Постанова

від 21.10.2013 по справі 2а-9328/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2013 р. Справа №2а-9328/12/0170/3

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юждор ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання наказу незаконним та протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юждор ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати незаконним наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №1315 від 09.07.2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку прибуток та на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-Груп, ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М, ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь, ТОВ «Бренд Строй, ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд, ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг, ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг», ТОВ «БК Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг, ТОВ «ТМ Компані», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастекр Торг» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.;

- визнати незаконним дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р.;

- визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо зазначення в акті перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р. порушень з боку ТОВ «Юждор ЛТД».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України щодо порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, в яких він просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 13.09.2012 р. по справі призначено судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2013р. замінено відповідача по справі його правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2013р. залишено без розгляду позовні вимоги щодо визнання незаконним наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №1315 від 09.07.2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД»; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку прибуток та на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-Груп, ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М, ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь, ТОВ «Бренд Строй, ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд, ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг, ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг», ТОВ «БК Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг, ТОВ «ТМ Компані», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастекр Торг» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.; визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо зазначення в акті перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р. порушень з боку ТОВ «Юждор ЛТД».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, по дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, по дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юждор ЛТД» (код за ЄДРПОУ 31981573) зареєстровано у якості юридичної особи 16.04.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО №434780 від 16.04.2002 року.

09.07.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі постанови слідчого ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012 р. та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнятий наказ № 1315 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД».

На підставі вищевказаного наказу № 1315 від 09.07.2012 р. у періоді з 09.07.2012 р. по 13.07.2012 р. посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юждор ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку прибуток та на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656), ПП «Габарит-Груп» (код за ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» (код за ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код за ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код за ЄДРПОУ 349467), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код за ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код за ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код за ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код за ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код за ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код за ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж» (код за ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код за ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «БК Акрополь» (код за ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код за ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код за ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код за ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код за ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код за ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима Торг» (код за ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ Компані» (код за ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код за ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастекр Торг» (код за ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., про що складено акт перевірки №1114/22-00/36198498.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Юждор ЛТД»:

-пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р., із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1558169,00 гривень, у тому числі за 1 квартал 2009 р. у сумі 31631,00 гривень, півріччя 2009 р. у сумі 206013 гривень, 3 квартал 2009 р. у сумі 500574,00 гривень, 2009 р. у сумі 682271,00 гривень, півріччя 2010 р. у сумі 77836 гривень, 3 квартал 2010 р. у сумі 534702,00 гривень, 2010 р. у сумі 545324,00 гривень, 2 квартал 2011 р. у сумі 58395,00 гривень, 2-3 квартал 2011 р. у сумі 233765,00 гривень, 2-4 квартали 2011 р. у сумі 330573,00 гривень, та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010 р. у сумі 55230,00 гривень, 1 півріччя 2010 р. у сумі 334833,00 гривень, 1 квартал 2011 р. у сумі 120247,00 гривень, 2 квартал 2011 р. у сумі 127402,00 гривень, по взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Визит торг»;

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість » №168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1216153,00 гривень, у тому числі: за березень 2009 р. в сумі 25305,00 гривень, за квітень 2009 р. в сумі 44846,00 гривень, за травень 2009 р. в сумі 53011,00 гривень, за червень 2009 р. в сумі 41648,00 гривень, за липень 2009 р. в сумі 80530,00 гривень, за серпень 2009 р. в сумі 99705,00 гривень, за вересень 2009 р. в сумі 55414,00 гривень, за жовтень 2009 р. в сумі 49901,00 гривень, за листопад 2009 р. в сумі 42006,00 гривень, за лютий 2010 р. в сумі 11046,00 гривень, за квітень 2010 р. в сумі 45923,00 гривень, за травень 2010 р. в сумі 9738,00 гривень, за червень 2010 р. в сумі 62528,00 гривень, за липень 2010 р. в сумі 130533,00 гривень, за серпень 2010 р. в сумі 83359,00 гривень, за вересень 2010 р. в сумі 84635,00 гривень, за грудень 2010 р. в сумі 8498,00 гривень, за лютий 2011 р. в сумі 4005,00 гривень, за березень 2011 р. в сумі 20044,00 гривень, за квітень 2011 р. в сумі 19832,00 гривень, за травень 2011 р. в сумі 16716,00 гривень, за червень 2011 р. в сумі 15662,00 гривень, за липень 2011 р. в сумі 114496,00 гривень, за серпень 2011 р. в сумі 12520,00 гривень, за грудень 2011 р. в сумі 84253,00 гривень по взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Визит торг».

Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

П. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

П. 78.8 ст. 78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З урахуванням положень Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Зокрема, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства в акті перевірки викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, додаються письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

ДПІ у м. Сімферополі ДПС з 09.07.2012 р. по 13.07.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої встановлено порушення ТОВ «Юждор ЛТД» вимог Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, на підставі чого відповідачем було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 1558169,00 гривень та податку на додану вартість у сумі 1216153,00 гривень є угоди, укладені позивачем у перевіряємий період з "сумнівними" контрагентами БВП «Строитель-плюс» КП "Альянс", ПП "Визит Торг, які не спрямовані на настання реальних наслідків та на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період з 2009 р., платниками податку з прибутку підприємств є, зокрема, з числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цьогоЗакону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, що набрав чинності 01.01.2011 р., тобто діяв під час здійснення спірних правовідносин за період з 2011 року, платниками податку з прибутку підприємств з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, виходячи з наведених норм податкового законодавства до валових витрат звітного податкового періоду законодавець відносить, зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, формування яких здійснюється в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих їх здійснення.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України № 966 передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів/ послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Отже, при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

З аналізу вищенаведених норм, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об`єкта оподаткування є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що були оформлені належним чином під час фактичного здійснення господарської операції, тобто коли відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період з 2009 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)

- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення валових витрат та нарахування податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та БВП «Строитель-плюс» були укладені наступні договори:

- 02.02.2009 р. між ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір №152 на виконання ремонтних робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець виконує обслуговування та ремонт дорожньо-будівної техніки та автотранспорту;

- 02.02.2009 р. ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір № 153 купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати партіями, а Покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали;

- 04.01.2010 р. ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір № 125 на виконання робіт, відповідно до якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець виконує обслуговування та ремонт дорожньо-будівної техніки та автотранспорту;

- 04.01.2010 р. ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір №126 відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати партіями, а Покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали;

- 04.01.2011 р. ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір №168 на виконання ремонтних робіт, відповідно до якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець виконує обслуговування та ремонт дорожньо-будівної техніки та автотранспорту;

- 04.01.2011 р. ТОВ «Юждор ЛТД» та БВП «Строитель-плюс» був укладений договір №169 купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати партіями, а Покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали;

ТОВ «Юждор ЛТД» було отримано від БВП «Строитель-плюс» за перівіряемий період товарів та робіт на загальну суму 7241843,16 гривень, у тому числі ПДВ 1206973,86 гривень, що підтверджується наданими позивачем накладними, актами відомості про які містяться у Таблиці № 1 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Придбані товари та роботи у БВП «Строитель-плюс» були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями які містяться у Таблиці № 2 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Відповідно до наданих приходних накладних ТОВ «Юждор ЛТД» купувало у БВП «Строитель-плюс» бітум, пісок, щебінь різних фракцій, тобто складові речовини асфальтобетонних сумішей, які потім виготовляло на своєму заводі згідно з актами переробки, які містяться у Додатку № 1 до висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Відповідно до акту №ОУ-1141 здачі-прийому робіт від 31.03.2009 р. БВП «Строитель-плюс» оказало послуги ТОВ «Юждор ЛТД» на загальну суму 151830,00 гривень по капітальному ремонту двигуна мікроавтобуса Газель, капітальному ремонту двигуна а/м Volkswagen-4, капітальному ремонту двигуна а/м Volkswagen LT-2.8, капітальному ремонту двигуна автомобілю ЗИЛ-МММ-555, капітальному ремонту двигуна автомобілю ЗИЛ-МММ-45-02, капітальному ремонту двигуна автомобілю МАЗ-5549 с/вал, заміна коробки передач та центрального редуктора автомобілю DAF 85 CF 430, що підтверджується висновком судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Згідно з дослідженими судовим експертом інвентарними картками та інвентарним описом основних засобів на бухгалтерському обліку ТОВ «Юждор ЛТД» по рахунку 10 «Основні засоби» враховуються такі транспортні засоби як: мікроавтобус Газель інв.№101, а/м Volkswagen-4 інв.№108, а/м Volkswagen LT-2.8 інв.№137, а/м ЗИЛ-МММ-555 інв.№35, а/м ЗИЛ-МММ-45-02 інв.№26, а/м автомобілю МАЗ-5549 с/вал інв.№72, а/м DAF 85 CF 430 інв.№122.

Також відповідно до акту №ОУ-3592 здачі-прийому робіт від 30.12.2011 р. БВП «Строитель-плюс» були надані послуги ТОВ «Юждор ЛТД» на загальну суму 145835,10 гривень, а саме послуги: Автогудранатор 2 години, Асфальтоукладник 40 годин, послуга Каток дорожній кулачковий 6,187 годин, послуга Каток на пневмоходу 2 години, послуга Каток НАММ (10) 45 годин, послуга Каток НАММ (11,5) 30 годин, послуга Каток НАММ (14,33) 50 годин, послуга Каток полуприцеп на пневмоході (35) 2 години, послуга Машина полівомоїчна за годин, послуга Скрепери 8 годин, послуги по перевезенню заповнювачів природних, що підтверджується висновком судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Вказані послуги були використані ТОВ «Юждор ЛТД» підчас виконання облаштування шляхової одежі ППС, примиканні, тротуарах при реконструкції промислових споруд на перехресті пр. Перемоги 245 та вул. Самохвалова у м. Сімферополі, відповідно до договору № 39 від 01.12.2011 р., де ТОВ «Юждор ЛТД» був субпідрядником, що підтверджується висновком судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

ТОВ «Юждор ЛТД» за перевіряемий період було отримано від КП «Альянс» товарів на загальну суму 7568,96 гривень, у тому числі ПДВ 1261,49 гривень, фактичне придбання товарів від КП «Альянс» підтверджується накладними, а саме №3204 від 09.09.2009 р. на суму 224,96 гривень, у тому числі ПДВ 37,49 гривень, та №34 від 15.09.2009 р. на суму 7344,00 гривень, у тому числі ПДВ 1224,00 гривень, які також містяться у Таблиці № 3 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Придбані товари та у КП «Альянс» були оплачені, що підтверджується банківськими виписками, а саме №511 від 10.09.2009 р. на суму 224,96 гривень, у тому числі ПДВ 37,49 гривень, №491 від 15.09.2010 р. на суму 7344,00 гривень, у тому числі ПДВ 1224,00 гривень, які також містяться у Таблиці № 4 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

На підтвердження використання придбаних товарів у КП «Альянс», позивачем надані наступні документи податкової та бухгалтерської звітності: накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-000085 від 30.09.2009 р., акт списання №СпТ-000139 від 31.12.2009 р., акт списання № СпТ-000114 від 30.09.2009 р.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Юждор ЛТД» було отримано від ПП «Визит торг» товарів на суму 47064,98 гривень, у тому числі ПДВ 7844,16 гривень. фактичне придбання товарів від ПП «Визит торг» підтверджується накладною № РН-0001786 від 30.12.2011 р. на суму 47064,98 гривень, у тому числі ПДВ 7844,16 гривень, яка також міститься у Таблиці № 5 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Придбані товари та у ПП «Визит торг» були у повному обсязі оплачені, що підтверджується банківською випискою №664 від 23.12.2011 р. на суму 224,96 гривень, у тому числі ПДВ 37,49 гривень, №491 від 15.09.2010 р. . на суму 47064,98 гривень, у тому числі ПДВ 7844,16 гривень, яка також міститься у Таблиці № 6 висновку судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Відповідно до матеріалів справи придбані товари у ПП «Визит торг» були використані у виробництві асфальтобетонних сумішей у грудні 2011 р., що підтверджується актом переробки №1 від 23.12.2011 р., висновком судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими чинне законодавство України та відповідні нормативні акти, які діяли на час здійснення господарських операцій, пов'язують можливість формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Висновком судової економічної експертизи № 24 від 05.08.2013 р. та матеріалами справи підтверджується: фактичне здійснення позивачем оподатковуваних операцій; придбання робіт та товарів із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, визначеними у акті перевірки, підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду, що були детально досліджені у Висновку судової економічної експертизи № 24 від 05.08.2013 р.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідачем не було надано доказів того, що контрагенти позивача на час взаємовідносин з позивачем не були платниками ПДВ.

Таким чином, порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник робіт, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаний в акті перевірки період, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

На момент вчинення господарських операцій з БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Визит торг» були включені до ЄДРПОУ згідно даних сайту http://irc.gov.ua.

Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua.

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Більш того, чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат і з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.

Що стосується тверджень податкового органу про відсутність контрагента за місцезнаходженням та відсутність у нього матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, про недекларування ним необхідних сум податків, то вони також не можуть беззаперечно свідчити про фіктивність спірних операцій, позаяк є свідченням порушень, допущених постачальником платника як третьої особи.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючи органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Посилання відповідача на акти перевірок, стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Так, відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновку судової експертизи №24 від 05.08.2013 р.:

- висновки відповідача, викладені в акті перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р. щодо заниження податку на прибуток підприємства у сумі 1558169,00 гривень не підтверджуються;

- висновки відповідача, викладені в акті перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р. щодо заниження податку на додану вартість у сумі 1216153,00 гривень не підтверджуються.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юждор ЛТД» висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, матеріалами справи та висновком судової експертизи № 24 від 05.08.2013 р. не підтверджується наявність порушень позивачем норм податкового законодавства в частині сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, а отже відсутні правові підстави для складання відповідачем акту в порядку, передбаченому ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З урахуванням наведеного, мають місце правові підстави для визнання протиправними дій відповідача по складанню акту документальної позапланової виїзної перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку зі складністю справи судом 18.11.2013 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 22.11.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки №4039/22-1/31981573 від 18.07.2012 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юждор ЛТД» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2204(дві тисячі двісті чотири ) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юждор ЛТД» судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.