Ухвала

від 06.11.2013 по справі 816/5283/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р.Справа № 816/5283/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 816/5283/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Оіл"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Оіл" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27.08.2013 № 0005482202/280.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.09.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у період з 30.07.2013 року по 05.08.2013 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Віннер Оіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Радіалгруп" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 28.12.2012 року № 4824/22-2/37238075, яким встановлено порушення позивачем п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Віннер Оіл" занижено податок на додану вартість всього у сумі 117612 грн., у тому числі за червень 2012 на суму 101934 грн., липень 2012 на суму 15678 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №0005482202/280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 117612 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29403 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що 28 травня 2012 року між ТОВ "Радіалгруп" - постачальник, та ТОВ "Віннер Оіл" - покупець, укладений договір поставки нафтопродуктів і зрідженого газу №17/12, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти за цінами, що діють на момент відвантаження, а покупець купити і оплатити зобов'язується прийняти та сплатити для подальшої реалізації товар на умовах оплати за безготівковим розрахунком.

У виконання зазначеного договору ТОВ "Віннер Оіл" у червні-липні 2012 року придбало у ТОВ "Радіалгруп" нафтопродукти на загальну суму 705670 грн., у тому числі ПДВ 117611,67 грн.

Матеріали справи свідчать, що за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Віннер Оіл" та ТОВ "Радіалгруп" з придбання бензину А-92, бензину А-95 Евро вид 1, газу скрапленого СПБТ, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури від 06.06.2012 року № 74, від 09.06.2012 року № 84, від 13.06.2012 р. № 93, від 18.07.2012 р. № 52; видаткові накладні від 06.06.2012 року № 98, від 09.06.2012 р. № 106, від 13.06.2012 року № 116, від 18.07.2012 р. № 52/07; податкові накладні від 06.06.2012 р. № 94, від 09.06.2012 р. № 106, від 13.06.2012 р. № 116, від 18.07.2012 року № 54.

Розрахунки за придбаний товар здійснені у повному обсязі у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Радіалгруп", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Також, у підтвердження реальності транспортування придбаного ТОВ "Віннер Оіл" товару надано копії товарно-транспортних накладних № 98 від 06.06.2012 року, № 106 від 09.06.2012 року, № 116 від 13.06.2012 року, № 52/07 від 18.07.2012 року, договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2012 року, ліцензії на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами від 13.12.2011 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, рахунку-фактури № 06/06-1 від 06.06.2012 року, акту виконаних робіт від 01.06.2012 року № б/н.

Крім того, у ході судового розгляду справи встановлено подальше використання нафтопродуктів придбаних у ТОВ "Радіалгруп" у господарській діяльності ТОВ "Віннер Оіл", зокрема придбаний бензин та газ скраплений використані для виконання укладених договорів постачання нафтопродуктів та договору комісії, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями відповідних первинних документів.

Також, відповідно до додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року ТОВ "Віннер Оіл" мало господарські взаємовідносини за договорами поставки з ТОВ "МіС", ПП "Укргазнафта", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 При цьому, позивачем надано журнали-ордери по рахунку 361 за червень-липень 2012 року по взаємовідносинах, зокрема, з ТОВ "МіС", ПП "Укргазнафта", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та оборотні відомості по рахунку 361 за червень-липень 2012 року, згідно яких відображено розхід товару по вказаним покупцям.

Таким чином, за результатами зазначених господарських відносин позивачем включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року суму 101933,67 грн., липень 2012 року суму 15678 грн.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

Також, колегія суддів не приймає твердження податкового органу про невідповідність законодавству первинної документації, а саме у видаткових накладних, отриманих від ТОВ "Радіалгруп" відсутні дані щодо осіб (прізвище, посада), які підписали дані первинні документи, оскільки наявність помилки у оформленні окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, сформував податковий кредит з ПДВ, який визначив виходячи з вартості послуг, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.

Крім того, посилання Кременчуцької ОДПІ як на підставу для встановлення порушень у веденні бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Віннер Оіл" на акт позапланової виїзної перевірки ТОВ "Радіалгруп" від 28.12.2012 р. №4824/22-2/37238075 колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Отримання податковим органом акту перевірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27.08.2013 № 0005482202/280 таким, що прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 816/5283/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Рєзнікова С.С.