ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 р. Справа № 804/15301/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юркова Е.О.
при секретарі - Сап'яні С.А.
за участю: представники позивача - Горай Н.В., Войтенко М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної
державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від
01.07.2013 року №0001552206;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки № 3516/193/22.6-6/32363230 від 13.06.2013 року на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. До канцелярії суду були надані заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту № 3516/193/22.6-6/32363230 від 13.06.2013 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» (далі за текстом - ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» або позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, свідоцтво серія А00 №428714 про державну реєстрацію № 12121200000000010 від 22.09.2003р. На підставі протоколу збору засновників № 5 від 23.05.2011р. строк повноважень директора ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» ОСОБА_8 продовжено до 10.03.2016 року. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32363230. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51831, Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна. 11 А. Взято на податковий облік в органах державної податної служби 13.01.2005р. під № 7/28-125. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія АЄ №181931 від 26.09.2012 (статус відомостей - підтверджено). ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» зареєстровано як платника ПДВ відповідно свідоцтва від 07.10.2003р. №377650 НБ №108612. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 323632304268.
Так, на підставі наказу від 11.06.2013 року №886, виданого Дніпродзержинською ОДПІ, фахівцем Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі за текстом - Дніпродзержинська ОДПІ, Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області або відповідач) керуючись п.п.78.1.1. п.п.78.1.4 п.78.1. ст.78.11.78.1. п.79.1. п.79.2. п.79.3 ст.79 Податковою кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженною відновідальністью «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» (код ЄДРПОУ 32363230) з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: грудень 2012 року. Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вручено 11.06.2013р. під розписку директору ОСОБА_8. Перевірка проводилась з 12 червня 2013 року по 13 червня 2013 року.
Вказаною перевіркою встановлені порушення:
- ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» порушено п п. 180.1 ст.180. п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186. п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.198.1. п.198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 024 2.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 64 610 грн.
За результатами перевірки складено акт № 3516/193/22.6-6/32363230 від 13.06.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» (код ЄДРПОУ 32363230) з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: грудень 2012 року» та було винесено податкове повідомлення-рішення №0001552206 від 01.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 64610, 00 грн. та 16 153,00 грн. - штрафної санкції.
10.07.2013 року позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 01.07.2013 року № 0001552206 до Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області.
Внаслідок розгляду зазначеної вище скарги ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області доручило Дніпродзержинської ОДПІ провести позапланову документальну перевірку ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» з питань, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення з урахуванням доводів, викладених платником податків у його скарзі (надалі - Повторну перевірку).
Повторну перевірку було проведено в період з 29.08.2013 року по 04.09.2013 року. За наслідками проведеної повторно документальної позапланової невиїзної перевірки фахівцями Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області було складено акт за №448/55/04-03-22-04/32363230 від 09.09.2013 року, висновки якого не відрізнялись від попередньої перевірки - встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 64 610 грн.
07.10.2013 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 01.07.2013р. №0001552206.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25.10.2013 року № 14014/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ № 0001552206 від 01.07.2013 року, а скаргу - без задоволення.
Таким чином, позивачем було вичерпано всі можливості адміністративного оскарження податкового-повідомлення рішення Дніпродзержинської ОДПІ №0001552206 від 01.07.2013 року, з яким суд не може погодитися з огляду на наступне.
Так, в Акті перевірки від 13.06.2013 року № 3516/193/22.6-6/32363230 зазначено, що на порушення пп.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 64 610 грн. за грудень 2012р.
Із змісту Акта перевірки від 13.06.2013 року № 3516/193/22.6-6/32363230 вбачається, що підставою для невизнання податкового кредиту ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» в розрізі контрагентів, зокрема ПАТ «Рембудмонтаж», ПП «Соната Груп», ТОВ «Тагевілль», ТОВ «Собраніє», стали висновки фахівців Дніпродзержинської ОДПІ щодо наявності факту проведення нереальних взаємовідносин, та не відображення сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ПАТ «Рембудмонтаж», ПП «Соната Груп», ТОВ «Тагевілль», ТОВ «Собраніє» у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 року.
Суд вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки є передчасними, та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.
В січні 2013 року ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» засобами електронного зв'язку було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року. Така декларація була прийнята на районному рівні, що підтверджується квитанцією №2. У відповідності до наказу ДПА України від 24.12.2012р. №1002, разом із декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» було подано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року, що також підтверджується квитанцією № 2 про прийняття документу на районному рівні. При цьому жодних квитанцій або повідомлень про неприйняття реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року до ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» не надходило. У вказаному вище реєстрі товариством було відображено отримані податкові накладні від ПрАТ «Рембудмонтаж», ТОВ «Тагевілль», ПП «Соната Груп», ТОВ «Собраніє» на загальну суму 387659,92 грн., в т.ч. ПДВ 64609,98 грн.
З огляду на ці обставини, висновок акту перевірки щодо невідображення в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року податкових накладних від ПрАТ «Рембудмонтаж», ТОВ «Тагевілль», ПП «Соната Груп», ТОВ «Собраніє» не відповідає дійсності.
Щодо висновку про нереальність взаємовідносин між ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» та ПрАТ «Рембудмонтаж», ТОВ «Тагевілль», ПП «Соната Груп», ТОВ «Собраніє» слід вказати наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Так, судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки розміром 0,6487 га, кадастровий номер 1223780800:03:002:0803, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Єлизаветівська сільська рада, вул. Індустріальна, 11а, відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, та зареєстрованим в реєстрі за №305.
На вказаній земельній ділянці знаходить цех по переробці полістирольних мас, власником якого є позивач на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, та зареєстрованим в реєстрі за №34.
Експлуатація цеху по переробці полістирольних мас здійснюється за наявності дозвільної документації, а саме рішення Виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради від 28.12.2011р. №117, дозволу №1223700000-38 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженим Дніпропетровською ОблСЕС, висновку №04/28.04.10-1100 державної екологічної експертизи від 10.09.2010р.
Відповідно до штатного розпису на 2012 рік, затвердженого наказом позивача №2 від 04.01.2012р., чисельність працівників на підприємстві у 2012 році складала 24 особи.
03.01.2012 року між позивачем (покупець) та ПрАТ «Рембудмонтаж» (постачальник) було укладено договір поставки №3/01/124 товару, відповдіно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити позивачу полістирол, полістирольний суперконцентрат, та інші полімери. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість, асортимент, номенклатура та ціна товару визначаються сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору.
На виконання договірних зобов'язань ПрАТ «Рембудмонтаж» було відвантажено позивачу полістирол згідно наступних документів: видаткової накладної №545 від 05.10.2012р. на загальну суму 59985,0 грн.; податкових накладних №18 від 05.10.2012р. на загальну суму 59985,0 грн., №30 від 17.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн., №39 від 26.09.2012 року на загальну суму 1020,00 грн., актів надання послуг №495 від 17.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн., №504 від 26.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн.
Перевезення полістиролу у кількості 3,875 т. підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.10.2012 року, згідно якої автопідприємство ПП «ЛІР Україна», водій ОСОБА_5, автомобіль ДАФ НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5, вантажовідправник ПРАТ Рембудмонтаж, вантажоодержувач ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ», пункт розвантаження с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 11.
Згідно довіреності №46 від 05.10.2012 року полістирол було отримано директором Горай Н.В.
Акт надання послуг від 17.09.2012 року підтверджується протоколами №002-09/12, №001-09/12 від 17.09.2012 року про результати випробувань зразків екструдованого пінополістиролу товщиною відповідно 70 мм та 50мм.
Акт надання послуг від 26.09.2012 року підтверджується протоколами №003-09/12, №004-09/12 від 26.09.2012 року про результати випробувань зразків екструдованого пінополістиролу товщиною відповідно 30 мм та 40 мм.
Згідно угоди від 01.07.2013 року №01/01-07 про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони припинили грошові зобов'язання за договором від 03.01.2012 року №03/01/124 в повному обсязі.
Якість товару підтверджується паспортами якості на партії №01/10/12, №04.10.12, №11/10/12.
15.10.2012р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Тагевілль» (продавець) було укладено договір №1510-01, умовами якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання для переробки полістеролу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості та за ціною, яка передбачена у специфікації та накладними до цього договору. Вказане обладнання було придбане позивачем для подальшої реалізації, і в подальшому було реалізовано ПрАТ «Рембудмонтаж».
На виконання договірних зобов'язань ТОВ «Тагевілль» поставило позивачу обладнання для переробки полістеролу, що підтверджується податковою накладною від 26.10.2012р. №14, видатковою накладною №2610-01 від 26.10.2012р. на суму 196113,14 грн. (дробильно-грануляторну систему, компресорну установку, фільтр QF0018, фільтр РF0018, фільтр CF0018, вал д77, перетворювач частоти 2,2 кВт 240В, ETML222X2FA, вентилятор ВРП №3,15 с дв. 3/3000) вартістю 196113,14 грн., в т.ч. ПДВ - 32685,52 грн.
Згідно довіреності №42 від 24.10.2012р. обладнання було отримано директором позивача - Горай Н.В.
Розрахунки за придбаний товар у грудні 2012 року не проводились.
Відповідно до договору відповідального зберігання від 01.11.2012р. №0111-01, укладеного між позивачем та ТОВ «Тагевілль», придбане обладнання залишалось на відповідальному зберіганні останнього до 30.06.2013р.
05.01.2010р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Собраніє» (постачальник) укладено договір поставки №01/05-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця полістирол, полімери та інші матеріали.
На виконання своїх зобов'язань за вказаним вище договором, ТОВ «Собраніє» поставило позивачеві обумовлений договором товар, що підтверджується видатковою накладною №239 від 22.08.2012р., видатковою накладною №267 від 06.09.2012р., видатковою накладною №268 від 07.09.2012р., податковою накладною №32 від 22.08.2012р., податковою накладною №8 від 06.09.2012р., податковою накладною №9 від 07.09.2012р. Вказані податкові накладні складені на загальну суму поставки у розмірі 121521,78 грн., в т.ч. ПДВ - 20253,63 грн.
Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2012р. №01/31-10 ,укладеної між позивачем та ТОВ «Собраніє», сторони припинили грошові зобов'язання за договором №01/05-01 від 05.01.2010р. у повному обсязі.
Перевезення придбаного товару здійснювалось особистим транспортом керівника позивача зі складу ТОВ «Собраніє» автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2, а також за договором про перевезення вантажів від 04.01.2012р., що підтверджується товаро -транспортною накладною від 06.09.2012р. (автопідприємство - ФОП ОСОБА_9, автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_6.
26.09.2012р. між позивачем та ПП «Соната Груп» було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник поставив позивач товар у кількості 477,4 кг. (полотно ВД Т/У 0.04*(1500*2) з ФП, полотно ВД ТЗ 0.035*1500 з ФП), що підтверджується видатковою накладною №514 від 25.10.2012р., та податковими накладними №24 від 02.10.2012р., №162 від 25.10.2012р.
До податкового кредиту грудня 2012р. віднесено суму податку у розмірі 1333,33 грн., за податковою накладною №24 від 02.10.2012р.
Перевезення товару у кількості 477,4 кг. підтверджується товарно - транспортною накладною від 25.10.2012р. (автопідприємство - ТОВ «Фотон Трейд М», автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, водій ОСОБА_6).
Згідно довіреності №37 від 26.10.2012р., товар отримав керівник позивача.
Якість товару підтверджується паспортом якості №514, дата виготовлення 25.10.2012р., партія №820212, маса 477,4 кг.
Саме для виготовлення готової продукції - екструдованого пінополістиролу, позивачем була використана сировина (полістирол), яка була придбана у ПрАТ «Рембумонтаж», ТОВ «Собраніє», ПП «Соната Груп» у серпні, вересні, жовтні 2012 року. Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПрАТ «Рембумонтаж», ТОВ «Собраніє», ПП «Соната Груп» були включені до скалду податкового кредиту з ПДВ у грудні 2012 року.
Виготовлена продукція в подальшому була реалізована таким підприємствам, як ТОВ «Укрпівденьбудінвест», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Рембудмонтаж».
Також між ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» (Замовник) та ПрАТ «Рембудмонтаж» (Виконавець) було укладено договір № 03/10-2 від 03.10.2011 року на виконання робіт/надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи щодо дослідження технічних характеристик будівельних матеріалів та виробів. Реальність здійснення господарських відносин підтверджується копією паспорту якості полістиролу гранульованого, партія №01/10/12 на 1 аркуші; копією ліцензії на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерів) серії АВ №527610 на 1 аркуші; копією довіреності №42 від 24.10.2012р. на 1 аркуші; копією виписки по рахунку за 12.07.2013р. на 1 аркуші; копією виписки по рахунку за 15.07.2013р. на 1 аркуші; копією виписки по рахунку за 16.07.2013р. на 1 аркуші; копією виписки по рахунку за 18.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №666 від 12.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №667 від 15.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №671 від 15.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №672 від 16.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №674 від 17.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №675 від 17.07.2013р. на 1 аркуші; копією платіжного доручення №676 від 17.07.2013р. на 1 аркуші; копією подорожнього листа №794805 від 01.04.2013р. на 1 аркуші; копією технічного паспорту на лінію з виробництва плит екструдованого пінополістиролу на 6 аркушах; копією довіреності №255/2 від 30.11.2012р. на 1 аркуші; копією довіреності №89 від 07.06.2013р. на 1 аркуші; копією довіреності №50/1 від 28.03.2013р. на 1 аркуші; копією товарно-транспортної накладної від 30.11.2012р. на 1 аркуші; копією видаткової накладної №266 від 06.09.2012р.; копією паспорту якості полістиролу, партія №0000205 від 30.08.2012 року на 1 аркуші; копією паспорту якості полістиролу, партія №0000188 від 13.04.2012 року на 1 аркуші; копією паспорту якості полістиролу, партія №0000163 від 30.03.2012 року на 1 аркуші; копією паспорту якості полістиролу, партія №0000154 від 01.03.2012 року на 1 аркуші; копією паспорту якості полістиролу, партія №0000205 від 30.08.2012 року на 1 аркуші; копією ліцензії на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин) серії АГ №594639 на 1 аркуші; копією договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні від 04.01.2012 року на 2 аркушах; копією товарно-транспортної накладної від 06.09.2012р. №20120906 на 1 аркуші; копією акту здачі-приймання робіт №06092012 від 06.09.2012 року на 1 аркуші; копією виписки по рахунку за 27.03.2013 року на 1 аркуші; копією договору поставкі товару №2012-09-26 від 26.09.2012 року на 3 аркушах; копією податкової накладної №162 від 25.10.2012 року на 1 аркуші.
Придбану позивачем у ТОВ «Рембудмонтаж», ПП «Соната Групп», ТОВ «Собраніє» сировину, а саме: полістирол, полістирол гранульований та полотно, було оприбутковано, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 201 «склад основний» за 01.08.2012 - 30.09.2012, за 01.09.2012 - 31.12.2012 року, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 26 «готова продукція», за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 року (копії додаються).
В подальшому придбані товарно-матеріальні цінності були використані як сировина під час виготовлення екструдованого пінополістиролу, що підтверджується попередніми калькуляціями вартості виготовлення продукції №КА-0000078 від 07.09.2012р., №КА-0000079 від 07.09.2012р., №КА-0000080 від 14.09.2012р., №КА-0000095 від 06.10.2012р., №КА-0000077 від 07.09.2012 року, №КА-0000107 від 26.11.2012 року, та кінцевими калькуляціями вартості виготовлення продукції №КА-0000094 від 30.09.2012 року, №КА-0000091 від 30.09.2012 року, №КА-0000092 від 30.09.2012 року, №КА-0000100 від 31.10.2012 року, №КА-0000093 від 30.09.2012 року (копії містяться в матеріалах справи).
Виготовлення продукції - екструдованого пінополістиролу здійснюється в приміщенні цеху по переробці папісти рольних мас, власником якого е позивач, з використанням обладнання з переробки пінополістиролу, яке знаходиться в користуванні позивача на підставі договору оренди №03-01/11 від 03.01.2011 року та додатків до нього, договору оренди обладнання №9/12 від 01.08.2012 року та додатків до нього (копії містяться в матеріалах справи).
Факти наявності цеху, обладнання з переробки полістиролу, а також процес виготовлення продукції - екструдованого пінополістиролу підтверджуються також ілюстрованими фототаблицями, які долучені судом до матеріалів справи.
03.01.2012 року між позивачем та ТОВ «Рембудмонтаж» було укладено поговір поставки №03/01/122. Предметом поставки с екструдованнй пінополістирол та інші будівельні матеріали.
На виконання зазначеного договору ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» відвантажило ТОВ «Рембудмонтаж» екструдований пінополістирол, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №РН-0000176 від 18.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000177 від 18.10.2012 року, податкова накладна №176 від 18.10.2012 на суму 21802,78 грн., податкова накладна №177 від 18.10.2012 на суму 46038,20 грн., видаткова накладна №РН-0000179 від 22.10.2012 року, податкова накладна №179 від 22.10.2012р. на суму 47519,78 грн.
Перевезення пінополістиролу підтверджується товарно-транспортними накладними від 18.10.2012 року та 22.10.2012 року.
Якість поставленого товару підтверджується паспортом якості плит полістирольних екструзійних SobralISOL №52-10-10 від 10.10.2012 року.
На виконання укладеного між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця» договору поставки ТОВ «Собраніс-Про-Юг» відвантажило екструдований пінополістирол, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №РН-0000170 від 15.10.2012 року, податкова накладна №167 від 15.10.2012 на суму 4536,00 гри., видаткова накладна №РН-0000171 від 15.10.2012 року, податкова накладна №168 від, 15.10.2012 на суму 4536,00 грн., видаткова накладна №РН-0000172 від 15.10.2012 року, податкова накладна №169 від 15.10.2012 на суму 907,20 гри., видаткова накладна №РН-0000173 від 16.10.2012 року, податкова накладна №170 від 16.10.2012 на суму 3628,80 гри., видаткова накладна №РН-0000174 від 16.10.2012 року, податкова накладна №171 від 16.10.2012 на суму 4536,00 грн., видаткова накладна №РН-0000175 від 16.10.2012 року, податкова накладна №172 від 16.10.2012 на суму 1814,40 грн.
Отримання товару ДП «Придніпровьска залізниця» підтверджено Довіреністю №544 від 15.10.2012 року виданої на ім'я ОСОБА_7
Перевезення товару підтверджується Паспортом якості подорожнім листом №009293 від 15.10.2012 року.
Якість поставленого товару підтверджується Паспортом якості плит полістирольних екструзійних SobralSOL №44-22-09 від 15.09.2012 року.
26.09.2012 року між позивачем та ТОВ «Укрпівденьбудінвест» було укладено договір №26/09-12. Предметом поставки є пінополістирол екструдований.
На виконання зазначеного договору ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» відвантажило ТОВ «Укрпівденьбудінвест» екструдований пінополістирол, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №РН-0000157 від 01.10.2012 року, податкова накладна №153 від 28.09.2012 на суму 55123,40 гри.
Товар було отримано майстром буд майданчика ОСОБА_10 за довіреністю №627 від 28.09.2012 року.
Оплата товару в сумі 55 123,40 грн. здійснено 28.09.2013 року, що підтверджується банківською випискою за 28.09.2013 року.
Перевезення екструдованого пінополістиролу потверджується товарно транспортною накладною №20121001 від 01.10.2012 року.
Якість поставленого товару потверджується паспортом якості плит полістирольних екструзійних SobralSOL №49-22-09 від 20.09.2012 року.
Щодо питання сертифікації виготовленої позивачем продукції (екструдованого пінополістиролу).
Положениями ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» визначено, що сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.
Відповідно до положень зазначеного вище декрету, Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року N 28 затверджено «Перелік продукції, шо піугягас обов'язковій сертифікації в Україні» (Надалі - «Перелік»).
Екструдований пінополістирол, виготовлення якого здійснює позивач, не входить в зазначений Перелік, а відтак не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.
Згідно з положеннями ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України віл 10 травня 1993 року N 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» було розроблено технологічний регламент на виготовлення екструдованого пінополістиролу SobralSOL. Зазначений регламент було погоджено головним санітарним лікарем Петриківської СЕС. З метою інформування покупців товару (екструдованого пінополістиролу) про номенклатуру та якість продукції, що випускається ТОВ «Собраніс-Про-Юг» надало паспорти якості товару, які було відвантажено ТОВ «Рембудмонтаж» 18.10.2012, 22.10.2012 року, ДП «Придніпровська залізниця» 15.10.2013, 16.10.2013 року, ТОВ «Укрпівденьбудінвест» 01.10.2012 року., (плит пінополістирольних екструзійних SobralSOL виготовлених відповідно ТУ У В.2.7-25.2-32930205-001:2008), №№49-22-09, 44-22-09, 52-10-10 на плити пінополістирольні екструзійні SobralSOL.
Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначених контрагентів за укладеними договорами підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки актами виконаних робіт, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).
Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства -контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстровані у встановленому законом порядку.
Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення п п. 180.1 ст.180. п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186. п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.198.1. п.198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 024 2.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 64610 грн.
В судовому засіданні був повністю доведений представниками позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.
Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
З урахуванням вищезазначеного податкове повідомлення-рішення № 0001552206 від 01.07.2013р., прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн.
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 172 грн. 06 коп., що підтверджується згідно платіжного доручення № 758 від 05 листопада 2013р.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 172 грн. 06 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001552206 від 01.07.2013р. винесене у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» суму судового збору в розмірі 172 грн. 06 коп. сплачену згідно платіжного доручення № 758 від 05 листопада 2013р.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 17.12.2013р.
Суддя Е.О. Юрков
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2013 |
Оприлюднено | 25.12.2013 |
Номер документу | 36239089 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні