Постанова

від 02.12.2013 по справі 826/17268/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2013 року 14:58 № 826/17268/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Саванабей»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Саванабей» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган), в про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 0008652208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Компанія «Юнібіт» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія «Юнібіт» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги роботи та послуги фактично у ТОВ «Компанія «Юнібіт» не придбавалися, а витрати на придбання таких робіт та послуг, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Саванабей» (код ЄДРПОУ 36927725) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнібіт» (код ЄДРПОУ 34503380) за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 514/22.8/36927725 від 28.05.2013 р.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені, зокрема, порушення пункту 198.3 статті 198, п.п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 356 688,55 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнібіт», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 0008652208, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 445 861,00 грн., з них - 356 689,00 грн. основного платежу та 89 172,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнібіт» суд встановив наступне.

Як встановлено судом, в період травень-червень 2012 року між ТОВ «Бест Саванабей» та ТОВ «Компанія «Юнібіт» укладено ряд договорів про виконання робіт та надання послуг, у відповідності до умов яких ТОВ «Компанія «Юнібіт» виконало на користь позивача роботи з технічного супроводження ІТ-техніки, обслуговування вентиляційних систем, демонтажу асфальтного покриття та щебеня, випробування та вимірювання напруги електромереж, надало послуги з розміщення зовнішньої реклами, пошуку орендарів в нежиле приміщення та інші.

На виконання вказаного договору позивачем надано до суду копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії податкових накладних, копії банківських виписок, а також первинні документи здійснення господарських операцій з третіми особами, які виступали замовниками робіт та послуги, що виконувались ТОВ «Компанія «Юнібіт».

Разом з тим, досліджені судом докази підтверджують фіктивність господарських відносин позивача з ТОВ «Компанія «Юнібіт», що пояснюється наступним.

ТОВ «Компанія «Юнібіт» (код ЄДРПОУ 34503380) зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 27.06.2006 року за №1 026 102 0000 006030; взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 27.06.2006 року за номером 933.

Згідно з даними бази АІС «ПДС» керівником та засновником підприємства в період 2012 року є ОСОБА_2 .

Юридична адреса підприємства: Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського, буд.49.

Як встановлено податковим органом на підставі документів податкової звітності у ТОВ «Компанія «Юнібіт» (податковий номер 34503380) відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до податкової інформації отриманої від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, до управління податкового контролю ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС направлено пояснення директора та засновника ТОВ «Компанія «Юнібіт» - ОСОБА_2 від 03.09.2012 року, відібраного о/у ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Рубан А.І.

Згідно з вказаними поясненнями про підприємство ТОВ «Компанія «Юнібіт» ОСОБА_2 нічого не відомо, підприємство зареєстрував за грошову винагороду на прохання знайомого. Підприємницькою діяльністю займатися не збирався. Документи підписав за грошву винагороду в зв'язку з скрутним матеріальним становищем, грошових коштів до установчого фонду не вносив, де знаходяться установчі, реєстраційні, фінансово-господарські документи, а також печатка ТОВ «Компанія «Юнібіт» йому не відомо. Фінансово-господарські документи ТОВ «Компанія «Юнібіт» не підписував, податкову звітність не підписував та до податкових органів не здавав.

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія «Юнібіт» здійснювалась поза межами правового поля: невстановлені особи здійснювали діяльність Товариством від імені ОСОБА_2

Крім того, ТОВ «Компанія «Юнібіт» не знаходиться за юридичною адресою.

Також, наданий позивачем додаток № 1 від 30.01.2012р. до договору № 4 від 30.01.2012р. (стор 115 м.с.) містить інформацію про те, що сторони договору, укладаючи цей додаток, керувались п. 2.1. договору № 45 від 01.06.2012р., чого бути не може.

Аналогічна ситуація з протоколом № 1 від 30.01.2012р. (стор. 116 м.с.).

Таким чином, обставини, зазначені у вищевказаних документах, які містять невідповідності, на думку суду, в дійсності не мали місця, що вказує на безтовартість господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Юнібіт».

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг та виконання робіт між позивачем та контрагентом ТОВ «Компанія «Юнібіт» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати надані позивачем податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем послуг та робіт у ТОВ «Компанія «Юнібіт».

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення діяльності ТОВ «Компанія «Юнібіт» в рамках правового поля, а також відсутність матеріальних і трудових ресурсів, враховуючи пояснення директора контрагента позивача та наявність невідповідностей у первинній документації сторін договорів, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 09 грудня 2013 року