Ухвала

від 20.11.2014 по справі 826/17268/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/24720/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Саванабей" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Саванабей" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Саванабей" (далі - ТОВ "Бест Саванабей") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року у задоволенні позову ТОВ "Бест Саванабей" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Бест Саванабей" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Бест Саванабей" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бест Саванабей» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Юнібіт» за період діяльності з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №514/22.8/36927725 від 28 травня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.3 ст. 198 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 , п. 200.3 , п. 200.4 , ст. 200 , п. 201.6 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 356688, 55 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008652208 від 17 червня 2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 445861,00 грн., з них - 356 689,00 грн. - основного платежу та 89172,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Бест Саванабей» зареєстровано в якості юридичної особи 09 лютого 2010 року.

У період травень-червень 2012 року між ТОВ «Бест Саванабей» та ТОВ «Компанія «Юнібіт» укладено ряд договорів про виконання робіт та надання послуг, за умовами яких ТОВ «Компанія «Юнібіт» виконало на користь позивача роботи з технічного супроводження ІТ-техніки, обслуговування вентиляційних систем, демонтажу асфальтного покриття та щебеню, випробування та вимірювання напруги електромереж, надало послуги з розміщення зовнішньої реклами, пошуку орендарів в нежиле приміщення та інші. На виконання укладених договорів позивачем надано: копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії податкових накладних, копії банківських виписок, а також первинні документи здійснення господарських операцій з третіми особами, які виступали замовниками робіт та послуг, що виконувались ТОВ «Компанія «Юнібіт».

Як встановлено податковим органом на підставі документів податкової звітності, у ТОВ «Компанія «Юнібіт» відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно з податковою інформацією, отриманою від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, до управління податкового контролю ДПІ у Печерському районі направлено пояснення директора та засновника ТОВ «Компанія «Юнібіт» - ОСОБА_1 від 03 вересня 2012 року, відібрані о/у ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Рубан А.І.

За змістом наданих пояснень з'ясовано, що про підприємство ТОВ «Компанія «Юнібіт» ОСОБА_1 нічого не відомо, підприємство зареєстрував за грошову винагороду на прохання знайомого, підприємницькою діяльністю займатися не збирався, документи підписав за грошову винагороду у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, грошових коштів до установчого фонду не вносив, де знаходяться установчі, реєстраційні, фінансово-господарські документи, а також печатка ТОВ «Компанія «Юнібіт» йому не відомо. Фінансово-господарські документи та податкову звітність ТОВ «Компанія «Юнібіт» не підписував та до податкових органів не здавав.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу .

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачені вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентом, не є належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність контрагента позивача у періоді, що перевірявся, заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення №0008652208 від 17 червня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період не підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бест Саванабей".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Саванабей" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров