Постанова

від 04.11.2014 по справі 815/7608/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р. Справа № 815/7608/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ «Джиністра»Гринько Т.В. (довіреність) ДПІ Савецька Н.С. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року № 0001452203, № 0001462203, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року №0001452203, №0001462203.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську від 27.06.2013р. №281, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Джиністра» з питань взаємовідносин із платником податків ТОВ «Агро - Право» (код за ЄДРПОУ 36830165), за період квітень, травень 2012р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

ДПІ у м. Іллічівську на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, ст. 73, п. 85.8 ст. 85 ПК України надано запити на адресу ТОВ «Джиністра», лист від 19.04.2013р.№8317/10/22- 0402/1 з проханням надати бухгалтерські та податкові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) за період квітень, травень 2012р.

ТОВ «Джиністра» на вказаний запит листом №162 від 11.06.2013р. були наданні пояснення та наступні документи: договір № 059-122 від 18.04.12р., видаткові накладні №26-04/2 від 26.04.12, №27-04/3 від 27.04.12, №28-04/1 від 28.04.12, №07-05/1 від 07.05.12, №08-05/1 від 08.05.12, №10-05/1 від 10.05.12, №15-05/1 від 15.05.12., податкові накладні №54/2 від 25.04.12, №55/2 від 26.04.12, №56/2 від 27.04.12, №6/2 від 07.05.12, №8/2 від 08.05.12, №21/2 від 11.05.12., витяг з реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2012р. та за травень 2012р., виписка банку за період 18.04.2012р-31.05. 2012р щодо оплат ТОВ «ДЖИНІСТРА» на п\р ТОВ «АГРО-ПРАВО» за поставлений товар, звіт «Аналіз субконто» по ТОВ «АГРО-ПРАВО» за період 18.04.12 р.-11.06.13р.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 1655/22-0302/35989864 від 11.07.2013 року яким встановлено порушення:

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України (із змінами та доповненням), в результаті донараховано податок на додану вартість в сумі 150997 грн. в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: травень 2012р. сума ПДВ 150997 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду(р.24 Декларації) у травні 2012 року на 23837 грн.(а.с.16-26)

Податковим органом на підставі встановлених порушень прийнято:

- податкове повідомлення - рішення за № 0001462203 від 23.07.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 150 997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75 449 грн.;

- податкове повідомлення - рішення за № 0001452203 від 23.07.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 837 грн. ( а.с.13-14).

Податковим органом перевірку правильності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Джиністра» за період квітень, травень 2012р. проведена на підставі аналізу податкової звітності ТОВ «Джиністра», а саме: декларацій за період квітень, травень 2012р. з додатком №5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість та інформації Харківської ОДПІ Харківської області ДПС.

Аналізом вказаної податкової звітності ТОВ «Джиністра» встановлено, що податковий кредит по ПДВ за квітень 2012р. сформовано на загальну суму 1648502грн., у тому числі за рахунок постачальника ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) на суму ПДВ 81166,67 грн.

Податковий кредит по ПДВ за травень 2012р. сформовано на загальну суму 1280650 грн., у тому числі за рахунок постачальника ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) на суму ПДВ 93666,67 грн.

Крім того, між ТОВ «ДЖИНІСТРА» та ТОВ «Агро-Право» (код за ЄДРПОУ 36830165) укладено договір №059-122 від 18.04.2012р. купівлі-продажу льону врожаю 2011 року загальною кількістю 200 мт +/-10%, умови поставки РСА (Інкотермс 2000) - завантаження в автотранспорт покупця, пункт навантаження с.Чорне, Великобурлуцький району, Харківська область.

ТОВ«Агро-Право» оформлено такі первинні документи: видаткові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2012 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

Податковий кредит за травень 2012р сформовано на підставі авансу за товар, сплаченого на п\р ТОВ «АГРО-ПРАВО», згідно договору купівлі-продажу №059-122 від 18.04.12р. а саме:

- 07.05.2012 - 280 000,00грн , в т.ч. ПДВ - 46666,67грн.

- 08.05.2012 - 180 000,00грн, в т.ч. ПДВ - 30000,00грн.

- 11.05.2012 - 102 000,00грн, в т.ч. ПДВ - 17 000,00грн.

Податкові накладні за травень 2012 року від постачальника ТОВ «АГРО-ПРАВО» своєчасно отримано не було, в зв'язку з чим ТОВ «ДЖИНІСТРА» скористувалось правом додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника (додаток 8 до декларації з ПДВ), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України). До заяви було додано банківську виписку за травень 2012р, копію листа з проханням надати податкові накладні (вих.№181 від 15.06.12) на адресу ТОВ «АГРО-ПРАВО», копію списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень, завіреного штампом відділення зв'язку №9 «Укрпошта» в м. Одеса, копії чеків про сплату за марки та листи.

Вищезазначені суми ПДВ на підставі додатку 8 до декларації з ПДВ включені в декларацію з ПДВ за травень 2012р. та в реєстр отриманих податкових накладних за травень 2012р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

У рахунок передплати за відвантажений в квітні-травні 2012р. товар на п\р ТОВ «АГРО- ПРАВО» сплачено у квітні-травні 2012р.: платіжним дорученням №607 від 25.04.12 на суму 102 000,00 грн., №632 від 26.04.12 на суму 5 000,00 грн. -п\д№8 від 26.04.12 на суму 60 000,00 грн., №635 від 27.04.12 на суму 300 000,00 грн., №664 від 07.05.12 на суму 280 000,00 грн., №677 від 08.05.12 на суму 180 000,00 грн., №686 від 11.05.12 на суму 102 000,00 грн.

Кредиторська заборгованість за період, що перевіряється, з ТОВ «АГРО-ПРАВО» по розрахунках за договором купівлі-продажу №059-122 від 18.04.12р становить 308,00грн.

Транспортування товару проводилось за рахунок ТОВ «ДЖИНІСТРА». Згідно умов договору право власності на товар переходить від ТОВ «АГРО-ПРАВО» до ТОВ «ДЖИНІСТРА» в момент завантаження на автотранспорт.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ст.198 ПК України .

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу ).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою використання в господарській діяльності.

Як на підставу про недовідність здійснення господарських операцій суд першої інстанції послався на Акти про неможливість проведення зустрічної звірки. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення зустрічної звірки з метою перевірки питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість п. 73.5 ст. 73 ПК України не передбачено; зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи; внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Отже, можна зробити висновок про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

В розумінні Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 та Податкового кодексу України, акт (довідка) про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, може бути рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що будь-які формулювання викладені у висновках такого акту, не можуть самі по собі спричиняти жодних негативних наслідків для платника податків, у тому числі, бути достатньою підставою для визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, нікчемними.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий Адміністративний суд України у своїх Ухвалах № К/800/9550/14 та № К/800/61168/13.

Щодо неподання статистичних звітів у 2011р. та 2012р. за формами 4-сг, № 29-сг постачальником Позивача, суд зазначає наступне, неподання зазначених звітів не є доказом не виконання договору купівлі-продажу льону (врожаю 2011р.), оскільки у матеріалах справи наявні Свідоцтво ТОВ «Агро Право» про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та Довідка від 01.03.2012р. № 2907/10/15-325 щодо підтвердження статусу ТОВ «Агро Право» як платника фіксованого сільськогосподарського податку, які видані Харківською об'єднаною ДПІ. Зазначені документи видаються податковим органом лише за певних умов, а саме: згідно ст.301 ПКУ, платником фіксованого сільгоспподатку може бути лише товаровиробник, у якого доля сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік (у даному випадку 2011р.)дорівнює або перевищує 75%. Враховуючи наведене, видання вищевказаних документів є належним та дійсним підтвердженням вирощування зернових та технічних культурних культур ТОВ «Агро Право» у 2011р., а неподання статистичної звітності ТОВ «Агро Право» є лише адміністративним порушенням контрагента і не може кваліфікуватися доказом відсутності вирощування зернових культур за наявності документів податкового органу, які підтверджують здійснення такого виробництва.

Крім того, на підтвердження реальності виконання договору купівлі-продажу позивач надав суду копії документів (письмові докази) з придбання товару (Договір купівлі-продажу льону, податкові накладні, виписки по банківському рахунку), матеріальні накладні. Транспортування товару відбувалося з Харківської області до Одеської області згідно договорів про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Логістична компанія «Євротермінал», ТОВ «Східбудсервіс-С», ТОВ «ПКЦ «ВОСТОКТОРГСЕРВІС-ГРУПП», товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, виписки по банківському рахунку щодо оплати послуг. Зберігання та фасування товару підтверджується договором від 20.02.2012р. № 20/02/2012, укладеним з ТОВ «Пальміра Плюс», акти прийняття зернових культур, акти виконаних робіт, виписки по банківському рахунку щодо оплати послуг. Придбаний товар був оприбуткований Позивачем у бухгалтерському обліку підприємства. Документальним підтвердженням стосовно руху активів при здійсненні господарської операції з придбання товару та подальшого застосування у власній господарської діяльності є бухгалтерська довідка від 28.11.2013р. № 368.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року №0001452203, №0001462203 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра», - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі № 815/7608/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра», - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області:

- за № 0001462203 від 23.07.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 150 997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75 449 грн.;

- за № 0001452203 від 23.07.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 837 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 05 листопада 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль