cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/17660/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
08 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі: Проценко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрансресурс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року ТОВ «Ексімтрансресурс» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.01.2013 року № 0000542270, № 0000552270.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що приймаючи до уваги, що в матеріалах справи наявні первинні документи, а видані позивачу податкові накладні належно оформлено контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.12.2012 р. по 27.12.2012 р. Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «ШАНТІ КОМПАНІ ПЛЮС» за період 01.03.2011 р. по 30.09.2012 p., за результатами якої складено акт від 04.01.2013 р. № 6/1-22-70-37033980.
Згідно з висновками Акту перевірки відповідачем встановлено порушення: п. 138.1, пп.138.5.1, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 001,00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 14 784,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки 21 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542270, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 18 322 грн., у т.ч. за основним платежем - 14 784 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 538 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000552270, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17 001 грн., штрафні (фінансові) санкції 0 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» та ПП «КЕШ-ТМ» (ПП «ШАНТІ КОМПАНІ ПЛЮС») було укладено договір № 1108 від 01.05.2011 р., згідно з умовами якого ТОВ «КЕШ-ТМ», продавало, а ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» придбало запчастини, вузли, агрегати, комплектуючі, витратні матеріали для промислового холодильного обладнання.
У відповідності до вимог даного Договору Продавцем були виписані податкові накладні: № 04052 від 04.05.2011 р - на загальну суму 2752, 06 (у т.ч. ПДВ 458,68) грн.; № 06068 від 08.06.2011 р - на загальну суму 1083, 12 (у т.ч. ПДВ 180,52) грн.; № 03071 від 03.07.2011 р - на загальну суму 707, 50 (у т.ч. ПДВ 117,92) грн.; № 01084 від 01.08.2011 р - на загальну суму 51370, 62 (у т.ч. ПДВ 8561,77) грн.
На зазначені податкові накладні були виписані видаткові накладні, які підтверджували отримання товару Покупцем.
Також, між ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» та ПП «КЕШ-ТМ» укладено договір № 1112 від 01.09.2011р., згідно з умовами якого ПП «КЕШ-ТМ», в якості Продавця, продавало, а ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС», в якості Покупця, придбало пакувальні та витратні матеріали.
У відповідності до вимог даного Договору Продавцем (ПП «КЕШ-ТМ») були виписані податкові накладні: № 01092 від 01.09.2011 р - на загальну суму 2206, 37 (у т.ч. ПДВ 367,73) грн.; № 02092 від 02.09.2011 р - на загальну суму 7634, 64 (у т.ч. ПДВ 1272,44) грн.; № 15091 від 15.09.2011 р - на загальну суму 12456, 52 (у т.ч. ПДВ 2076,09) грн.; № 16091 від 16.09.2011 р - на загальну суму 10487, 89 (у т.ч. ПДВ 1747,98) грн.
На зазначені податкові накладні також були виписані видаткові накладні, які підтверджували отримання товару Покупцем (ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС»).
За весь вище перелічений товар ТОВ «ЕКСІМТРАНСРЕСУРС» сплатило грошові кошти, шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку.
На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договором укладеним між позивачем та його контрагентом, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.
Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на податковому обліку в органах податкової служби, як платник податку на додану вартість .
Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в ході розгляду справи підтверджено реальність здійснення господарської операцій позивача з контрагентом ПП «КЕШ-ТМ» (ПП «ШАНТІ КОМПАНІ ПЛЮС»), суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року № 0000542270, № 0000552270.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38477245 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Безименна Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні