Рішення

від 19.12.2013 по справі 913/2888/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 грудня 2013 року Справа № 913/2888/13

Провадження №28/913/2888/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до відповідача Луганського регіонального розрахункового виробничого об'єднання будівельних матеріалів "Луганськбудматеріали", м. Луганськ

про стягнення 26948 грн. 45 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Бєлкіна О.М., довіреність № 114-д від 12.12.2012;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 329 від 17.03.2009 про постачання теплової енергії в сумі 24757 грн. 72 коп., пені в сумі 1677 грн. 65 коп. та 3% у сумі 490 грн. 85 коп.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 23.10.2013 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд доручено судді Семендяєвій І.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.10.2013 було порушено провадження у справі № 913/2888/13.

У зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. на підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду 26.11.2013 було здійснено повторний автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд було доручено судді Демидову В.О.

За змістом абз. 3 п. 3.8 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розгляд справи починається заново в разі зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

У судовому засіданні позивач надав пояснення від 19.12.2013 у яких зазначив, що у пункті 1 прохальної частини було допущено технічну помилку, а саме вказано суму заборгованості 120914 грн. 82 коп. замість 24757 грн. 72 коп.

Судом дані пояснення розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач, Луганське регіональне розрахункове виробниче об'єднання будівельних матеріалів "Луганськбудматеріали", у судові засідання 07.11.2013, 26.11.2013, 09.12.2013 не з'являвся, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості та відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» та Луганським регіональним розрахунковим виробничим об'єднанням будівельних матеріалів "Луганськбудматеріали" було укладено договір № 329 на постачання теплової енергії від 17.03.2009 (а.с. 10-13).

За даним договором постачальник (позивач у справі) взяв на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію належної якості та у необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, а споживач зобов'язується оплачувати теплову енергію у повному обсязі за встановленими тарифами та у строки, визначені цим договором - п. 2.1.

Поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону (п.3.1).

Споживач, між іншим, зобов'язаний: оплачувати рахунки за отриману теплову енергію у 5-денний термін від дня їх отримання (4.2.11; щомісячно, до 20-го числа, здійснювати звірення взаємних розрахунків з фінансовим відділом постачальника за минулий період (п.4.2.15); разом з представниками постачальника складати акти на включення (відключення) опалення (п.4.2.18).

Постачальник зобов'язаний здійснити перерахунок за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показників приладів комерційного обліку теплової енергії впродовж місяця після закінчення опалювального сезону (п.5.2.4).

Облік теплової енергії здійснюється за показаннями приладу обліку (п.6.1).

Розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі згідно затвердженим тарифам, на підставі виставлених постачальником рахунків, які спрямовуються споживачеві поштою або вручаються під розписку (п.7.1), у 5-тиденний термін від дня отримання рахунку (п.7.2); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.4).

Розмір тарифу на день укладення договору вказано у п.7.8 договору.

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки, у т.ч. неотриманий прибуток, у порядку, визначеному чинним законодавством України. Відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання зобов'язань за договором (п.8).

Підстави та види відповідальності споживача визначені у п.8.2 договору, у т.ч. за прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка діяла у період, за який сплачується пеня (п.8.2.1).

Договір укладено на період з 01.03.09 року - до 01.03.12 року (п.11.1), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених у п. 11.3 договору.

Сторони домовилися, що термін позовної давності за цим договором встановлюється тривалістю у 5 років (п.11.2) (а.с.11-14;15-16).

На виконання умов вказаних вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, в обсягах, обумовлених договором.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з грудня 2008 року по грудень 2012 року на загальну суму 28686 грн. 16 коп. (а.с. 31-34) про що свідчать реєстри видачі рахунків споживачів (а.с. 35-38).

В порушення умов зазначеного договору відповідач виконав свої зобов'язання частково у сумі 3928 грн. 44 коп. (оплата 16.12.2008 у розмірі 2928 грн. 44 коп.; оплата 29.04.2009 у розмірі 1000 грн. 00 коп. по рахунку № 554 за грудень 2008 року).

Таким чином, розмір заборгованості складає 24757 грн. 72 коп.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за зазначеним договором.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1. Правил користування електричною енергією).

Стаття 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Суд перевіривши наявність заборгованості відповідача за грудень 2008 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року зазначає про те, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 24757 грн. 72 коп. за опалювальний період з грудня 2008 року та з жовтня 2012 року по грудень 2012 року. Проте, суд не погоджується з заявленою до стягнення суми основного боргу у розмірі 1453 грн. 34 коп. за грудень 2008 року по рахунку 554, оскільки позивачем не доведені та не обґрунтовані правові підстави для стягнення суми боргу за грудень 2008 року.

Таким чином, на думку суду, у позивача відсутні правові підстави нарахування та стягнення суми боргу за грудень 2008 року по рахунку 554 у сумі 1453 грн. 34 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 23304 грн. 38 коп. за опалювальний період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1677 грн. 65 коп. пені та 490 грн. 85 коп. 3% річних.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені та 3% річних є правомірним.

Відповідно до п. 8.2 та п. 8.2.1 договору за прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пеня нарахована за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року і склала 1677 грн. 65 коп. (а.с. 48).

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги по стягненню пені у 1677 грн. 65 коп. підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем 3% річних нараховані:

За грудень 2008 року з 20.01.2009 по 01.10.2013 на суму 132 грн. 11 коп.;

За жовтень 2012 року з 16.11.2012 по 01.10.2013 на суму 55 грн. 45 коп.;

За листопад 2012 року з 17.12.2011 по 01.10.2013 на суму 137 грн. 42 коп.;

За грудень 2012 року з 22.01.2013 по 01.10.2013 на суму 165 грн. 87 коп.

Суд перевірив розрахунок нарахування 3% річних та відмовляє у стягненні 132 грн. 11 коп. по рахунку за грудень 2008 року за необґрунтованістю та недоведеністю з підстав викладених у рішенні.

Таким чином, задоволенню підлягає період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року у сумі 358 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені; натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми боргу 23304 грн. 38 коп., пені у сумі 1677 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 358 грн. 74 коп.; у задоволенні вимог позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 1453 грн. 34 коп. та 3% річних у сумі 132 грн. 11 коп. слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Луганського регіонального розрахункового виробничого об'єднання будівельних матеріалів "Луганськбудматеріали" задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського регіонального розрахункового виробничого об'єднання будівельних матеріалів "Луганськбудматеріали", 91033, м. Луганськ, вул. Новосьолова, 2-а, ідентифікаційний код 05401092 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість у сумі 23304 грн. 38 коп., суму пені у розмірі 1677 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 358 грн. 74 коп., крім того, судовий збір у сумі1618 грн. 04 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 19.12.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2013 .

Суддя В.О. Демидов