Постанова

від 11.12.2013 по справі 820/11083/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. № 820/11083/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Арустамові А.А.,

за участю представника позивача - Михайлова О.М.,

представника відповідача - Гнатченко О.А. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юрін" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрін" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.06.2013 року № 0002342201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 967/20/40/22/31942026 від 28.05.2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі. (а.с. 28-30).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрін", ідентифікаційний код юридичної особи 31942026, зареєстровано як юридична особа 19.04.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 11).

Фахівцями державної податкової служби у Харківській області на підставі направлень на перевірку від 23.05.2013 року № 2199 та № 2200 (а.с. 31, 32) проведено фактичну перевірку ТОВ "Юрін" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати перевірки оформлені актом № 967/20/40/22/31942026 від 28.05.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пунктів 9, 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закону України № 265) (а.с. 16-19).

На підставі висновків акту № 967/20/40/22/31942026 від 28.05.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002342201 від 11.06.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 6910 грн. (а.с. 14).

Суд вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України № 265, суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач в порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265 не забезпечив щоденного друкування та зберігання в КОРО № 2031005957/1 фіскального звітного чеку за 28.10.2012 року.

Приписами пункту 9 статті 3 Закону України № 265 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що згідно з журналом обліку ремонту та технічного обслуговування перевірок конструкції та програмного забезпеченняи РРО, 28.10.2012 року ТОВ РЦСО "Арко" здійснювало технічне обслуговування конструкції РРО позивача, оскільки був збій електроенергії, що призвело до поломки РРО.

В підтвердження зазначеного позивач надав до суду копію сторінки журналу обліку ремонту та технічного обслуговування перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО, дослідивши яку, судом встановлено, що відповідно до запису № 9 РРО вийшов з ладу 29.10.2012 року, а не 28.10.2012 року, як зазначав представник позивача.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, позивач під час перевірки надав довідку про опломбування РРО від 23.12.2011 року.

Згідно пункту 3.2 порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) № 614 від 01.12.2000 року (який був чинний на момент проведення перевірки) (далі - Порядок), при опломбуванні РРО складається (або доповнюється) у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (додаток 5), один з яких надається СГ, а другий зберігається у ЦСО (в органі ДПС), що здійснив опломбування. У довідці обов'язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО до документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про СГ заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про РРО - з паспорта (формуляра) на РРО.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку, опломбування реєстратора здійснюється ЦСО:

- перед реєстрацією РРО;

- після його ремонту;

- при заміні засобу контролю;

- при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

- за рішенням органу ДПС.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі якщо 28.10.2012 року проводився ремонт РРО, як зазначає позивач, у нього повинна бути наявна довідка про опломбування РРО з відповідною датою, натомість така довідка позивачем до суду не надана.

Також, згідно пункту 4.9 Порядку, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

З зазначеної норми статті вбачається, що позивач після встановлення відремонтованого РРО повинен був виконати Z-звіт за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, проте позивач зазначених дій не виконав.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України № 265, суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено ведення у порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 3285,00 грн., тобто накладні на момент перевірки були відсутні.

З цього приводу представник позивача зазначив, що під час перевірки у позивача не було можливості надати необхідні документи, у зв'язку з відсутністю бухгалтера на робочому місці з документами.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Приписами частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 20 Закону України № 265, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України № 265 є обґрунтованими.

Щодо посилань представника позивача про відсутність на робочому місці бухгалтера підприємства, суд зазначає, що згідно акту перевірки, 28.05.2013 року перевірка проводилась з 14 години 55 хвилин до 17 години двадцяти хвилин. Отже, у позивача було достатньо часу для надання необхідних документів перевіряючим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам чинного законодавства, вимоги позивача є необґрунтованими, та такими. що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2013 року.

Суддя А.С. Мороко