Постанова

від 20.12.2013 по справі 815/7608/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7608/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

за участю сторін:

представника позивача Гринько Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року №0001452203, №0001462203, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління міністерства доходів в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та видані скасувати видані ДПІ у м. Іллічівську Головного управління міністерства доходів в Одеській області податкові повідомлення - рішення:

- за № 0001462203 від 23.0.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі150 997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75 449 грн.;

- за № 0001452203 від 23.07.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 837 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті податковим органом з грубим порушенням діючого законодавства, є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську від 27.06.2013р. №281, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Джиністра» з питань взаємовідносин із платником податків ТОВ «Агро - Право» (код за ЄДРПОУ 36830165), за період квітень, травень 2012р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

ДПІ у м. Іллічівську на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, ст. 73, п. 85.8 ст. 85 ПК України надано запити на адресу ТОВ «Джиністра», лист від 19.04.2013р.№8317/10/22- 0402/1 з проханням надати бухгалтерські та податкові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) за період квітень, травень 2012р.

ТОВ «Джиністра» на вказаний запит листом №162 від 11.06.2013р. були наданні пояснення та наступні документи: договір № 059-122 від 18.04.12р., видаткові накладні №26-04/2 від 26.04.12, №27-04/3 від 27.04.12, №28-04/1 від 28.04.12, №07-05/1 від 07.05.12, №08-05/1 від 08.05.12, №10-05/1 від 10.05.12, №15-05/1 від 15.05.12., податкові накладні №54/2 від 25.04.12, №55/2 від 26.04.12, №56/2 від 27.04.12, №6/2 від 07.05.12, №8/2 від 08.05.12, №21/2 від 11.05.12., витяг з реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2012р. та за травень 2012р., виписка банку за період 18.04.2012р-31.05. 2012р щодо оплат ТОВ «ДЖИНІСТРА» на п\р ТОВ «АГРО-ПРАВО» за поставлений товар, звіт «Аналіз субконто» по ТОВ «АГРО-ПРАВО» за період 18.04.12 р.-11.06.13р.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 1655/22-03-02/ 59864 від 11.07.2013 року яким встановлено порушення:

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України (із змінами та доповненням), в результаті донараховано податок на додану вартість в сумі 150997 грн. в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: травень 2012р. сума ПДВ 150997 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду(р.24 Декларації) у травні 2012 року на 23837 грн.(а.с.16-24)

Податковим органом на підставі встановлених порушень прийнято:

- податкове повідомлення - рішення за № 0001462203 від 23.0.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі150 997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75 449 грн.;

- податкове повідомлення - рішення за № 0001452203 від 23.07.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 837 грн. ( а.с.13-14).

Податковим органом перевірку правильності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Джиністра» за період квітень, травень 2012р. проведена на підставі аналізу податкової звітності ТОВ «Джиністра», а саме: декларацій за період квітень, травень 2012р. з додатком №5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість та інформації Харківської ОДПІ Харківської області ДПС.

Аналізом вказаної податкової звітності ТОВ «Джиністра» встановлено, що податковий кредит по ПДВ за квітень 2012р. сформовано на загальну суму 1648502грн., у тому числі за рахунок постачальника ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) на суму ПДВ 81166,67 грн.

Податковий кредит по ПДВ за травень 2012р. сформовано на загальну суму 1280650 грн., у тому числі за рахунок постачальника ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) на суму ПДВ 93666,67 грн.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «ДЖИНІСТРА» та ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) укладено договір №059-122 від 18.04.2012р. купівлі-продажу льону врожаю 2011 року загальною кількістю 200 мт +/-10%, умови поставки РСА (Інкотермс 2000) - завантаження в автотранспорт покупця, пункт навантаження с.Чорне, Великобурлуцький району, Харківська область.

ТОВ«Агро-Право» оформлено такі первинні документи: видаткові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2012 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та ' даним декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

Податковий кредит за травень 2012р сформовано на підставі авансу за товар, сплаченого на п\р ТОВ «АГРО-ПРАВО», згідно договору купівлі-продажу №059-122 від 18.04.12р. а саме:

- 07.05.2012 - 280 000,00грн , в т.ч. ПДВ - 46666,67грн.

- 08.05.2012 - 180 000,00грн, в т.ч. ПДВ - 30000,00грн.

- 11.05.2012 - 102 000,00грн, в т.ч. ПДВ - 17 000,00грн.

Податкові накладні за травень 2012 року від постачальника ТОВ «АГРО-ПРАВО» своєчасно отримано не було , в зв'язку з чим ТОВ «ДЖИНІСТРА» скористувалось правом додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника (додаток 8 до декларації з ПДВ), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України). До заяви було додано банківську виписку за травень 2012р, копію листа з проханням надати податкові накладні (вих.№181 від 15.06.12) на адресу ТОВ «АГРО-ПРАВО», копію списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень, завіреного штампом відділення зв'язку №9 «Укрпошта» в м. Одеса, копії чеків про сплату за марки та листи.

Вищезазначені суми ПДВ на підставі додатку 8 до декларації з ПДВ включені в декларацію з ПДВ за травень 2012р. та в реєстр отриманих податкових накладних за травень 2012р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

У рахунок передплати за відвантажений в квітні-травні 2012р. товар на п\р ТОВ «АГРО- ПРАВО» сплачено у квітні-травні 2012р.: платіжним дорученням №607 від 25.04.12 на суму 102 000,00 грн., №632 від 26.04.12 на суму 5 000,00 грн. -п\д№8 від 26.04.12 на суму 60 000,00 грн., №635 від 27.04.12 на суму 300 000,00 грн., №664 від 07.05.12 на суму 280 000,00 грн., №677 від 08.05.12 на суму 180 000,00 грн., №686 від 11.05.12 на суму 102 000,00 грн.

На дату надання пояснення кредиторська заборгованість за період, що перевіряється, з ТОВ «АГРО-ПРАВО» по розрахунках за договором купівлі-продажу №059-122 від 18.04.12р становить 308,00грн.

Транспортування товару проводилось за рахунок ТОВ «ДЖИНІСТРА». Згідно умов договору право власності на товар переходить від ТОВ «АГРО-ПРАВО» до ТОВ «ДЖИНІСТРА» в момент завантаження на автотранспорт.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд виходив з такого.

Згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Згідно діючого законодавства первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з п.2.7 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом № 488/346 Мінтранспорту України та Мінстату України від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01.01.1996 р. Відповідно до п.2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до ст. 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568, (надалі Правила №363) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно вимог п. 11.1 ст. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм експедитором) вантажоодержувачу. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника) (п. 17.11. Правил).

Відповідно до п.11.5 та п.11.7 ст. 11 Наказу N 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Пункт 11.3 ст. 11 Наказу N 363 встановлює, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В результаті вищезазначеного, встановлено порушення п. 198.1., 198.2, 198.6 ст.198 ПК Україн.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Для установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробником.

Надані суду первинні документи не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, до перевірки не надані документи, які б містили повну інформацію про надані послуги і придбані товари та їх зв'язок з власною господарською діяльністю позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, в тому числі транспортні витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.

Також слід зазначити, що в ході оскаржуваної перевірки податковим органом встановлено, що фахівцями Харківської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби складено акт № 206/153/36830165 від 18.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "АГРО-ПРАВО" (код ЄДРПОУ 36830165) щодо підтвердження _ господарських відносин із платниками податків за квітень 2012 року та №316/153/36830165 від 20.07.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агро-Право» (код ЄДРПОУ 36830165) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року.

14.03.2011 року Нововодолазькою МДПІ було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Агро-Право» у зв'язку з відсутністю за податковою адресою. Також, при відпрацюванні ТОВ «Агро-Право» Нововодолазькою МДПІ було встановлено, що відомості про наявність земельних ділянок які рахується за ТОВ «Агро-Право» відсутні, згідно листа отриманого з Держтехнагляду сільськогосподарська техніка за ТОВ «Агро-Право» не рахується. Підприємством було надано відомості про наявність земельних ділянок згідно якої 24.06.2012 року підприємством було складено договори оренди земельних ділянок з 14 фізичними особами, загальна площа орендованих земельних ділянок становить 72,5 гектарів.

03.02.2012 року підприємством було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2011 рік, згідно якого у 2011 році підприємством було отримано дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у сумі 555 тис. грн.

03.02.2012 року подало заяву для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку з довідкою про наявність земельних ділянок загальною площею 73, 08 гектарів у с. Костів, Валківського району, Харківської області.

01.03.2013 року підприємство було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування сільгосп підприємством.

Згідно додатку до податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ «Агро-Право» орендує у 14 громадян земельні ділянки площею 73, 08 гектар, які знаходяться у Костівській сільській раді Валківського району Харківської області.

25.05.2012 року співробітниками ВПМ було здійснено виїзд до села Костів, та опитано землевпорядника Костівської сільської ради гр. Ільченко О.В. яка підтвердила, що ТОВ «Агро- Право» орендує 73,0874 гектара, при цьому вона також повідомила, що на вищенаведених земельних ділянках у 2011 році засівався соняшника на площі близько 40 гектарів, а на всій іншій площі засівалася пшениця. Згідно даних головного управління статистики у Харківській області наведених на сайті управління, у 2011 році урожайність пшениці склала 3,7 тони з гектару, урожайність соняшника склала 2,44 тони з гектару. Тобто фактично підприємством у 2011 році було фактично вироблено близько 125 тонн пшениці та 100 тонн насіння соняшника.

Крім того, слід зазначити, що на адресу суду надійшла відповідь на запит Головного управління статистики у Харківській області з якої вбачається ТВ «АГРО -ПРАВО» до сукупностей звітних одиниць державних статистичних спостережень за формою № 4-сг (річна) «Посівні площі сільськогосподарських культур», № 29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» по Харківській області за 2011 та 2012 рр. не входило, звіти не надавало.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийняті податкові повідомлень-рішень, а отже, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 7 , 8 , 9 , 14 , 71 , 86 , 94 , 158 - 163 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року №0001452203, №0001462203 - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України , якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 20.12.2013 року.

Суддя О.В. Колесниченко

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року №0001452203, №0001462203 - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

20 грудня 2013 року.