Ухвала

від 17.12.2013 по справі 807/3448/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 876/14606/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Приватного підприємства «Вімар-Україна» про зупинення видаткових операцій, -

встановив:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Вімар-Україна» (далі - відповідач) про зупинення видаткових операцій на рахунках.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. позов задоволено частково. Зупинено видаткові операції ПП «Вімар-Україна» на рахунках платника податків строком на два місяці.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач - Ужгородська ОДПІ ГУМ у Закарпатській області подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. та прийняти нову якою позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 89410, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Невицьке, вул. Нова, буд. 50.

Згідно Довідки від 16.10.2009 року відповідач взятий на облік як платник податків в Ужгородській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (а.с. 7). Відповідно до ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Станом на 12.09.2013 року за ПП «Вімар - Україна» рахується податковий борг по платежу 14010100 «Податок на додану вартість із виробленням в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 6643,59 грн. в т. ч. пеня у розмірі 725,54 грн. відповідно до Довідки № 478/10/15-0 від 12.09.2013 року (а.с. 8).

У зв'язку з несплатою узгоджених сум ПП «Вімар - Україна» було виставлено податкову вимогу від 06.08.2013 року № 31-15 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. В цей же день, податковим органом прийнято рішення № 39 від 06.08.2013 року ( а.с. 12) про опис майна ПП «Вімар-Україна» у податкову заставу. Рішення від 06.08.2013 року та Вимога була отримана 06.08.2013 року директором ПП «Вімар - Україна» особисто, про що свідчить його підпис на даних документах (а.с. 10, 12). Відповідно до листа від 06.08.2013 року № 119/10/15-0 позивачем було запропоновано відповідачу надати перелік ліквідних активів, які можна використати як джерело погашення податкового боргу (а.с.13). Станом на 12.09.2013 року відповідач не подав документів необхідних для такого опису.

Функції виконання рішення про опис майна у податкову заставу покладено на податкового керуючого - посадову особу органу ДПС. Податковим керуючим Гірич М.М. 12.09.2013 року складено акт № 2 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису .

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, порядку та строки, визначені податним законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, то згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як підтверджується матеріалами справи позивачем, з метою погашення податкового боргу, було направлено на адресу відповідача податкову вимогу про сплату податкового боргу, яка отримана ПП «Вімар-Україна». Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без виконання.

Згідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктами 89.3 та 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та (або) не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Також, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, то відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечте формування державної фінансової політики.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Таким чином, виходячи з вищезазначених правових норм та із встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків терміном на 2 місяці.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі № 807/3448/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький