УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 р.Справа № 820/6539/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року по справі за приватного акціонерного товариства «Лозівський завод «Трактородеталь» до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У с т а н о в и л а:
01.08.2013 року позивач - приватне акціонерне товариство «Лозівський завод «Трактородеталь» (далі - ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000152220 і 0000162220, що прийняті відповідачем - Лозівською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України (далі - Лозівська ОДПІ) за наслідками проведеної планової документальної виїзної перевірки підприємства, результати якої оформлені актом перевірки № 533/22.1-02/00236033 від 23.04.2013 року.
Позивач зазначає про хибність висновків, викладених в акті перевірки, що всі відходи азбополотна, отримані у процесі виробництва, є зворотними відходами, тому підприємство має зменшити прямі матеріальні витрати на їх вартість відповідно до п.п. 138.8.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» задоволені в повному обсязі.
Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач не надав суду доказів в обґрунтування тверджень щодо статусу відходів підприємства - зворотні відходи, тобто такі, які є активом та повинні обліковуватися підприємством відповідно до ПСБО 9 «Запаси». Суд погодився з позицією позивача про те, що лише частина відходів азбополотна може бути визнана зворотною, а решта є безповоротною та визначив, що відповідач не досліджував питання щодо фактичної кількості зворотних відходів і не встановив, яка частина відходів є зворотною, а яка - безповоротною. В акті перевірки відсутнє документальне обґрунтування зроблених в ньому висновків щодо складу, кількості та вартості відходів взагалі та зворотних відходів зокрема. Чинники, які мають значення для визначення податкового зобов'язання, податковим органом отримані не з первинних документів бухгалтерського обліку, а розрахунковим шляхом, на підставі припущень.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Лозівська ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог підприємства-позивача в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Лозівською ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» з питань дотримання, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 рок по 31.12.2013 року, за наслідками якою складений акт перевірки від 23.04.2013 року № 553/22.1-02/00236033.
Перевіркою встановлено, що підприємство здійснює виробництво тракторних та автомобільних прокладок ГБЦ з вихідного матеріалу - азбополотна (листи розмирами: 512х650 мм., 512х675 мм., 512х550 мм.) штамповим методом, в результаті чого отримуються поворотні матеріали - круги, діаметром 150 мм., 131 мм., 125 мм. та листи, розміром 148х370 мм., 512х150 мм., 140х370 мм. Під час виробництва на підприємстві не відбувається фізико-хімічне перетворення вихідної сировини, первісні споживчі властивості азбополотна не втрачаються. Підприємством самостійно розроблені нормативи витрат на виробництво, до яких включено як виробничі відходи (зворотні), так і лом (безповоротні відходи). Отримані круги, діаметром 150 мм., 131 мм., 125 мм., підприємством обліковуються та відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку25.1 «Напівфабриками» в кількісному вираженні та в матеріальному звіті основного виробництва. Оприбуткування листів, розміром 148х370 мм., 512х150 мм., 140х370 мм., згідно даних обліку, підприємством не проводиться.
До розрахунку приросту (убутку) матеріалів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» підприємством не включені залишки поворотних відходів: станом на 31.12.2010 року на загальну суму 319.769 грн., станом на 31.03.2011 року на загальну суму 295.859 грн., які розраховані за результатами перевірки на підставі даних підприємства, чим порушено п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону, що призвело до заниження валового доходу за 2010 рік у розмірі 319.769 грн. та завищення валових витрат за 1 квартал 2011 року у розмірі 295.859 грн.
До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, підприємством віднесено вартість матеріалів, що не були використані у господарській діяльності (поворотних відходів), у загальному розмірі 799.576 грн., в тому числі: за 2-4 квартали 2011 року - 460037 грн., 2012 рік - 339.539 грн., в зв'язку з чим, перевіркою зроблений висновок, що підприємством в порушення п. 138.1.1, п. 138.2, ст. 138, п. 140.3 ст. 140 ПК України завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 799.576 грн. Відтак, ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» занижено податок на прибуток у загальному розмірі 259.836 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 339.017 грн.
На підставі висновків акту перевірки та рішень щодо відхилення скарг підприємства, відповідачем прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення.
Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що визначення поняття «відходи» міститься у декількох нормативно-правових актах:
1) відходи - будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворилися у процесі виробництва або споживання, а також товари (продукція), які повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбавляється, має намір або повинен позбавитися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України «Про відходи»);
2) відходи - будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами (Класифікатор відходів ДК 005-96).
Відходи виробництва залежно від можливості їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства бувають безповоротні та зворотні.
Безповоротними відходами вважаються відходи сировини та матеріалів, які у процесі виробництва повністю втратили свої корисні споживчі якості та не становлять цінності для підприємства: вони не можуть надалі бути використані на самому підприємстві або реалізовані. Такі відходи активом не визнають і відображають в обліку тільки в кількісному вираженні. Оцінці ці відходи не підлягають.
Зворотними відходами виробництва є залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), утратили повністю або частково споживчі властивості вихідного матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Зворотними відходами є тільки ті, від використання яких можна отримати економічну вигоду, а якщо відходи не можуть бути використані - вони вважаються безповоротними
Зворотні відходи є активом підприємства. Згідно з п. 12 П(С)БО 16 «Витрати», при передачі з виробництва на склад їх необхідно зарахувати до складу запасів підприємства. оцінивши: - для поворотних відходів (що не використовуються надалі у виробничому процесі), що реалізовуються, - за справедливою вартістю, за яку названа чиста вартість реалізації (Згідно з п. 4 П(С)БО 9 «Запаси» під чистою вартістю реалізації слід розуміти очікувану ціну реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію); - для тих, що використовуються у виробничому процесі, - виходячи з оцінки їх можливого використання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що метод оцінки зворотних відходів має бути закріплено в наказі про облікову політику підприємства та не змінюватися впродовж звітного року для порівнянності показників і уникнення викривлення даних звітності та фінансових результатів за рік.
Згідно з п. 138.8 ПК України прямі матеріальні витрати, прямо пов'язані з виробництвом, відносяться на собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. До складу таких витрат уключається вартість сировини та основних матеріалів, що становлять основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можна віднести безпосередньо до конкретного об'єкта витрат.
Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість поворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, що оцінюються в порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 ПК України).
Таким чином, вартість поворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не обліковується у складі прямих матеріальних витрат, що формують собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
При цьому, якщо надалі поворотні відходи реалізуються, у податковому обліку такі операції вважаються операціями з реалізації товарів, і у звітному періоді, в якому визнані доходи від їх реалізації, платник податків може визнати витрати в розмірі вартості обліку таких поворотних відходів, сформованої відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Водночас, якщо поворотні відходи повторно використовуються у процесі виробництва, вони в загальному порядку включаються до складу собівартості виробленої продукції як прямі матеріальні витрати.
Витрати, які підприємство несе при зберіганні (переробці, видаленні тощо) відходів від своєї виробничої діяльності, уключаються до витрат періоду як інші витрати звичайної діяльності (абзац «є» п.п. 138.10.6 ПК України).
Судом встановлено, що підпунктом 6.5.2 наказу ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» № 9 від 22.01.2010 року «Про організацію ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової податкової звітності» (т. 1, а.с. 208 оборот) визначено, відходи азбосталевого полотна (круг, діаметром 125 мм., 131 мм., 150 мм. та полоси, розміром 148х370 мм.) оприбуткувати в кількісному вираженні (штуках) без вартості, у зв'язку з неможливістю визначення кількості і вартості відходів, необхідних для переробки та реалізації. При продажу відходів чи виробів з них, в бухгалтерському обліку відображати відходи зі списанням в матеріальному звіті відходу в кількісному вираженні, без ціни. У зв'язку з обмеженими можливостями зберігання відходів азбополотна на матеріальному складі: недопущення безладу, яке приводить унаслідок перепаду температур в неопалювальному приміщенні і утворення конденсату, до відшаровування армованого шару азбостального матеріалу, тобто втраті його фізико-механічних показників, встановити термін зберігання відходів азбополотна 12 місяців, після чого проводити їх утилізацію. При визначенні кількості відходів керуватися «Нормами витрат матеріалів основного виробництва», затверджених технічним директором 07.02.2008 року. Залишки азбополотна від виробництва продукції вважати технологічними втратами.
Аналогічні положення маються в п. 6.5.2 наказу ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» № 2 від 10.01.2012 року «Про організацію ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової податкової звітності» (т. 1, а.с. 211 оборот).
Таким чином, визначившись в своїх локальних актах щодо необхідності відображати відходи виробництва - круги, діаметром 150 мм., 131 мм., 125 мм. та листи, розміром 148х370 мм., 512х150 мм., 140х370 мм., зі списанням в матеріальному звіті відходу в кількісному вираження, без ціни, тобто - як безповоротні відходи, позивач ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» передбачив можливість реалізації таких відходів, що, в свою чергу, є свідченням того, що ці відходи є активами підприємства. Так, в засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, як і представник позивача пояснили, що частина зазначених відходів виробництва у перевіряє мий період була реалізована ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» стороннім особам.
Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування оспорюваних податкових-рішень відповідача, колегія суддів вважає хибним висновок податкового органу про необхідність відображення ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» вищезазначених зворотних відходів в бухгалтерському обліку за первісною вартістю придбаного матеріалу, оскільки, якщо власник зворотних відходів має намір їх реалізувати без додаткової обробки, у такому разі він зобов'язаний оцінити їх за справедливою вартістю.
Згідно ж із пунктом 4 П(С)БО 19 справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або його продаж. Причому цей самий бухгалтерський стандарт уточнює те, що визначена справедлива вартість матеріалів - це не щось інше, як відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання). Фактично це ціна, за якою такі матеріали можна придбати на ринку, без врахування ПДВ. А отже, така справедлива вартість буде і «звичайною ціною» цих відходів для цілей їх податкового обліку. В свою чергу, податковим органом не досліджувалось питання щодо ціни реалізації у перевіряємий період ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» відходів виробництва - кругів, діаметром 150 мм., 131 мм., 125 мм. та листів, розміром 148х370 мм., 512х150 мм., 140х370 мм., проведені нарахування Лозівською ОДПІ здійснено за первинною вартістю придбаного матеріалу - азбостальних листів ЛА-2 ГОСТ 12856-96.
Окрім того, Лозівською ОДПІ розрахунок залишку азбополотна (в сумарному вираженні) здійснювався на підставі нормативів витрат азбостальних листів ЛА-2 ГОСТ 12856-96, затверджених начальником виробництва підприємства, по кожній деталі з урахуванням розміру заготовки та розміру вихідної деталі. Разом з тим, податковий орган не з'ясовувалося питання щодо реальної кількості відходів азбополотна, які у періоді, охопленому перевіркою, набули статус зворотних відходів, та кількості відходів, які були утилізовані підприємством, у зв'язку з повної втратою їх фізико-механічних показників.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості позовних вимог ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» та залишає апеляційну скаргу Лозівської ОДПІ без задоволення.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення,а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25 листопада 2013 року
З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2013 |
Оприлюднено | 24.12.2013 |
Номер документу | 36246909 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні