Постанова

від 12.12.2013 по справі 801/10526/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 р. Справа №801/10526/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Масленник І.В., довіреність №43 від 11.12.2013 року;

від відповідача - Попова С.В., довіреність від 19.08.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Раздолье 2005»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Раздолье 2005» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011792200 від 01.11.2013 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 1020,00 гривень, зобов'язання прийняти податкову декларацію за серпень 2013 року №9059326196 та внести дані до «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.09.2013 року на адресу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим засобами електронного зв'язку було подано декларацію з ПДВ за серпень 2013 року №9059326196. Листом №933/10/200 від 16.10.2013 року відповідач повідомив Фермерське господарство «Раздолье 2005», що декларація з ПДВ за серпень 2013 року не вважається податковою звітністю, оскільки відсутній реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, що є порушенням п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України. Окрім того, за результатами камеральної перевірки відповідач дійшов висновку про не подачу позивачем податкової декларації за серпень 2013 року, внаслідок чого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками та встановленими порушеннями, наполягає, що норми Податкового кодексу України не містять підстав для відмови у прийнятті податкової звітності, а тому податкове повідомлення-рішення №0011792200 від 01.11.2013 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство «Раздолье 2005» зареєстровано в якості юридичної особи Нижньогірською районною державною адміністрації 24.06.2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33615528.

Судом з'ясовано, що позивач перебуває на обліку в Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

З матеріалів справи слідує, що Фермерським господарством «Раздолье 2005» 20.09.2013 року до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим засобами електронного зв'язку була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2013 року № 9059326196.

Листом №933/10/2200 від 16.10.2013 року за підписом заступника начальника Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим позивачу повідомлено, що ним не було додано до податкової декларації з ПДВ копій записів в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у зв'язку із чим вказаній декларації присвоєний статус «не визнана, як податкова декларація».

Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим 16.10.2013 року проведено камеральну перевірку позивача з питання ненадання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт №2263/2200/33615528 від 16.10.2013 року, яким встановлено неподання податкової звітності за серпень 2013 року з податку на додану вартість по строку подання 20.09.2013 року. Відповідно до пункту 49.18.1 ст. 49 та пункту 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової звітності з податку на додану вартість встановлений строк - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для Фермерського господарства «Раздолье 2005» звітним (податковим) періодом визначено календарний місяць, останній за днем подання податкової декларації з податку на додану вартість (загальна) за серпень 2013 року є 20 вересня 2013 року, однак, податкова декларація не надана.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим 01.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0011792200 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 1020,00 гривень.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вказаного спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Відповідно до п. 16.1.2. ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 203.1. Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. При цьому, відповідно до п. 49.5. ПК України (в редакції на час направлення спірної декларації поштою) у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.

За змістом п. 46.1. Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (абз.3 п. 46.1. ПК України).

Згідно з п. 46.5. Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 48.1. податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податків та зборів.

При цьому, пунктом 201.15 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Як зазначалось вище, підставою для невизнання декларації слугувало виключно неподання позивачем разом з декларацією електронного реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 0 грудня 2011 р. за N 1490/20228 копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді не визначено у переліку документів, які є невід'ємною частиною податкової декларації з ПДВ.

Тобто, зазначений реєстр не є невід'ємною частиною декларації, на що вказує і зміст абзацу 3 п. 13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, де додатки до декларації та реєстр визначені як окремі категорії.

Невід'ємними частинами декларації відповідно до п. 46.1. Податкового кодексу України є власне додатки до декларації, до яких, виходячи з наведеного, не входять копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

В контексті наведеного суд також акцентує увагу на тому, що саме подання податкової декларації у неповному обсязі з підстав неподання разом з нею електронного реєстру отриманих та виданих податкових накладних, визначено ДПІ єдиною підставою для відмови у прийнятті декларації.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3. Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697, зазначений Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Згідно цього Порядку платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Реєстри можуть подаватися: 1) за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; 2) на електронних носіях.

З наведеного вбачається, що копії вищезгаданих записів у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних не є додатком, а відтак і не є складовою частиною декларації. Ці записи подаються як окремий електронний документ у ті самі строки, що і декларація.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та в контексті правового регулювання процесу подання податкових декларацій, суд також зазначає наступне.

Відповідно до п. 49.8. Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.9. Податкового кодексу України).

Виходячи з положень п. 49.11. Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (п/п. 49.11.1. ПК України).

При цьому, відповідно до пп. 49.12.2. Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: 1) подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (п/п. 49.12.1. Податкового кодексу України); 2) оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, письмове повідомлення про відмову у прийняття податкової декларації є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено до суду.

Враховуючи, що копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, не є додатком до декларації (не є її невід'ємною частиною), приймаючи до уваги, що положення статті 49 та, зокрема, п. 49.11. Податкового кодексу України стосуються саме подання декларації та наслідків подання декларації з недоліками, а не копій зазначених реєстрів, суд приходить до висновку, що подання або неподання зазначених копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних не може бути підставою для висновку про подання податкової декларації не в повному обсязі або про подання декларації неналежним чином (в неналежному вигляді), а отже і не може бути підставою для невизнання податкової декларації, як податкової звітності, що має місце в даному випадку з боку ДПІ.

Стосовно доводів відповідача, викладених в запереченнях проти позову, про відсутність копії вказаного реєстру в електронному вигляді, суд зазначає, що дані обставини не можуть бути підставою для невизнання податкової декларації, як податкової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не наведено та не доведено фактів заповнення позивачем спірної декларації з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України та судом під час розгляду справи не встановлено порушень позивачем визначених цими пунктами вимог, суд, з урахуванням наведеного в сукупності та виходячи з положень пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №0011792200 від 01.11.2013 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 1020,00 гривень, а також зобов'язання Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію за серпень 2013 року №9059326196 та внести дані до «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 172,05 гривень.

В судовому засіданні 12.12.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 16.12.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 01.11.2013 року №0011792200, прийняте стосовно Фермерського господарства «Раздолье 2005» (ЄДРПОУ 33615528), на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

3. Зобов'язати Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію за серпень 2013 року №9059326196 та внести дані до «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Раздолье 2005» (ЄДРПОУ 33615528), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.