Постанова

від 09.12.2013 по справі 826/17660/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року 12:29 № 826/17660/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2013 року № 0000552270 та № 0000542270.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ПП «ШАНТІ КОМПАНІ ПЛЮС».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «ШАНТІ КОМПАНІ ПЛЮС» за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 21.12.2012 р по 27.12.2012 р. Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» (ЄДРПОУ 37033980) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «ШАНТІ КОМПАШ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36411187) за період 01.03.2011 р. по 30.09.2012 p., за результатами якої складено акт від 04.01.2013 р. № 6/1-22-70-37033980.

Згідно з висновками Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 138.1, пп.138.5.1, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 001,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 14 784,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки 21 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542270, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 18 322 грн., у т.ч. за основним платежем - 14 784 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 538 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000552270, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17 001 грн., штрафні (фінансові) санкції 0 гривень.

Обґрунтовуючи правомірність винесених рішень представник відповідача звертає увагу на те, що відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, виробничого обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, від СУ ГУМУС України в м. Києві поступила інформація, що у період 2008-2011 pp. невстановлені слідством особи за обіцяну грошову винагороду та шляхом обману зареєстрували в органах державної влади на ряд суб'єктів господарської діяльності для прикриття незаконної діяльності, у тому числі ПП «Шанті Компані Плюс» (код ЄДРПОУ 36411187) (раніше найменувалось ПП «КЕШ-ТМ» (код ЄДРПОУ 36411187), оскільки допитаний як свідок засновник та директор вказаного підприємства ОСОБА_1 показав, що про реєстрацію даного підприємства на його ім'я йому нічого не відомо і до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства він ніякого відношення не має.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» та ПП «КЕШ-ТМ» (в подальшому ПП «ШАНТІ КОМПАШ ПЛЮС») було укладено договір № 1108 від 01.05.2011 р., згідно з умовами якого ТОВ «КЕШ-ТМ», продавало, а ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» придбало запчастини, вузли, агрегати, комплектуючі, витратні матеріали для промислового холодильного обладнання.

У відповідності до вимог даного Договору Продавцем були виписані наступні податкові накладні:

- № 04052 від 04.05.2011 р - на загальну суму 2752, 06 (у т.ч. ПДВ 458,68) грн.

- № 06068 від 08.06.2011 р - на загальну суму 1083, 12 (у т.ч. ПДВ 180,52) грн.

- № 03071 від 03.07.2011 р - на загальну суму 707, 50 (у т.ч. ПДВ 117,92) грн.

- № 01084 від 01.08.2011 р - на загальну суму 51370, 62 (у т.ч. ПДВ 8561,77) грн.

На ці податкові накладні були виписані видаткові накладні, які підтверджували отримання товару Покупцем.

Також, між ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» та ПП «КЕШ-ТМ» укладено договір № 1112 від 01.09.2011р., згідно з умовами якого ПП «КЕШ-ТМ», в якості Продавця, продавало, а ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС», в якості Покупця, придбало пакувальні та витратні матеріали.

У відповідності до вимог даного Договору Продавцем (ПП «КЕШ-ТМ») були виписані наступні податкові накладні:

- № 01092 від 01.09.2011 р - на загальну суму 2206, 37 (у т.ч. ПДВ 367,73) грн.

- № 02092 від 02.09.2011 р - на загальну суму 7634, 64 (у т.ч. ПДВ 1272,44) грн.

- № 15091 від 15.09.2011 р - на загальну суму 12456, 52 (у т.ч. ПДВ 2076,09) грн.

- № 16091 від 16.09.2011 р - на загальну суму 10487, 89 (у т.ч. ПДВ 1747,98) грн.

Відповідно на ці податкові накладні були виписані видаткові накладні, які підтверджували отримання товару Покупцем (ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС»).

За весь вище перелічений товар ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» сплатило грошові кошти, шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ПП «КЕШ-ТМ», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ПП «КЕШ-ТМ» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ПП «КЕШ-ТМ» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договір, податкові накладні, видаткові накладні, які містять відомості про господарські операції позивача з ПП «КЕШ-ТМ» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише інформації про відсутність ПП «КЕШ-ТМ» за юридичною адресою та обставини пояснення директора про необізнаність з діяльністю підприємства, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, ПП «КЕШ-ТМ» декларувало податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі задекларованих сум податкового кредиту позивача на підставі спірних господарських операцій. Доказів несплати такого зобов'язання відповідачем не надано.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ПП «КЕШ-ТМ» в перевіряємий період.

Відповідно спірні рішення підлягають скасуванню.

Позивач на розподілі судових витрат не наполягав.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.10.2013 року № 0000552270 та № 0000542270.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Повний текст постанови складено 16.12.2013р.