Постанова

від 04.12.2013 по справі 826/15175/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2013 року 16:47 № 826/15175/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Ульянова Д.В. відповідача - Шапірової Н.Ю., Жданової Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 вересня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» (далі - ТОВ «НВФ УНІС») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач) про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Кіровському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визначення відповідно Довідки про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ УНІС» з питань встановлення достовірності поданих платником документів від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261 невідповідності ТОВ «НВФ УНІС» вимогам підпункту 1.4 та підпункту 1.5 статті 15 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог підпункту 1.4, а саме: протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності, зазначена у заяві та згідно поданих документів, не відповідає вимогам пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

- скасування рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12 вересня 2013 року № 4298/ю/04-65-15-02 про відмову ТОВ «НВФ УНІС» в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, згідно пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

- зобов'язання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області включити ТОВ «НВФ УНІС» до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати ТОВ «НВФ УНІС» або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «НВФ УНІС» зазначає, що у зв'язку із винесенням оскаржуваного рішення відповідачем порушено право позивача на застосування особливостей оподаткування відповідно пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому такого суб'єкта було включено до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що оскільки позивач протягом попередніх чотирьох звітних кварталів не здійснював видання-реалізацію програмного забезпечення та комп'ютерне програмування, останній не відповідає вимогам (критеріям), визначеним у підпункті 1.4 та підпункті 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НВФ УНІС» (код ЄДРПОУ 32614261) зареєстроване 06 листопада 2003 року, запис в ЄДР № 12241200000000358. Податкова адреса позивача: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд. 24/7, кв. 1.

ТОВ «НВФ УНІС» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08 вересня 2003 року за № 7056 та перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

До видів діяльності ТОВ «НВФ УНІС» за КВЕД відносяться: 58.29 Видання іншого програмного забезпечення, 62.01 Комп'ютерне програмування (основний), 62.02 Консультування з питань інформатизації, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.

21 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача із листом (заявою) № 13-21/08-1 для реєстрації суб'єкта індустрії програмної продукції ТОВ «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи».

ДПІ у Кіровському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 06 вересня 2013 року № 204 та повідомлення від 06 вересня 2013 року № 75 згідно із пунктом 79.1 статті 79, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 1,6 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВФ УНІС» (код ЄДРПОУ 32614261) з питань дотримання вимог законодавства щодо достовірності поданих платником документів, за результатами якої складено довідку від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «НВФ УНІС» не відповідає вимогам підпунктів 1.4, 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині недодержання вимог пункту 1.4, а саме: протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності, зазначена у заяві, та згідно поданих документів не відповідає вимогам підпункту 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

13 вересня 2013 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення б/н на довідку від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261.

Листом від 20 вересня 2013 року № 4730/10/22-01 відповідачем надано відповідь на заперечення, в якій запропоновано товариству надати нову заяву про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, відповідно до діючого законодавства, з дотриманням встановлених Податковим кодексом України термінів.

На підставі довідки від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261 ДПІ у Кіровському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення від 12 вересня 2013 року № 4298/ю/04-65-15-02 про відмову ТОВ «НВФ УНІС» в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування згідно з пунктом 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Незгода з вказаними діями та рішеннями відповідача, обумовило позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ТОВ «НВФ УНІС», виходячи з наступного.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції передбачені пунктом 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 1.1 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, платник податків, який відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту (далі - суб'єкт індустрії програмної продукції), має право застосовувати особливості оподаткування, передбачені цим пунктом.

При цьому, механізм включення суб'єктів індустрії програмної продукції (далі - суб'єкт ІПП) до реєстру суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, порядок ведення цього реєстру, виключення з нього суб'єктів ІПП та зразок форми цього реєстру, а також зразок форм книги обліку реєстрації суб'єктів ІПП, рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб'єкта ІПП та книги обліку анулювання реєстрації суб'єктів ІПП регулюється Порядком ведення реєстру суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.01.2013 року № 12 (далі - Порядок № 12).

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 12 суб'єктом ІПП вважається юридична особа - суб'єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:

- питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

- первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

- у суб'єкта відсутній податковий борг;

- щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічні вимоги передбачені і пп. 1.4 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Суб'єкт ІПП має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому такого суб'єкта було включено до Реєстру. Орган державної податкової служби включає суб'єкта ІПП до Реєстру, вносить зміни до Реєстру, видає Свідоцтва, проводить заміну Свідоцтв на підставі відповідної заяви та документів, що подаються заявниками згідно з вимогами цього Порядку. (п. 1.4 Порядку № 12).

Згідно п. 2.1 Порядку № 12 для отримання Свідоцтва суб'єкт ІПП подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням Реєстраційну заяву з позначкою "Реєстрація".

Реєстраційна заява подається керівником або представником суб'єкта ІПП (з документальним підтвердженням особи та повноважень) до відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб'єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації суб'єкта як суб'єкта ІПП.

З метою визначення наявності права суб'єкта ІПП на застосування особливостей оподаткування у Реєстраційній заяві зазначаються види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції згідно з підпунктом 1.6 пункту 15 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу із зазначенням відповідних кодів видів економічної діяльності на основі Національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457 (із змінами) (далі - КВЕД-2010).

Дані Реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

Відповідно до п. 2. 2 Порядку № 12 суб'єкт ІПП разом з Реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування.

Пунктом 2.6 Порядку № 12 передбачено, що для підтвердження права суб'єкта ІПП на застосування особливостей оподаткування орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником документів. Така перевірка може бути проведена протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання Реєстраційної заяви.

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 12 у разі відсутності підстав для відмови суб'єкту ІПП в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган державної податкової служби зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання Реєстраційної заяви включити такого платника до Реєстру та видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення Свідоцтво.

Датою включення суб'єкта ІПП до Реєстру є дата внесення відповідного запису до Реєстру, датою реєстрації та датою початку дії Свідоцтва є перше число календарного кварталу, що настає за датою включення до Реєстру.

Аналогічні норми містяться пп. 1.6 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Як вбачається з оскарженого рішення відповідача від 12.09.2013 року, оформленого листом № 4298/ю/04-65-15-02, підставою для його прийняття стали висновки вищевказаної довідки, відсутність документального підтвердження особи, її повноважень, податкового номера особи, яка подала заяву (ОСОБА_5).

Згідно п. 2.7 Порядку № 12 орган державної податкової служби мотивовано відмовляє суб'єкту ІПП в реєстрації його як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, якщо:

- за результатами розгляду Реєстраційної заяви, поданих документів або проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що зазначений суб'єкт не відповідає критеріям, встановленим пунктом 1.3 розділу I цього Порядку;

- суб'єкт ІПП був виключений з Реєстру у зв'язку з невідповідністю критеріям, встановленим пунктом 1.3 розділу I цього Порядку, і пройшло менше чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, у якому була допущена така невідповідність;

- дані про види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції, зазначені у Реєстраційній заяві, не відповідають підпункту 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу або відповідні коди видів економічної діяльності за КВЕД-2010 не внесено до Єдиного державного реєстру;

- Реєстраційна заява не підписана або не скріплена печаткою суб'єкта ІПП (у разі її наявності), подана з порушенням вимог (крім строку), встановлених пунктом 2.1 цього розділу, дані Реєстраційної заяви не відповідають даним Єдиного державного реєстру, до Реєстраційної заяви не додано або додано не в повному обсязі копії документів згідно з пунктом 2.2 цього розділу;

- Реєстраційна заява подана з порушенням строків, встановлених пунктом 2.1 цього розділу;

- суб'єктом ІПП не надано документи або відмовлено у наданні документів органу державної податкової служби для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника (у разі її проведення).

Рішення про відмову суб'єкту ІПП в реєстрації його як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, має бути надіслано платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за днем отримання Реєстраційної заяви.

Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливості повторного звернення суб'єкта ІПП до органу державної податкової служби з метою реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування.

Водночас, під час розгляду справи судом було витребувано від відповідача та досліджено документи, які були подані позивачем відповідачу на підтвердження права на застосування особливостей оподаткування та були предметом перевірки, а саме:

- фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва станом на 01 липня 2013 року, на 01 квітня 2013 року, на 31 грудня 2012 року, на 01 жовтня 2012 року;

- свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 06 жовтня 2008 року № 25989, від 21 вересня 2010 року № 35098, від 23 вересня 2010 року № 35113, від 21 серпня 2004 року № 10833, від 01 вересня 2009 року № 30089;

- рішення про реєстрацію авторського права на твір;

- акти здачі-прийняття робіт щодо надання послуг від 21 травня 2013 року № ОУ-0000252, від 25 травня 2013 року № ОУ-0000290, від 25 травня 2013 року № ОУ-0000291, від 26 травня 2013 року № ОУ-0000262, від 28 травня 2013 року № ОУ-0000276, від 24 листопада 2012 року № ОУ-0000831, від 30 листопада 2012 року № ОУ-0000829, від 29 листопада 2012 року № ОУ-0000852, від 23 листопада 2012 року № ОУ-0000855, від 23 листопада 2012 року № ОУ-0000853, від 30 вересня 2012 року № ОУ-0000648, від 28 вересня 2012 року № ОУ-0000675, від 28 вересня 2012 року № ОУ-0000676, від 30 вересня 2012 року № ОУ-0000691, від 30 вересня 2012 року № ОУ-0000690;

- видаткові накладні від 02 листопада 2011 року № РНкК-0013564, від 15 вересня 2011 року № РН-0000231, від 17 січня 2012 року № 1445, від 18 січня 2012 року № 48;

- договори про надання послуг електронного цифрового підпису;

- договір про надання послуг із консультативного обслуговування системи «УНІС-Інфо»;

- ліцензійний договір про надання дозволу на використання системи «УНІС-Інфо»;

- банківські виписки;

- реєстр документів за період з 01 липня 2012 року по 30 червня 2013 року;

- картка рахунку № 361 за період з 01 липня 2012 року по 30 червня 2013 року;

- договір на створення об'єкта інтелектуальної власності ІІІ (третьої) черги Автоматизованої інформаційної системи обліку мобільних терміналів на території України (АІСОМТУ-ІІІ);

- акти приймання-передачі від 21 грудня 2012 року № 1, від 27 грудня 2012 року № 3, від 14 лютого 2013 року № 8, від 14 лютого 2013 року № 5, від 14 лютого 2013 року № 4, від 11 березня 2013 року № 9, від 11 березня 2013 року № 10;

- видаткові накладні від 19 лютого 2013 року № РН-0000002, від 14 лютого 2013 року № РН-0000001;

- договір про надання послуг технічного супроводження систем від 28 грудня 2011 року № 450;

- акти приймання-передачі послуг від 25 липня 2012 року № 7, від 24 серпня 2012 року № 8, від 23 вересня 2012 року № 9, від 23 жовтня 2012 року № 10, від 22 листопада 2012 року № 11, від 21 грудня 2012 року № 12;

- договір про надання послуг із технічної підтримки Системи синхронізації бази даних кодів IMEI та EIR операторів мобільного зв'язку та Автоматизованої інформаційної системи обліку мобільних терміналів на території України (ІСОМІ)від 17 квітня 2013 року № 134;

- акти приймання-передачі послуг від 30 квітня 2013 року № 1, від 31 травня 2013 року № 2, від 30 червня 2013 року № 3;

- оборотно-сальдові відомості.

З вказаних документів вбачається, що загальний обсяг доходів протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів відповідає наданій фінансовій звітності ТОВ «НВФ УНІС», складеної відповідно до чинного законодавства України та питома вага отриманих доходів за надані послуги з Комп'ютерного програмування, що належать до програмної продукції відповідно до п. 1.5 пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» становить більше ніж 70 відсотків від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, а позивач сукупно відповідає критеріям, визначеним пп. 1.4 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, судом за вказаних обставин, не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача рішення про реєстрацію авторських прав, виданих протягом попередніх чотирьох звітних кварталів та відповідних первинних документів, підтверджуючих отримання доходів від видання-реалізації програмного забезпечення та комп'ютерного програмування, або інших програм вироблених протягом чотирьох попередніх послідовних звітних кварталів, оскільки чинним законодавством наявність у суб'єкта господарювання вказаних документів та обставин не вимагається.

Окрім цього, з наданої позивачем заяви, яка була подана відповідачу разом з додатками щодо з реєстрації як суб'єкта індустрії програмної продукції вбачається, що вона підписана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» Зварич С. В. та скріплена печаткою товариства.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 12 реєстраційна заява подається керівником або представником суб'єкта ІПП (з документальним підтвердженням особи та повноважень).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками відповідача така заява з документами була прийнята останнім 23.08.2013 року.

При цьому, зауважень у відповідача на час подачі заяви щодо повноважень особи, якою такі документи були надані не існувало, як і доказів надання таких документів не уповноваженою особою - ОСОБА_5

Окрім цього, як вбачається з довідки від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261 та інших матеріалів справи повноваження Зварич С.В. та достовірність її підписів на поданих документах відповідачем не заперечувалося, заява та додані документи були прийняті та використовувалися під час здійснення перевірки.

При цьому, суд також зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем без врахуванням письмових заперечень позивача на довідку від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261, поданих податковому органу 13.09.2013 року (тобто в термін, передбачений п. 86.7 ст. 86 ПК України) та які були розглянуті останнім 20.09.2013 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12 вересня 2013 року № 4298/ю/04-65-15-02 про відмову ТОВ «НВФ УНІС» в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, згідно пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства у зв'язку із чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас, за вказаних обставин, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області включити ТОВ «НВФ УНІС» до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати ТОВ «НВФ УНІС» або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, у зв'язку із чим вона також підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Кіровському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визначення відповідно Довідки про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ УНІС» з питань встановлення достовірності поданих платником документів від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261 невідповідності ТОВ «НВФ УНІС» вимогам підпункту 1.4 та підпункту 1.5 статті 15 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог підпункту 1.4, а саме: протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності, зазначена у заяві та згідно поданих документів, не відповідає вимогам пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимоги про визнання протиправними дій податкового органу у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, формування висновків в довідці перевірки від 09 вересня 2013 року № 204/04-65-22-01/32614261 про невідповідність ТОВ «НВФ УНІС» вимогам підпункту 1.4 та підпункту 1.5 статті 15 Податкового кодексу України не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Належним способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення від 12 вересня 2013 року № 4298/ю/04-65-15-02 про відмову ТОВ «НВФ УНІС» в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, згідно пункту 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Окрім цього, суд зазначає, що п. 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 (далі Порядок № 984) визначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п. 6.1 Порядку № 984).

Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що складання висновків, за результатами проведення перевірки є обов'язком відповідача в силу вказаних вище норм чинного законодавства, у зв'язку із чим вищевказані дії визнані протиправними бути не можуть, а тому відповідна вимога позивача до задоволення не підлягає.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти в повному обсязі.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські національні інформаційні системи» задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 22, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 4298/ю/04-65-15-02 від 12.09.2013р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, згідно п. 15 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи» до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування.

3. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи» відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22, 00 грн. (двадцять дві гривні, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2013 р.