Постанова

від 10.12.2013 по справі 807/3581/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3581/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Горінецького В.Й.

представників відповідача - Петрової О.М., Сенькович Г.І, Кремер Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЗ - УА" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЗ - УА" (далі - позивач, ТОВ "СЕЗ - УА") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС від 19.06.2013 року за № 000127/22-0/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 117421 грн.; податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС від 19.06.2013 року за № 000132/22-0/33128716, про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 315549 грн.; податкове повідомлення-рішення Ужгородською ОДПІ ГУ у Закарпатській області від 22.08.2013 року за № 0000052200, форма про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13615 грн.; податкове повідомлення-рішення Ужгородською ОДПІ ГУ у Закарпатській області від 22.08.2013 року за № 0000042200, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 503384,00 грн. податкове повідомлення-рішення Ужгородською ОДПІ ГУ у Закарпатській області від 22.08.2013 року № 24/17-2/33128716 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7276 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті всупереч положень податкового законодавства, зокрема перевіркою безпідставно не були враховані відповідні первинні документи, що підтверджують правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а зменшення валових витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ „Авантелком" обґрунтовано виключно припущеннями податкового органу про відсутність зв'язку між отриманими послугами реклами з господарською діяльністю товариства. Стосовно донарахування Відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, збільшення суми бюджетного відшкодування , зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість. Зазначає що податковим органом невірно застосовано вимоги п. 200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, а податкове законодавство не містить обов'язку платника податку, який має від'ємне значення податку на додану вартість, заявляти таку суму до бюджетного відшкодування, і, одночасно, не містить заборону на включення в повному обсязі такого від'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді. Також зазначає, що донарахування податку з доходів фізичних проведено за періоди, які виходять за межі періоду планової перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та наданих ним в судовому засіданні поясненнях та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення даного адміністративного позову заперечили з мотивів викладених у письмових запереченнях та поясненнях наданих ними в ході судового розгляду даної адміністративної справи, мотивуючи свою позицію тим, що саме порушення, які були зафіксовані податковим органом в акті перевірки наявним в матеріалах справи і стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень. З врахуванням даної позиції, представники відповідача просили суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного адміністративного позову з наступних підстав.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, 15.05.2013 р. Ужгородською МДПІ було складено акт за №787/22-0/33128716 про результати виїзної планової перевірки ТОВ „СЕЗ-УА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

27.05.2013 р. ТОВ „СЕЗ-УА" подано заперечення на акт перевірки та додаткові документи, за результатами розгляду заперечень Відповідачем, було призначено додаткову позапланову виїзну перевірку.

11.06.2013 р. Ужгородською МДПІ було складено акт за 934/22-0/33128716 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ „СЕЗ-УА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

На підставі вказаних актів Ужгородською МДПІ прийнято наступні податкові повідомлення рішення: - від 19.06.2013 року за № 000127/22-0/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 117421 грн.; від 19.06.2013 року за № 000128/22-0/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін на суму 46326 грн.; від 19.06.2013 року за № 000129/22-0/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 521959 грн.; від 19.06.2013 року за № 000130/22-0/33128716, форма про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін на суму 2243 грн. від 19.06.2013 року за № 000131/22-0/33128716, про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 13695 грн.; від 19.06.2013 року за № 000132/22-0/33128716, про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 315549 грн.; від 06.06.2013 року за № 15/17-2/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 8213,50 грн..

20.06.2013 року ТОВ „СЕЗ-УА" було подано скаргу на вказані податкові повідомлення рішення, до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

19.08.2013 року Головним управління Міндоходів у Закарпатській області прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким: залишено без змін податкові повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 19 червня 2013 року № 000127/22-0/33128716, № 000132/22-0/33128716; частково скасовано податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 19 червня 2013 року № 000129/22-0/33128716 в частині 14860 податку на додану вартість та 3715 грн. штрафної санкції; частково скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 19.06.2013 року № 000131/22-0/33128716 в частині 80 грн. зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; частково скасоване податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 06 червня 2013 року № 15/17-2/33128716, в частині 750 грн. податку на доходи фізичних осіб та 187,50 грн. штрафної санкції; залишено без задоволення скаргу ТОВ „СЕЗ-УА" на податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 19 червня 2013 року № 000127/22-0/33128716, №000132/22-0/33128716, № 000131/22-0/331128716 (в частині 13615 зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість), № 000129/22-033128716 (в частині 419056 грн. податку на додану вартість та 84328 грн. штрафних санкцій), від 06 червня 2013 року № 15/17-2/33128716 (в частині 5970 грн. податку на доходи фізичних осіб та 1306 грн. штрафних санкцій).

За наслідками вказаного рішення Ужгородською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення рішення: від 22.08.2013 року за № 0000052200, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13615 грн.; від 22.08.2013 року за № 0000042200, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 503384,00 грн; від 22.08.2013 року № 24/17-2/33128716 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7276 грн.

Проведеною Ужгородською МДПІ позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "СЕЗ -УА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. ( .Акт Ужгородської МДПІ від 11.06.2013 р за 934/22-0/33128716), стосовно оскаржуваних податкових повідомлень рішень встановлено порушення:

-ст. 1, 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), пп. 1.2. п. 1, пп..2.4 пп. 2.16 п. 2, ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 14.1.36, пп..14.1.27 п. 14. 1. ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 96980 грн., в т.ч. 4 кв.2011 р. -15218 грн., 1 кв. 2012 - 6927 грн., 2 кв. 2012 - 29564 грн., 3 кв. 2012 - 17458 грн., 4 кв. 2012 - 27813 грн.

- п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ на загальну суму 433916,00 грн., в тому числі вересень 2010 - 23155 грн., квітень 2011 - 30232 грн., травень 2011 - 51519 грн., листопад 2011 - 76811 грн., лютий 2012-73844 грн. червень 2012 - 87888 грн., липень 2012- 49383 грн., вересень 2012 - 8784 грн. листопад 2012 - 32300 грн. (Рішенням Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 19.08.2013 р. за № 376/10/10-244 року скасовано донарахування податку на додану вартість в частині 14860 грн).

- п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, пп.7.7.4, п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14, ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою збільшено суму бюджетного відшкодування в сумі 315549 грн., в т.ч. травень 2010- 7168 грн., липень 2010 - 3179 грн., серпень 2010 - 24777 грн., січень 2011 - 11769 грн., березень 2011- 53959 грн., липень 2011 - 55098 грн., серпень 2011 - 60885 грн., вересень 2011 - 28239 грн., жовтень 2011 - 44179 грн., січень 2012 - 23287 грн., квітень 2012 -3009 грн.

- п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14, ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 13695 (Рішенням Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 19.08.2013 р. за № 376/10/10-244 року скасовано зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 80 грн.)

Проведеною Ужгородською МДПІ плановою виїзною перевіркою ТОВ "СЕЗ -УА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. (Акт Ужгородської МДПІ від 15.05.2013 р за №787/22-0/33128716), стосовно оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 22.08.2013 року № 24/17-2/33128716 встановлено порушення:

- п.п. 4.2.9, пп.. 4.2.15 п. 4.2. пп.. 9.10.1. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб - найманих працівників в сумі 6720 грн. (Рішенням Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 19.08.2013 р. за № 376/10/10-244 року скасовано донарахування податоку на доходи фізичних осіб - найманих працівників в сумі 750 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, копією договору від 01.12.2011 р. а №01/12/11-2П, укладеним між ТОВ "СЕЗ-УА" та ТОВ "Авантелком", копіями додатку № 1 від 01.12.2011 р; додатку № 2 від 01.03.2012 р; додатку № 5 від 01.09.2012 р., доаику № 7 від 01.11.2012; додатку № 6від 01.10.2012 р; додатку № 8 від 01.12.2012 р; копіями актів-здачі приймання послуг з розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет: акт № АВ -0000027 від 31.10.2011 р.;акт № АВ-0000100 від 30.12.2011 р.; акт №АВ-0000038 від 31.03.2012 р.; акт № АВ-0000062 від 31.05.2012 р.; акт № АВ-0000091 від 30.06.2012 р.; акт № АВ-0000159 від 30.09.2012 р.; акт № АВ-0000192 від 31.10.2012 р.; акт № АВ-0000217 від 30.11.2012 р.; акт №АВ-0000242 від 29.12.2012 р., копіями податкових накладних, копії звітів (ефірних довідок) Інтернет реклами, копії скрін-шотів розміщення реклами, листом від 23.05.2013 р ТОВ „Авантелком" щодо роз'яснення механізму розміщення реклами, - підтверджується отримання послуг від ТОВ "Авантелком", придбані за договором послуги отримані ТОВ "СЕЗ-УА" та оприбутковані підприємством, у вартості послуг наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання послуг правомірно сформований податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарської операції підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Судом спростовуются також доводи відповідача про правомірність збільшення зобов'язань з податку на прибуток зменшення податкового кредиту з ПДВ з підстав неправильності оформлення актів здачі-приймання послуг, оскільки, по-перше, наявними в матеріалах справи копіями таких підтверджується як їх наявність взагалі, так і оформлення їх належним чином, по-друге, навіть наявність незначних недоліків в оформленні первинних документів не є підставою для висновку про відсутність операції з їх поставки, крім того, існування будь - яких незначних недоліків при заповненні первинних документів не є підставою для висновку про неправомірність включення понесених покупцем витрат до податкового кредиту, оскільки нормами діючого законодавства передбачено, що єдиною підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Тобто, під рекламними засобами слід розуміти будь-які засоби, що використовуються для реклами до її споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб. Законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі про товариство, товар та його господарську діяльність, є рекламою. Висновок про невідповідність інформації, що міститься у рекламному банері, є таким, що зроблений з перевищенням визначеної законом компетенції податкового органу. Адже оцінка змісту рекламних матеріалів, який визначається платником самостійно під час провадження ним господарської діяльності, є втручанням податкового органу у таку діяльність. В рамках здійснення податкового контролю податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання рекламних товарів та послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення такої реклами на результат діяльності платника.

Посилання податкового органу на те, що відповідні операції з просування товарів здійснюються товариством у відношенні товару, нерезидента, не спростовує їх економічну цінність саме для ТОВ „СЕЗ-УА". Адже хоча діяльність з просування товарів нерезидента „SEZ" передбачає і їх економічний інтерес у зростанні торгового обороту, однак просування певного, конкретного товару має переважне економічне значення саме для його постачальника ТОВ „СЕЗ-УА".

В розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно пп.4.1.27 п.4.1 ст. 4 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, якщо на момент проведення контролюючим органом перевірки платника суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковий кредит ТОВ "СЕЗ-УА" сформовано на підставі отриманих податкових накладних, які відповідають вимогам податкового законодавства, податкові накладні містять всі передбачені законодавством відомості, суми ПДВ сплачені у вартості придбаних ТМЦ в повному обсязі, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та суми ПДВ сплачено позивачем в повному обсязі, тобто, податковий кредит сформовано у відповідності до положень ПК України.

Відповідно висновки податкового органу щодо завищення ТОВ „СЕЗ-УА" валових витрат в загальній сумі 986948 грн. та завищення податного кредиту в сумі 95901 грн. по послугах з реклами отриманих від ТОВ „Авантелком" є безпідставними, а прийняті на підставі них податкові повідомлення-рішення, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо встановлених відповідачем порушень з приводу донарахувань податку на додану вартість, в акті перевірки зазначено, що платник не скористався правом заявити суму бюджетного відшкодування, фактично сплачену у попередньому періоді у поточній податковій декларації або уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Вказане призвело згідно зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість (ст. 74-77 акту перевірки) до: 1) заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на загальну суму 315549 грн. 2) до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 315549 грн. 3) до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 433916 грн.

Так, статтею 200 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Згідно п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до положень пунктів 200.2 та 200.3 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Виходячи з наведених положень Кодексу, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань, що виникли протягом наступних звітних періодів, проте, за умови дотримання встановленої законодавцем вимоги, що передумовою цього є обов'язкове декларування суми бюджетного відшкодування, фактично сплаченої у попередніх податкових періодах.

Втім, ТОВ „СЕЗ-УА", у якого від'ємне значення виникло два періоди поспіль, і який прийняв рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів у відповідності до вимог п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, при заповненні декларації з податку на додану вартість відобразив залишок від'ємного значення у рядку 24, а не 23.2, хоча і в тому, і в іншому випадку зменшується сума податку майбутніх періодів.

Чинне податкове законодавство не містить обов'язку платника податку, який має від'ємне значення податку на додану вартість, заявляти таку суму до бюджетного відшкодування, і, одночасно, не містить заборону на включення в повному обсязі такого від'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді. При цьому, не визначено жодних обмежень щодо періоду, протягом якого платник податку має право включати таке від'ємне значення до податкового кредиту.

Декларування суми від'ємного значення ПДВ в рядку 24 є правом, а не обов'язком позивача, яким він може скористатись не пізніше 1095 днів після отримання права на таке відшкодування. Отже, до моменту прийняття рішення про бюджетне відшкодування та повернення надмірно сплаченого податку ТОВ „СЕЗ-УА", не маючи наміру на той час заявляти про бюджетне відшкодування, тобто, зазначати суму до бюджетного відшкодування в рядку 23.1 або 23.2, декларував спірну частину залишку від'ємного значення саме в рядку 24, оскільки ця сума фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг у попередніх періодах, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.

Разом з тим, згідно наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» рядок 23.2 призначено для відображення бюджетного відшкодування, яке надалі зменшуватиме податкові зобов'язання (податок, що підлягає сплаті) наступних періодів, а рядок 24 призначено для відображення залишку від'ємного значення, що не потрапив під відшкодування (платник ПДВ має від'ємне значення, але не сплатив суму ПДВ постачальнику; платник ПДВ не має права на відшкодування, оскільки підпадає під обмежувальні критерії п. 200.5 ПКУ), що йде в податковий кредит наступного періоду.

Зважаючи на викладене, слід зазначити, що наслідком порушення позивачем пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України було зменшення відповідачем значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість, перенесення до картки особового рахунку платника податку суми заниженого бюджетного відшкодування, яка і в подальшому (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) буде брати участь у погашенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача в порядку календарної черговості виникнення таких переплат (п.п.200.6, 200.14 ПК України), що, в свою чергу, не могло призвести до виникнення податкового боргу та донарахування позивачу податкового зобов'язання за вказані порушення спірним податковим-повідомленням рішенням.

Під час розгляду справи було досліджено декларації з ПДВ по спірним періодам, реєстри отриманих і виданих податкових накладних, вантажно - митні декларації, копії отриманих і виданих податкових накладних, якими підтверджується правомірність формування позивачем даних податкової звітності з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що висновки відповідача про заниження позивачем суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню у розмірі 315549,00 грн., донарахування податку на додану вартість у сумі 503388 грн. (з врахуванням неправомірності зменшення податного кредиту в сумі 95901 грн. по послугах з реклами отриманих від ТОВ „Авантелком") та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13615 грн. є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ у Закарпатській області від 22.08.2013 року № 24/17-2/33128716 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7276 грн., суд констатує наступне.

Як вбачається з акту перевірки, позивач уклав з Закарпатським державним університетом договори про навчання працівників підприємства, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та здійснював оплату вказаного навчання.

Відповідно до пп. 4.3.20. п.4.3 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку;

Відповідно до пп.. 165.1.21. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку;

Позивач не надав суду доказів необхідності такого навчання працівників профілю діяльності чи загальним виробничим потребами такого працедавця, суду не надано та під час перевірки були відсутні письмові договори про взяті на себе зобов'язання з відпрацювання у роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Відповідно висновок відповідача про порушення ТОВ „СЕЗ-УА" п.п. 4.2.9, пп.. 4.2.15 п. 4.2. пп.. 9.10.1. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України є законним та обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ у Закарпатській області від 22.08.2013 року № 24/17-2/33128716 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7276 грн. правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1147,00 грн . (одна тисяча сто сорок сім гривень) відповідно до задоволеної частини позовних вимог та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЗ - УА" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС від 19.06.2013 року за № 000127/22-0/33128716, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 117421 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС від 19.06.2013 року за № 000132/22-0/33128716, про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 315549 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 22.08.2013 року за № 0000052200, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13615 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 22.08.2013 року за № 0000042200, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 503384,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного (відповідного місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЗ-УА" (Закарпатська область, Ужгородський район., с. Довге Поле вул. Хіміків, 11 код 33128716) витрати зі сплати судового збору у сумі 1147,00 грн . (одну тисячу сто сорок сім гривень) відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя C.А. Гебеш