласти арешт на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача, оскільки у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України).

Представник позивача у судове засідання не прибув, 18.12.2013 року надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення поштових відправлень на адресу, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідностей до приписів ст. 35 КАС України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Відповідно до Витягу від 10.12.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зонд" (код ЄДРПОУ 21218594) зареєстроване як юридична особа 15.02.1993 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61052, м.Харків, вул. Маліновського, буд.3.; перебуває на податковому обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 26.02.1993 року (а.с.107-109).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зонд" має податковий борг перед бюджетом у сумі 59034,32 грн., а саме: з податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи :

- копії корінця податкової вимоги від 03.06.2011 року №426 з доказами її вручення уповноваженій особі відповідача (а.с.90);

- копії податкових декларацій відповідача з податку на прибуток та з податку на додану вартість (а.с. 31-66);

- копії Актів камеральної перевірки №12.44/15.1-22/2121859.4 від 14.06.2013 року, №2203/15,3-9/2121859.4 від 20.06.2013 року, № 2242/15.3-9/2121859.4 від 26.06.2013 року і корінців податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідно до цих актів з доказами їх направлення відповідачеві та актами про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень (а.с. 67-87);

- облікові картки платника податків (а.с.14-30);

- довідку №4255/9/20-33-15-01-19 від 09.12.2013 року про безперервність податкового боргу відповідача, що виник по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року з терміном сплати 01.03.2012 року, за підписом начальника Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, засвідченим гербовою печаткою (а.с. 99);

- довідку №4008/9/20-33-15-01-09 від 28.11.2013 року про суми податкового боргу платника податків (а.с. 13).

Органом податкової служби згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України вручено податкову вимогу від 03.06.2011 року №426 , якою повідомлено відповідача про суму податкового боргу та попереджено про право податкового органу на застосування до відповідача заходів, направлених на примусове стягнення податкового боргу. Уповноважена особа відповідача - директор Лемешевський А.О., вказану податкову вимогу отримав 03.06.2011 року, про що свідчить підпис Лемешевського А.О. на корінці податкової вимоги.

Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача, суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається виключно на п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:

1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг,

2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу,

3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Для підтвердження правомірності вимог позивачем до суду надано такі документи :

- копія рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно "6467679 від 07.10.2013 року про відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ "Фірма "Зонд" (а.с.6);

- копію листа ВДАІ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області №64/5719 від 21.09.2013 року, в якому позивача повідомлено про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Фірма "Зонд"(а.с.7);

- копію листа Держсільгоспінспекції в Харківській області №05.01-26/9376 від 25.09.2013 року (на запит позивача) про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів за ТОВ "Фірма "Зонд" (а.с.8);

- копію листа Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області №3192/08 від 23.09.2013 року (на запит позивача) про відстутність на обліку правовстановлюючих документів на право власності або користування землею за ТОВ "Фірма "Зонд"(а.с.10).

Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України (ГКУ) майном суб'єкта господарювання визнається сукупність речей на інших цінностей ( включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визнання, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Відповідно до пунктів 4,6 ст. 139 ГКУ - Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Таким чином, надання позивачем інформації про відсутність у нього основних фондів, у тому числі зареєстрованого належним чином нерухомого майна, не виключає наявність у відповідача оборотних засобів, товарів, цінних паперів, які також можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відомості, які б свідчили про заходи ,здійсненні позивачем з метою виявлення наявних у відповідача оборотних активів, товарів, тощо, а також про те, що наявного у відповідача майна недостатньо для погашення податкового боргу позивачем до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведених норм процесуального права, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не надав у повному обсязі доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу; доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції та не надав до суду доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За результатами повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи суд зазначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем належним чином не підтверджено безперервність податкового боргу з моменту виставлення податкової вимоги 03.06.2011 року №426, оскільки, відповідно до довідки №4255/9/20-33-15-01-19 від 09.12.2013 року (за підписом начальника Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, засвідченим гербовою печаткою), позивач зазначає, що безперервним є борг відповідача, що виник по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року з терміном сплати 01.03.2012 року. Доказів на підтвердження безперервності податкового боргу відповідача з моменту виставлення податкової вимоги, а саме з 03.06.2011 року, позивачем до суду не надано.

З огляду на те, що вимога позивача про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, заявлена з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 41, 128, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зонд" про накладення арешту на кошти та інші цінності - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Котеньов О.Г.