Ухвала

від 02.10.2014 по справі 804/15301/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2014 рокусправа № 804/15301/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді                    Чередниченко В.Є., суддів:                                 Коршуна А.О.,  Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №804/15301/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-                                                                     ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ» (далі - ТОВ «СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ») 19 листопада 2013 року звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 року №0001552206. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, оскільки висновки відповідача щодо нереальності проведених позивачем з контрагентами господарських операцій та юридичної дефектності  первинних документів позивача, викладені у акті №3516/193/22.6-6/32363230 від 13 червня 2013 року (далі - акт перевірки), на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.07.2013 року №0001552206. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного  податкового повідомлення-рішення. Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПАТ «Рембудмонтаж», ПП «Соната Групп», ТОВ «Тагевілль» та ТОВ «Собраніє» за період грудень 2012 року у зв'язку з відсутністю у позивача документів що підтверджують їх здійснення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача, які заперечували, щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2012 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №3516/193/22.6-6/32363230 від 13 червня 2013 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 64 610 грн.( т.1 а.с. 12-19). Підставою для невизнання податкового кредиту ТОВ "СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ" в розрізі контрагентів, зокрема ПАТ "Рембудмонтаж", ПП "Соната Груп", ТОВ "Тагевілль", ТОВ "Собраніє", стали висновки фахівців Дніпродзержинської ОДПІ щодо наявності факту проведення нереальних господарських взаємовідносин, та не відображення сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ПАТ "Рембудмонтаж", ПП "Соната Груп", ТОВ "Тагевілль", ТОВ "Собраніє" у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 року. На підставі акта перевірки відповідачем 01.07.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001552206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість у розмірі 64 610,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 153,00 грн. (а.с. 23). За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду. Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними. Водночас за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Таким чином, предметом доказування у цьому спорі є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Як вірно встановлено судом першої інстанції, та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач є власником земельної ділянки розміром 0,6487 га, кадастровий номер 1223780800:03:002:0803, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Єлизаветівська сільська рада, вул. Індустріальна, 11а, відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.03.2012р. та на вказаній земельній ділянці знаходиться цех по переробці полістирольних мас, власником якого є позивач на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2012р. У межах своєї господарської діяльності позивач придбавав у ПАТ «Рембудмонтаж», ПП «Соната Груп», ТОВ «Тагевілль», ТОВ «Собраніє» товари та послуги. При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом першої інстанції досліджено питання щодо реального вчинення зазначених правочинів за наявності доказів які підтверджують зазначені обставини щодо правовідносин з: ПрАТ “Рембудмонтаж” це договір поставки №3/01/124 товару (полістиролу, полістирольного суперконцентрату, та інших полімерів), видаткова накладна №545 від 05.10.2012р. на загальну суму 59985,0 грн.; податкові накладні №18 від 05.10.2012р. на загальну суму 59985,0 грн., №30 від 17.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн., №39 від 26.09.2012 року на загальну суму 1020,00 грн., акт надання послуг №495 від 17.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн., №504 від 26.09.2012р. на загальну суму 1020,00 грн., товарно-транспортна накладна від 05.10.2012 року, довіреності №46 від 05.10.2012 року, акт надання послуг від 17.09.2012 року та від 26.09.2012 року, паспорти якості на партії товару №01/10/12, №04.10.12, №11/10/12, угоди від 01.07.2013 року №01/01-07 про зарахування зустрічних однорідних вимог; ТОВ “Тагевілль” це договір поставки №1510-01 від 15.10.2012 р. обладнання для переробки полістеролу, податкова накладна від 26.10.2012р. №14, видаткова накладна №2610-01 від 26.10.2012р. на суму 196113,14 грн. (дробильно-грануляторну систему, компресорну установку, фільтр QF0018, фільтр РF0018, фільтр CF0018, вал д77, перетворювач частоти 2,2 кВт 240В, ETML222X2FA, вентилятор ВРП №3,15 с дв. 3/3000) вартістю 196113,14 грн., в т.ч. ПДВ - 32685,52 грн., довіреність №42 від 24.10.2012р., договір відповідального зберігання від 01.11.2012р. №0111-01 придбаного обладнання; ТОВ “Собраніє” це договір поставки товару (полістиролу, полімерів та інших матеріалів) №01/05-01 від 05.01.2010р., видаткова накладна №239 від 22.08.2012р., №267 від 06.09.2012р., №268 від 07.09.2012р., податкові накладні №32 від 22.08.2012р., №8 від 06.09.2012р., №9 від 07.09.2012р., угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2012р. №01/31-10, договір перевезення вантажів від 04.01.2012р., товаро-транспортна накладна від 06.09.2012р.; ПП “Соната Груп” це договір поставки товару (полотно ВД Т/У 0.04*(1500*2) з ФП, полотно ВД ТЗ 0.035*1500 з ФП) від 26.09.2012 року, видаткова накладна №514 від 25.10.2012р., податкові накладні №24 від 02.10.2012р., №162 від 25.10.2012р; товарно-транспортна накладна від 25.10.2012р., довіреність №37 від 26.10.2012р., паспорт якості №514. Придбану позивачем у ТОВ “Рембудмонтаж”, ПП “Соната Групп”, ТОВ “Собраніє” сировину, а саме: полістирол, полістирол гранульований та полотно, було оприбутковано, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 201 “склад основний” за 01.08.2012 - 30.09.2012, за 01.09.2012 - 31.12.2012 року, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 26 “готова продукція”, за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 року. Саме для виготовлення готової продукції - екструдованого пінополістиролу, позивачем була використана сировина (полістирол), яка була придбана у ПрАТ "Рембумонтаж", ТОВ "Собраніє", ПП "Соната Груп" у серпні, вересні, жовтні 2012 року. Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПрАТ "Рембумонтаж", ТОВ "Собраніє", ПП "Соната Груп" були включені до складу податкового кредиту з ПДВ у грудні 2012 року. Виготовлена продукція в подальшому була реалізована таким підприємствам, як ТОВ "Укрпівденьбудінвест", ДП "Придніпровська залізниця", ТОВ "Рембудмонтаж". Крім того судом першої інстанції досліджені докази, що підтверджують наявність обставин виготовлення позивачем продукції - екструдованого пінополістиролу та подальшої її реалізації ТОВ “Рембудмонтаж”, ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Укрпівденьбудінвест»     Також судом першої інстанції вірно встановлено, що в січні 2013 року ТОВ "СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ" засобами електронного зв'язку було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, яку було прийнята на районному рівні, що підтверджується квитанцією №2. У відповідності до наказу ДПА України від 24.12.2012р. №1002, разом із декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ "СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ" було подано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року, що також підтверджується квитанцією № 2 про прийняття документу на районному рівні. При цьому жодних квитанцій або повідомлень про неприйняття реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року до ТОВ "СОБРАНІЄ-ПРО-ЮГ" не надходило. У вказаному вище реєстрі товариством було відображено отримані податкові накладні від ПрАТ "Рембудмонтаж", ТОВ "Тагевілль", ПП "Соната Груп", ТОВ "Собраніє" на загальну суму 387659,92 грн., в т.ч. ПДВ 64609,98 грн. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що висновок акта перевірки щодо невідображення в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року податкових накладних від ПрАТ "Рембудмонтаж", ТОВ "Тагевілль", ПП "Соната Груп", ТОВ "Собраніє" не відповідає дійсності. Отже судом першої інстанції вірно встановлено факт реального вчинення позивачем  господарських операцій, за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, транспортування товару від продавця до покупця, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності. Крім того, в акті перевірки містяться висновки відповідача про допущенні позивачем порушення вимог податкового законодавства, які обґрунтовані нікчемністю угод укладених між позивачем та його контрагентами у зв'язку з та відсутністю факту придбання товару/послуг у останніх. Між тим при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення  без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -                                                                УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №804/15301/13-а – без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Повний текст ухвали виготовлений 13 жовтня 2014 року. Головуючий:                                                            В.Є. Чередниченко           Суддя:                                                            А.О. Коршун           Суддя:                                                            О.М. Панченко