Ухвала

від 18.11.2013 по справі 2а-12245/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-12245/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У листопаді 2012 року позивач, публічне акціонерне товариство «Євроцемент-Україна» (далі по тексту ПАТ «Євроцемент-Україна»), звернувся до суду з адміністративним позовом, яким з урахуванням уточнень до адміністративного позову (т. 4, а.с. 70-88), просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (нині - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів у Харківській області, далі - в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) від 11.07.2012 року:

- форми «Р» № 0000410044, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 50.820.031,5 грн. (у т.ч. за основним платежем - 36.650.778,0 грн. та за штрафними санкціями - 14.169.253,5 грн.);

- форми «В4» № 0000420044, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на у суму 5.600 грн.;

- форми «Р» № 0000430044, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 41.549.938,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 40.120.988,0 грн. та за штрафними санкціями - 1.428.950,75 грн.);

- форми «П» № 0000440044, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142.201.886,00 грн.

та стягнути сплачені судові витрати, у т.ч. судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 447,20 грн. за годину наданої правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки № 225/44-008/00293060 від 25.06.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Євроцемент-Україна» (код ЄДРПОУ 00293060) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ «Ріоніт» (код ЄДРПОУ 26218092) у травні - жовтні 2011 року, ТОВ «Алекс - А ЛТД» (код ЄДРПОУ 33443792) у квітні - травні, липні 2011 року, ТОВ «Південпроммаш» (код ЄДРПОУ 31818468) у жовтні, листопаді 2011 року та податку на прибуток за 2011 рік та 1 квартал 2012 року по взаємовідносинам з вище переліченими підприємствами» (далі - Акт перевірки). Зазначає про наявність первинної документації, що підтверджує факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, у т.ч. придбання, транспортування та використання придбаного товару, у зв'язку з чим, він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу витрат, що підлягають оподаткування та формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року позовні вимоги підприємства задоволені у повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентами - ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Південпроммаш» укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Євроцемент-Україна» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2012 року фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Євроцемент - Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ «Ріоніт» у травні-жовтні 2011 року, ТОВ «Алекс-А ЛТД» у квітні-травні, липні 2011 року, ТОВ «Південпроммаш» у жовтні, листопаді 2011 року та податку на прибуток за 2011 рік та І квартал 2012 року по взаємовідносинам із вищезазначеними контрагентами, за наслідками якої складено Акт перевірки № 225/44-008/00293060 від 25.06.2012 року (т. 1, а.с. 39-102).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому Акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ПАТ «Євроцемент-Україна», при здійсненні господарської діяльності:

- п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), що призвело до безпідставного завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Південпроммаш» у розмірі 36.656.378,00 грн., в т.ч.: квітень 2011 року на суму ПДВ 90.073,00 грн., травень 2011 року на суму ПДВ 3.227.787,00 грн., червень 2011 року на суму ПДВ 4.994.413,00 грн., липень 2011 року на суму ПДВ 3.951.408,00 грн., серпень 2011 року на суму ПДВ 5.770.053,00 грн., вересень 2011 року на суму ПДВ 7.719.214,00 грн., жовтень 2011 року на суму ПДВ 10.897.830,00 грн., листопад 2011 року на суму ПДВ 5.600,00 грн.;

- п. 138.1 та п. 138.8 ст. 138 ПК України, внаслідок чого, позивачем при виконанні господарських операцій, факт реальності здійснення яких не підтверджено, завищено прямі матеріальні витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» у II - IV кварталі 2011 року та І кварталі 2012 року на суму 313.542.169 грн., у тому числі за: II- IV квартали 2011 року у сумі 291.789.649 грн., І квартал 2012 року у сумі 21.752 520 грн., що призвело до: завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011 року у сумі 142.201.886 грн., та заниження податку на прибуток на загальну суму 40.120.988 грн., у тому числі за: II- IV квартали 2011 року у сумі 34.405.185 грн., І квартал 2012 року у сумі 5.715.803 грн. (з урахуванням зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток II- IV квартали 2011 року у сумі 142.201.886 грн. яке перенесено до р. 06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року).

Вказаних висновків відповідач дійшов, у тому числі, з урахуванням інформації, отриманої від інших податкових органів, щодо перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Південпроммаш»:

Згідно з актами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.09.11 року № 1952/2307/33443792, від 29.11.11 року № 2470/2308/33443792, від 12.01.12 року № 32/2307/33443792 перевірок ТОВ «Алекс-А ЛТД» за грудень 2010 року, лютий-листопад 2011 року місцезнаходження товариства встановити немає можливості. Засновник ТОВ «Алекс-А ЛТД» ОСОБА_2 пояснив, що товариство він зареєстрував за винагороду, ніяких фінансово-господарських операції від імені та в інтересах цього підприємства не здійснював, ніяких угод не укладав, поточними рахунками підприємства не керував та не мав до них доступу, контролю за діяльністю підприємства не здійснював, ніяких документів підприємства не підписував, ніяких осіб на здійснення керівних функцій підприємства не уповноважував, ніяким особам ніяких довіреностей щодо діяльності підприємства не надавав, на керівні посади нікого не призначав, співробітників не запрошував та на роботу не наймав. Згідно з поясненнями Фурмана C.B. (директор ТОВ «Алекс-А ЛТД» з 22.07.2011 року по 20.09.2011 року) та Бросленко А.О. (директор з 21.09.2011 року по теперішній час) вони фінансово-господарську діяльність не вели, про те, що підприємство займається поставкою природного газу не знали. Відповідно до висновків спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві НДЕКЦ ГУМВС України в м. Києві, підписи в наданих для дослідження документах, виконані не Фурманом C.B., ОСОБА_2 та Бросленко А.О., а іншими особами. Постачальникам и ТОВ «Алекс-А ЛТД» у перевіряємому періоді були ТОВ «БКС Імпекс ГМБ, ТОВ «Інтехмед», ТОВ «Провітек», ТОВ «Голд Інком», господарські операції яких не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, ТОВ «Алекс-А ЛТД» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, такі правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Таким чином, ПАТ «Євроцемент-Україна» порушення п. 198.1 ст.198 ПК України по операціям з постачання природного газу від ТОВ «Алекс-А ЛТД» було завищено податковий кредит у квітні, травні, липні 2011 року на суму ПДВ у загальному розмірі 8.442.216,15 грн.

Згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.02.12 року № 172/23-12/36218092 перевірки ТОВ «Ріоніт» за період з 01.06.11 року по 01.11.11 року підтверджено відсутність ТОВ «Ріоніт» за юридичними адресами, вказаними у статутних документах, а також відсутність трудових та матеріальних активів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, свідчить про нелегітимність діяльності суб'єкта господарювання та відсутність поставки газу по ланцюгу ВАТ «Горохівський цукровий вод» - ТОН «Ріоніт» - ТОВ «Алекс-А ЛТД». В зв'язку з вищевикладеним, перевіркою встановлено, що в порушення п.198.1 ст.198 ПК України ПАТ «Євроцемент-Україна» завищено податковий кредит по операціям з придбання газу у TOB «Ріоніт» у загальному розмірі 33.381.960,83 грн., в т.ч.: травень 2011 року - 1.100.893,00 грн., червень 2011 року - 4.168.750,54 грн., липень 2011 року - 3.813.613,00 грн., серпень 2011 року - 5.687.261,00 грн., вересень 2011 року - 7.719.214,00 грн., жовтень 2011 року - 10.892.230,00 грн.

Згідно з актом ДПІ у м. Новій Каховці Херсонської області від 10.04.12 року № 108/22-047 перевірки TOB «Південпроммаш» за жовтень 2011 року встановлено, що основним постачальником TOB «Південпроммаш» є ПП «Мидас Плюс». Згідно з актом ДПІ у м. Херсоні від 10.01.12 року № 12/15-2/35869610 перевірки ПП «Мидас Плюс» не неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій підприємства із платниками податків, так як підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Директором, головним бухгалтером та засновником ПП «Мидас Плюс» був ОСОБА_4, місце знаходження якого на даний час не встановлено, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки на ПП «Мидас Плюс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій падання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Мидас Плюс» із платниками податків за жовтень 2011 року. Таким чином, в порушення ч. 1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, угоди між TOB «Південпроммаш» з ПП «Мидас Плюс» визнані нікчемними та в свою чергу угоди між TOB «Південпроммаш» з ПАТ «Євроцемент-Україна» не підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій за жовтень, листопад 2011 року, відтак, документи, надані ПАТ «Євроцемент-Україна» до перевірки, не можуть вважатися первинними з метою ведення податкового обліку. В зв'язку з вищевикладеним, перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.1 ст.198 ПК України ПАТ «Євроцемент-Україна» по операціям з придбання електродвигуна у TOB «Південпроммаш» у жовтні, листопаді 2011 року, у зв'язку з чим, завищено податковий кредит у жовтні та листопаді 2011 року на загальну суму на суму 11.200,00 грн., в т.ч., за жовтень 2011 року на 5.600,00 грн., за листопад 2011 року на 5.600,00 грн.

Зазначене послугувало підставою для висновку про те, що ПАТ «Євроцемент - Україна» завищено суму податкового кредиту з ПДВ у квітні - листопаді 2011 року на загальну суму 36.656.378,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень - жовтень на 36.650.778 грн., в тому числі за квітень - червень 2011 року на 8.312.273 грн. за липень - жовтень 2011 року на 28.338.505 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ на 5.600,00 грн., а також, завищені витрати у ІІ - IV кварталах 2011 року та 1 кварталі 2011 року на загальну суму 313.542.169 грн. що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ- IV квартали 2011 року на суму 142.201.886 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 40.120.988 грн., у тому числі за ІІ - IV квартали 2011 року на 34.405.185 грн., І квартал 2012 року на 5.715.803 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" № 0000410044 від 11.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 50.820.031,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 36.650.778,00 грн. та за штрафними санкціями - 14.169.253,50 грн.) (т. 1, а.с. 103);

- форми "В4" № 0000420044 від 11.07.2012 року, яким позивача зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на у суму 5.600 грн. (т. 1, а.с. 105);

- форми "Р" № 0000430044 від 11.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 41.549.938,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 40.120.988,00 грн. та за штрафними санкціями - 1.428.950,75 грн.) (т. 1, а.с. 107);

- форми "П" № 0000440044 від 11.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142.201.886,00 грн. (т. 1, а.с. 109).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 201 ПК України, згідно із якою право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПК України.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ПК України).

Відповідно до п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 вищеназваного кодексу до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПК України).

Відповідно до п.п. 138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ПАТ «Євроцемент-Україна» має документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами - ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Південпроммаш». Крім того, податковим органом не встановлено порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність з ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Південпроммаш».

Стосовно взаємовідносин ПАТ «Євроцемент-Україна» та ТОВ «Південпроммаш» щодо постачання електродвигунів, судом встановлено, що господарські відносини між підприємствами здійснювалися на підставі усної угоди.

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

На виконання умов договору, ТОВ «Південпроммаш» виписані позивачу податкові накладні: № 186 від 03.10.2011 року, № 198 від 17.10.2011 року, № 203 від 03.11.2011 року, зауважень щодо правильності оформлення та форми яких у податкового органу не виникло (т. 4, а.с. 139-140, 155).

На час виконання умов договорів та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

На виконання умов договірних відносин, постачальником (ТОВ «Південпроммаш») у перевіряємий період передано у власність ПАТ «Євроцемент-Україна» товар, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме: рахунок-фактура № СФ-0932 від 20.09.2011 року та видаткова накладна № РН-00151 від 06.10.2011 року на суму 7600 грн., у т.ч. ПДВ 1266,67 грн. (електродвигун АИР160М6, 15 кВт/1000 об/мин, ІМ 1081) (т. 4, а.с. 153, 156); рахунок-фактура № СФ-0000195 від 15.07.2011 року та видаткова накладна № РН-00165 від 03.11.2011 на суму 67200 грн., у т.ч. ПДВ 11200 грн. (електродвигуни МТН 225-8, 30 кВт/750 об/мин., ІМ 1004 - 2 шт.) (т. 4, а.с. 136, 141).

Вартість отриманого товару повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Південпроммаш», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 03.10.2011 року №6115, від 17.10.2011 року № 6282, № 6542 від 07.11.2011 року (т. 4, а.с. 137-138, 154).

На підтвердження факту транспортування, отримання та оприбуткування придбаного товару, позивачем надано копії відповідних товарно-транспортних накладних, звітів про переміщення матеріальних цінностей через КПП та приходних ордерів (т. 4, а.с. 142-144, 157-161).

На підтвердження факту наявності та використання у виробництві придбаного товару, позивачем було надано копії відповідних журналів реєстрації господарських операцій та обліково-сальдова відомість (т. 4, а.с. 145-148, 164).

Додатковим доказом, який свідчить про факт отримання придбаного є надана позивачем копія виписки із книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ (т. 4, а.с. 173-175).

Необхідність придбання товару була зумовлена заміною існуючого обладнання та створенням резервного запасу для безперебійної роботи підприємства, про що свідчать надані позивачем копії службової записки, заявки на поставку матеріалів, актів перевірки, заміни та виконання робіт по ремонту (т. 4, а.с. 149-152, 165-167).

Факт наявності на підприємстві необхідних виробничих потужностей та відповідного кваліфікованого персоналу для здійснення господарської діяльності з використанням придбаного товару (електродвигунів) податковим органом не оскаржується.

Доказів того, що зазначений у первинних документах товар не було отримано ПАТ «Євроцемент-Україна» та в послідуючому використано у своїй господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного документального підтвердження позивачем понесених витрат по взаємовідносинами із ТОВ «Південпроммаш». Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Євроцемент-Україна» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

З приводу взаємовідносин ПАТ «Євроцемент-Україна» з ТОВ «Алекс-А ЛТД» щодо постачання природного газу у період квітень, травень, липень 2011 року, судом встановлено, що 01.04.2011 року між ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна» (Покупець) та ТОВ «Алекс - А ЛТД» (Постачальник) укладено договір купівлі - продажу природного газу № 04/13- ПГ (07 22) від 01.04.2011року, згідно із умовами якого, Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцеві природний газ українського походження та не забороненого до використання для промислових потреб, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 Договору (т. 2 а.с.86-89).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник за планом передає Покупцю в період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року природний газ в обсязі 41000,00 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях: квітень - 1000 тис. куб. м., травень - 5000 тис. куб. м., червень - 5000 тис. куб. м., липень - 5000 тис. куб. м., серпень - 5000 тис. куб. м., вересень - 5000 тис. куб. м., жовтень - 5000 тис. куб. м., листопад - 5000 тис. куб. м., грудень - 5000 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 2 від 01.07.2011 року через прийняття НКРЕ постанови від 30.06.2011 р. № 1112 було змінено ціну реалізуємого газу.

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Алекс-А ЛТД» у перевіряємий період поставлено позивачу природний газ у розмірі:

- квітень 2011 року - 114,142 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2011 року (т. 2, а.с. 91);

- травень 2011 року - 11913,576 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2011 року (т. 2, а.с. 93);

- липень 2011 року - у загальному розмірі 3600,000 тис. куб. м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 15.07.2011 року (3030,664716 тис. куб. м.), від 16.07.2011 року (162,755799 тис. куб. м.), від 17.07.2011 року (162,755799 тис. куб. м.), від 18.07.2011 року (162,755799 тис. куб. м.), від 19.07.2011 року (81,067884 тис. куб. м.) (т. 2, а.с. 95-99).

Оплата за поставлений газ проведена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Алекс-А ЛТД», про що свідчать надані позивачем копії рахунків-фактур, платіжних доручень та фактично не заперечується податковим органом (т.3, а.с. 241б-248; т. 4, а.с. 193-197). Додатковим доказом розрахунку позивача за приданий природний газ, є надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії відповідних накопичувальних відомостей по рахунку (т.4, а.с. 1-12).

З приводу взаємовідносин ПАТ «Євроцемент-Україна» із ТОВ «Ріоніт» щодо постачання природного газу, судом встановлено, що 05.05.2011 року між ВАТ «Євроцемент-Україна» (Покупець) та ТОВ «Ріоніт» (Постачальник) укладено Договір купівлі - продажу природного газу № 05/02- ПГ (07 26), відповідно до якого Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцеві природний газ українського походження та не забороненого до використання для промислових потреб, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 Договору (т. 2, а.с.123-126).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник за планом передає Покупцю в період з 05.05..2011 року по 31.12.2011 року природний газ в обсязі 40000,00 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях: травень - 5000 тис. куб. м., червень - 5000 тис. куб. м., липень - 5000 тис. куб. м., серпень - 5000 тис. куб. м., вересень - 5000 тис. куб. м., жовтень - 5000 тис. куб. м., листопад - 5000 тис. куб. м., грудень - 5000 тис. куб. м.

Додатковими угодами від 24.05.2011 року № 01/1, від 16.06.2011 року № 2 та від 01.07.2011 року №3 були змінені юридичні реквізити сторін та ціну реалізуємого газу.

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Ріоніт» у перевіряємий період поставлено позивачу природний газ у розмірі:

- травень 2011 року - у загальному розмірі 5 500,00 тис. куб. м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 27.05.2011 року (3011,402391 тис. куб. м.), від 28.05.2011 року (803,905876 тис. куб. м), від 30.05.2011 року (803,905876 тис. куб. м), від 31.05.2011 року (880,785858 тис. куб. м) (т. 2, а.с. 130-133);

- червень 2011 року - 17 014,461 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2011 року (т.2, а.с. 134);

- липень 2011 року - 10 455,335 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2011 року (т. 2, а.с. 135);

- серпень 2011 року - 17 784,511 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 року (т. 2, а.с. 136);

- вересень 2011 року - 14 121,292 тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2011 року (т. 2, а.с. 137);

- жовтень 2011 року - 18 546,286 тис. куб. м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року (т. 2, а.с. 138-139).

Оплата за поставлений газ проведена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ріоніт», про що свідчать надані позивачем копії рахунків-фактур, платіжних доручень та фактично не заперечується податковим органом (т. 3, а.с. 173-226в; т. 4, а.с. 176-182). Додатковим доказом розрахунку позивача за приданий природний газ, є надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії відповідних накопичувальних відомостей по рахунку (т. 3, а.с. 227-232в).

Судом, з урахуванням специфіки товару, умов його використання та постачання трубопровідним транспортом, а також у зв'язку з відсутністю у контрагентів власних трубопровідних систем постачання газу, встановлено здійснення транспортування придбаного у ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» природного газу на підставі укладених між позивачем та даними суб'єктами господарювання договорів купівлі-продажу природного газу № 04/13- ПГ (07 22) від 01.04.2011року та № 05/02- ПГ (07 26) від 05.05.2011 року, із залученням газотранспортного підприємства - ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», про що укладено відвідний договір № ПрП 001/7ТП (136/12-10) від 30.12.2010 року.

Крім того, судом встановлено, що позивач у спірний період окрім ТОВ «Алекс - А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» мав господарські відносини з приводу постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Торгова база «УКРБУД», реальність яких відповідачем під сумнів не ставиться.

Згідно із наявних в матеріалах справи документів, а саме укладених між ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Євроцемент - Україна» акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2011 року встановлено, що у квітні 2011 року газотранспортним підприємством було транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 18.248,142 тис. куб. м., що складається із: 114,142 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Алекс - А ЛТД», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 3, а.с. 233); 18000,000 тис. куб. м. транспортованого від НАК «Нафтогаз України», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с.131); 134,000 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Торгова база «УКРБУД», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т.5, а.с.133).

У травні 2011 року газотранспортним підприємством транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 18 055,576 тис. куб. м., що складається із: 11 913,576 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Алекс - А ЛТД», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 3, а.с. 233в); 642,000 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Торгова база «УКРБУД», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 136); 5500,000 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 153).

У червні 2011 року газотранспортним підприємством було транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 17 014,461 тис. куб. м., який було отримано від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 150).

У липні 2011 року газотранспортним підприємством транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 14 055,335 тис. куб. м., що складається із: 10455,335 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 147); 3 600,000 тис. куб. м. транспортованого від ТОВ «Алекс - А ЛТД», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 29).

У серпні 2011 року газотранспортним підприємством було транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 17 784,511 тис. куб. м., який було отримано від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 144).

У вересні 2011 року газотранспортним підприємством було транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 14 121,292 тис. куб. м., який було отримано від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 141).

У жовтні 2011 року газотранспортним підприємством було транспортовано, а споживачем прийнято природного газу в загальному обсязі 18 546,286 тис. куб. м., який було отримано від ТОВ «Ріоніт», про що свідчить відповідний трьохсторонній акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, який підписано представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 138).

Оплата позивачем вартості отриманих послуг з приводу транспортування придбаного у постачальників природного газу підтверджується наданими позивачем копіями відповідних платіжних доручень та по суті не заперечується податковим органом (т. 4, а.с. 13-48).

Також, як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується відповідачем, ПАТ «Євроцемент-Україна» має відокремлені структурні підрозділи, одним із яких є виробничо-збутова філія АТ «Євроцемент-Україна» - «Краматорський цементний завод - Пушка» місце знаходження якої місто Краматорськ Донецької області. Податки, а саме ПДВ та податок на прибуток, філією сплачуються консолідовано.

У зв'язку із здійсненням виробничої діяльності філії (виробництво цементу), 05.05.2011 року між філією (Покупець) та «Ріоніт» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 34/15-11, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві природний газ українського походження та не забороненого до використання для промислових потреб, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 Договору (т. 2 а.с.17-21).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник за планом передає покупцю в період з 05.05.2011 року по 31.12.2011 року природний газ в обсязі 2510,000 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях: травень - 240,000 тис. куб. м., червень - 275,000 тис. куб. м., липень - 339,000 тис. куб. м., серпень - 339,000 тис. куб. м., вересень - 322,000 тис. куб. м., жовтень - 387,000 тис. куб. м., листопад - 392,000 тис. куб. м., грудень - 216,000 тис. куб. м.

Додатковими угодами від 05.05.2011 року №1, від 25.05.2011 року №1/1, від 01.07.2011 року № 2, від 01.07.2011 року б.н., від 01.10.2011 року № 3 були змінені деякі умови договору, юридичні реквізити сторін та ціну реалізуємого газу.

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Ріоніт» у перевіряємий період поставлено позивачу природний газ у розмірі: червень 2011 року - 152, 465 тис. куб. м., липень 2011 року - 132,861 тис. куб. м., серпень 2011 року - 135,369 тис. куб. м., вересень 2011 року - 122,149 тис. куб. м., жовтень 2011 року - 200,421 тис. куб. м., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (т.5, а.с. 83-92).

Матеріалами справи підтверджено, що оплата за поставлений газ була проведена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ріоніт», про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень та не заперечується податковим органом (т.5, а.с. 93-106).

Враховуючи специфіку товару, умови його використання та постачання трубопровідним транспортом, а також відсутність у ТОВ «Ріоніт» власних трубопровідних систем постачання газу, транспортування придбаного філією АТ «Євроцемент-Україна» - «Краматорський цементний завод -Пушка» природного газу здійснювалось із залученням газотранспортних підприємств - ВАТ газопостачання та газифікації «Донецькоблагаз» Краматорське УГГ та ДК «Укртрансгаз» Національної компанії «Нафтогаз України» філія «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», з якими укладені Договори про транспортування природного газу № 06-198-23/15-09 від 19.05.2009 року та № 119-224 від 03.06.2009 року із відповідними додатковими угодами (т. 5, а.с.40-52, 68-82).

Судом встановлено, що у період з червня 2011 року по жовтень 2011 року газотранспортними підприємствами здійснено транспортування природного газу у загальному розмірі 743,265 тис.куб.м., у т.ч. за червень 152,465 тис.куб.м, за липень 132,861 тис.куб.м., за серпень 135,369 тис.куб.м, за вересень 122,149 тис.куб.м., за жовтень 200,421 тис.куб.м., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних актів надання послуг з транспортування природного газу, рахунки-акти та відповідні трьохсторонні акти приймання-передачі природного газу від 30.06.2011 року, 31.07.2011 року, 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, 31.10.2011 року, які підписані представниками газотранспортного підприємства, постачальника та споживача (т. 5, а.с. 35-39, 58-67).

Матеріалами справи підтверджено, що додатковим доказом, який свідчить про факт здійснення контрагентами господарської діяльності з приводу реалізації природного газу іншим суб'єктами господарювання, у т.ч. ПАТ «Євроцемент-Україна», є надані позивачем копії звітності про обсяги закачаного природного газу в підземні сховища газу та розрахунки ліцензіата з власниками природного газу та споживачів з ліцензіатом за спожитий природний газ, які подавались ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» до Національної комісії регулювання електроенергетики України у спірний період та лист ОДУ ДК «Укртрансгаз» від 17.01.2012 року № 435/64-014, згідно із яким підприємство підтвердило факт здійснення ТОВ «Алекс-А ЛТД» прийому та постачання природного газу (т. 5, а.с.180-240).

На час виникнення спірних правовідносин контрагенти позивача ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» мали відповідні ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) на здійснення господарської діяльності з приводу постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованими тарифами. Крім того, діяльність з приводу постачання природного газу співпадає із переліком діяльності підприємств, вказаних у КВЕД (т. 2, а.с. 9-10).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору, ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» виписані позивачу податкові накладні: ТОВ «Алекс-А ЛТД» на виконання умов договору № 04/13- ПГ (07 22) від 01.04.2011 року (т. 2, а.с. 100-122); ТОВ «Ріоніт» на виконання умов договору № 05/02- ПГ (07 26) від 05.05.2011 року (т. 2, а.с. 144-214); ТОВ «Ріоніт» на виконання умов договору 34/15-11 від 05.05.2011р. (т. 2 а.с. 52-65). На час виконання умов договорів та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Судом встановлено, що необхідність укладення угод з приводу постачання природного газу, була зумовлена виробничою необхідністю підприємства (виробництво цементу), що також не оскаржується податковим органом.

На підтвердження факту використання придбаного газу у власній господарській діяльності, до матеріалів справи долучено копії відповідних звітів про використання газу за квітень-вересень 2011 року, звіту про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії за січень-грудень 2011 року, розрахунок фактичних витрат палива на виробництво окремих видів продукції і робіт за 2011 рік, звіт про виробничу діяльність станом на грудень 2011 року, розрахунок вартості природного газу по плану 2011 року, звіт про виробничу діяльність за 2011 рік (т. 4, а.с. 49-60, 201-202).

Враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про належне документальне підтвердження позивачем як факту придбання, так і факту надходження (транспортування) придбаного у ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» природного газу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПАТ «Євроцемент-Україна» та ТОВ «Ріоніт», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Південпроммаш». Позивачем під час розгляду було доведено належними та допустимими доказами не лише факт придбання та транспортування придбаного товару, а і його використання у господарській діяльності з урахуванням специфіки виробництва.

Колегія суддів зазначає, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем же, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності, не використання в послідуючому у своїй господарській діяльності.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання податкового органу, як на підставу відсутності факту реальності господарських операцій, на той факт, що сторонами господарських відносин були порушені умови договорів, а саме придбано газу в іншій, ніж визначено договором, кількості, виходячи з наступного.

Планові обсяги постачання газу - це обсяги газу, що виділяються постачальниками споживачам на відповідний період згідно з умовами укладених договорів в межах наявних у постачальника ресурсів газу.

Відповідно до Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.12 № 1181встановлено, що споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів газу в порядку, визначеному договорами, у тому числі впродовж: поточного розрахункового місяця.

Як вбачається із умов укладених між позивачем та контрагентами договорів (п.2.1 ), Постачальник за планом передає Покупцю в певний період природний газ у певному розмірі. Тобто, зазначені в договорах обсяги газу є саме плановими, а відтак вони можуть корегуватися протягом місяця (як в сторону збільшення, так і зменшення) в залежності від виробничих потужностей та потреб кінцевого споживача, погодних умов, пори року, змін ринку, тощо.

Позивачем на підтвердження факту корегування зазначених у договорах обсягів постачання природного газу було надано копії направлених на адресу ТОВ «Алекс-А ЛТД» та ТОВ «Ріоніт» листів, у яких ПАТ «Євроцемент - Україна» просило поставити на адресу підприємства природний газ у певних розмірах (т. 4, а.с. 183-192, 198-200).

Судом встановлено, що умовами укладених договорів не встановлений певний порядок корегування сторонами обсягів постачання природного газу, як і не встановлена пряма заборона на корегування сторонами обсягів саме на підставі, направлення відповідних листів. А відтак, у випадку виконання сторонами умов договору з урахуванням відповідних змін у обсягах постачання природного газу, не може свідчити про порушення ними вимог діючого законодавства та відповідних договірних зобов'язань.

Погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття в якості належного та допустимого доказу наявності в діях позивача порушення вимог діючого законодавства, протоколу допиту свідка від 20.01.2012 року та пояснення директора ТОВ «Алекс-А ЛТД» ОСОБА_2 від 05.09.2011 року колегія суддів зазначає, що попередньо надані пояснення (при цьому гр. ОСОБА_2 під час їх надання не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень) спростовані самим же гр. ОСОБА_2, якій двічі звертався до судів з відповідними заявами.

В матеріалах справи наявні: висновок спеціаліста НДЕЦ при ГУМВС України в Харківській області від 25.06.2012 року № 250 та висновок експерта НДЕЦ при Луцькому МВ УМВС України в Чернігівській області від 21.01.2013 року за № 13.

Колегія суддів зазначає, достовірним є такий висновок експерта, правильність якого не викликає сумнівів, він постає єдино можливим і виключає будь-які інші підходи до розв'язання поставлених питань, тобто відповідає об'єктивній істині.

Здійснюючи оцінку доказових значень фактів, встановлених зазначеними висновками, визначаючи наукову достовірність цих висновків із метою встановлення їх об'єктивності і відповідності дійсності, колегія суддів звертає увагу та те, що висновок від 25.06.2012 року № 250 за свою суттю є думкою спеціаліста, у той час як висновок від 21.01.2013 року за № 13 має статус експертного висновку.

На виконання положень ст. 11 КАС України, судом задоволено клопотання відповідача щодо призначення по справі почеркознавчої експертизи, - стосовно того, чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений - ОСОБА_2, або іншою особою на певних первинних документах бухгалтерського обліку ТОВ «Алекс-А ЛТД».

За повідомленням експерта Харківського НДІ судових експертиз № 7276 (т. 7, а.с. 45) за відсутністю необхідного порівняльного матеріалу надання висновку по суті питань, що були поставлені перед експертом, не можливо.

Колегія суддів зазначає, що відсутність об'єктивних даних щодо місця фактичного проживання (перебування) гр-н ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 унеможливлює збір порівняльних зразків їх підпису і почерку для проведення експертизи та залучення спеціаліста для відібрання таких зразків. При цьому відсутність порівняльних зразків в свою чергу унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи як Харківським НДІ судових експертиз, так НДЕЦ при ГУМВС України в Харківській області.

Беручи до уваги вище приведені фактичні дані, які за визначенням статті 69 КАС України є доказами у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Євроцемент-Україна», приймає рішення про відмову в задоволені апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст. 55, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) Н.С. Бартош

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04 листопада 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова