Постанова

від 20.12.2013 по справі 826/15805/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/15805/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Жовтень» до 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірини Володимирівни, 2. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві провизнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірини Володимирівни при розгляді заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013 та при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.04.2013 за № 1690886; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.04.2013 за № 1690886, винесене Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Іриною Володимирівною за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013; зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірину Володимирівну видати позивачу підписане та засвідчене печаткою Свідоцтво про право власності на новозбудований об'єкт - торговельний комплекс за адресою: просп. Академіка Палладіна, 31 у Святошинському районі м. Києва за заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013; зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві провести державну реєстрацію прав позивача на новозбудований об'єкт - торговельний комплекс за адресою: просп. Академіка Палладіна, 31 у Святошинському районі м. Києва за заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачі явку своїх представників у судові засідання 21.10.2013 та 30.10.2013 не забезпечили, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.03.2013 позивач через свого представника звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на єдиний майновий комплекс за адресою: м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 31, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 за реєстраційним № 405963.

За результатами розгляду вказаної заяви, 16.04.2013 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірина Володимирівна на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, прийняла рішення № 1690886 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваному рішенні державним реєстратором не зазначено конкретний пункт та частину ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також не вказано в чому конкретно полягає невідповідність поданих документів або що конкретно в поданих документах не надавало змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до змісту ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Також позивач зазначив, що у разі якщо державний реєстратор мав підстави вважати, що для проведення державної реєстрації прав позивача на торговельний комплекс по пр. Академіка Палладіна, 31 в Святошинському районі м. Києва потрібні ще якісь додаткові документи, які дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, державний реєстратор в силу вимог п. 8 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був зобов'язаний самостійно витребувати ці документи у відповідних органів та у жодному разі не мав права приймати спірне рішення про відмову у державній реєстрації з таких підстав.

Згідно з п. 8 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім того, позивач послався на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: заява про реєстрацію подана позивачем 11.03.2013, а рішення прийнято лише 16.04.2013.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

За змістом ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

ТОВ «Жовтень» у позовній заяві зазначено про неможливість самостійно надати докази, що підтверджують подання позивачем реєстратору разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень всіх передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документів, у зв'язку з тим, що такі документи долучаються державним реєстратором до матеріалів облікової справи за названою заявою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Водночас, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України відповідачами, не зважаючи на неодноразову вимогу суду, а також відповідні ухвали про витребування доказів, не подано до суду відповідні матеріали реєстраційної (облікової) справи та пояснення на підтвердження правомірності прийнятого рішення від 16.04.2013 № 1690886 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також не спростовано наведених позивачем аргументів стосовно неправомірності вказаного рішення, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про протиправність спірного рішення, а відтак останнє підлягає скасуванню.

Водночас, позовна вимога про визнання неправомірними дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко І.В. при розгляді заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013 та при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.04.2013 за № 1690886 задоволенню не підлягає, з огляду на те, що позивачем не зазначено в чому саме полягає неправомірність дій державного реєстратора та які саме дії при розгляді вказаної заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.04.2013 за № 1690886 є неправомірними.

Разом з тим, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 № П-278/10.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

З огляду на зазначене, виконання повноважень, які покладені на органи державної реєстраційної служби, в тому числі щодо розгляду поданих для реєстрації документів, надання їм відповідної оцінки та прийняття відповідного рішення, за своєю правовою природою, є їх виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

За таких умов, в контексті не надання відповідних матеріалів реєстраційної (облікової) справи, за результатами розгляду яких прийнято вищевказане рішення, позовні вимоги про зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві провести державну реєстрацію прав позивача на новозбудований об'єкт - торговельний комплекс за адресою: просп. Академіка Палладіна, 31 у Святошинському районі м. Києва за заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013 та, відповідно, про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірину Володимирівну видати позивачу підписане та засвідчене печаткою Свідоцтво про право власності на новозбудований об'єкт - торговельний комплекс за адресою: просп. Академіка Палладіна, 31 у Святошинському районі м. Києва за заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013, задоволенню не підлягають.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких умов, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ТОВ «Жовтень» від 11.03.2013 за реєстраційним № 405963 відповідно до вимог чинного законодавства України та прийняти обґрунтоване рішення.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтень» (03164, м. Київ, пр. А. Палладіна, 31, код ЄДРПОУ 23523203) задовольнити частково.

2. Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.04.2013 за № 1690886, винесене Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Іриною Володимирівною за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтень» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнята реєстраційною службою 11.03.2013 об 11.08.52.02.2013.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ТОВ «Жовтень» від 11.03.2013 за реєстраційним № 405963 відповідно до вимог чинного законодавства України та прийняти обґрунтоване рішення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.С. Пащенко