Ухвала

від 12.12.2013 по справі 825/3182/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3182/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Славяне-2» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Славяне-2» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532200 від 21 червня 2013 року, № 0000054220 від 21 червня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення № 60 від 03 червня 2013 року, згідно зі ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 215 від 03 червня 2013 року, Чернігівською МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Славяне-2» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Контелл» (код за ЄДРПОУ 37194947) та ТОВ «Термінал-Торг» (код за ЄДРПОУ 37240634).

За результатами проведеної перевірки складено акт № 124/22/30956352 від 14 червня 2013 року, в якому встановлено порушення: п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Славяне-2» завищено суму податкового кредиту всього в сумі 38 688,00 грн., в т.ч. у вересні 2011 року на суму 14 368,00 грн., у грудні 2011 року на суму 24 320,00 грн.; п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Славяне-2» занижено податок на прибуток всього в сумі 73 803,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 14 909,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 24 874,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 34 020,00 грн.

На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000532200 від 21 червня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 48 360,00 грн. (за основним платежем - 38 688,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 672,00 грн.); № 0000054220 від 21 червня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 92 253,75 грн. (за основним платежем - 73 803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 450,75 грн.).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Славяне-2» 02 червня 2000 року зареєстровано в якості юридичної особи Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з ЄДР серії ААБ № 751290.

17 вересня 2012 року внесено дані щодо суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 545568 від 02 жовтня 2012 року.

Також, позивача взято на облік до Чернігівської МДПІ (Куликівське відділення) як платника податків з 06 червня 2000 року за № 225, зареєстровано платником ПДВ, згідно зі Свідоцтвом № 3361147 від 08 червня 2000 року.

Крім того, між ПП «Славяне-2» та контрагентами ТОВ «Контелл» та ТОВ «Термінал-Торг» укладено наступні угоди на придбання борошна: договори купівлі-продажу від 09 серпня 2011 року, від 29 вересня 2011 року з ТОВ «Контелл»; договори купівлі-продажу від 28 грудня 2011 року, від 29 грудня 2011 року, від 30 грудня 2011 року, від 11 січня 2012 року, від 12 січня 2012 року, від 25 січня 2012 року, від 26 січня 2012 року з ТОВ «Термінал-Торг».

Згідно з умовами укладених договорів купівлі-продажу передбачено, що доставка борошна здійснюється автотранспортом постачальника, тобто контрагентів позивача, та за його рахунок.

Факт здійснення господарських операцій між ПП «Славяне-2» та ТОВ «Контелл» в серпні, вересні 2011 року підтверджується: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, наявними в матеріалах справи.

Крім того, факт здійснення господарських операцій між ПП «Славяне-2» та ТОВ «Термінал-Торг» в грудні 2011 року, січні 2012 року підтверджується: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, наявними в матеріалах справи.

На виконання умов укладених договорів ПП «Славяне-2» здійснило оплату на користь ТОВ «Контелл» та ТОВ «Термінал-Торг», що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено в акті перевірки, від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт № 1608/22-9/37240634 від 31 травня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг» (код за ЄДРПОУ 37240634) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2012 року», відповідно до якого операції ТОВ «Термінал-Торг» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, від ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідачем отримано акт № 1386/22-3/37194947 від 21 травня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» (код ЄДРПОУ 37194947) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року», згідно з яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Контелл» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, яка набрала законної сили, у справі № 2а-8626/12/2670 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2012 року, результати якої оформлені актом № 1608/22-9/37240634 від 31 травня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2012 року».

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, яка набрала законної сили, у справі № 2а-11718/12/2670 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Контелл» у формі акту № 1386/22-3/37194947 від 21 травня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази колегія суддів вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів фактично мали реальний характер, оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0000532200 від 21 червня 2013 року, № 0000054220 від 21 червня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Славяне-2» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.