Ухвала

від 29.10.2013 по справі 816/5227/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 816/5227/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Водожаської Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (далі по тексту ТОВ «Інструментальний завод»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) від 14.08.2013 року, прийнятих на підставі акта перевірки № 694/16-03-22-01-08/21073227 від 30.07.2013 року:

- № 0005292202/187, яким підприємству за встановлені порушення п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 412.345 грн. 75 коп., з яких, у тому числі, 354.303 грн. - основний платіж, 58.042 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

- № 0005302202/188, яким підприємству за встановлені порушення п. 201.1 ст. 201, п. 198.6, 198.3, 198.2, 198.1 ст. 198, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 453.708 грн. 75 коп. з якої, у тому числі, 362.967 грн. - основний платіж, 90.741 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 30.07.2013 року № 694/16-03-22-01-08/21073227 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інструментальний завод», код за ЄДРПОУ 21073227 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року (далі - Акт перевірки). Вказує на те, що податковий орган протиправно ставить підприємств у вину формування податкового кредиту та витрат на підставі первинних документів, складених ТОВ «Союз Реагент», ТОВ «Техмаш», ТОВ «МК Стандарт» та ПВКП «Скайс», зазначаючи, що первинні документи та податкові накладні, отримані ним на виконання господарсько-правових угод із зазначеними суб'єктами господарювання, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту та обліку витрат ТОВ «Інструментальний завод». Позивач також наголошує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання останнім податкових зобов'язань.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Інструментальний завод» задоволені в повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отриманий товар позивачем використаний у власній господарській діяльності. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентами - ТОВ «Союз Реагент», ТОВ «Техмаш», ТОВ «МК Стандарт» та ПВКП «Скайс» укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 694/16-03-22-01-08/21073227 від 30.07.2013 року (а.с. 13-22), в якому, зокрема, зафіксовані порушення:

- підпункту 138.2 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в періоді, що перевірявся, на суму 354.303,00 грн. у тому числі:

за ІІІ квартал 2011 року - 51.687,00 грн.,

за ІV квартал 2011 року - 70.445,00 грн.;

за ІІ квартал 2012 року - 37.598,00 грн.,

за ІІІ квартал 2012 року - 123.179,00 грн.,

за ІV квартал 2012 року - 71.394,00 грн.,

- пункту 193.1 статті 193, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 362.967,00 грн., у тому числі:

за вересень 2011 року - 44.945,00 грн.,

за жовтень 2011 року - 30.628,36 грн.,

за листопад 2011 року - 30.628,00 грн.

за лютий 2012 року - 19.890,00 грн.,

за березень 2012 року - 15.760,00 грн.,

за червень 2012 року - 35.808,00 грн.,

за серпень 2012 року - 116.908,00 грн.,

за вересень 2012 року - 405,00 грн.,

за жовтень 2012 року - 17.290,00 грн.,

за листопад 2012 року - 31.169,00 грн.,

за грудень 2012 року - 19.536,00 грн.

Підставою для зазначених висновків податкового органу, стали відомості про те, що господарська діяльність контрагентів позивача носить ряд ознак фіктивності, що ґрунтуються, у тому числі, на інформації закріпленій в:

- акті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 20.02.2013 року № 707/154/31433709 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВКФ «Техмаш» (ЄДРПОУ 31433709) з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків»;

- акті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 22.02.2013 року № 895/22-710/31736951 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Південна Хімічна Компанія «Союз-Ренегат» (код 31736951) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року при взаємовідносинах з ПНВП «Техніка» (код 19099225), ТОВ «Старт Д» (код 32694059), ПП «Мегіур» (код 33338922), ТОВ «Матадор» (код 31820299), ТОВ «Дидактика» (34735238), ТОВ «Шовковіта» (33421689), ТОВ «Галактика М» (код 31890900), ПП «АТМ» (код 24606641)».

Крім того, вказані висновки про порушення ТОВ «Інструментальний завод» податкового законодавства податковий орган обґрунтовує тим, що в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Союз Реагент», ТОВ «Техмаш», ТОВ «МК Стандарт» та ПВКП «Скайс», оскільки:

- в контексті господарських відносин з ТОВ ВКФ «Техмаш» для перевірки не надано сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних, які передбачені договором поставки № 1111/0 10 135/з від 14.09.2011 року. Таким чином, передбачена обовязкова умова договору про надання документів, які б мали б підтверджувати якість товару, що поставляється, а також його відповідність діючим стандартам ДСТУ встановлених для даного виду товару позивачем не виконана. Позивачем не надано до перевірки товарно-транспортну накладну, що унеможливлює встановлення дійсності факту перевезення товару від TOB ВКФ «Техмаш» до позивача. Також у наданій позивачем первинній документації, а саме: рахунку-фактурі. видатковій накладній не зазначено на виконання якого договору здійснювалась передача товару від TOB ВКФ «Техмаш» до позивача, що унеможливлює встановлення зв'язку договору поставки №1111/0 10 135/з від 14.09.2011р. із документами, що видані на підтвердження отримання товару позивачем. Таким чином, надана позивачем первинна документація не підтверджує правомірності включення сум по операціям з TOB ВКФ «Техмаш» до податкового кредиту та валових витрат.

- щодо господарських відносин з ТОВ «Південна Хімічна Компанія «Союз-Реагент», податковим органом встановлено, що внаслідок усної домовленості між сторонами, під час проведення перевірки не було можливості встановити умови оплати і перевезення товару та інші істотні умови які мають бути оговорені під час складання договору поставки. Крім того, ТОВ «Інструментальний завод» не надано до перевірки товарно-транспортну накладну, що унеможливлює встановлення дійсності факту перевезення товару від ТОВ «Південна Хімічна Компанія «Союз-Реагент» до підприємства-позивача. Надана позивачем первинна документація не підтверджує правомірності включення сум по операціям з ТОВ «Південна Хімічна Компанія «Союз-Реагент» до податкового кредиту та валових витрат.

- при перевірці фінансово-господарських взаємовідносин з ПВКП «Скайс» з метою з'ясування реальності господарських взаємовідносин позивача з ПВКП «Скайс» працівниками Кременчуцької ОДПІ здійснено виїзд за фактичним місцезнаходженням ПВКП «Скайс», де з'ясовано: відсутність необхідної кількості працівників для здійснення господарської діяльності, що зазначена в статуті підприємства як основна, а саме виробництво інших виробів із пластмас. На підприємстві значаться 2 працівника; відсутність виробничих потужностей. Посадовими особами ПВКП «Скайс» не надано документи на право власності або оренди на станки, обладнання; основними постачальниками за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року були підприємства основний вид діяльності яких не відповідає постачанню чи виробництво виробів з обліку пластмас. Таким чином, встановлено відсутність у перевіряємий періодах фактичної господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання нікчемних (недійсних) цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

- стосовно господарських відносин з ТОВ «МК-Стандарт» податковим органом зазначено, що для перевірки не надано сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних, які передбачені договором поставки № П 25/10/2011 від 05.12.2011 року. Таким чином, передбачена обов'язкова умова договору про надання документів, які б мали підтверджувати якість товару, що поставляється, а також його відповідність діючим стандартам ДСТУ встановлених для даного виду товару позивачем не виконана. В наданій позивачем товарно-транспортній накладній № 378928 від 30.03.2012 року не заповнено всі необхідні графи, а саме не вказано відомості про товар: кількість, ціна, сума. Також зазначений документ не містить підпису водія та відміток про отримання вантажу. Акт приймання-передачі обладнання № П25/10/2011 від 05.12.2011 року не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскілки не місить розшифровки прізвища особи відповідальної за приймання обладнання.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 30 липня 2013 року № 694/16-03-22-01-08/21073227 Кременчуцькою ОДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2013 року № 0005302202/188 (т. 1, а.с. 11), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 362.967,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 90.741,75 грн., а також № 0005292202/187 (т. 1, а.с. 9), яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 354.303,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 58.042,75 грн.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «Інструментальний завод» документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. У зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей відбулись реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме в контексті взаємовідносин з ТОВ «Союз Реагент» (т. 1 а.с. 109-129), ТОВ «Техмаш», (т. 2 а.с. 66-77), ТОВ «МК Стандарт» (т. 2 а.с. 78-92) та ПВКП «Скайс» (т. 1 а.с. 130-250, т. 2 а.с. 1-65)

Відповідач не спростував факти отримання товарно-матеріальних цінностей за договорами поставки з ПВКП «Скайс» від 24 травня 2012 року № 1112/010114/з, від 07 серпня 2012 року № 1112/010114/з, та договорами купівлі-продажу з ТОВ «Союз Реагент», ТОВ «ТехМаш» від 14 вересня 2011 року № 1111/010135/з, ТОВ «МК Стандарт» від 05 грудня 2011 року № П 25/10/2011.

Судом встановлено, що вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Крім того, Кременчуцька ОДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «Інструментальний завод» та ТОВ «Союз Реагент», ТОВ «Техмаш», ТОВ «МК Стандарт» та ПВКП «Скайс».

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем же, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Інструментальний завод», які не спростовані доводами апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі № 816/5227/13-а залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) Н.С. Водолажська

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04 листопада 2013 року.

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова