Рішення

від 09.12.2013 по справі 919/991/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року справа № 919/991/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Судноремонтна база "Фрегат"

(набережна Рибпорту, буд. 16, м. Севастополь, 99014)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал"

(вул. Громова, буд. 64, кв. 180, м. Севастополь, 99002)

про стягнення 16 297,41 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Опаріна М. О. - представник за довіреністю № 1 від 04.10.2013,

від відповідача - Трофімов О.С. - директор, наказ від 15.01.1996.

Суть спору:

Приватне підприємство "Судноремонтна база "Фрегат" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" про стягнення 19 409,31 грн, у тому числі 15 559,50 грн основного боргу за договором № 12/12-2011 від 12.12.2011, 3% річних у розмірі 737,91 грн та 3 111,90 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" утворилась заборгованість, на яку відповідачу було нараховано штраф та 3% річних.

Ухвалою суду від 09.12.2013 за заявою позивача провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" 3 111,90 грн штрафу, що за своєю правовою природою є пенею, було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2013 решту позовних вимог у розмірі 16 297,41 грн підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у цьому ж засіданні суду усно з рештою позовних вимог погодився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фал" (далі - замовник) та Приватним підприємством "Судноремонтна база "Фрегат" (далі - виконавець) був укладений договір № 12/12-2011 (далі - договір).

Відповідно до Розділу 1 договору замовник (відповідач) передав, а виконавець (позивач) прийняв зобов'язання щодо виконання ремонтних робіт на ВГК "Сквира" згідно з ремонтною відомістю (Додаток № 1 до цього договору).

Вартість робіт, прийнятих виконавцем, становить 31 119,00 грн, у тому числі ПДВ 5 186,50 грн (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що остаточна вартість ремонту визначається за фактично виконаний обсяг робіт і наданих виконавцем послуг, оформленим сторонами протоколом узгодження остаточної вартості ремонту.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договору тривалість виконання робіт встановлюється 40 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Датою закінчення виконання робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта закінчення робіт. У випадку непідписання акта виконаних робіт без обґрунтованих причин робота вважається прийнятою по закінченню трьох днів після її завершення.

У пункті 4.1 договору встановлено, що оплата здійснюється в два етапи:

1 етап - авансовий платіж у розмірі 50% від вартості договору на придбання матеріалів на протязі 3-х діб після підписання договору.

2 етап - остаточний платіж у розмірі 50% від вартості договору на протязі 3-х діб після підписання приймально-здавального акта.

Після завершення ремонтних робіт представники виконавця та замовника складають акт виконаних робіт, попередньо здавши ВТК (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач виконав свої зобов'язання, передбачені договором № 12/12-2011 від 12.12.2011, у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.01.2012 на загальну суму 31 119,00 грн з ПДВ 20% - 5 186,50 грн, належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Фал" виконало умови вищезазначеного договору частково, сплативши 15 559,50 грн авансового платежу лише 05.01.2012, що підтверджено платіжним дорученням № 1 від 05.01.2012, належно завірена копія якого міститься у матеріалах справи (акр. справи 42).

Таким чином, решта заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" перед позивачем склала 15 559,50 грн, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за договором № 12/12-2011 за період з 12.12.2011 по 25.09.2013 станом на 30 вересня 2013 року, який підписаний сторонами цього договору без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Вказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 610 та частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом установлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 12/12-2011 від 12.12.2011 є договором підряду.

Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15 559,50 грн документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний його представником у судовому засіданні 09.12.2013, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 12/12-2011 від 12.12.2011 позивач просив суд стягнути з відповідача 3 111,90 грн штрафу на підставі пункту 7.2 договору (який за своєю правовою природою є пенею).

Однак, як було зазначено вище, ухвалою суду від 09.12.2013 провадження у справі в цій частині було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

Також позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" 3% річних у розмірі 737,91 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки при здійсненні цього розрахунку позивачем враховано кількість днів у 2012 році - 365, а не 366 днів, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 736,69 грн.

Тому в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1,22 грн повинно бути відмовлено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 444,54 грн відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фал" (вул. Громова, буд. 64, кв. 180, м. Севастополь, 99002, ідентифікаційний код 20682697, п/р № 26005035680400 в АТ „УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Приватного підприємства "Судноремонтна база "Фрегат" (набережна Рибпорту, буд. 16, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 36242269, п/р 26008113566 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, або на інші рахунки) 16 296,19 грн, у тому числі 15 559,50 грн основного боргу та 3% річних у розмірі 736,69 грн, а також 1 444,54 грн судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя С. М. Альошина